Рішення

від 27.03.2015 по справі 591/4909/14-ц

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/4909/14-ц

Провадження № 2/591/18/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2015 року

Зарічний районний суд м. Суми у складі :

головуючого - судді Шелєхової Г.В.

при секретарі - Москаленко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області, Державної казначейської служби України, Прокуратури м. Суми, Сумського міського відділу Управління внутрішніх справ України в Сумській області про відшкодування моральної та матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який в процесі слухання справи неодноразово уточнював та остаточно ставить питання про стягнення з відповідачів матеріальної шкоди в сумі 620 811 47 грн. Обгрунтовує її розмір неотриманням заробітної плати за місем своєї роботи за час проведення слідчих дій.

Зазначив також, що він незаконно утримувався під вартою за обвинуваченням у вчиненні злочинів, до скоєння яких він не мав жодного відношення. Унаслідок незаконного притягнення його до кримінальної відповідальності, незаконного пред'явлення обвинувачення, повідомлення про підозру та утримання під вартою у продовж тривалого часу, проведення оперативно-розшукових заходів, йому було завдано моральну шкоду, розмір грошової компенсації якої він оцінює в 500 000 грн., яку просив стягнути з відповідачів на свою користь.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Головне управління Державної казначейської служби України у Сумській області в письмовому відгуці посилається на недотримання позивачем порядку відшкодування шкоди, визначеного Законом України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" в частині відшкодування суми втраченого заробітку та суми, сплаченої у зв'язку з наданням юридичної допомоги у кримінальній справі. Крім того, вказує, що позивачем не надано доказів та даних про те, протягом якого періоду він був відсторонений від посади; не надано доказів ( квитанцій, чеків, договорів, тощо) витрат на правову допомогу у кримінальній справі та у даній цивільній справі.

Що стосується моральної шкоди, то позивач не наводить в чому саме полягає нанесена йому моральна шкода, а також взагалі не наводить підстав та обґрунтованих розрахунків, з яких він виходить при визначенні моральної шкоди саме в тому розмірі на якому наполягає. В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову, в обґрунтування наводив суду обставини аналогічні тим, які зазначені у письмовому відгуці.

Представник прокуратури м. Суми в судовому засіданні зазначив, що позивачем неправильно обрано спосіб розрахунку та стягнення заподіяної шкоди, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства шкода заподіяна незаконними діями прокуратури повинна розраховуватися органами прокуратури, про що виноситься відповідна постанова та на її підставі особа, якій заподіяно шкоду, повинна звернутися до Державної казначейської служби про відшкодування вказаної шкоди. Законом та порядком взагалі не передбачено стягнення вказаної шкоди в судовому порядку. Крім того, недоречним є включення до позовних вимог відшкодування позивачеві витрат щодо надання правової допомоги по написанню даного позову, оскільки відповідно до п.10 Порядку підлягають поверненню суми, сплачені у зв'язку з наданням юридичної допомоги. До цих сум відносяться суми, сплачені адвокатському об'єднанню (адвокату) за участь адвоката саме у кримінальній справі. Більш того, відповідно до ЦПК України громадяни мають право самостійно подавати до суду позовні заяви, представники залучаються позивачем.

Також позивачем не надано до суду жодних доказів, які б свідчили про причинний зв'язок між отриманою матеріальною шкодою, зазначеною позивачем в позовній заяві, та закриттям кримінального провадження.

Позивачем не надано суду жодних доказів про заподіяння моральної шкоди, а також приниження честі, гідності, престижу або ділової репутації, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом. Вважає позов ОСОБА_1 необгрунтованим та безпідставним, просить відмовити в задоволенні позову.

Представник Сумського міського відділу Управління внутрішніх справ України в Сумській області в судовому засіданні проти позову заперечив. В обґрунтування посилався на Закон України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", в якому чітко передбачений порядок відшкодування вказаної шкоди і він полягає в зверненні з відповідною заявою до органу, який закрив кримінальну справу, а не в подачі цивільного позову до суду. Крім того, зазначив, що позивач не надав жодного доказу на підтвердження суми завданої йому матеріальної та моральної шкоди.

Заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позовні вимги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.7 ст.1176 ЦК України порядок відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 1 , п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" визначено, що у разі постановлення виправдувального вироку суду підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, а також незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "Про оперативно-розшукову діяльність" , " ;Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 5 ст. 3 вказаного Закону громадянинові відшкодовується (повертається) моральна шкода.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 4 Закону відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Згідно зі ст. 13 цього ж Закону розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством.

Відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

У той же час, відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Пунктом 2 ч. 2 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт.

Згідно п. п. 1, 3 ч. 1, ч. 2 статті1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" , відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:

1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадженняобшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;

3)незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбаченихЗаконами України "Про оперативно-розшукову діяльність" ,Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та іншими актами законодавства.

У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

П. п. 1-1, 2 ч. 1, ч. 2 статті 2 вказаного Закону передбачають, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Право на відшкодування шкоди, завданої зазначеними у статті 1 цього Закону оперативно-розшуковими заходами, виникає у випадках, передбачених пунктом 1-1 частини першої цієї статті, або за умови, що протягом шести місяців після проведення таких заходів не було розпочате кримінальне провадження за результатами цих заходів.

Згідно п. п. 1, 3 - 5 ч. 1 ст. 3 цього Закону , у наведених в статті 1 цього Закону випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються): заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій; штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином; суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги; моральна шкода.

Ч. ч. 1, 5, 6 ст. 4 Закону передбачають, що відшкодування шкоди у випадках, передбачених пунктами 1, 3, 4 і 5 статті 3 цього Закону , провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Розмір сум, які передбачені пунктом 1 статті 3 цього Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержанного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення.

Відповідно до статті 12 Закону, розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону , залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції.

У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції в апеляційному порядку. Оскарження до суду не позбавляє громадянина права звернутись із скаргою до відповідного прокурора.

Відповідно до п. 6 Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" , затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Генерального прокурора України №6/5/3/41 від 04 березня 1996 року з послідуючими змінами, громадянинові, а у разі його смерті - його спадкоємцям відповідний орган, зазначений у п.11 цього Положення, одночасно з повідомленням про закриття справи в стадії дізнання і попереднього слідства або з копією виправдувального вироку, що набрав законної сили, або постановою (ухвалою) суду (судді) направляє повідомлення, в якому роз'яснює, куди і протягом якого терміну можна звернутися за відшкодуванням шкоди і поновленням порушених прав.

Повідомлення складається за формою, що встановлена в додатку до цього положення. У повідомленні зазначається перелік тільки тих вимог, на які даний громадянин має право претендувати. При відсутності відомостей про місце проживання спадкоємців повідомлення направляється їм не пізніше п'яти днів з дня їх звернення до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.

П/п 1 п. 11 вказаного Положення передбачає, що для визначення розміру шкоди, переліченої в п. п. 1, 3, 4 ст. 3 Закону, громадянин протягом шести місяців після направлення йому повідомлення може звернутися: 1) при закритті провадження в справі органами дізнання або слідства Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури і Служби безпеки України - відповідно до цих органів;

Згідно п. 12 вказаного Положення:

У місячний термін з дня звернення громадянина один з органів, перелічених в п. 11 Положення, залежно від того, хто з них здійснював слідчі дії або розглядав справу, витребовує від відповідних державних і громадських організацій всі необхідні документи, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди, і виносить передбачену частиною 1 ст. 12 Закону постанову (ухвалу).

Судом встановлено, що постановою старшого слідчого в ОВС СВ податкової міліції ДПА в Сумській області Каплун В.О. від 18 березня 2009 року було виділено з кримінальної справи № 08310001 кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України, в окреме провадження. Виділеній кримінальній справі присвоєно № 09310001 ( т. 1 кримінального провадження № 12014200440005843 а.с.1).

Постановою старшого слідчого в ОВС СВ податкової міліції ДПА в Сумській області Каплун В.О. від 12 березня 2009 року порушено відносно в.о. директора ПВП "Сільмашторг" ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця м. Суми, кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України. Порушену кримінальну справу об'єднано в одне провадження із кримінальною справою № 08310001, об'єднаній справі надано № 08310001 (т. 1 кримінального провадження № 12014200440005843 а. с. 8).

13 квітня 2009 року Прокуратурою Сумської області, на підставі ст. 7-2 КПК України направлено кримінальну справу № 09310001, по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, в скоєнні злочину, передбаченого ст. 366 ч. 1 КК України, для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності до Зарічного районного суду м. Суми (т. 1 кримінального провадження № 12014200440005843 а. с. 189).

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 29 грудня 2009 року звільнено від кримінальної відповідальності та закрито кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 366 КК України у зв'язку з дійовим каяттям (т. 1 кримінального провадження 12014200440005843 а.с. 238-241).

Постановою слідчого СВ Сумського міського управління УМВС України в Сумській області Кравцун Л.В. від 17 жовтня 2011 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення шахрайських дій за ознаками складу злочину передбачених ч. 2 ст. 15 КК України та ч. 2 ст. 190 КК України ( т. 1 кримінального провадження № 12013200440006866 а. с. 3-4).

Постановою слідчого СВ Сумського міського управління УМВС України в Сумській області Кравцун Л.В. від 19 жовтня 2011 року порушено кримінальну справу відносно ОСОБА_1 за фактом вчинення шахрайських дій за ознаками складу злочину передбачених ч. 2 ст. 15 КК України та ч. 4 ст. 190 КК України ( т. 1 кримінального провадження № 12013200440006866 а.с. 6-7).

Постановою слідчого СВ Сумського міського управління УМВС України в Сумській області Кравцун Л.В. від 15 листопада 2011 року матеріали в кримінальній справі № 11281011 порушеної за ч. 2 ст. 15, ч. 2, 4 ст. 190 КК України відносно ОСОБА_1 закрито, за недостатністю в його діях складу злочину. Досудове слідство у кримінальній справі № 11281011 зупинено ( т. 1 кримінального провадження № 12013200440006866 а.с. 11-12).

Постановою першого заступника прокурора м. Суми Маслюк С. скасовано постанову слідчого СМУ УМВС України в Сумській області Кравцун Л.В. від 15.11.2011 року про закриття матеріалів кримінальної справи відносно ОСОБА_1 у кримінальній справі № 11281011 як незаконну. Кримінальну справу № 11281011 спрямовано начальнику СВ СМУ УМВС України в Сумській області для організації подальшого досудового слідства ( т. 1 кримінального провадження № 12013200440006866 а. с. 15).

Постановою слідчого СВ Сумського міського управління УМВС України в Сумській області Кравцун Л.В. від 05 січня 2012 року матеріали в кримінальній справі № 11281011 порушеної за ч. 2 ст. 15, ч. 2, 4 ст. 190 КК України відносно ОСОБА_1 закрито, за недостатністю в його діях складу злочину. Досудове слідство у кримінальній справі № 11281011 зупинено ( т. 1 кримінального провадження № 12013200440006866 а.с. 16).

Постановою першого заступника прокурора м. Суми Маслюк С. скасовано постанову слідчого СМУ УМВС України в Сумській області Кравцун Л.В. від 05.01.2012 року про закриття матеріалів кримінальної справи відносно ОСОБА_1 у кримінальній справі № 11281011 як незаконну. Кримінальну справу № 11281011 спрямовано начальнику СВ СМУ УМВС України в Сумській області для організації подальшого досудового слідства ( т. 1 кримінального провадження № 12013200440006866 а. с. 17).

Постановою слідчого СВ Сумського міського управління УМВС України в Сумській області Кравцун Л.В. від 20 лютого 2012 року порушено кримінальну справу у відношенні ОСОБА_1 за ознаками злочину, передбаченого ст.224 ч. 1 КК України,- використання іншим чином підроблених недержавних цінних паперів ( т. 1 кримінального провадження № 12013200440006866 а. с. 20 ).

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 11 листопада 2011 року дозволено провести обшук за місцем проживання ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, в ході якого було вилучено ряд документів ( т. 1 кримінального провадження № 12013200440006866 а. с. 213 ).

Ухвалою Зарічного райсуду м. Суми від 13 травня 2014 року заяву ОСОБА_1 про перегляд постанови Зарічного районного суду м. Суми від 29.12.2009 року за нововиявленими обставинами було задоволено, постанову Зарічного районного суду м. Суми від 29.12.2009 року скасовано .( матеріали кримінального провадження № 12014200440005843 т. 2 а.с. 2-4).

Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 14 серпня 2014 року кримінальну справу № 09310001 про звільнення від кримінальної відповідальності у зв"язку з дійовим каяттям ОСОБА_1, обвинуваченого за ч.1 ст.366 КК України, повернуто прокурору м. Суми для проведення додаткового розслідування ( матеріали кримінального провадження № 12014200440005843 т. 2 а.с. 81-82).

Постановою старшого слідчого СВ СМУ УМВС України в Сумській області Петрик В.Р. від 29 жовтня 2014 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014200440005843 від 21 жовтня 2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, закрито у зв'язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення (матеріали кримінального провадження № 12014200440005843 т. 2 а. с. 107-108).

Постановою слідчого СВ СМУ УМВС України в Сумській області Кравцун Л.В. від 11 листопада 2011 року було обрано ОСОБА_1 запобіжний захід у виді підписки про невиїзд. (матеріали кримінального провадження № 12013200440006866 т. 4 а. с. 115).

Слідчий СВ СМУ УМВС України в Сумській області Кравцун Л.В., розглянувши матеріали кримінальної справи № 11281011, порушеної відносно ОСОБА_1, за ознаками злочинів передбачених ч. 2 ст. 15. ч. 2, 4 КК України виніс постанову від 26 січня 2012 року, якою наклав арешт на майно ОСОБА_1 (матеріали кримінального провадження № 12013200440006866 т. 4 а. с. 196).

Постановою Ковпаківського райсуду м. Суми від 07 лютого 2012 року слідчому СВ СМУ УМВС України в Сумській області Кравцун Л.В., за його поданням, було надано дозвіл про накладення арешту на кошти ОСОБА_1, які маються на розрахунковому рахунку № 260020001608 ТОВ "Екватор-2006" ( код ЄДРПОУ 34592528), в Ф-Я АТ "Укрексімбанк" МФО банку: 397003, м. Суми, пл..Незалежності, 1, та довідкою повідомити СВ СМУ УМВС України в Сумській області про суму наявних на рахунку ТОВ "Екватор" коштів (матеріали кримінального провадження № 12013200440006866 т. 4 а.с. 202).

ОСОБА_1 був затриманий 23.02.2012 року. Постановою Ковпаківського райсуду м. Суми від 03 березня 2012 року було обрано ОСОБА_1 запобіжний захід у виді взяття під варту (матеріали кримінального провадження № № 12013200440006866 т. 4 а. с. 226).

Постановою слідчого СВ СМУ ГУМВС України в Сумській області Новик О.В. від 22 березня 2012 року, при розгляді матеріалів кримінальної справи № 11281011 відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. ст. 358, ч. 1 ст. 366. ч. 1 ст. 224, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 190 КК України було застосовано відносно обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжний захід підписку про невиїзд (матеріали кримінального провадження № 12013200440006866 т. 5 а. с. 65-66).

06 квітня 2012 року Прокуратурою м. Суми було направлено кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 224, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 15 ч. 2,4 ст. 190 КК України до Зарічного райсуду м. Суми (матеріали кримінального провадження № 12013200440006866 т. 5 а. с. 103).

Постановою Зарічного райсуду м. Суми від 17 травня 2013 року кримінальну справу по обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 224, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 15- ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 15 - ч. 4 ст. 190 КК України направлено прокурору м. Суми для організації проведення додаткового розслідування (матеріали кримінального провадження № 12013200440006866 т. 6 а. с. 248-253).

Постановою слідчого СВ СМВ УМВС України в Сумській області Петрик В.Р. про закриття правопорушення у кримінальному провадженні від 30 грудня 2013 року було вирішено: правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15-ч. 2 ст. 190 КК України (замах на шахрайське заволодіння грошовими коштами ВАТ "Сумсільмаш"), у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013200440006866 від 14 жовтня 2013 року, закрити у зв'язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 224 КК України, у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013200440006866 від 14 жовтня 2013 року, закрити у зв'язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013200440006866 від 14 жовтня 2013 року, закрити у зв'язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.

Правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 358 КК України, у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013200440006866 від 14 жовтня 2013 року, закрити у зв'язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення ( матеріали кримінального провадження № 12013200440006866 т. 13 а.с. 31-34).

Постановою прокурора прокуратури м. Суми Семишкур С.В. від 30 грудня 2013 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013200440006866 від 14 жовтня 2013 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15-ч. 2 ст. 190 КК України ( замах на шахрайське заволодіння грошовими коштами ДП "Сумиспирт"), закрити у зв'язку із відмовою представника потерпілого від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення ( матеріали кримінального провадження № 12013200440006866 т. 13 а. с. 35-39).

24 січня 2014 року ОСОБА_1 звернувся до слідчого СВ СМВ УМВС України в Сумській області Петрик В.Р. із письмовою заявою про надання постанови про закриття кримінального провадження № 12013200440006866, 29 січня 2014 року вих. № Л-24 СМВ УМВС України в Сумській області на звернення ОСОБА_1 від 24.01.2014 року було направлено постанову про закриття правопорушення у кримінальному провадженні від 30.12.2013 року по кримінальному провадженню, внесеного до ЄРДР за № 12013200440006866 від 14.10.2013 року. Дану постанову ОСОБА_1 отримав 29 січня 2014 року (матеріали кримінального провадження № 12013200440006866 т. 13 а. с. 54).

Таким чином судом встановлено, що відносно ОСОБА_1 17.10.2011 року була порушена кримінальна справа, провадження в якій остаточно було закрите 14.10.2013 року у зв'язку із встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення. (Період визначений судом в межах заявлених позовних вимог). Під час проведення досудового слідства відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжній захід у виді підписки про невиїзд, в період з 23.02.2013 року по 22.03.2013 року ОСОБА_1 перебував під вартою. В період досудового розслідування на майно ОСОБА_1 було накладено арешт, проводився обшук за місцем його проживання та місцем проживання його матері.

Аналізуючи вищевикладені обставини справи та діюче законодавства суд вважає, , що внаслідок проведених відносно ОСОБА_1та членів його сім'ї незаконних процесуальних та інших протиправних дій на стадії досудового слідства він зазнав втрат немайнового характеру у вигляді душевних страждань, порушення конституційних прав, приниження честі, гідності, ділової репутації, тобто зазнав моральної шкоди. При визначенні розміру моральної шкоди, суд виходить з засад розумності, справедливості й поміркованості, враховуючи глибину фізичних та душевних страждань позивача, обмеження у виді підписки про невиїзд та перебування під вартою, проміжок часу, протягом якого тривали порушення його прав. Зважаючи на інші негативні впливи, яких ОСОБА_1 зазнав унаслідок незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, розмір моральної шкоди слід визначити у розмірі 30 000 грн.

Суд вважає, що вимоги позивачу в частині відшкодування матеріальної шкоди ( неотриманого заробітку) задоволенню не підлягають, оскільки позивач не звертався до органів, які вирішували питання закриття кримінальних проваджень з питання визначення розміру майнової шкоди, чого не заперечував в судовому засіданні.

До того ж позивачем суду не надано переконливих доказів на підтвердження розміру матеріальних збитків. Не можна вважати достатніми доказами розміру неотриманої заробітної плати запис в трудовій книжці про перебування в трудових відносинах та штатний розпис із визначенням розміру заробітної плати, оскільки сам позивач пояснив суду, що в період з 2008 року, незважаючи на перебування у трудових відносинах з ТОВ "Сумсільмиаш", не отримував заробітної плати, а тому не можна вважати доведеним те, що позивач повинен був отримувати заробітну плату в подальшому в період з 2011 по 2013 року у розмірі, визначеному в штатному розписі.

Відповідно із ч.ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Згідно з ст. 1 ЗУ "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі.

Враховую чищвевикладене та те, що вимоги позивача задоволені частково, суд вважає розумним та достатнім стягнути на користь позивача у відшкодування витрат на правову допомогу при розгляді даної справи 600 грн.

Керукючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 211-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 30 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 600 грн. - витрат на правову допомогу.

В задоволенні іншої частині позовних вимог відмовити в зв'язку з необґрунтованістю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м. Суми шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Г.В. Шелєхова