Постанова

від 03.07.2009 по справі 14/243а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/243а

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.06.2009 р.                                                                     справа №14/243а

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Москальової  І.В.

суддів Акулової  Н.В. , Алєєвої  І.В.

при секретаріАпонащенко О.С.

за участю представників сторін:

від позивача:Радомська О.В. за дов. № б/н від 20.04.08 р.,

від відповідача:Снєгірьов О.М. за дов. № 01/13-6427 від 06.11.08 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДонецької міської ради, м.Донецьк

на рішення  господарського суду

Донецької області

від15.05.2009 року

по справі№14/243а ( головуючий суддя : Левшина Г.В.; судді: Джарти В.В., Попков Д.О.)

за позовом:Державного підприємства Шахтоуправління  "Червона зірка",  м. Донецьк

до відповідача:Донецької міської ради, м. Донецьк

провизнання недійсним рішення.

В С Т А Н О В И В:

      Позивач, Державне підприємство " Шахтоуправлння " Червона зірка" виробничого об"єднання " Донецьквугілля", м. Донецьк,  звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до  Донецької міської ради, м.Донецьк, про визнання недійсним рішення від 17.10.2008 р. №24/87.

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.05.2009р. позовні вимоги задоволені повністю.  Визнано недійсним з моменту винесення рішення Донецької міської ради від 17.10.2008 р. №24/87 " Про припинення права постійного користування земельною ділянкою ДП " Шахтоуправлння " Червона зірка" в/о " Донецьквугілля" по вул. Прожекторній у Пролетарському районі м. Донецька.

        Відповідач, Донецька міська рада, не погодившись з рішенням господарського суду Донецької області від 15.05.2009 р. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду від 15.05.2009р. скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

        В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що господарський суд при розгляді справи дійшов помилкових висновків щодо порушення положень ст. 19 Конституції України, ст.ст. 141, 142 Земельного кодексу України, ст. 20 Закону України «Про звернення громадян».  Вважає, що  заяву  ДП «ШУ «Червона Зірка» слід розглядати саме як заяву про відмову від наявного права постійного користування.

        Чинним Земельним кодексом України не передбачено термінів для вирішення питань стосовно припинення права постійного користування земельними ділянками на підставі добровільної відмови від такого права. Відповідач мав всі законні підстави для прийняття в 2008 році спірного рішення незважаючи на формулювання клопотання, що містилось в листі позивача.

          Позивач у судовому засідінні наполягав на відсутності підстав для скасування   рішення  господарського суду Донецької області та просив його залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

          Клопотання відповідача від 23.06.2009р. №01\15-2725 , що надане  у судовому засіданні апеляційної інстанції,  щодо долучення до матеріалів справи копії листа ДПІ у Пролетарскому районі м.Донецька від 01.06.2009р. №10959\9115-313, відхилено колегією суддів у відповідності до вимог ст.101 ГПК України, оскільки  такий доказ є  складеним 01.06.2009р. на запит відповідача від 22.05.2009р., тобто після прийняття рішення господарським судом від 15.05.2009р., в той час як апеляційній інстанції  не доведені поважні причини не подання  доказу у суді першої інстанції протягом розгляду справи з грудня 2008 року.

         Апеляційна скарга розглядається колегією суддів у складі: Головуючий суддя: Москальова І.В., судді: Акулової І.В., Алєєвої І. В. призначеної за розпорядженням  Першого заступника Донецького апеляційного господарського суду № 04-08/2835/09 від 22.06.2009 р.

           Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила  наступне.

01.10.1991р. за рішенням Донецької міської ради народних депутатів №32          було відведено позивачу в постійне користування земельну ділянку площею 1,0 га для проектування та будівництва 9-ти поверхового житлового будинку в Пролетарському районі м.Донецька на перехресті вул.Прожекторної та Будьонівських партизан. На підставі вказаного рішення позивачем було отримано Державний акт на право постійного користування вказаною земельною ділянкою (а.с.124-129).

09.11.2007 року за рішенням господарського суду Донецької області у справі №8/138пн   визнано за Державним підприємством "Шахтоуправління "Червона Зірка" в/о "Донецьквугілля", м.Донецьк  право користування земельною ділянкою в Пролетарському районі м.Донецька на перехресті вул.Прожекторної та Будьонівських партизан, загальною площею 1,0 га.,  та  встановлено, що «внаслідок отримання Державного акту на право постійного користування землею позивач набув право безстрокового користуватися земельною ділянкою площею 1,0 га по вул.Прожекторній в Пролетарському районі м.Донецька з урахуванням норм ст.ст.16, 20 Земельного кодексу УРСР, ст.ст.92, 126 Земельного кодексу України»(а.с.28).

12.03.2008 року рішення господарського суду Донецької області від 09.11.2007р. у справі №8/138пн залишено без змін за постановою Вищого господарського суду України (а.с.23).

17.10.2008 року  Донецькою міською радою прийняте рішення №24/87, за яким  припинено право постійного користування позивачу  на земельну ділянку площею 1,0 га для будівництва 9-ти поверхового житлового будинку по вул.Прожекторній в Пролетарському районі м.Донецька, а також  визнано такими, що втратили чинність, рішення Донецької міської ради народних депутатів від 01.10.1991р. №32   та Державний акт на право постійного користування землею від 20.05.1993р. №9-2 (а.с.12).

Відповідно до ст.141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених Земельним кодексом України;

в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

ґ) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

г) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Зазначений в статті 141 Земельного кодексу України перелік є вичерпним.

Згідно статті  19  Конституції  України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.  

За приписом ст.142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки.  Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельної ділянки, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Тобто , волевиявлення особи повинно бути оформлено у відповідну форму –письмову заяву про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою.

Підставою прийняття оспорюваного рішення від 17.10.2008 року, відповідач вважає добровільну відмову позивача від спірної земельної ділянки за заявою №2/1 від 17.03.2003р., яка  підписана від імені позивача ліквідатором ш/у „Червона зірка” Ю.В.Фоміним.

Огляд  заяви №2/1 від 17.03.2003р., що  підписана від імені позивача ліквідатором ш/у „Червона зірка” Ю.В.Фоміним, свідчить про відсутність в  ній  прямого посилання на відмову позивача від земельної ділянки площею 1,0 га по вул.Прожекторній в Пролетарському районі м.Донецька (а.с.54).  Як вбачається  в заяві ліквідатор  просить  скасувати рішення міськради №32 від 01.10.1991р. в частині виділення позивачу земельної ділянки площею 1,0 га по вул.Прожекторній в Пролетарському районі м.Донецька.

За частиною першою статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

           Рішенням Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року N7-рп/2009 (у справі №1-9/2009 встановлено, що згідно частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997р. N 280/97-ВР  орган місцевого самоврядування на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та законами України,  має право приймати рішення, вносити до них зміни та/чи скасовувати їх.

З огляду на зазначене, всупереч наявним у відповідача повноваженням,  Донецькою міською радою  рішення № 32 від 01.10.1991р. було не скасовано, а визнано таким, що втратило чинність. При цьому, заява №2/1 від 17.03.2003р. за підписом ліквідатора ДП “Шахтоуправління “Червона зірка”  такої вимоги не містить.  Відповідачем також без наявності на це відповідного клопотання позивача було визнано таким, що втратив чинність і Державний акт на право постійного користування землею від 20.05.1993р. №9-2.

          Згідно рішення Конституційного Суду  України від 16.04. 2009 року N7-рп/2009      «органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин   заперечують   проти   їх зміни     чи     припинення».

Матеріали справи підтверджують, що з 2007 року державне підприємство  "Шахтоуправління "Червона Зірка" в/о "Донецьквугілля", м.Донецьк  наполягає на наявності у нього права постійного користування на спірну земельну ділянку  і таке право  визнано за позивачем   на підставі  рішення  господарського суду Донецької області від 09.11.2007р. по справі №8/138пн, , що набрало законної сили і є обов'язковим до виконання  на всій території України відповідно до ст.124 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. одним із елементів верховенства права є принцип правової впевненості, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законную силу, не може бути поставлено під сумнів.

Прийняття Донецькою міською Радою  рішення  саме 17.10.2008р. на підставі заяви, що подана 04.04.2003р.  ліквідатором Фоміним Ю.В., повноваження якого  припиненні ще 05.10.2004 р.  за ухвалою господарського суду Донецької області (а.с.49),  здійснено відповідачем  без врахування на час прийняття такого рішення від 17.10.2008р. наявних заперечень юридичної особи щодо припинення права користування земельною ділянкою, що знайшло відображення у  рішенні  господарського суду Донецької області від 09.11.2007р. по справі №8/138пн, що набуло законної сили.

При цьому, як вище зазначалось, заява ліквідатора позивача від 04.04.2003 року не містить  добровільної відмови від користування земельною ділянкою, а висловлює клопотання ліквідатора про скасування рішення міськради №32 від 01.10.1991р. в частині виділення позивачу земельної ділянки, яке не було розглянуто  відповідачем у певні розумні строки, тому  розгляд такої заяви у 2008 році  відповідачем при наявності  заперечень  юридичної особи  з 2007 року щодо припинення  права користування є таким, що  порушує права позивача.

Крім зазначеного, відповідно до частини  1 статті 46 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”  міська рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.  Виключно  на  пленарних  засіданнях  міської ради вирішуються   питання   регулювання земельних відносин (п.34 ст.26 вказаного Закону ). Сесія  ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок - не  рідше  ніж  один  раз  на місяць ( п.1, п.5 ст. 46 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”).

Матеріалами справи не доведена правомірність прийняття спірного рішення після спливу п»яти років на підставі   заяви №2/1 від 17.03.2003р. ліквідатора, що  надійшла до відповідача згідно зі штампу вхідної кореспонденції ще 04.04.2003р. (а.с.54).

Враховуючи вищевикладене, місцевий господарський суд дійшов обгрунтованого висновку, що рішення Донецької міської ради від 17.10.2008р. №24/87 суперечить вимогам ст.19 Конституції України, ст.ст.141, 142 Земельного кодексу України. Доводи скаржника в апеляційній скарзі щодо неправомірності застосування судом першої інстанції Закону України «Про звернення громадян»не спростовують  висновки місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог.

За приписом ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно із ст.16 Цивільного кодексу України, ст.20 Господарського кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, може бути визнання повністю або частково  недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, та обмежують права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів.

Статтею 152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки (землекористувач) може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

На підставі вищевикладеного та враховуючи відсутність доказів добровільної відмови позивача від земельної ділянки, стосовно якої відповідачем було прийняте оспорюване рішення, виходячи з того, що після отримання відповідачем заяви позивача про скасування рішення було визнане право користування позивачем спірною земельною ділянкою, позовні вимоги про визнання недійсним рішення від 17.10.2008р. №24/87 обгрунтовано задоволені місцевим господарським судом.

 З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області  по даній справі ґрунтується на повному всебічному з'ясуванні всіх обставин справи та  належній оцінці наданих доказів та правильному застосуванні норм матеріального права, рішень Конституційного Суду України  і скасуванню, з підстав, викладених у скарзі, не підлягає.

 На підставі  викладеного,  керуючись ст.   99, 101, 102, п. 1  ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України суд -

П О С Т А Н О В И В:

 Рішення господарського суду Донецької області від 15.05.2009р.  по справі № 14/243 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

 Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.          

Головуючий          І.В.  Москальова

Судді:          Н.В.  Акулова

          І.В.  Алєєва

Надруковано 6 примірників: 3-сторонам по справі, 1- у справу, 1-господарському суду, 1-апеляційному суду