Рішення

від 30.07.2009 по справі 7/122-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/122-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"30" липня 2009 р.                                                                          Справа № 7/122-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України та Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Київського відділення Українського державного фонду підтримки  фермерських господарств, м. Київ                        

до Селянського (фермерського) господарства „Яковлев”, с. Сеньківка. Бориспільський район, Київська область

про стягнення 27277, 95 грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Галезник О.І. (посвідчення № 94 від 14.09.2007 р.);

від позивача 1:    Дородько Н.Ф. (дов. № 31- 4/15 від  17.06.2009 р.);

від позивача 2:    Доній О.О. (дов. № 53/79-10 від 26.06.2009 р.);

від відповідача:  Яковлев Д.Е. (паспорт серії СН 183209)

секретар судового засідання: Вага В.В.

Обставини справи:

Бориспільський міжрайонний прокурор Київської області звернувся до господарського суду Київської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України та Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Київського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Селянського (фермерського) господарства „Яковлев” про стягнення 27277, 95 грн, з яких                   15000,00 грн. - сума неповернутої фінансової допомоги, 1785,00 грн. - пеня та                    10492,45 грн. штрафні санкції (інфляційні збитки та 3% річних).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 9/03 від 30.04.2003р. про надання кредиту селянському (фермерському) господарству.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.06.2009р. порушено провадження у справі № 7/122-09 та призначено її розгляд на 30.06.2009 р.

26.06.2009 р. через загальний відділ суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому відповідач посилаючись на порушенням позивачем приписів статті 5,6 ГПК України просив відмовити останньому в задоволенні позовних вимог. У відзиві відповідач також зазначив, що за його інформацією наприкінці 2004 р. –              початку 2005 р. відповідач повністю розрахувався з позивачем. Крім того, у відзиві відповідач посилаючись на ст. 258 ЦК України заявив, що строк позовної давності закінчився 30.05.2007 р.

В судовому засіданні 30.06.2009 р. було оголошено перерву до 16.07.2009 р.

В судовому засіданні 16.07.2009 р. представником Київського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств надано письмове заперечення на відзив, в якому позивач зазначає, що ним, було дотримано вимог ст.ст. 5,6 ГПК України та здійснено спробу досудового врегулювання спору з відповідачем, однак, в зв'язку з відмовою відповідача від одержання повідомлень позивача, останній звернувся до господарського суду з метою вирішення вказаного           спору.

Ухвалою суду від 16.07.2009 р. розгляд справи було відкладено на 30.07.2009 р.

В судовому засіданні 30.07.2009 р. представники прокуратури та позивачів позовні вимоги підтримали, вважають їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав позицію, викладену у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

          Відповідно до статті 11 Закону України “Про фермерське господарство” кошти Українського державного фонду підтримки фермерських господарств надаються новоствореним фермерським господарствам та фермерським господарствам з відокремленими садибами на безповоротній основі та на конкурсних засадах на поворотній основі, а іншим фермерським господарствам підтримка надається тільки на поворотній основі, а також - спрямовуються на забезпечення гарантій, поруки при кредитуванні банками фермерських господарств. На поворотній основі допомога надається для виробництва, переробки і збуту виробленої продукції, на здійснення виробничої діяльності та інші передбачені статутом Українського державного фонду підтримки фермерських господарств цілі під гарантію повернення строком від трьох до п'яти років.

          30.04.2003 р. між Київським відділенням Українського державного фонду підтримки  фермерських господарств та Селянським (фермерським) господарством „Яковлев” укладено договір № 9/03 про надання надання кредиту селянському (фермерському) господарству, відповідно до умов якого позивач 2 зобов'язався надати цільовий кредит на зворотній основі селянському (фермерському) господарству, в сумі 20000,00 грн., а останній зобов'язався використати його за цільовим призначенням та повернути у визначений даним договором строк.

На виконання умов Договору Київським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств надано фінансову допомогу відповідачеві в розмірі 20000,00 грн. Факт виконання позивачем 2 своїх договірних зобов'язань підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 60 від 19.05.2003 р. та  № 77 від 11.06.2003 р.

          Пунктом 3.4.5 Договору закріплений обов'язок відповідача повернути кредит Київському відділенню Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до 30.05.2006 року згідно встановленого графіку:

          - до 30 листопада 2003 р. –3 тис. грн.

          - до 30 травня 2004 р. –5 тис. грн.

          - до 30 травня 2005 р. –5 тис. грн.

         -  до 30 травня 2006 р. –7 тис. грн.

          В 2004 році відповідачем в рахунок погашення кредитних зобов'язань перераховано позивачеві 5000, 00 грн. На підтвердження зазначеного позивачем надано у справу копію квитанції до прибуткового касового ордеру від 07.06.2004 р. на суму 2000, 00 грн. та банківську виписку за 22.11.2004 р. про перерахування              3000, 00 грн.

          Оскільки з 2004 року жодних більше платежів від відповідача не надходило, за ним утворилась заборгованість у сумі 15000, 00 грн.

Перевіркою, проведеною Бориспільською міжрайонною прокуратурою, в порядку нагляду за своєчасністю та повнотою повернення сільськогосподарськими підприємствами Бориспільського району фінансових позик, наданих Київським обласним відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, встановлено факт неповернення до фонду фінансової позики                      СФГ “Яковлев”.

Відповідно до п. 3 Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого Постановою КМУ від 25 серпня 2004 р. №1102, фінансова підтримка надається в межах коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідні цілі.

Що стосується посилання відповідача на порушення позивачем порядку досудового врегулювання господарських спорів, встановленого ст. ст. 5,6 ГПК України, суд виходить з наступного.

В інформаційному листі Вищого господарського суду України  від               30.08.2002 р. № 01-8/978 „Про рішення Конституційного суду України від             09.07.2002 р.” зазначено, що відповідно до пункту 1 резолютивної частини цього Рішення положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

До внесення відповідних змін до Господарського процесуального кодексу України та інших актів законодавства господарським судам слід виходити з того, що правові норми, якими встановлено порядок досудового врегулювання спорів, а також наслідки недотримання вимог зазначених норм не можуть застосовуватися у вирішенні господарських спорів.   

          Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Доводи відповідача щодо погашення кредитної заборгованості не приймаються судом до уваги, оскільки жодних доказів на підтвердження факту внесення коштів з метою погашення кредиту останнім не надано.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Селянського (фермерського) господарства “Яковлев” заборгованості щодо повернення одержаної фінансової допомоги в розмірі 15000,00 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються, відповідачем не спростовані.

Що стосується заяви відповідача про сплив строку позовної давності, суд виходить з наступного.

Згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України,який набрав чинності 01.01.2004 р., щодо цивільних відносин, які виникли до набрання ним чинності, положення Цивільного кодексу України застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ними чинності.

Як передбачено приписами статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

         У відповідності із статтею 260 позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Частиною 1 статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Оскільки пунктом 3.4.5 Договору встановлений обов'язок відповідача повернути кредит до 30.05.2006 р. згідно встановленого графіку:  до 30 листопада 2003 р. –3 тис. грн.; до 30 травня 2004 р. –5 тис. грн.; до 30 травня 2005 р. –                         5 тис. грн.; до 30 травня 2006 р. –7 тис. грн.,  початок перебігу позовної давності пов'язується зі спливом окремих строків виконання грошового зобов'язання.

В даному випадку позовна давність починає спливати не з дня закінчення дії зобов'язання за договором про надання кредиту в цілому, а з дня спливу кожного окремого строку повернення частини кредиту:

- 3000, 00 грн. –строк повернення до 30.11.2003 р. (дата закінчення строку позовної давності  - 30.11.2006 р.).

- 5000, 00 грн. –строк повернення до 30.05.2004 р. (дата закінчення строку позовної давності  - 30.05.2007 р.).

- 5000, 00 грн. –строк повернення до 30.05.2005 р., сплачено 2000, 00 грн. –07.06.2004 р. та 3000, 00 грн. сплачено у листопаді 2004 р.

- 7000, 00 грн. –строк повернення до 30.05.2006 р. (дата закінчення строку позовної давності  - 30.05.2009 р.).

Враховуючи, що позовну заяву (вих. № 3284 від 20.05.2009 р.) Бориспільським міжрайонним прокурором Київської області надіслано до господарського суду Київської області 22.05.2009 р. (поштовий конверт 0830002227579 від 22.05.2009 р.), суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування позовної давності щодо повернення частини кредиту у сумі 8000, 00 грн.

Пунктом 4 ст. 267 ЦК України передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 8000, 00 грн. основного боргу за Договором № 9/03 від 30.04.2003р. про надання кредиту селянському (фермерському) господарству. Задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення 7000, 00 грн. основного боргу.

          Згідно зі ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

          З огляду на вищевикладене позовні вимоги про стягнення пені                                      у розмірі 1785, 00 грн., інфляційних збитків у сумі 9255, 45 грн. та 3% річних –                   1237, 00 грн. підлягають задоволенню частково.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання                             (п. 3 ст. 549 ЦК України).

          Відповідно до п. 5.3 договору, за несвоєчасне повернення коштів фінансової допомоги СГФ сплачує Укрдержфонду пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення.

Згідно наданого позивачем розрахунку, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 1785,00 грн.

Після перевірки суд дійшов висновку, що задоволенню підлягає пеня у розмірі 836,62 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

700022.11.2008 - 15.02.20098612.0 %0.066 %*394.75

700016.02.2009 - 22.05.20099612.0 %0.066 %*441.86

          Крім того, відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Пунктом 5.2 договору передбачено, що відповідно до чинного законодавства України у випадку прострочення терміну виконання зобов'язання по поверненню Укрдержфонду коштів фінансової допомоги СГФ зобов'язано сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченого платежу.

Згідно з розрахунком позивача, що знаходиться в матеріалах справи, інфляційні втрати складають 9255,45 грн., а 3% річних –1237, 00 грн.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми пені, інфляційних збитків та 3% річних, суд дійшов висновку, що інфляційні збитки підлягають задоволенню у сумі 4319, 00 грн., а 3% річних –577, 64 грн.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги Бориспільського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах держави в особі Міністерства аграрної політики України та Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Київського відділення Українського державного фонду підтримки  фермерських господарств до Селянського (фермерського) господарства „Яковлев” про стягнення 27277, 95 грн. підлягають задоволенню частково, у сумі 12733, 26 грн.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

          Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-84, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

              вирішив:

1.           Позов задовольнити частково.

2.           Стягнути з Селянського (фермерського) господарства „Яковлев”                (08300, Київська обл., Бориспільський район, с. Сеньківка, код ЄДРПОУ 30925942, р/р 26006131 в Бориспільській філії АБ „Укргазбанк”, МФО 319025) на користь Київського відділення Українського державного фонду підтримки  фермерських господарств (01601, м. Київ, вул. В. Васильківська, 13, кім. 212, код ЄДРПОУ 20077542; р/р 31233460500001 в УДК Київської області, МФО 821018)                            7000 (сім тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 836 (вісімсот тридцять шість) грн.                     62 коп. пені,  4319 (чотири тисячі триста дев'ятнадцять) грн. 00 коп. інфляційних збитків та  577 (п'ятсот сімдесят сім) грн. 64 коп. –3% річних.

          3. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства „Яковлев”                (08300, Київська обл., Бориспільський район, с. Сеньківка, код ЄДРПОУ 30925942, р/р 26006131 в Бориспільській філії АБ „Укргазбанк”, МФО 319025) в доход Державного бюджету України (№ рахунку - 31118095700001, Банк –ГУ ДКУ у Київській області, отримувач –ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 24074109, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) 127 (сто двадцять сім) грн. 33 коп. державного мита.

          4. Стягнути з Селянського (фермерського) господарства „Яковлев”                (08300, Київська обл., Бориспільський район, с. Сеньківка, код ЄДРПОУ 30925942, р/р 26006131 в Бориспільській філії АБ „Укргазбанк”, МФО 319025) в доход Державного бюджету України (№ рахунку - 31211259700001, Банк –ГУ ДКУ у Київській області, отримувач –ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 24074109, код бюджетної класифікації 22050000) 145 (сто сорок п'ять) грн. 87 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          5.    В іншій частині позову відмовити.

          6.    Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                       Антонова В.М.

Дата підписання 11.08.2009 р.