Постанова

від 22.11.2018 по справі 922/597/15

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2018 р. Справа № 922/597/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Склярук О.І. , суддя Гетьман Р.А.

при секретарі Мальченко О.О.

за участю представників сторін:

прокурора - Булулуков О.О.

позивача - Антонова А.М.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України у Харківській області (вх. № 98Х) на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.09.2018 у справі № 922/597/15 (повний текст якої складено 14.09.2018 в приміщенні зазначеного суду суддею Чистяковою І.О.)

за позовом заступника прокурора Київського району міста Харкова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України у Харківській області, м. Харків

до дочірнього підприємства "Газко" ТОВ "Газко-Альянс", м. Харків

про стягнення 19097,31 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.09.2018 по справі № 922/597/15 відмовлено у поновленні пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання про стягнення з дочірнього підприємства "Газко" товариства з обмеженою відповідальністю "Газко-Альянс" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України у Харківській області 19097,31 грн. заборгованості.

Регіональне відділення Фонду державного майна України у Харківській області не погоджуючись із вказаною ухвалою, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу суду та прийняти нове рішення, яким поновити строк на пред'явлення наказу господарського суду Харківської області від 10.04.2015 № 922/597/15 про стягнення з дочірнього підприємства "Газко" товариства з обмеженою відповідальністю "Газко-Альянс" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України у Харківській області 19097,31 грн. заборгованості. Поновити строк на пред'явлення наказу господарського суду Харківської області від 10.04.2015 №922/597/15 про стягнення з Дочірнього підприємства "Газко" товариства з обмеженою відповідальністю "Газко-Альянс" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України у Харківській області 19097,31 грн. заборгованості - до виконання.

Апеляційна скарга мотивована тим, що апелянт неодноразово пред'являв зазначений наказ для виконання до органу ДВС, проте державний виконавець повертав його на тій підставі, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, востаннє стягувачу було повернуто наказ на підставі постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 17.08.2016, у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення. У цій постанові стягувачу було роз'яснено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 17.08.2017. Стягувач 11.09.2017 вкотре пред'явив наказ до виконання, однак 13.09.2017 органом ДВС направлено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу. Отже, стягувач вважає, що орган ДВС безпідставно відмовив у відкритті виконавчого провадження та приймаючи до уваги час, використаний на листування з органом ДВС, стягувач пропустив строк на пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.10.2018 відкрито апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою. Учасникам справи встановлено строк до 25.10.2018 для надання відзивів. Призначено справу до розгляду на 29.10.2018.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.10.2018 оголошено про перерву у розгляді справи до 22.11.2018.

У судове засідання 22.11.2018 представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвали суду, які направлялись на адресу відповідача - дочірнього підприємства "Газко" ТОВ "Газко-Альянс", яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулись до суду з позначкою поштового відділення - інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки та за закінченням терміну зберігання .

Відповідно до частин 3, 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання та у разі наявності інших причин, що не дали змоги виконати обов'язки.

Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною або яка міститься у відповідному реєстрі, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, а не отримання кореспонденції зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Колегія суддів зазначає, що оскільки учасники процесу були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, враховуючи положення ч. 12 ст. 270 ГПК України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, та положення ч. 2 ст. 273 ГПК України, відповідно до якої апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності зазначеного представника, за наявними у матеріалах справи доказами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Харківської області від 24 березня 2015 року позов задоволено повністю, вирішено стягнути з Дочірнього підприємства "Газко" товариства з обмеженою відповідальністю "Газко-Альянс" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України у Харківській області 19097,31 гривень заборгованості та стягнути з Дочірнього підприємства "Газко" товариства з обмеженою відповідальністю "Газко-Альянс" на користь Державного бюджету України 1827,00 гривень судового збору.

10.04.2015 господарським судом Харківської області були видані відповідні накази на виконання вищезазначеного рішення зі строком пред'явлення їх до виконання до 11.04.2016.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції Закону від 21.04.1999 № 606-XIV, що діяла до 05.10.2016, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.8 вказаного Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач та боржник.

В силу частини 2 вищезазначеної норми Закону України "Про виконавче провадження"тягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Згідно з ч.1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції Закону від 21.04.1999 № 606-XIV, що діяла до 05.10.2016 державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до п.1 ч.2 статті 17 вказаного Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема накази господарських судів.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції Закону від 21.04.1999 № 606-XIV, що діяла на момент видачі наказу по даній справі виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.23 вказаного Закону строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання.

Також, у п.1 ч. 4 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції Закону від 02.06.2016 № 1404-VIII, що діє з 05.10.2016 встановлено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Як вбачається з матеріалів справи вказаний наказ пред'являвся стягувачем до виконання до Дзержинського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області 28.04.2015, що підтверджується заявою про примусове виконання рішення за вих. № 03-1734 від 27.04.2015; 25.08.2015, що підтверджується заявою про примусове виконання рішення за вих. № 03-3754 від 20.08.2015; 11.12.2015, що підтверджується заявою про примусове виконання рішення за вих. № 25-5550 від 09.12.2015.

Як вбачається зі змісту зазначених заяв про примусове виконання рішення, вказаний наказ неодноразово повертався стягувачеві на підставі п.2 ч. 1 ст. 47 вказаного Закону.

Згідно п.2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Ч. 5 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 17.08.2016 наказ господарського суду Харківської області по справі №922/597/15 від 10.04.2015 був вкотре повернутий стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення).

Також, у вищевказаній постанові стягувачу було роз'яснено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 17.08.2017.

05.10.2016 набув чинності Закон України Про виконавче провадження у новій редакції, відповідно до приписів ч. 1 ст. 12 якого строк пред'явлення державною установою наказу для виконання був скорочений до 3-х місяців.

Так, згідно ст. 12 Закон України Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Відповідно п. 5 розділу XIII прикінцевих та перехідних положень виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

11.09.2017 стягувач звернувся до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області з заявою про примусове виконання рішення за вих. 38-4811.

13.09.2017 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Колосовою А.О. було винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. У повідомленні вказано, що причиною повернення виконавчого документа є пропущення встановленого законом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Вказане повідомлення стягувач отримав 19.09.2017.

Як вбачається зі змісту заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання та з апеляційної скарги стягувач не погоджується з такими діями державного виконавця, проте дії держаного виконавця щодо повернення виконавчого документа не оскаржував у встановленому законом порядку.

З заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання стягувач звернувся до суду лише 30 серпня 2018 року, тобто із значним (багатомісячним) пропуском строку пред'явлення виконавчого документа до виконання

При цьому, жодних обґрунтованих причин пропуску цього строку для пред'явлення наказу до виконання стягувач у своїй заяві не наводить.

Стягувач у своїй заяві зазначає, що встановлений строк для пред'явлення наказу до виконання пропущено у зв'язку з листуванням з органом ДВС, проте колегія суддів вважає, що вказана причина не може розцінюватися як поважна. Більш того, як вбачається з наданих стягувачем до заяви доказів, листування стягувача з Шевченківським відділом державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області стосовно виконання вказаного наказу у даній справі припинилося 11.09.2017 (заява про примусове виконання рішення за вих. 38-4811 від 11.09.2017).

Отже, на думку колегії суддів несвоєчасне пред'явлення виконавчого документа до виконання є наслідком бездіяльності стягувача. Своєчасне пред'явлення виконавчого документа до виконання повністю залежало від волі стягувача.

Таким чином, строк для пред'явлення наказу до виконання у цій справі був пропущений саме з вини позивача (стягувача) в результаті нездійснення контролю за виконанням судового рішення, адже рішення суду не було звернено до виконання саме з волі стягувача.

При цьому, колегія суддів також враховує, що строки для вчинення певних дій, визначені у процесуальному законодавстві, мають дисциплінувати осіб, що звертаються до суду.

Згідно з ч. 2, ч.3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Статтею 129 Конституції України принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості визначені як одні з основних засад судочинства. Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях 7, 13 ГПК України в редакції з 15.12.2017. Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб'єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою. В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися таким чином, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони в процесі зобов'язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Зазначений принцип покладає на суд ряд обов'язків (керівництво судовим процесом, сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом, та інші).

Відповідно до частини першої статті 329 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017, що діє з 15.12.2017) у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

При цьому, процесуальне законодавство не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

З огляду на положення статей 73, 74, 86 Господарського процесуального кодексу України в кожному конкретному випадку причини поважності пропуску процесуального строку суд оцінює, зважаючи на обґрунтування поважності цих причин та наданих доказів.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Колегія суддів приймає до уваги те, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстав, з яких стягувач вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у стягувача не було можливості.

Визначальним при оцінці поважності причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання є встановлення моменту, з якого стягувач мав реальну можливість пред'явити відповідний наказ до виконання.

Під час розгляду заяви стягувача колегією суддів встановлено відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на подання наказу до виконавчої служби в установлений законом строк.

В даному випадку можливість вчасного пред'явлення наказу до виконання залежала виключно від волевиявлення самого стягувача, тобто мала суб'єктивний характер, тому причини пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання не є поважними.

З огляду на встановлені колегією суддів обставини, невиконання судового рішення знаходиться у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку із бездіяльністю стягувача.

Враховуючи вищевикладене колегія суддів відмовляє стягувачу у поновленні пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання про стягнення з Дочірнього підприємства "Газко" товариства з обмеженою відповідальністю "Газко-Альянс" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України у Харківській області 19097,31 гривень заборгованості.

Щодо викладених в апеляційній скарзі інших доводів, то вони вже були обґрунтовано спростовані судом першої інстанції, і колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з викладеними в оскаржуваній ухвалі мотивами відхилення доводів скаржника, у зв'язку з чим підстави для скасування ухвали господарського суду Харківської області від 10.09.2018 у даній справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 254, 269, 270, 271, п.1 ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України у Харківській області на ухвалу господарського суду Харківської області від 10.09.2018 у справі № 922/597/15 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 10.09.2018 у справі № 922/597/15 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний тест постанови апеляційного суду складено 26.11.2018.

Відповідно ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України постанова оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя О.І. Склярук

Суддя Р.А. Гетьман