Постанова

від 06.07.2009 по справі 17/45пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

17/45пн

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

30.06.2009 р.                                                                       справа №17/45пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Москальової  І.В.

суддів Алєєвої  І.В. , М'ясищева  А.М.

При секретаріАпонащенко О.С.

за участю представників сторін:від прокурора:

Кулікова Ю.В., посвідчення № 3358          

від позивача:Бренець Д.О.,  довіреність № 01/13-4778 від 05.08.2008 р.,

від відповідача:третя особа:Семенова І.Л., довіреність № б/н від 27.05.2009 р.не з"явилась,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуПрокурора м. Донецька

на рішення  господарського суду

Донецької області

від12.05.2009 року

по справі№17/45пн (Татенко В.М.)

за позовомПрокурора м. Донецька в інтересах держави в особі Донецької міської ради, м. Донецьк  

до відповідача

третя особа:Товариства з обмеженою відповідальністю "Источник", м. Донецьк Управління з контролю за використанням та охороною земель у Донецькій області, м. Донецьк

прозобов"язання звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та - стягнення 29 376,69 грн. шкоди

В С Т А Н О В И В:

        Рішенням господарського суду Донецької області від 12.05.2009 р. у справі № 17/45пн  у позовних вимогах про ку ро ра міс та До не цька в ін те ре сах дер жа ви в осо бі До не цької мі ської ра ди до То ва ри ст ва з об ме же ною від по ві даль ні стю "Ис точ ник", за участю тре тьої осо би: Управ лін ня з кон тро лю за ви ко ри стан ням та охо ро ною зе мель у До не цькій об лас ті про зо бов'язання звіль ни ти са мо віль но зай ня ту зе мель ну ді лян ку та стяг нути  29'376, 69 грн. шко ди –відмовлено.

       Не погодившись з рішенням господарського суду Донецької області про ку ро р міс та До не цька  звернувся з апеляційним поданням, в якому просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 12.05.2009 р. по справі №17/45пн та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог прокурора з урахуванням заяви від 08.05.2009 р. про зміну позовних вимог, а саме про заборону використовувати земельну ділянку площею 0,01690га  по вулиці Баумана, 8 в місті Донецьку до оформлення договору оренди земельної ділянки у встановленому законом порядку.

       В апеляційному поданні прокурор наполягає на скасуванні  рішення господарського суду через невідповідність його висновків  обставинам справи  та через порушення судом норм матеріального та процесуального права. Прокурор стверджує,  що виходячи із змісту статей  120, 125, 126 Земельного кодексу України  використовувати земельну ділянку, яка необхідна для обслуговування будівлі можливо лише після встановлення її межі у натурі ( на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації. До виконання вищезазначених вимог, використання земельної ділянки кваліфікується, як її самовільне зайняття  відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель". Вважає, що  заміщення плиткою земельної ділянки, на яку у підприємства відсутні правовстановлюючі документи свідчить про намір підприємства її використовувати, що відповідно до положень ч.1 ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" є самовільним зайняттям земель.

         В апеляційному поданні наполягає на порушенні процесуальних норм, а саме ст.82, ст.85 ГПК України та ст.22, ст.29 ГПК України через не прийняття до уваги заяви прокурора про зміну предмету позову від 08.05.2009р.

        Позивач, Донецька міська рада, м. Донецьк,  у відзиві на апеляційну скаргу підтримав апеляційне подання прокурора.

         Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Источник",  у відзиві на апеляційне подання просить  залишити рішення  господарського суду Донецької області без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, оскільки на момент укладення договору купівлі-продажу будівлі складу від 17.02.2006 року вже існувало заміщення (асфальтове покриття) земельної ділянки площею 0,1690 га., на якій розміщена під'їздна  дорога  до будівлі складу, якою користується не тільки відповідач, а  і інші співвласники будівель, розташованих за вказаною адресою, оскільки дістатися до складу інакше не можливо, і це доведено матеріалами справи.

          Стверджує, що задоволення вимоги прокурора, щодо заборони використання ТОВ "Источник" дороги призведуть до обмеження прав власника нерухомого майна, а саме, права володіння, користування та розпорядження належним ТОВ "Источник" нерухомим майном, тому, що неможливо користуватися будівлею складу не маючи можливості потрапити до неї.

          Третьою особою,  Управлінням з контролю за використанням та охороною земель, в судовому засіданні підтримано  апеляційне подання прокурора в повному обсязі.

           Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила  наступне.

За результатами пе ре вір ки дот ри ман ня від по ві да чем ви мог зе мель но го законодавства    Управлінням з контролю за використанням та охороною земель скла де ний акт від 21.11.2008р. (а.с. 8-9), в яко му за зна че но про самовільне використання від по ві да чем зе мель ної ді лян ки  за галь ною пло щею 0,2800 Га по вул. Бау ма на, 8 у м. До не цьку., з яких:

-          0,1110Га –під роз мі щен ня іс ную чої бу дів лі –скла ду;

- 0,1690Га –ви ко ри сто ву є ть ся  під бу дів ництво під'їзної до ро ги, пло щад ки для ван таж них ро біт, скла ду ван ня бу ді вель них плит та зня то го ро дю чо го ша ру ґрун ту  без будь-яких пра во вста нов люю чих до ку мен тів та без ви зна чен ня меж в на ту рі.

На під ста ві ак ту пе ре вір ки третьою осо бою був ви не се ний при пис № 020598 від 21.11.2008р., в яко му від по ві да чу бу ло при пи са но усу ну ти ви яв ле ні по ру шен ня зе мель но го за ко но дав ст ва ( а.с.10).

Прокурор у позовній заяві від 30.01.2009р. наполягає на  звільненні відповідачем самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,1690 Га, яка розташована по вул. Баумана, 8  та стягненні за таке  самовільне використання шкоди у розмірі 29 376,69грн..

Огляд вимог чинного законодавства та матеріалів справи свідчить про наступне.

17.02.2006р. відповідачем  на підставі нотаріально  засвідченого договору купівлі –продажу (а.с. 36-38) придбано у власність об'єкт нерухомості –будівлю складу літера А-1, загальною площею 946,9 м2, що складає 58/100 будівель, розташованих за адресою вул. Баумана, 8 у м. Донецьку.

Відповідно до статті 120 Земельного кодексу України, ст.377 ЦК України  у  разі якщо договором про відчуження будівлі розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята будівлею або спорудою  та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.  При цьому, набуття права на землю громадянами та  юридичними  особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування  (стаття 116 Земельного кодексу України).

          Відповідно до статей 116, 124 Земельного кодексу України та ст.16 Закону України «Про оренду землі»особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду подає до відповідного органу виконавчої влади або органу самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву.

          Матеріали справи свідчать, що ТОВ "Источник"  18.09.2007 року звернулось до міського голови м.Донецька із заявою про виділення земельної ділянки загальною площею 1,088га і укладення договору оренди цієї земельної ділянки (а.с.40), попередньо погодивши це питання з головою виконкому Будьонівьскої районної ради у м. Донецьку.            Листом від 19.11.2007року (а.с.41) міський голова повідомив заявника про надання дозволу на підготовку матеріалів по розробці проекту земелеустрію для відвода земельної ділянки під існуючий об"єкт: будівлію скалду за адресою вул. Баумана,8 у Будьонівському районі м. Донецька. Відповідачем отримані позитивні висновки певних державних органів  (а.с.43-73).   Рішенням Донецької міської ради № 26/194 від 19.12.2008 року  відповідачу надано дозвіл на розробку проекту відводу земельної ділянки для експлуатації існуючої будівлі складу (а.с. 39).

          З огляду на зазначене,  відповідачем  у встановленому законом порядку ініційовано питання одержання спірної земельної ділянки у користування, в той час як розгляд даного питання та прийняття відповідного рішення не залежить від відповідача.

          Прокурор в обґрунтування позовних вимог посилається на статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", яка надає поняття «самовільне зайняття земельної ділянки»  в розумінні саме цього Закону. Так, згідно вказаної норми самовільне зайняття земельної ділянки це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Земельний кодекс не містить визначення терміну «самовільне зайняття земельної ділянкою». Згідно статті 212 Земельного кодексу України, на підставі якої пред"явлений прокурором позов,  самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам. Тобто у відповідності до вказаної норми самовільне зайняття земельної ділянки означає не заволодіння нею, а створення будь-яких перешкод власникові чи іншому законному володільцю у користуванні нею. Матеріалами даної  справи наявність таких обставин не доведено.

Як вбачається спір стосується земельної ділянки площею 0,1690 га., що є  під'їздною  дорогою  до будівлі складу відповідача, яка належить йому на праві власності та згідно договору купівлі-продажу від 17.02.2006р. складає 58/100 будівель, розташованих за адресою вул. Баумана, 8 у м. Донецьку.  Матеріали справи також підтверджують, що у місці розташування складу, що належить відповідачу, розташовані й інші складські приміщення, якими користуються інші особи, як власники та користувачі будівель.

Прокурор та позивач не довели у відповідності до вимог ст.32,33, 43 Господарського кодексу України, що лише  відповідач займає спірну  земельну ділянку площею 0,1690 га, яка  є під"їздною дорогою до складських приміщень.      

Факт са мо віль но го зай нят тя спір ної зе мель ної ді лян ки та наявність підстав для її повернення у відповідності до вимог статті 212 Земельного кодексу України матеріалами справи не доведе но. При цьому, статті 124 та 125 Земельного кодексу України, на які посилається прокурор, не  містить заходів, що підлягають застосуванню у випадку не дотримання  вказаних норм.

Крім зазначеного, в позовній заяві прокурор наполягає на  звільненні  земельної ділянки, що розміщена  за адресою м. Донецьк, вул. Баумана, 8, на якій згідно матеріалів справи розміщений об"єкт нерухомості, що придбаний відповідачем за договором купівлі-продажу від 17.02.2006р. Відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна   ділянка це  частина  земної  поверхні  з установленими межами, певним місцем розташування.

          Враховуючи вищевикладене, висновки суду про відмову у задоволенні позовних вимог  про звільнення  відповідачем самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,1690 Га, яка розташована по вул. Баумана, 8,  та стягненні за таке  самовільне використання шкоди у розмірі 29 376,69грн.  є обґрунтованим та таким, що ґрунтується на оцінці доказів у  справі в їх сукупності у відповідності до вимог ст.43 ГПК України.

          В апеляційному поданні прокурор наполягає на порушенні судом першої інстанції процесуальних норм статей 22, 29 ГПК України через не прийняття до уваги заяви прокурора про зміну предмету позову від 08.05.2009р., за якою прокурор просив  заборонити  відповідачу  використовувати земельну ділянку площею 0,01690га  по вулиці Баумана, 8 в місті Донецьку до оформлення договору оренди земельної ділянки у встановленому законом порядку.

Прокурор подавши вказану заяву про зміну предмету позову від 08.05.2009р. фактично визнав відсутнім підстави для задоволення позовних вимог про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, але враховуючи, що така заява пред"явлена без врахування вимог ст.22 ГПК України, господарський суд не мав можливості  прийняти її до розгляду з наступних обставин.

Відповідно до вимог частини 4 статті 22, частини 4 статті 29 ГПК України  прокурор  вправі  до  прийняття  рішення  по  справі   змінити підставу або предмет позову. Із змісту заяви від 08.05.2009р. вбачається, що прокурор одночасно змінив і предмет і підстави позовних вимог, що не ґрунтується на приписах ст.22 ГПК України. Так позовна заява була пред"явлена на підставі ст. 212 Земельного кодексу України з визначенням певного предмету позову, а заява про зміну предмету позову від 08.05.2009 р. № б/н пред"явлена на іншій підставі ст.152 «д»Земельного кодексу України з визначенням іншого предмету позовних вимог.

         Інші ствердження в апеляційній скарзі на порушення процесуальних норм місцевим господарським  судом  не спростовують висновки судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог  з огляду на частину 4 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої  порушення або неправильне  застосування  норм  процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

 На підставі  викладеного,  керуючись ст.   99, 101, 102, п. 1  ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд -

                                                        П О С Т А Н О В И В :

          Рішення господарського суду Донецької області від 12.05.2009р.  по справі №17/45пн залишити без змін, а апеляційне подання прокурора м. Донецька   залишити  без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом місяця з дня прийняття постанови.          

Головуючий          І.В.  Москальова

Судді:          І.В.  Алєєва

          А.М.  М'ясищев

                                                                                                                                                                        Надруковано 7 примірників:

                     4 –сторонам по справі

                     1 –у справу

                     1 –господ. суду

                                                                                                                                                                                         1-  апеляц. господ. суду