Рішення

від 24.03.2015 по справі 922/597/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2015 р.Справа № 922/597/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аріт К.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

розглянувши справу

за позовом Заступника прокурора Київського району міста Харкова в інтересах держави в особі Регіонального відділення фонду державного майна України у Харківській області, м.Харків до Дочірнього підприємства "Газко" товариства з обмеженою відповідальністю "Газко-Альянс", м.Харків про стягнення 19097,31 гривень за участю представників:

прокурора - Зливки К.О. (посвідчення №013773 від 06 грудня 2012 року)

позивача - Антонюк В.М. (довіреність №03 від 12 січня 2015 року)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Київського району міста Харкова в інтересах держави в особі Регіонального відділення фонду державного майна України у Харківській області (позивача) звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Дочірнього підприємства "Газко" товариства з обмеженою відповідальністю "Газко-Альянс" (відповідача) суми заборгованості у розмірі 19097,31 гривень. Заявлену вимогу обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди №1683-Н, укладеного 01 червня 2005 року між позивачем та відповідачем. Крім того, прокурор просив суд покласти судові витрати на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30 січня 2015 року було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду. Провадження у справі було порушено та призначено до розгляду у судовому засіданні на 05 березня 2015 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 березня 2015 року було відкладено розгляд справи на 24 березня 2015 року.

Представник прокуратури у судовому засіданні 24 березня 2015 року наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні 24 березня 2015 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання 24 березня 2015 року свого представника не направив, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.64 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Враховуючи те, що норми ст.65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що в межах наданих йому повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Отже, суд, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, встановив наступне.

01 червня 2005 року між Регіональним відділенням фонду державного майна України у Харківській області (позивачем) та Дочірнім підприємством "Газко" товариства з обмеженою відповідальністю "Газко-Альянс" (відповідачем) було укладено договір оренди №1683-Н. Даний договір було підписано повноважними представниками з обох сторін та скріплено печатками.

У відповідності до умов договору, позивач (орендодавець) надав відповідачу (орендарю) в орендне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення загальною площею 854,5 кв.м., розміщене за адресою: м.Харків, вул.Мироносицька, 21, яке перебуває на балансі Управління містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації (балансоутримувач).

На виконання вказаного договору, позивач передав відповідне майно в орендне користування відповідачу, що підтверджується підписаним з обох сторін актом приймання - передачі орендованого майна від 01 червня 2005 року (а.с.17).

Крім того, сторонами було погоджено, підписано з обох сторін та скріплено печатками установи та підприємства розрахунок плати за базовий місяць розрахунку орендної плати державного нерухомого майна (а.с.17).

Пунктом 3.3 спірного договору передбачено, що орендна плата перераховується орендарем щомісячно, до 10 числа місяця наступного за звітним, зокрема, 50% безпосередньо на рахунок Державного бюджету України, 50% на рахунок, визначений балансоутримувачем.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено результатами перевірки прокуратурою Київського району міста Харкова, станом на 22 січня 2015 року, за період з січня по лютий 2014 року, позивач надав відповідачу послуги за спірним договором на суму 19097,31 гривень, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості орендної плати (а.с.18.).

Однак, відповідач, обов'язки, передбачені п.3.3 спірного договору, щодо своєчасної сплати орендної плати, орендар не виконав.

Суд, проаналізувавши обставини, вказані у позовній заяві, дійшов висновку про те, що позивач виконав свої зобов'язання за спірним договором належним чином та у повному обсязі. Проте, відповідач, в свою чергу, зобов'язання за спірним договором не виконав, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 19097,31 гривень, яка до цього часу залишається непогашеною.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Відповідно до ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.

Згідно із ч.1 ст.179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В розумінні статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ч.1 ст.19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі, у матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем заборгованості в добровільному порядку, суд вважає заявлену вимогу прокурора в особі позивача щодо стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 19097,31 гривень нормативно та документально обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, встановивши сторону, з вини якої справу було доведено до суду, суд керується ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України та положеннями Закону України "Про судовий збір", відповідно до яких, судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню з останнього до Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного, та керуючись ст.ст.1, 12, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Газко" товариства з обмеженою відповідальністю "Газко-Альянс" (61166, м.Харків, провулок Путилівський, буд.9, код 31798803) на користь Регіонального відділення фонду державного майна України у Харківській області (61024, м.Харків, вул.Гуданова, 18, код 23148337) 19097,31 гривень заборгованості.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Газко" товариства з обмеженою відповідальністю "Газко-Альянс" (61166, м.Харків, провулок Путилівський, буд.9, код 31798803) на користь Державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м.Харкова, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 1827,00 гривень судового збору.

Видати відповідні накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30 березня 2015 року.

Суддя К.В. Аріт

Справа №922/597/15