Постанова

від 06.08.2009 по справі 10/381

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/381

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 06 серпня 2009 р.                                                                                    № 10/381  

Вищий  господарський  суд  України  у  складі  колегії  суддів:

головуючого      Дерепи В.І.

суддів :Васищака І.М.,Подоляк О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 23.03.2009 р.

за скаргою ТОВ "Анвіолія"

на дії Відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції (надалі –ДВС)

у справі№ 10/381

за позовом ПП "Бертоза & К"

доТОВ "Анвіолія"

простягнення 1 310 863,90 грн.

за участю представників:

від позивача- Пясецька О.Ю.

від відповідача- Пехотін А.Ф.; Лошаков Д.С.

від ДВС- Сиськава О.Л.

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 24.10.2008 р. (суддя Коломис В.В.) скаргу ТОВ "Анвіолія" на дії ДВС залишено без задоволення.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.03.2009 р. (судді: Юрченко Я.О., Якімець Г.Г.,Марко Р.І.) ухвалу господарського суду Рівненської області від 24.10.2008 р. скасовано, скаргу ТОВ "Анвіолія" на дії ДВС щодо виконання наказу господарського суду Рівненської області від 28.08.2006 р. задоволено, постанову державного виконавця ДВС від 06.05.2008 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження скасовано, зобов'язано ДВС прийняти до виконання наказ господарського суду Рівненської області від 28.08.2006 р. за № 10/381 про поворот виконання рішення.

Не погоджуючись з постановою, ДВС звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 28.08.2006 р. на поворот скасованого і часткового виконаного рішення господарського суду Рівненської області від 28.11.2003 р. господарським судом видано наказ про поворот виконання рішення, згідно з яким зобов'язано ПП "Бертоза і К" повернути ТОВ "Анвіолія"отримані відповідно до постанови про передачу нерухомого майна незавершені будівництвом приміщення - будівлі, що розташовані за адресою: м.Рівне, пул.Млинівська, 30.

30.08.2006 р. ДВС винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

16.04.2008р. стягувач –ТОВ "Анвіолія" звернувся до відділу ДВС Рівненського міського управління з заявою про повернення наказу господарського суду та закриття виконавчого провадження.

Постановою відділу ДВС від 17.04.2008 р. виконавчий документ повернуто стягувачеві на підставі п. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження".

В подальшому 24.04.2008 р. ТОВ "Анвіолія" повторно звернулося до ДВС про прийняття до виконання даного наказу.

Постановою ДВС від 06.05.2008 р. стягувачеві відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження.

04.07.2008 р. скаржник втретє звернувся до ДВС з заявою про прийняття вищезазначеного виконавчого документу до виконання.

Постановою ВДВС від 07.07.2008 р. повторно відмовлено у відкритті виконавчого провадження.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві за письмовою заявою стягувача.

В силу ч. 5 цієї ж статті повернення виконавчого документа стягувачеві з підстав, передбачених пунктами 2 - 6 частини першої цієї статті, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання в межах строків, встановлених ст. 21 цього Закону.

При цьому, законодавством не передбачено право повторного пред'явлення виконавчого документу до виконання після його повернення стягувачеві за його письмовою заявою.

За таких обставин, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що дії ДВС щодо відмови повторно прийняти виконавчий документ до провадження та  відкрити виконавче провадження відповідають положенням Закону України "Про виконавче провадження".

Разом з тим, апеляційний господарський суд безпідставно скасував постанову державного виконавця ДВС від 06.05.2008 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язав ДВС прийняти до виконання наказ господарського суду Рівненської області від 28.08.2006 р. за № 10/381 про поворот виконання рішення, оскільки даний наказ був повернутий ДВС стягувачу за його ж заявою.

Викладене свідчить про те, що приймаючи оскаржувану постанову, апеляційний господарський суд дав невірну юридичну оцінку обставинам справи та неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.  

Відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України підставою для скасування постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а ухвала господарського суду залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Відділу ДВС Рівненського міського управління юстиції задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.03.2009 р. у справі № 10/381 скасувати.

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 24.10.2008 р. у даній справі залишити без змін.

Головуючий, суддя                                                                             В. Дерепа  

С у д д і                                                                                                  І. Васищак

                                                                                                               О. Подоляк