Ухвала

від 10.09.2018 по справі 922/597/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"10" вересня 2018 р.м. Харків Справа № 922/597/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Чистякової І.О.

за участю секретаря судового засідання Семенова О.Є.

розглянувши заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання (вх. №24816 від 30.08.2018) по справі

за позовом Заступника прокурора Київського району міста Харкова в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України у Харківській області, м. Харків до Дочірнього підприємства "Газко" товариства з обмеженою відповідальністю "Газко-Альянс", м.Харків про стягнення 19097,31 грн.

за участю:

прокурора - не з'явився;

стягувача - ОСОБА_1 за довіреністю № 80 від 27.04.2018;

боржника - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Харківської області 30.08.2018 від стягувача надійшла заява (вх. №24816), в якій він просить суд поновити строк на пред'явлення наказу господарського суду Харківської області від 10.04.2015 №922/597/15 про стягнення з Дочірнього підприємства "Газко" товариства з обмеженою відповідальністю "Газко-Альянс" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України у Харківській області 19097,31 грн. заборгованості - до виконання.

В обгрунтування заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання стягувач посилається, зокрема на те, що він неодноразово пред'являв зазначений наказ для виконання до органу ДВС, проте державний виконавець повертав його на тій підставі, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, востаннє стягувачу було повернуто наказ на підставі постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 17.08.2016, у зв'язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення. У цій постанові стягувачу було роз'яснено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 17.08.2017. Стягувач 11.09.2017 вкотре пред'явив наказ до виконання, однак 13.09.2017 органом ДВС направлено повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу. Отже, стягувач вважає, що орган ДВС безпідставно відмовив у відкритті виконавчого провадження та приймаючи до уваги час, використаний на листування з органом ДВС, стягувач пропустив строк на пред'явлення виконавчого документа до виконання.

У зв'язку з закінченням терміну повноважень судді Аріт К.В. розпорядженням в.о. керівника апарату суду від 30.08.2018 № 574/2018 призначено повторний автоматизований розподіл заяви по справі № 922/597/15.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.08.2018 для розгляду заяви по справі № 922/597/15 визначено суддю (суддю - доповідача) Чистякову І.О.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31 серпня 2018 року заяву Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання призначено до розгляду у судовому засіданні на 10 вересня 2018 року о 11:00 год.

Стягувач в судовому засіданні 10.09.2018 підтримав подану заяву та просив суд її задовольнити.

Прокурор та представник боржника в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду заяви повідомлені належним чином, згідно діючого законодавства.

За змістом ст. 329 Господарського процесуального кодексу України заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

За таких обставин, приймаючи до уваги стислі строки розгляду заяви, а також те, що явка учасників справи не була визнана обов'язковою, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви в судовому засіданні 10.09.2018 за відсутності прокурора та представника боржника.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши в судовому засіданні пояснення представника стягувача суд дійшов висновку про те, що в задоволенні заяви стягувача про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання у даній справі слід відмовити з наступних підстав.

Рішенням господарського суду Харківської області від 24 березня 2015 року позов задоволено повністю, вирішено стягнути з Дочірнього підприємства "Газко" товариства з обмеженою відповідальністю "Газко-Альянс" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України у Харківській області 19097,31 гривень заборгованості та стягнути з Дочірнього підприємства "Газко" товариства з обмеженою відповідальністю "Газко-Альянс" на користь Державного бюджету України 1827,00 гривень судового збору.

10.04.2015 господарським судом Харківської області були видані відповідні накази на виконання вищезазначеного рішення зі строком пред'явлення їх до виконання до 11.04.2016.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції Закону від 21.04.1999 № 606-XIV, що діяла до 05.10.2016, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч.1 ст.8 вказаного Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач та боржник.

В силу частини 2 вищезазначеної норми Закону України "Про виконавче провадження" cтягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

Згідно з ч.1 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції Закону від 21.04.1999 № 606-XIV, що діяла до 05.10.2016 державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Відповідно до п.1 ч.2 статті 17 вказаного Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою, зокрема накази господарських судів.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції Закону від 21.04.1999 № 606-XIV, що діяла на момент видачі наказу по даній справі виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:

1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;

2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.23 вказаного Закону строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання.

Також, у п.1 ч. 4 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції Закону від 02.06.2016 № 1404-VIII, що діє з 05.10.2016 встановлено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Як вбачається з матеріалів справи вказаний наказ пред'являвся стягувачем до виконання до Дзержинського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області 28.04.2015, що підтверджується заявою про примусове виконання рішення за вих. № 03-1734 від 27.04.2015; 25.08.2015, що підтверджується заявою про примусове виконання рішення за вих. № 03-3754 від 20.08.2015; 11.12.2015, що підтверджується заявою про примусове виконання рішення за вих. № 25-5550 від 09.12.2015.

Як вбачається зі змісту зазначених заяв про примусове виконання рішення, вказаний наказ неодноразово повертався стягувачеві на підставі п.2 ч. 1 ст. 47 вказаного Закону.

Згідно п.2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Ч. 5 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Згідно ч. 3 ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження" у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, - з моменту закінчення дії відповідної заборони.

Постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 17.08.2016 наказ господарського суду Харківської області по справі №922/597/15 від 10.04.2015 був вкотре повернутий стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення).

Також, у вищевказаній постанові стягувачу було роз'яснено, що виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 17.08.2017.

Стягувач звернувся до Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області з заявою про примусове виконання рішення за вих. 38-4811 від 11.09.2017.

13.09.2017 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області ОСОБА_2 було винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. У повідомленні вказано, що причиною повернення виконавчого документа є пропущення встановленого законом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Вказане повідомлення стягувач отримав 19.09.2017.

Як вбачається зі змісту заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання стягувач непогоджується з такими діями державного виконавця, проте дії держаного виконавця щодо повернення виконавчого документа не оскаржував у встановленому законом порядку.

З заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання стягувач звернувся до суду лише 30 серпня 2018 року, отже майже через 11 місяців після того як довідався про повернення наказу без прийняття до виконання, у зв'язку пропущенням встановленого законом строку пред'явлення виконавчого документа до виконання та більш ніж через рік після спливу строку для пред'явлення наказу до виконання.

При цьому, жодних обгрунтованих причин пропуску цього строку для пред'явлення наказу до виконання стягувач у своїй заяві не наводить.

Стягувач у своїй заяві зазначає, що встановлений строк для пред'явлення наказу до виконання пропущено, у зв'язку з листуванням з органом ДВС, проте суд вважає, що вказана причина не може розцінюватися як поважна. Більш того, як вбачається з наданих стягувачем до заяви доказів, листування стягувача з Шевченківським відділом державної виконавчої служби м. Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області стосовно виконання вказаного наказу у даній справі припинилося 11.09.2017 - заява про примусове виконання рішення за вих. 38-4811 від 11.09.2017.

Отже, на думку суду несвоєчасне пред'явлення виконавчого документа до виконання є наслідком бездіяльності стягувача. Своєчасне пред'явлення виконавчого документа до виконання повністю залежало від волі стягувача.

Таким чином, строк для пред'явлення наказу до виконання у цій справі був пропущений саме з вини позивача (стягувача) в результаті нездійснення контролю за виконанням судового рішення, адже рішення суду не було звернено до виконання саме з волі стягувача.

При цьому, суд також враховує, що строки для вчинення певних дій, визначені у процесуальному законодавстві, мають дисциплінувати осіб, що звертаються до суду.

Згідно з ч. 2, ч.3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Статтею 129 Конституції України принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості визначені як одні з основних засад судочинства. Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях 7, 13 ГПК України в редакції з 15.12.2017. Принцип рівності перед законом і судом в процесуальному аспекті означає рівність суб'єктивних процесуальних прав усіх учасників судового процесу незалежно від їх особистих якостей (правового статусу, майнового стану), визначення процесуального становища учасників судочинства тільки процесуальним законодавством і ніяким іншим, визначення процесуального порядку розгляду справ певною процесуальною формою. В матеріальному аспекті принцип рівності повинен розумітися таким чином, що до всіх учасників процесу матеріальний закон має застосовуватися однаково (право є застосуванням рівного масштабу до різних осіб).

Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони в процесі зобов'язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Зазначений принцип покладає на суд ряд обов'язків (керівництво судовим процесом, сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом, та інші).

Відповідно до частини першої статті 329 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017, що діє з 15.12.2017) у разі пропуску строку для пред'явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

При цьому, процесуальне законодавство не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

З огляду на положення статей 73, 74, 86 Господарського процесуального кодексу України в кожному конкретному випадку причини поважності пропуску процесуального строку суд оцінює, зважаючи на обґрунтування поважності цих причин та наданих доказів.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд приймає до уваги те, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстав, з яких стягувач вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у стягувача не було можливості.

Визначальним при оцінці поважності причин пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання є встановлення моменту, з якого стягувач мав реальну можливість пред'явити відповідний наказ до виконання.

Під час розгляду заяви стягувача судом встановлено відсутність обставин, які об'єктивно перешкоджали стягувачу реалізувати своє право на подання наказу до виконавчої служби в установлений законом строк.

В даному випадку можливість вчасного пред'явлення наказу до виконання залежала виключно від волевиявлення самого стягувача, тобто мала суб'єктивний характер, тому причини пропуску строку для пред'явлення наказу до виконання не є поважними.

З огляду на встановлені судом обставини, невиконання судового рішення знаходиться у безпосередньому причинно-наслідковому зв'язку із бездіяльністю стягувача.

Враховуючи вищевикладене суд відмовляє стягувачу у поновленні пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання про стягнення з Дочірнього підприємства "Газко" товариства з обмеженою відповідальністю "Газко-Альянс" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України у Харківській області 19097,31 гривень заборгованості.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 233, 234, 327, 329 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити у поновленні пропущеного строку для пред'явлення наказу до виконання про стягнення з Дочірнього підприємства "Газко" товариства з обмеженою відповідальністю "Газко-Альянс" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України у Харківській області 19097,31 гривень заборгованості.

Ухвала суду набирає законної сили 10.09.2018.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області (п.п.17.5 п.17 ч.1 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Учасники справи можуть одержати інформацію по справі зі сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою http://court.gov.ua/.

Ухвалу складено 14.09.2018.

Суддя ОСОБА_3