Рішення

від 28.07.2009 по справі 7/125-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/125-09

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"28" липня 2009 р.                                                                          Справа № 7/125-09          

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Гебрюдер Вайсс”, м. Мукачево

до Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС-Флекс”, смт. Калинівка

про стягнення 18665,83 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Осташук О.В. (дов. № 15 від 15.05.2009 р.);

від відповідача: не з'явився.

секретар судового засідання: Вага В.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Гебрюдер Вайсс” (далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС-Флекс” (далі –відповідач) про стягнення                  18665,83 грн.

В обгрунтування позовних вимог, позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором-заявкою  № 29-К від 01.12.2006 р. щодо оплати за надані позивачем послуги з перевезення вантажу.

Ухвалою суду від 09.06.2009 року було порушено провадження у справі                          № 7/125-09 та призначено її розгляд на 02.07.2009 року.

В зв'язку з неявкою представників сторін в судове засідання 02.07.2009р., розгляд справи було відкладено на  28.07.2009р.

В судове засідання 28.07.2009 р. відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, повторно не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача в судовому засіданні 28.07.2009 р. позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає  за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив

01.12.2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Гебрюдер Вайсс” (Експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ТС-Флекс” (Замовник) був укладений Договір-заявка на перевезення вантажу № 29-К                         (далі-Договір).

Відповідно до п. 1 вказаного Договору, Експедитор (позивач) зобов'язався надати Замовнику (відповідач) транспортні послуги з перевезення вантажу.

Вартість зазначених послуг, відповідно до п. 6 Договору складає 1650 євро.

На виконання умов договору позивач надав відповідачеві послуги з перевезення вантажу, а саме: листів алюмінієвих за маршрутом: м. Вінбург (Австрія) –м. Київ (Україна),  на загальну суму 1650, 00 євро. В еквіваленті по курсу Національного банку України станом на 11.12.2006 р. 1650, 00 євро становило 11212, 22 грн.

У зв'язку з тим, що ТОВ „Гебрюдер Вайсс” не є самостійним перевізником, позивач від імені та в інтересах відповідача замовив послуги з перевезення вантажу в „Гебрюдер Вайсс” ГмбХ, на суму 1300 євро, що підтверджується Рахунком                            № 20462837/773310 від 12.12.2006 р. Факт надання послуг підтверджується                     товарно-транспортною накладною (CMR) № WIE 1582687610 та Актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № 0000001 від 11.12.2006р., підписаним та скріпленим печатками сторін (належним чином завірені копії містяться в матеріалах справи, оригінали оглянуті в судовому засіданні).

Для оплати наданих послуг позивача направив на адресу відповідача рахунок –фактуру № КФ-000050 від 11.12.2006 р., на суму 11212, 22 грн.

В порушення умов Договору відповідачем розрахунок за надані послуги не проведено, а тому станом на 31.12.2006 р. за ним утворилась заборгованість в сумі 11212, 22 грн. Вказана сума визнається відповідачем та підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2006 р.

З метою досудового врегулювання спору 18.05.2007 р. Позивач звернувся до відповідача з претензією-вимогою № 1 про погашення заборгованості (копія в матеріалах справи). Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

На момент звернення позивача до суду за відповідачем рахується заборгованість у сумі 11212, 22 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В частині 1 статті 903 ЦК України вказується, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

 Згідно з частиною другою ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання  боржником  обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

 Оскільки, зі змісту укладеного сторонами договору, неможливо визначити строк оплати за надані послуги відповідачем, господарський суд дійшов висновку, що момент оплати сторонами не визначений.

 Оскільки сторонами строк настання оплати невизначений, а вимога позивача про сплату заборгованості була пред'явлена відповідачеві 18.05.2007 р., обов'язок відповідача по сплаті заборгованості, з урахуванням семиденного строку, передбаченого                                       ст. 530 ЦК України, настав 25.05.2007р.

  На момент розгляду справи, заборгованість відповідачем не сплачена.

  Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем становить                      11212,22  грн.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Пунктом 13 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати послуг експедитора Замовник сплачує штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від загальної суми перевезення за кожен день прострочення.

Частиною 6 статті 231 ГК України встановлено, зокрема, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За розрахунком позивача розмір пені, нарахованої до сплати відповідачеві становить 959, 14 грн.

Судом встановлено, що позивачем при розрахунку розміру пені, не взято до уваги ст. 530 ЦК України, на підставі якої нарахування штрафних санкцій починається після закінчення семиденного строку, встановленого для добровільного виконання зобов'язання.

Після перерахунку, суд дійшов висновку, що задоволенню підлягає пеня у розмірі                   901, 28 грн.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

11212.2226.05.2007 - 31.05.200768.5 %0.047 %*31.33

11212.2201.06.2007 - 24.11.20071778.0 %0.044 %*869.95

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          За розрахунком позивача розмір 3 % річних становить 774, 00 грн., а розмір інфляційних збитків –5720, 47 грн.

          Господарський суд, посилаючись на статтю 530 ГПК України, здійснив перерахунок, нарахованих позивачем 3% річних та інфляційних збитків і дійшов до висновку, що інфляційні збитки підлягають задоволенню в сумі 5550,05 грн., а 3 % річних - у сумі 648, 77 грн.

          Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням наведеного, позов підлягає задоволенню частково, у сумі                  18312, 32 грн.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

 Керуючись ст. ст. 49,  ст. ст.  82-85 ГПК України, господарський суд,-

                           вирішив:

1.           Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ТС-Флекс”                  (08623, Київська область, Васильківський район,  смт. Калинівка, вул. Залізнична, 164, код ЄДРПОУ 32086471) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Гебрюдер Вайсс” (89600, Закарпатська область, м. Мукачеве, вул. Кооперативна, 46, код ЄДРПОУ 33379209) 11212 (одинадцять тисяч двісті дванадцять) грн. 22 коп. основного боргу, 901 (дев'ятсот одну) грн. 28 коп. пені, 5550 (п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят) грн. 05 коп. інфляційних збитків, 648 (шістсот сорок вісім) грн. 77 коп. –            3% річних та судові витрати:  183 (сто вісімдесят три) грн. 12 коп. державного мита та 306 (триста шість) грн. 58 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          3.    В іншій частині позову відмовити.

          4.    Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

           Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

           Суддя                                                       Антонова В.М.