Постанова

від 27.07.2009 по справі 14/8пд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

14/8пд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

23.07.2009 р.                                                                         справа №14/8пд

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Алєєвої І.В.

суддів:

при секретарі:Величко Н.Л., Шевкової Т.А.

Шульженко Д.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача:Костюк А.А. –за дов., Сєдов А.М. –за дов.

від відповідача:Луценко В.А. –за дов. від 12 червня 2009 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «УниКом», м. Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області

від4 червня 2009 року

по справі№ 14/8 пд (головуючий Левшина Г.В., судді Курило Г.Є, Попков Д.О.)

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Моторс», м. Донецьк

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «УниКом», м. Донецьк

простягнення 100 000 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Моторс», м. Донецьк звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УниКом»про визнання дійсним договору № ФП0303/1 від 3 березня 2008 року та стягнення 124349,32 грн.

Під час судового розгляду, позивачем в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України заявами від 31 березня 2009 року та 24 квітня 2009 року змінено позовні вимоги, кінцевими вимогами позивача є стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «УниКом» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Моторс»боргу в сумі 100000,00 (сто тисяч) грн. та відшкодування позивачеві за рахунок відповідача судових витрат в сумі 1118 грн., з яких 1000 (одна тисяча) грн. –державне мито, 118 (сто вісімнадцять) грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині позовних вимог щодо стягнення 3 % річних та встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, позивач відмовився (арк. справи 102,  127).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на ті обставини, що ним згідно платіжних доручень №№1 від 07.03.2008р., від 18.03.2008р. помилково було перераховано на поточний рахунок відповідача грошові кошти в сумі 100000,00 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 4 червня 2009 року у справі № 14/8пд позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Моторс»задоволені. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «УниКом»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Моторс»борг в сумі 100000,00 (сто тисяч) грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 999 грн. 77 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 94 грн. 87 коп. В частині вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних у сумі 16000 грн. 00 коп. та 3 % річних в сумі 3139 грн. 73 коп.  провадження у справі припинено.

Задовольняючи позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Моторс»господарський суд Донецької області виходив з того, що діюче законодавство України не містить у собі заборони внесення платником виправлень у платіжні документи (зокрема, до графи «призначення платежу») після зарахування коштів на рахунок отримувача, тому, перераховані позивачем відповідачу грошові кошти за платіжними дорученнями від 7 березня 2008 р., від 18 березня 2008 року, були визначені як зворотня фінансова допомога згідно договору № ФП0303/1 від 3 березня 2008 року. Місцевий господарський суд зазначив, що внаслідок ненадання сторонами у справі доказів узгодження всіх істотних умов договору № ФП1001/1 від 10 січня 2008 року, відсутності підписаного сторонами договору № ФП0303/1 від 3 березня 2008 року, зазначені договори зворотної фінансової допомоги є неукладеними, тому відсутні підстави для знаходження грошових коштів позивача в сумі 100000,00 грн. у відповідача і позовні вимоги підлягають задоволенню.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю «УниКом»звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

Скаржник мотивує апеляційну скаргу тим, що чинним законодавством України не передбачено права платника вносити зміни до розрахункових документів після їх виконання банком; договір № ФП1001/1 від 10 січня 2008 року є укладеним, оскільки факт виконання договору підтверджується банківськими виписками, крім того, відсутність заперечень з боку позивача свідчить про його згоду на перерахування коштів саме за договором № ФП 1001/1 від 10 січня 2008 року. Також підставою для скасування рішення господарського суду відповідач зазначає відмову в задоволенні його клопотання про зупинення провадження у справі в зв'язку з розглядом господарським судом Донецької області справи № 43/16пд, яка на його думку безпосередньо пов'язана з розглядом справи № 14/8пд.

В судовому засіданні відповідач підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає рішення господарського суду Донецької області у справі № 14/8пд законним та обґрунтованим, тому просить апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення господарського суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до приписів статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судовий процес фіксувався технічними засобами та відображений у протоколі судового засідання у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи апеляційної скарги, пояснення сторін, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач згідно платіжних доручень №№1 від 07.03.2008 р., від 18.03.2008 р. було перераховано на поточний рахунок відповідача грошові кошти в сумі 100000,00 грн., з яких, платіжним дорученням від 07.03.2008 р. –60000,00 грн. з призначенням платежу –зворотня фінансова допомога згідно договору № ФП1001/1 від 10.01.2008 р. без ПДВ; платіжним дорученням від 18.03.2008 р. –40000,00 грн. з призначенням платежу - зворотня фінансова допомога згідно договору № ФП0303/1 від 03.03.2008 р. без ПДВ (27 арк. справи).

Своїм листом від 18.03.2008 р. № 1803/1 позивач змінив призначення платежу платіжного доручення № 1 від 07.03.2008 р. на суму 60000,00 грн., визначивши його як «зворотня фінансова допомога згідно договору № ФП 0303/1 від 03.03.2008 р. без ПДВ», про що повідомив обслуговуючий банк –Донбаська філія ВАТ «Родовід Банк»(28 арк. справи).

Відповідно до пункту 22.8 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні»від 5 квітня 2001 року № 2346-III (з наступними змінами та доповненнями), надалі –Закон № 2346-ІІІ, розрахунково-касове обслуговування клієнтів здійснюється банками на договірній основі.

Пунктом 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/8976 з наступними змінами та доповненнями (надалі - Інструкція) визначено поняття розрахунково-касового обслуговування –це надання банком клієнту на підставі укладеного між ними договору послуг, які пов'язані з переказом коштів з/на рахунку/ок цього клієнта, видачею йому коштів у готівковій формі, а також здійснення інших операцій, передбачених договором, форму та зміст якого банк розробляє самостійно.

Пунктом 1.30 статті 1 Закону № 2346-ІІІ та пунктом 1.4 Інструкції встановлено, що платіжним дорученням є розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Відповідно до пункту 32.3 статті 32 Закону № 2346-ІІІ, банки зобов'язані виконувати доручення клієнтів, що містяться в документах на переказ, відповідно до реквізитів цих документів з урахуванням положень, встановлених пунктом 22.6 статті 22 цього Закону. Відповідальність за відповідність інформації, зазначеної в документі на переказ, суті операції, щодо якої здійснюється переказ, згідно з пунктом 33.2 цього Закону, несе платник.

Згідно з пунктом 2.9 Інструкції, банк не має права робити виправлення в розрахунковому документі клієнта, за винятком випадків, обумовлених пунктом 2.26 цієї глави та іншими нормативно-правовими актами Національного банку України.

Тобто, банк змінюючи призначення платежу у платіжному дорученні № 1 від 07.03.2008 року діяв згідно доручення клієнта, яким є лист позивача у цій справі від 18.03.2008 р. № 1803/1. У свою чергу, чинним законодавством не заборонено внесення платником виправлень у платіжні документи (зокрема, до графи „Призначення платежу”) після зарахування коштів на рахунок отримувача. Крім того, внесення платником виправлень у платіжні документи (зокрема, до графи „Призначення платежу”) не потребує погодження з контрагентом.

Таким чином, господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що фактично грошові кошти, перераховані позивачем відповідачу за платіжними дорученнями №№1 від 7 березня 2008 року, від 18 березня 2008 року були визначені як зворотня фінансова допомога згідно договору № ФП 0303/1 від 3 березня 2008 без ПДВ.

Колегія суддів не приймає доводи скаржника про укладення між сторонами у цій справі договору зворотної фінансової допомоги № ФП 1001/1 від 10 січня 2008 року з огляду на наступне.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та не заперечується сторонами, в матеріалах справи міститься копія договору (підписана та скріплена печатками) № ФП 1001/1 від 10 січня 2008 року (арк. справи 67), надана відповідачем, за яким товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс-Моторс»взяло на себе зобов'язання надати товариству з обмеженою відповідальністю «УниКом»поворотну фінансову допомогу у розмірі 300000 (триста тисяч) грн.

Також, в матеріалах справи міститься копія проекту договору № ФП 1001/1 від 10 січня 2008 року (58 арк. справи), надана позивачем, за підписом директора товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Моторс»Кутицького І.О., за умовами якого товариство з обмеженою відповідальністю «Аверс-Моторс»взяло на себе зобов'язання надати товариству з обмеженою відповідальністю «УниКом»поворотну фінансову допомогу у розмірі 198948 (сто дев'яносто тисяч дев'ятсот сорок вісім) грн. Повернення грошових коштів повинно було бути здійснено до 10 квітня 2008 року шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника. Поворотна фінансова допомога надавалась для потреб позичальника, пов'язаних з підприємницькою діяльністю.

Як вбачається з матеріалів справи, надані позивачем та відповідачем копії договору № ФП 1001/1 від 10 січня 2008 року містять у собі різні умови цього договору, зокрема, щодо суми поворотної фінансової допомоги, строків її повернення, цільового використання тощо.

Сторонами не оспорюється той факт, що ними на вимогу суду не надано оригіналу договору № ФП 1001/1 від 10 січня 2008 року, підписаного обома сторонами.

Відповідно до приписів статей 628 Цивільного кодексу України, 180 Господарського кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Зазначеними нормами встановлено істотні умови договору, серед яких є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому, за змістом п.3 ст.180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Всупереч вимогам статей 638 Цивільного кодексу України, 180 Господарського кодексу України сторонами не було погоджено такої істотної умови договору № ФП 1001/1 від 10 січня 2008 року як предмет цього договору. Зокрема, як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, позивачем виконувались одні умови про предмет цього договору (надання поворотної фінансової допомоги на суму 198948,00 грн.), а відповідачем зовсім інші (отримання від позивача поворотної фінансової допомоги в сумі 300000,00 грн.). Одночасно, до матеріалів справи сторонами також не надано доказів узгодження позивачем та відповідачем інших істотних умов договору № ФП 1001/1 від 10 січня 2008 року таких, як строк надання фінансової допомоги, цільове використання останньої тощо.

Виходячи зі змісту статті 638 Цивільного кодексу України, статті 180 Господарського кодексу України у разі недосягнення сторонами згоди за всіма істотними умовами договору, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що такий правочин є не укладеним.

Колегія суддів не приймає доводи відповідача щодо підтвердження факту укладення договору № ФП 1001/1 від 10 січня 2008 року виписками банку з особового рахунку товариства з обмеженою відповідальністю «УниКом»(43-52 арк. справи), з наведених вище підстав.

Згідно довідки №7/830-1 від 26.02.2009 р. Донбаської філії ВАТ „Родовід Банк” за період з 10.01.2008 р. по 25.02.2009 р. позивачем на користь відповідача було перераховано грошові кошти на суму 298948,00 грн. В свою чергу, відповідачем було повернено позивачу кошти на суму 198948,00 грн. (88-89 арк. справи).

Відповідно до вказаної довідки, грошові кошти в сумі 40000,00 грн. згідно платіжного доручення № 1 від 18 березня 2008 року перераховувались відповідачу як зворотня фінансова допомога згідно договору № ФП 0303/1 від 3 березня 2008 р., проте, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували укладення цього договору.

Одночасно, грошові кошти в сумі 60000,00 грн., перераховані згідно платіжного доручення № 1 від 7 березня 2008 року (з урахуванням листів позивача, Донбаської філії ВАТ «Родовід Банк») як зворотня фінансова допомога згідно договору № ФП 0303/1 від 3 березня 2008 року.

При цьому, як було встановлено судом вище, договір № ФП 1001/1 від 10 січня 2008 року також є неукладеним.

За таких обставин, враховуючи відсутність між сторонами підписаного договору № ФП 0303/1 від 3 березня 2008 року, а також неукладеність договору № ФП 1001/1 від 10 січня 2008 року, відсутні й підстави для знаходження грошових коштів позивача в сумі 100000,00 грн. у відповідача.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла  його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути  потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

За таких обставин, враховуючи відсутність підстав для знаходження у відповідача грошових коштів позивача в сумі 100000,00 грн., позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів в сумі 100000,00 грн. підлягають задоволенню.

Також, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Донецької області щодо відмови в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 14/8пд в зв'язку з розглядом господарським судом Донецької області справи № 43/16пд, оскільки скаржником не доведено того, що справа № 43/16пд за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «УниКом»до приватного підприємства «Катран»пов'язана зі справою № 14/8пд та те, що розгляд даної справи неможливий до вирішення господарським судом Донецької області справи № 43/16пд.

Відповідач при апеляційному перегляді цієї справи надав клопотання про зупинення провадження у справі № 14/8пд в зв'язку з розглядом господарським судом Донецької області справи № 43/16пд. Колегія суддів вважає, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню з підстав, зазначених вище.

Також в ході апеляційного перегляду справи, відповідачем заявлено клопотання від 22 липня 2009 року про зупинення провадження у справі № 14/8пд в зв'язку з розглядом господарським судом Донецької області справи № 1/191 (суддя Азарова З.П.) за позовом відповідача до ТОВ «Аверс-Моторс»про стягнення заборгованості за договором поворотної фінансової допомоги № ФП № 1001/1 від 10 січня 2008 року у розмірі 1 052 грн. оскільки зазначені справи є взаємопов'язаними і результат розгляду справи № 1/191 може вплинути на розгляд справи № 14/8пд.

Колегія суддів вважає, що зазначене клопотання задоволенню не підлягає в зв'язку з тим, що зазначені вимоги не були предметом розгляду в господарському суді першої інстанції.

Щодо доводів скаржника про порушення судом першої інстанції приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

За змістом зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України зміна позивачем підстав і предмету позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, господарський суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав суду заяву від 30 березня 2009 року, яку отримано господарським судом Донецької області згідно штампу канцелярії суду 31 березня 2009 року (арк. справи 102), про зміну предмету та підстав позову, згідно якої позивач просив стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «УниКом»на свою користь суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від неповерненої (простроченої) суми, в розмірі 119 139,73 грн. та судові витрати, з яких 1191,39 грн. –державне мито та 118 грн. –витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Заявою від 24 квітня 2009 року у справі № 14/8пд позивачем змінено позовні вимоги, згідно якої позивач просив стягнути з відповідача на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Моторс»суму боргу в розмірі 100000 грн. та витрати по сплаті державного мита –1000 грн. та 118 грн. – витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Частина четверта статті 22 Господарського процесуального кодексу України не обмежує позивача за кількістю звернень до місцевого господарського суду з заявами про зміну предмета або підстав позову. Зазначена норма містить лише альтернативу між зміною предмету або підстав позову за умови, що така заміна може відбутися лише до винесення господарським судом першої інстанції рішення по суті.

Оскільки позивач звертався до суду з відповідними заявами до винесення судом рішення по справі, заява від 30 березня 2009 року про зміну предмету та підстав позову судом розглянута не була оскільки в наступному судовому засіданні - 24 квітня 2009 року позивачем було заявлено інше клопотання про зміну позовних вимог, яке фактично було задоволено господарським судом першої інстанції, тому колегія суддів не вбачає порушень норм процесуального права з боку суду першої інстанції при розгляді клопотання позивача про зміну позовних вимог.    

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Донецької області від 4 червня 2009 року у справі № 14/8пд прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому скасуванню не підлягає.

Результати апеляційного перегляду справи № 14/8пд за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «УниКом»на рішення господарського суду Донецької області від 4 червня 2009 року проголошені в судовому засіданні.

Судова колегія, керуючись статтями 91, 99, 101-105, 107, 110 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УниКом», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 4 червня 2009 року у справі № 14/8пд за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Моторс», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «УниКом», м. Донецьк про стягнення 100 000 грн. –залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 4 червня 2009 року у справі № 14/8пд залишити без змін.

Ця постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена через Донецький апеляційний господарський суд до Вищого господарського суду України протягом одного місяця.

Головуючий          І.В.  Алєєва

Судді:          Н.Л.  Величко

          Т.А.  Шевкова

          Надруковано: 5 прим.

          1. позивачу

          2. відповідачу

          3 у справу

          4 ДАГС