Ухвала

від 10.03.2015 по справі 826/17305/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" березня 2015 р. м. Київ К/800/43937/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Стор ЛТД"

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2014

у справі № 826/17305/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Стор ЛТД"

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві

про визнання неправомірними дій, скасування наказу та податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2014 позов задоволено частково - визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення від 06.06.2013 №0001772260 та №0001782260. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2014 скасовано постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2014 в частині задоволення позовних вимог та ухвалено в цій частині нову, якою в задоволенні позову відмовлено. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва залишено без змін.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Оскільки відмова в задоволенні позовних вимог в частині скасування наказу та визнання неправомірними дій по справі не оскаржується, відтак, суд касаційної інстанції, керуючись приписами ч.2 ст. 220 КАС України, переглядає судове рішення судів попередніх інстанцій в межах касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом була проведена виїзна документальна позапланова перевірка ТОВ «Стор ЛТД» з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту з ПДВ та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Демстрой» за період з 01.01.2012 по 31.01.2012, за результатами якої складено акт № 1694/22-621-19477704 від 24.05.2013, у висновках якого зафіксовано, зокрема, порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема: пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за перший квартал 2012 на суму 37 705,00 грн. та пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень 2012 на суму 35 909,00 грн.

На підставі зазначеного акта перевірки, відповідачем 06.06.2013 прийнято спірні податкові повідомлення-рішення:

№ 0001772260, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на загальну суму 56 558,00 грн. у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 18 853,00 грн.;

№ 0001782260, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 53 864,00 грн. у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 17 955,00 грн.

Скасовуючи податкові повідомлення-рішення від 06.06.2013, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду справи було встановлено реальність та товарність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Демстрой», відтак, у позивача було право на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по операціях з ТОВ «Демстрой».

Суд апеляційної інстанції не погодився з наведеним висновком суду першої інстанції, зазначивши, що враховуючи наявні у справі матеріали, фактично неможливо встановити та підтвердити обсяг і зміст робіт (послуг), які було виконано безпосередньо ТОВ «Демстрой» за спірною операцією.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Пунктом 138.2 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Судами встановлено, а матеріалами справи підтверджується, що позивач у перевіряє мий період мав правовідносини з ТОВ «Демстрой», а саме, господарські операції по виконанню робіт.

Факт здійснення ТОВ «Демстрой» робіт підтверджується наявними в матеріалах справи копіями акта надання послуг та податкової накладної, а факт здійснення позивачем оплати за виконані роботи - випискою по рахунку.

В подальшому отримані послуги від ТОВ «Демстрой» було використано позивачем у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку при взаємовідносинах з ПП «Мак Дональдс Юкрейн» за договором поставки та монтажу № 98/11 від 09.11.2011, та договором про технічне обслуговування та ремонт обладнання № 36/ТО від 01.05.2011, з ТОВ «Амстор» за договором 52/11 від 06.06.2011 та з ТОВ «Чумацький Шлях» за договором № 81/11 від 01.09.2011 поставки товарів та надання послуг № 21887 від 01.02.2012, що підтверджується наявним в матеріалах справи копіями зазначених договорів, складеними до них специфікаціями, актами про надання послуг, податковими накладними, а здійснення розрахунку з позивачем за надані послуги виписками по рахунку.

Разом з тим, контролюючий орган посилається на акт Броварської ОДПІ №51/7/22-5/37284540 від 28.03.2013 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Демстрой», яким встановлено, що у ТОВ „Демстрой" відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основні кошти, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби; неможливість реального здійснення контрагентами-постачальниками господарських операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності. Крім того, ТОВ «Демстрой» відображені в податковій звітності правові взаємовідносини з суб'єктами господарювання покупцями та постачальниками, без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків.

Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

За наведених обставин, судам слід врахувати наведені вище обставини та з'ясувати характер та зміст спірних операцій між позивачем та його контрагентом - ТОВ „Демстрой", дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій.

Крім того, суди мають взяти до уваги, що неналежним чином оформлена (підписана не уповноваженою особою) податкова накладна не може бути підставою для нарахування податкового кредиту за наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданої послуги.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2013 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2014 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний Судді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль