Постанова

від 26.03.2015 по справі 810/7046/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/7046/14 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

при секретарі : Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПАРК ЛЮКС» до Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «СПАРК ЛЮКС» звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Тетіївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області та, з урахуванням, заяви про уточнення позовних вимог просив про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0004282200 від 11 листопада 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2014 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення №0004282200 від 11 листопада 2014 року Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, якою відмовити ТОВ «СПАРК ЛЮКС» в задоволені позовних вимог повністю.

Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник апелянта у засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч.4 ст. 196 КАС України. 26.03.15 подав клопотання, в якому просив розглянути справу у його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

На підставі наказу Тетіївської ОДПІ від 20.10.2014 року №465, головним державним ревізором-інспектором відділу податкового аудиту Тетіївської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «СПАРК ЛЮКС» (код ЄДРПОУ 34921103), з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з платниками податків ТОВ «КОНТИНЕНТМАШ» (код за ЄДРПОУ 38337514) за червень та грудень 2013 року.

За наслідками проведення перевірки складено акт від 28.10.2014 року за №392/220/34921103.

Перевіркою встановлені порушення п. 198.6, п.п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого ТОВ «СПАРК ЛЮКС» занижено податок на додану вартість на загальну суму 220 350,00 грн., у т.ч. за червень 2013 року на суму 91 350 грн., за грудень 2013 року на суму 129 000 грн.

Зазначені висновки про порушення позивачем п. 198.6, п.п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, були зроблені на підставі інформації комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем Міністерства доходів і зборів України: ІС «Податковий блок», АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України, АС «Співставлення Реєстру та Єдиного реєстру податкових накладних», а також Акта «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «КОНТИНЕНТМАШ» №168/22-1/38337514 від 04.04.2014 року, складеного ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області.

Крім того, перевіркою також встановлено, що в результаті проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність у ТОВ «КОНТИНЕНТМАШ» необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів, оскільки у податковій звітності та статутних документах відсутні відомості про зазначені обставини.

Колегією суддів встановлено, що ТОВ «СПАРК ЛЮКС» зареєстровано Сквирським районним управлінням юстиції у Київській області 18.06.2007 року, взято на податковий облік в органах державної податкової служби 19.06.2007 року (на дату підписання акту перебувало на обліку в Тетіївській ОДПІ ГУ Міндоходів Сквирське відділення), зареєстровано як платник податку на додану вартість з 17.05.2008 року, свідоцтво платника ПДВ на момент розгляду справи №100116615 від 17.05.2008 р.

Відповідно до абз. 5 п. 1 розділу ХІХ Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім розділу III цього Кодексу, який набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Отже, основним нормативно-правовим актом, що врегульовує спірні правовідносини є Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI з наступними змінами та доповненнями у редакції на час виникнення спірних правовідносин (надалі - ПК України).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996-ХІУ (далі Закон від 16.07.99 № 996-ХІУ) із внесеними змінами та доповненнями, встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні документи повинні бути складенні від час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб які відповідальні за здійснення господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п.2 ст.3 Закон від 16.07.99 № 996-ХІУ - фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до п.3 ст.8 Закон від 16.07.99 № 996-ХІУ, відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємництвом відповідно до законодавства та установчих документів.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до пп.. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтвердженими податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями (іншими документами передбаченими п. 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування суд податку, що відносяться до податкового кредиту.

Однак сама по собі податкова накладна не утворює підстави для формування податкового кредиту.

Аналіз положень податкового законодавства дозволяє дійти висновку, що право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість виникає у платника податків за наявністю сукупності таких елементів: (1) наявності у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності (особа, що видає податкову накладну, повинна буди зареєстрована як платник ПДВ), (2) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій постачальником на користь покупця, (3) наявність причинно-наслідкового зв'язку між операцією з придбанням товарів чи послуг та потребою використання в господарській діяльності, (4) документального підтвердження факту здійснення господарської операції сукупністю належним чином оформлених первинних і інших документів (у т.ч. платіжних), які зазвичай супроводжують операції певного виду та підтверджують їх фактичне виконання, (5) наявність у покупця належним чином складеної податкової накладної (має усі обов'язкові реквізити).

Відсутність хоча б одного з наведених елементів, навіть за наявності певних первинних документів, виключає можливість формування платником податків валових витрат при обчисленні податку на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як було встановлено податковим органом, основним видом діяльності ТОВ «КОНТИНЕТМАШ» є неспеціалізована оптова торгівля.

Відповідно до ст.. 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємницькою, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

Колегія суддів приходить до висновку, що вказаний вид діяльності не має будь-якого відношення до наданих на адресу ТОВ «СПАРК ЛЮКС» послуг.

Тетіївська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Київській області зазначає про відсутність фактів, які б могли свідчити про можливість здійснення підприємством фінансово-господарської діяльності, оскільки з аналізу податкової звітності ТОВ «КОНТИНЕНТМАШ» встановлено відсутність на підприємстві обладнання, трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень та транспортних засобів.

Колегія суддів зазначає, що у наданих до звірки актах виконання робіт не розкрито зміст господарської операції (надання послуг), а саме: не зазначена адреса, за якою проводилися послуги, пов'язані з розробкою еклектичних схем підключення установки деаерированної води №1, розробкою електричних схем підключення установки деаерированної води №2, розробкою електричних схем підключення установки деаерированної води №3, розрахунком теплового балансу системи енергозбереження установок деаерированної води №2, розробкою процесно-інструментальної діаграм системи енергозбереження для установок деаерированної води, розробкою алгоритму керування вузлів змішування мінеральної води, розробкою електричних схем підключення установки деаерированної води, не визначено кількісні та вартісні показники здіснення послуг та взагалі не сказано повний зміст проведених робіт.

Статтями 626, 629 Цивільного Кодексу України від 16.01.03 №435 - IV, із внесеними змінами та доповненнями, передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на становлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовник) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Колегія суддів наголошує, що зі змісту актів прийому-передачу послуг немає можливості встановити зв'язок з господарською операцією, що здійснювалась. Зокрема доцільність отримання послуг пов'язаних з розробкою електричних схем підключення установок деаерированної води ТОВ «КОНТИНЕНТМАШ» з основним видом діяльності -оптова торгівля.

Крім того, позивачем не було надано доказів прийняття на баланс установок для деаерированної води

Колегія суддів приходить до висновку, що фінансово-господарська діяльність контрагентів позивача здійснювалась ними поза межами правового поля, а укладені ними правочини (договори) є такими, що вчиненні без мети настання реальних наслідків, а тому недійсність договорів, укладених між позивачем та ТОВ «СПАРК ЛЮКС» та ТОВ «КОНТИНЕНТМАШ», не потребує доведення в силу їх нікчемності.

Таким чином, колегія суддів вважає, що податкове повідомлення-рішення Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області №0004282200 від 11 листопада 2014 року є правомірним, оскільки винесене з дотриманням норм чинного податкового законодавства.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції прийняте рішення з порушенням норм чинного законодавства.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач не надав до суду належних доказів, що б підтверджували правомірність позовних вимог, а відповідач, як суб'єкт владних повноважень - довів правомірність своїх дій.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив скасувати її та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 159, 160, 162, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Тетіївської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 січня 2015 року - скасувати, та прийняти нову, якою відмовити ТОВ «СПАРК ЛЮКС» в задоволені позову.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М. Ганечко

Судді: О.Г. Хрімлі

А.Ю. Коротких

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Хрімлі О.Г.

Коротких А. Ю.