Рішення

від 30.03.2015 по справі 903/80/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 березня 2015 р. Справа № 903/80/15

Господарський суд Волинської області, розглянувши матеріали по справі

за позовом Прокурора м. Нововолинська в інтересах держави в особі Житлово-експлуатаційної контори №3 житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради, м. Нововолинськ

до відповідача Фізичної особи-підприємця Климовича Леоніда Юрійовича, м. Нововолинськ

про стягнення 13 795,87грн.

Суддя: С.В. Бондарєв

За участю представників сторін:

від позивача: Шиманський В.С., дов. №716 від 16.12.2014р.

від відповідача: Климович Л.Ю.-підприємець

В судовому засіданні взяв участь старший прокурор відділу прокуратури області Оліферчук Наталія Павлівна.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін та прокурору роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу згідно ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки.

В судовому засіданні 25.03.2015 року відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: Прокурор м. Нововолинська в інтересах держави в особі Житлово-експлуатаційної контори №3 житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради звернувся до суду з позовом до відповідача- Приватного підприємця Климовича Леоніда Юрійовича про стягнення 13 990,50 грн., в тому числі 9 797,94грн.-заборгованості за надані послуги згідно договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №10А від 29.12.2006р. за період з 21.01.2012р. по 22.01.2015р., 1 750,95грн.-пені за несвоєчасне виконання зобов`язань по оплаті наданих послуг за період з 21.01.2014р. по 21.06.2014р. згідно п. 13. договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №10А від 29.12.2006р., 449,58грн.-3% річних за період з 21.01.2012р. по 21.01.2015р. та 1 992,03грн.-суми індексу інфляції за період з 21.01.2012р. по 22.01.2015р. згідно ст. 625 ЦК України.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по оплаті наданих йому послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у встановлені договором №10А від 29.12.2006р. строки.

Ухвалою суду від 31.01.2015р. порушено провадження по справі та призначено її до розгляду на 24.02.2015р. на 12:00год.

20.02.2015р. через відділ документального забезпечення та контролю - канцелярію суду від Прокуратури міста Нововолинська надійшла до суду заява про зменшення розміру позовних вимог №309 вих-15 від 17.02.2015р. (вх.№01-65/49/15), в якій прокурор просив зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача 13 850,58грн., в т.ч. 9 797,94грн.-заборгованості за надані послуги згідно договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №10А від 29.12.2006р. за період з 21.01.2012р. по 22.01.2015р., 1 778,52грн.-пені за несвоєчасне виконання зобов`язань по оплаті наданих послуг за період з 01.03.2014р. по 01.09.2014р. згідно п.п. 7.,13. договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №10А від 29.12.2006р., 405,09грн.-3% річних за період з 01.03.2012р. по 31.12.2014р. (згідно розрахунку а.с. 47-48) та 1 869,03грн.-суми індексу інфляції за період з березня 2012р. по грудень 2014р. (включно) згідно ст. 625 ЦК України.

24.02.2015р. через відділ документального забезпечення та контролю - канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 17.02.2015р. (вх.№ 01-54/1635/15), в якому він позов заперечив, посилаючись на те, що позивачем не надано суду доказів внесення змін до договору для збільшення вартості послуг з 0,43грн. до 0,4798 за 1 м.кв., у встановленому законом порядку, тобто позивач всупереч вимогам ст.ст. 525, 629, 632, 901 ЦК України, ст. 188 ГК України збільшив розмір оплати за договором без повідомлення відповідача щодо причин зміни вартості послуг.

Зазначив, що позивачем на надано доказів в обґрунтування застосування тарифу з надання послуг з обслуговування території та будинку конкретно для приміщення відповідача, а також в позові відсутній перелік послуг, які входять в розмір тарифу, та які фактично могли надаватись позивачем і факт надання яких підтверджується документально.

Вказав, що позивач фактично припинив надання відповідачу послуг з 01.01.2011р.

Повідомив, що фактично відповідно до технічного паспорту загальна площа приміщення становить 479,2 м.кв., а не 574,7 м.кв. як це зазначено в позові, що тягне за собою невірність в розрахунках.

Крім того, вказав і на те, що розрахунок пені у відповідності до ЗУ "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій " у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, проведено з порушенням договірних зобов'язань та вимог законодавства, а тому просив в позові відмовити.

Долучив до матеріалів справи копії договору оренди майна, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Нововолинська №24 від 02.01.2008р., акту приймання-передачі орендованого майна від 02.01.2008р., розрахунку орендної плати, актів виконаних робіт №322 від 30.06.2010р., №374 від 31.07.2010р., №424 від 31.08.2010р., №139 від 31.03.2010р., №474 від 30.09.2010р., №502 від 31.10.2010р., №580 від 30.11.2010р., №631 від 31.12.2010р., №194 від 30.04.2010р., №274 від 31.05.2010р., довідки виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області №01-5-02/16 від 20.02.2015р., свідоцтва про державну реєстрацію ФОП Климовича Леоніда Юрійовича від 04.05.2006р., технічного паспорту на нежиле приміщення по проспекту Перемоги, 1А, рішення виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області від 25.01.2008р. №11 "Про державну реєстрацію об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут" та посвідчення депутата Нововолинської міської ради VI скликання Климовича Леоніда Юрійовича.

Водночас, в клопотанні б/н від 17.02.2015р. (вх.№01-54/1636/15 від 24.02.2015р.) просив суд відкласти розгляд справи, у зв'язку з неможливістю прибуття в судове засідання через необхідність брати участь в засіданні планово-бюджетної комісії депутатів Нововолинської міської ради.

Прокурор в судовому засіданні 24.02.2015р. позовні вимоги підтримав (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 20.02.2015р.) та просив задовольнити останні в повному обсязі.

В судовому засіданні 24.02.2014р. представник позивача зменшені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити останні в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить вимогам законодавства, не порушує прав та інтересів інших осіб, судом прийнята заява прокурора про зменшення розміру позовних вимог від 20.02.2015р., спір вирішується виходячи з нової ціни позову - 13 850,58грн.

Ухвалою суду від 24.02.2015р. розгляд справи відкладався згідно ст. 77 ГПК України, з метою повного та всебічного з'ясування всіх обставин по справі, зважаючи на неявку відповідача в судове засідання та необхідність витребування додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні 11.03.2015р. позивач- Житлово-експлуатаційна контора №3 житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради-позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити останні в повному обсязі.

Водночас, супровідним листом від 10.03.2015р. №118 (вх. №01-54/2207/15 від 11.03.2015р.) долучив до матеріалів справи заперечення на відзив відповідача №117 від 10.03.2015р., копії додатку до акту виконаних робіт за квітень 2013р., актів приймання передачі виконаних робіт за грудень 2011 року, за серпень 2013 року, за вересень 2013 року, за жовтень 2014 року, за грудень 2014 року, супровідного листа від 03.10.2013р. №563, поштової квитанції №8734 від 27.03.2013р., рахунків №30 від 15.01.2014р., №229 від 12.02.2014р., №330 від 12.03.2014р., №461 від 10.04.2014р., №617 від 13.05.2014р., №720 від 12.06.2014р. та відомість по рахунку №376 за період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р.

В обгрунтування своїх заперечень на відзив відповідача, позивач вказав, що розмір пені нараховано у відповідності до чинного законодавства, а саме до ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", ЗУ "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" та підлягає до задоволення у повному обсязі.

Зазначив, що оскільки виконавчим комітетом Нововолинської міської ради були прийняті рішення №362 від 06.11.2009р. "Про тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", №330 від 07.10.2010р. "Про зміни до рішення виконкому від 06.11.2009р. №362 "Про тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій"", №36 від 31.01.2011р. "Про зміни до рішень виконкому від 06.11.2009р. "Про тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій"" та від 07.10.2010р. №30 "Про зміни до рішення виконкому від 06.11.2009р. №362 "Про тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій"", №125 від 19.04.2012р. "Про коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", що є регуляторними актами і вони були розміщені у місцевих засобах масової інформації, а тому у позивача не виник обов'язок додаткового повідомлення відповідача про зміни тарифів, що стали причиною зміни в розмірі оплати.

Зауважив, що при підписанні спірного договору позивач не заперечував розміру площі приміщення, договір в цій частині не оскаржувався, зміни не вносились, та у встановленому законом порядку договір не визнаний недійсним.

Повідомив, що звітування за виконані роботи перед відповідачем договором не передбачено, є правом позивача, а не його обов'язком.

В судовому засіданні 11.03.2015р. прокурор позовні вимоги підтримав та просив задовольнити останні в повному обсязі.

Водночас, звернувся до суду з клопотанням б/н від 11.03.2015р. (вх.№01-54/2210/15 від 11.03.2015р.), в якому просив суд відкласти розгляд справи для надання можливості представити суду додаткових доказів по справі та детального ознайомлення з наданими відповідачем в даному судовому засіданні додатковими поясненнями.

Представник відповідача в судовому засіданні 11.03.2015р. та письмових запереченнях б/н від 11.03.2015р. (вх.№01-54/2211/15) позов заперечив, посилаючись на те, що у відповідності до ст.ст. 1, 13 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги", послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не відносяться до комунальних послуг.

Вказав, що з січня 2011 року ніяких послуг позивач відповідачу не надавав, а тому у відповідача були відсутні підстави в складанні актів-претензій.

Посилався на ст.ст. 16, 19 20 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" та ст. 901 ЦК України.

Ухвалою суду від 11.03.2015р. розгляд справи відкладався згідно ст. 77 ГПК України, зважаючи на представлення додаткових доказів безпосередньо в судовому засіданні та необхідність витребування додаткових доказів по справі.

Крім того, зобов'язано сторін представити суду: прокурора та позивача -оригінали, долучених до позову доказів; первинні докази надання послуг (за кожен місяць); пояснення щодо нарахування суми індексу інфляції без врахування дефляції в окремих місяцях; уточнити нарахування суми індексу інфляції, 3% річних; первинні докази оприлюднення рішень про тарифи; додаткові пояснення та докази по суті позовних вимог з врахуванням заперечень відповідача, наданих в судовому засіданні, поясненні від 11.03.2015р.; відповідача -пояснення по суті позовних вимог.

В судовому засіданні 25.03.2015р. прокурор подав суду заяву №559вих-15 від 24.03.2015р. (вх.№01-65/88/15 від 25.03.2015р.), в якій просив суд зменшити розмір позовних вимог та стягнути з відповідача 13 795,87грн., в т.ч. 9 797,94грн.- заборгованості за надані послуги згідно договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №10А від 29.12.2006р., 1 778,52грн.-пені за несвоєчасне виконання зобов`язань по оплаті наданих послуг згідно п.п. 7.,13. договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №10А від 29.12.2006р., 405,09грн.-3% річних та 1 814,32грн.-суми індексу інфляції згідно ст. 625 ЦК України.

В судовому засіданні 25.03.2015р. представник позивача звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог та просив стягнути з відповідача 13 795,87грн., в т.ч. 9 797,94грн.- заборгованості за надані послуги згідно договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №10А від 29.12.2006р. за період з 21.01.2012р. по 22.01.2015р., 1 778,52грн.-пені за несвоєчасне виконання зобов`язань по оплаті наданих послуг за період з 01.03.2014р. по 01.09.2014р. згідно п.п. 7.,13. договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №10А від 29.12.2006р., 405,09грн.-3% річних за період з 01.03.2012р. по 31.12.2014р. (згідно розрахунку а.с. 47-48) та 1 814,32грн.-суми індексу інфляції за період з березня 2012р. по грудень 2014р. (включно) згідно ст. 625 ЦК України.

Водночас, надав суду додаткові пояснення по суті спору №147 від 24.03.2015р. (вх.№01-54/2750/15 від 25.03.2015р.), в яких вказав, що твердження відповідача про відсутність у нього відомостей розрахунку суперечить ч. 1 ст. 626 ЦК України та ч. 7 ст. 179 ГК України, оскільки ціна договору є однією із істотних умов.

Зазначив, що на момент укладення договору діяло рішення виконавчого комітету Нововолинської міської ради №6/22 від 12.09.2006р., що оприлюднене у ЗМІ, згідно якого визначався розмір тарифу для відповідача. У відповідності п.п. 5, 6, 10-17 даного рішення сума тарифу за один квадратний метр, для відповідача становила 0,4273грн. (шляхом заокруглення сторонами визначено у договорі як 0,43грн. за 1 м.кв.). Оскільки рішення виконавчого комітету про встановлення тарифів змінювались, то у спірний період діяли додані до справи рішення.

У відповіднсті до ст. 360 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкової території» від 20.05.1999 р. №686-14 встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Таким чином, частка відповідача в участі в утриманні будинку встановлюється від послуг, які фактичною йому надаються, а саме освітлення місць загального користування та поточний ремонт коструктивних елементів, інженерних і технічних пристроїв будинків, елементів зовнішнього благоустрою, розташованих на прибудинковій території.

Зауважив, що будинок за адресою: м. Нововолинськ, проспект Перемоги 1а на даний час знаходиться на балансі позивача, що підтверджується доданими документами.

Долучив до матеріалів справи копії договору №011/ВП від 21.01.2013р. з додатковою угодою №1, рішення виконавчого комітету №21/20 від 25.12.2012р., договорів №3112 від 28.04.2004р., №793/13 від 02.01.2013р., №25/12 від 04.01.2012р., №94 від 01.10.2011р., рішень №6/22 від 12.09.2006р., №200 від 23.06.2009р., №57 від 13.02.2007р., №264 від 18.08.2011р., інвентарної картки №64 від червня 1984р., актів приймання-передачі від 07.07.2008р., від 31.08.2011р. та АВІЗО №21 від 27.06.1984р.

Відповідач в судовому засіданні 25.03.2015р. позов заперечив.

Водночас, клопотанням б/н від 25.03.2015р. долучив до матеріалів справи копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 29.02.2008р. та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №17991183 від 05.03.2008р.

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Вищий господарський суд України у п. 3.10 постанови пленуму від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказав, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Оскільки зменшення розміру позовних вимог не суперечить вимогам законодавства, не порушує прав та інтересів інших осіб, судом приймається заява прокурора та позивача про зменшення розміру позовних вимог від 25.03.2015р., спір вирішується виходячи з нової ціни позову - 13 795,87грн.

Господарський суд, заслухавши пояснення прокурора та пердставників сторін, дослідивши додані до матеріалів справи докази та визнавши зібрані докази достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України, -

встановив:

29 грудня 2006 року між позивачем- Житлово-експлуатаційною конторою №3 житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради, в особі начальника Бойко Ганни Остапівни, що діє на підставі статуту (виконавець) та відповідачем- Приватним підприємцем Климовичем Леонідом Юрійовичем (споживач) було укладено договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №10А, згідно з пунктами 1-3 якого предметом договору є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньоприбудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо) у будинку №1А по проспекту Перемоги, а споживачем своєчасної оплати цих послуг за встановленим тарифом у строки та на умовах, передбачених договором. Виконавець надає послуги відповідно до затвердженого органом місцевого самоврядування рішення про структуру тарифів, періодичність та строки виконання робіт. Розмір щомісячної плати за надані послуги на момент укладання договору становить 0,43грн. за 1 кв.м. загальної площі нежитлового приміщення. Загальна площа 574,7м.кв.

Пунктами 4-8 договору сторони погодили розмір та порядок оплати спожитих послуг, а саме: розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Послуги оплачуються готівкою. Плата за утримання будинку та прибудинкової території становить 247,12грн. Плата вноситься на розрахунковий рахунок ЖЕК-3. За несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня. У разі ненадання послуг або надання у не в повному обсязі, відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних виконавець здійснює перерахунок розміру плати.

У відповідності до пункту 13. цього договору споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за несвоєчасне внесення платежів за послуги-шляхом сплати пені.

Згідно пункту 19 даного договору цей договір укладається з 29.12.2006р. і набирає чинності з дня його укладення. Договір вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

Даний договір підписано сторонами, підписи скріплено їх печатками. (а.с. 15)

На виконання умов договору, позивачем, у період з 21.01.2012р. по 22.01.2015р., було надано відповідачу послуги з освітлення місць загального користування та поточного ремонту коструктивних елементів, інженерних і технічних пристроїв будинків, елементів зовнішнього благоустрою, розташованих на прибудинковій території на загальну суму 9 797,94грн., що стверджується договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №10А від 29.12.2006р., розрахунком суми позову, довідкою Житлово-експлуатаційної контори №3 житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської Ради від 23.01.2015р. б/н та поясненнями представника позивача.

Таким чином, свої зобов'язання по цьому договору позивач виконав в повному обсязі, надавши відповідачу послуг на суму 9 797,94грн.

Водночас, відповідач оплати по даному договору не здійснив (доказів оплати суду не надав), що спричинило звернення кредитора з позовом до суду.

Засади господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначаються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон).

За змістом статті 1 Закону балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - власник або юридична особа, яка утримує на балансі відповідне майно, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідно до статті 24 Закону балансоутримувач, зокрема, має право звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодовувати завдані збитки майну, що перебуває в нього на балансі.

Статтею 13 Закону встановлено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газопостачання та електропостачання, централізоване опалення, вивезення побутових відходів тощо) та на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Відповідно до п. 2 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"Ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст. 31 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги" виконавець надає послуги відповідно до затвердженого органом місцевого самоврядування рішення про структуру тарифів, періодичність та строки виконання робіт.

В даному випадку виконавець надавав послуги відповідно до рішення Виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області від 06.11.2009р. №362 "Про тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", рішення виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області від 07.10.2010р. №330 "Про зміни до рішення виконкому від 06.11.2009р. №362 "Про тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій"", рішення Виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області від 31.01.2011р. №36 "Про зміни до рішень виконкому від 06.11.2009р. №362 "Про тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" та від 07.10.2010р. №330 "Про зміни до рішення виконкому від 06.11.2009р. №362 "Про тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій"", рішення Виконавчого комітету Нововолинської міської ради Волинської області від 19.04.2012р. №125 "Про коригування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій".

Пунктом 3 ст. 3, ст.627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Між сторонами виникли договірні відносини надання і споживання послуг, що регламентовані гл. 63 ЦК України. Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №10А від 29.12.2006р. не заперечений сторонами, не визнаний в установленому порядку недійсним. Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору.

Згідно частини 1 статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як встановлено судом та підтверджується поданими позивачем доказами, між сторонами дійсно виникли господарські відносини, які за своєю правовою природою підпадають під визначення договору про надання послуг.

Згідно зі ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно зі ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем було узгоджено строк розрахунків за надані позивачем послуги, які визначені в п. 4 договору, згідно якого у разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

В порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач, як споживач послуг, свій обов'язок щодо своєчасної оплати отриманих послуг не виконував, внаслідок чого в нього за період з 21.01.2012р. по 22.01.2015р. утворилася заборгованість у розмірі 9 797,94грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Вказані обставини підтверджуються наявними матеріалами у справі.

Згідно п. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язанням (неналежне виконання).

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Крім того, в силу положень Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території. Обов'язковою умовою договорів на надання комунальних послуг та утримання прибудинкових територій є забезпечення зобов'язань відповідно до чинного законодавства.

Дана правова позиція відображена і у постанові Вищого господарського суду України від 15.02.2011р. у справі №2/104.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем станом на день прийняття рішення судом становить 9 797,94грн., відповідачем не сплачена, належними та допустимими доказами ним не спростована (докази повної чи часткової проплати в матеріалах справи відсутні), стверджується договором про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №10А від 29.12.2006р., довідкою Житлово-експлуатаційної контори №3 житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради від 23.01.2015р. б/н, а тому підлягає до стягнення з відповідача відповідно до ст. ст. 525, 526, 903 Цивільного кодексу України.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи 11.04.2013р., 03.10.2013р., 01.12.2014р. та 17.12.2014р. позивачем- Житлово-експлуатаційною конторою №3 житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради було направлено на адресу відповідача- Фізичної особи-підприємця Климовича Леоніда Юрійовича претензії за №№225, 564, 687, 724 з вимогами оплатити заборгованість, проте останні залишені без відповіді та задоволення (а.с. 23-29)

Посилання відповідача на те, що позивачем не надано суду актів виконаних робіт на суму заборгованості, а тому відсутні будь-які докази надання ним послуг відповідачу є необгрунтованим та не може братися судом до уваги, оскільки умовами договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій №10А від 29.12.2006р. сторони взагалі не передбачили такого обов'язку, як складання актів виконаних робіт (послуг) на підтвердження наданих послуг. Жодних доказів, які б свідчили про відсутність у відповідача боргу по оплаті за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, що розташований за адресою: м. Нововолинськ, проспект Перемоги, 1 А в матеріалах справи не міститься та таких доказів, всупереч вимогам ст. 33 ГПК України, відповідачем суду не надано.

Дана правова позиція відображена і в постанові Вищого господарського суду України від 23.12.2014р. у справі №916/2469/13.

Водночас, як встановлено судом, пунктом 15 договору передбачено, що уразі порушення виконавцем умов договору споживачем та представником виконавця складається акт-претензія із зазначенням у ньому строків, виду порушення, кількісних і якісних показників послуг тощо.

Проте, ніяких актів-претензій в підтвердження ненадання позивачем послуг відповідачу чи неналежного надання цих послуг сторонами суду надано не було.

Не беруться до уваги судом і посилання відповідача на те, що площа, орендованого ним приміщення не відповідає площі, зазначеній в договорі, оскільки ніяких змін до договору сторонами не внесено, листів в підтвердження звернення відповідача до позивача з пропозицією внести зміни до договору суду не надано.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 778,52грн.-пені за період з 01.03.2014р. по 01.09.2014р., то суд зазначає наступне.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно приписів ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.230 ГК України пеня є одними з видів штрафних санкцій, яка визнається як господарська санкція у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ЗУ "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" № 686-ХІV від 20.05.99р., за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня у розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

Як зазначено в пункті 7 договору, за несвоєчасне внесення плати із споживача стягується пеня.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" від 20.05.99р. встановлено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.

При перевірці розрахунку пені за період з 01.03.2014р. по 01.09.2014р. за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" 9.1.3 судом встановлено, що пеня за даний період становить 1 778,52грн., розрахована в межах подвійної облікової ставки НБУ, а тому є підставною та такою, що підлягає до стягнення з відповідача за несвоєчасну оплату наданих йому послуг.

Що ж до нарахованих позивачем відповідачу 405,09грн.-3% річних за період з 01.03.2012р. по 31.12.2014р. (згідно розрахунку а.с. 47-48) та 1 814,32грн.-суми індексу інфляції за період з березня 2012р. по грудень 2014р. (включно), суд відзначає, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України у разі порушення зобов'язання боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці розрахунку суми 3% річних в розмірі 405,09грн. за період з 01.03.2012р. по 31.12.2014р. (згідно розрахунку а.с. 47-48) та 1 808,15грн.-суми індексу інфляції за період з березня 2012р. по грудень 2014р. (включно) за допомогою комплексної системи інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН ЕЛІТ" 9.1.3 судом встановлено, що підставними за вказані періоди є стягнення 3% річних в сумі 403,71грн. та суми індексу інфляції в розмірі 1 808,15грн. (з врахуванням дефляції в окремі місяці).

В частині стягнення 1,38грн. -3% річних та 6,17грн.-суми індексу інфляції слід відмовити як нарахованих безпідставно.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 3 ст. 49 ГПК України визначено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті судового збору в сумі 1 827,00грн. слід віднести на нього відповідно до ст.49 ГПК України.

Враховуючи викладене, господарський суд, керуючись ст.ст. 173, 174, 193, 218 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 627, 901, 903 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, -

вирішив:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Климовича Леоніда Юрійовича, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Сонячна, 1/21, код 2811901230

на користь Житлово-експлуатаційної контори №3 житлово-комунального об'єднання Нововолинської міської ради, Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Соборна, 30, код 05384494

13 788,32грн., в т.ч. 9 797,94грн.-основного боргу, 1 778,52грн.-пені, 403,71грн.-3% річних та 1 808,15грн.-суми індексу інфляції.

3. В стягненні 1,38грн.-3% річних та 6,17грн.-суми індексу інфляції відмовити.

4. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Климовича Леоніда Юрійовича (Волинська обл., м. Нововолинськ, вул. Сонячна, 1/21, код 2811901230) в доход державного бюджету України 1 827,00 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено

30.03.2015р.

Суддя С. В. Бондарєв