Рішення
від 18.03.2015 по справі 907/637/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.03.2015р. Справа № 907/637/14

За позовом державного підприємства „Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Свалявські мінеральні води", м. Свалява

про стягнення суми 50215грн. штрафу

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача - Барчунінов К.О. - представник за довіреністю №36 від 01.01.2015р.

від відповідача - Зубенко А.В. - представник за довіреністю №370 від 01.03.2015р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" (далі - ДП "Придніпровська залізниця") звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Свалявські мінеральні води" (далі - ТДВ "Свалявські мінеральні води") про стягнення 50 215грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.07.2014 порушено провадження справі № 907/637/14 за позовом ДП "Придніпровська залізниця" до ТДВ "Свалявські мінеральні води" про стягнення 50 215грн штрафу.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області (суддя Бобрик Г.Й.) від 03.09.2014 позов задоволено повністю. Суд стягнув з ТДВ "Свалявські мінеральні води" на користь ДП "Придніпровська залізниця" 50 215, 00 грн штрафу.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду (колегія суддів у складі: головуючий суддя Кравчук Н.М., судді Гнатюк Г.М., Мирутенко О.Л.) від 30.10.2014 рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.09.2014 залишено без змін.

Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2014 та рішенням Господарського суду Закарпатської області від 03.09.2014, ТДВ "Свалявські мінеральні води" подало касаційну скаргу, в якій просить рішення та постанову судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове, яким позов ДП "Придніпровська залізниця" до ТДВ "Свалявські мінеральні води" задовольнити частково: стягнути з ТДВ "Свалявські мінеральні води" на користь ДП "Придніпровська залізниця" штраф в сумі 5 021, 50 грн.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2015р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.10.2014 та рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.09.2014 у справі № 907/637/14 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Закарпатської області. При цьому, даною постановою дано вказівку при новому розгляді справи при розгляді клопотання про зменшення штрафу надати належну оцінку доводам ТДВ "Свалявські мінеральні води", наведеним в його обґрунтування, врахувати інтереси сторін, які заслуговують на увагу, причини неналежного виконання обов'язку, незначність прострочення виконання, вжиття відповідачем заходів для усунення порушення та його наслідків, невідповідність розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), ступінь виконання зобов'язання, для забезпечення всебічного ба об'єктивного вирішення спору та клопотання відповідача.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 18.02.2015р. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 04.03.2015р.

В засіданні суду 04.03.2015р. судом, за письмовою згодою сторін, у відповідності до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву в судовому засіданні на 18.03.2015р. для надання позивачу можливості подати суду письмові заперечення по суті доводів відповідача та поданого ним клопотання.

Представник позивача просить заявлені позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та поданому суду додатковому поясненні на клопотання відповідача щодо зменшення суми штрафу, посилаючись на їх обґрунтованість наявними у справі матеріалами. Зокрема, обгрунтування своєї позиції вказує на те, що в клопотанні про зменшення суми штрафу відповідачем не було надано жодного доказу винятковості даного випадку, не приведено конкретних обставин які б свідчили про винятковість даного випадку, відсутні докази надмірності для відповідача даного штрафу, відсутні докази важкого матеріального положення відповідача. Вважає, що відсутність доказів понесення реальних збитків позивачем внаслідок порушення відповідачем вимог Статуту залізниць України не може бути підставою для зменшення штрафу. Просить суд відзначити, що штраф стягується за сам факт допущення порушення, незалежно від того, чи завдано у зв'язку з цим збитками. Відповідачем не доведено надмірність для нього розміру даного штрафу.

Згідно з ст. 122 Статуту, за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Стаття 118 Статуту залізниць України передбачає, що за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Відтак, представник позивача вважає, що чинним законодавством про залізничний транспорт не передбачено право суду на зменшення розміру штрафних санкцій за договором перевезення вантажів.

Представник відповідача у поданому суду письмовому поясненні та клопотанні просить суд врахувати те, що стягнення штрафу в такому великому розмірі лише в зв'язку з помилкою лише в одній літері в адресі вантажоодержувача, є необґрунтовано завищеним і не відповідає дійсним обставинам і наслідкам. Адже в накладній №35569391 вантажовідправником ТДВ «Свалявські мінеральні води» всі відомості вказані правильно, станція призначення не змінилася, провізна плата вчасно та повністю оплачена, той самий одержувач - ТОВ «Сігма-Запоріжжя», який вже багато років підряд регулярно на цю ж адресу прибуває на станцію Мелітополь Придніпровської залізниці за отриманням вантажу від ТДВ «Свалявські мінеральні води», вчасно прибув і отримав вантаж без всілякої затримки, додаткових витрат залізниця не понесла, жодних збитків залізниці у зв'язку з цим завдано не було. Неточність в одній літері в адресі була одразу ж виправлена на станції Мелітополь шляхом внесення змін у залізничну накладну. При цьому, вищеназване не призвело до затримки у видачі вантажу чи його унеможливлення і позивач не надав суду докази стосовно зворотнього.

Стверджує, що стягнення з Відповідача штрафу у такому великому розмірі 50215грн. лише в зв'язку з помилкою лише в одній літері в адресі вантажоодержувача, є необґрунтовано завищеним і не відповідає дійсним обставинам і наслідкам, а також не відповідає принципам законності та справедливості, не враховує фактичних обставин окремих випадків застосування, ступінь вини порушника (або її відсутність взагалі), настання несприятливих наслідків для потерпілої сторони (залізниці), міри відповідальності для порушника залежно від його особистих діянь. Вартість вантажу, що перевозився згідно даної накладної є в багато разів меншою від суми штрафу, яку Позивач просить стягнути з Відповідача.

Відтак, просить суд, враховуючи складну неспокійну, нестабільну ситуацію в країні, яка посилила проблеми в економіці, різке здешевлення національної валюти, що призвело до підвищення цін на комплектуючі матеріали, паливо, логістичні послуги, зниження купівельного попиту, припинення ТДВ «Свалявські мінеральні води» виробництва своєї продукції до стабілізації ситуації.ї, зменшити суму штрафу до 10% від суми позовних вимог. Вважає, що сплата такого великого штрафу буде значним фінансовим навантаженням для заводу, може негативно вплинути на виплату заробітної плати працівників підприємства, обов'язкових платежів до держбюджету тощо. Крім того, ще раз зазначає, що своїми ненавмисними діями Відповідач не спричинив ніяких збитків Позивачу.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 18.03.2015р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та їх заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено матеріалами справи, 24.12.2013 на станцію Запоріжжя-Вантажне Придніпровської залізниці зі станції Свалява Львівської залізниці по залізничній накладній № 35569391 прибув вагон № 58021296, відправником якого є ТДВ "Свалявські мінеральні води".

Згідно із залізничною накладною № 35569391 вагон № 58021296 прибув на адресу ТОВ "Сігма - Запоріжжя", яке знаходиться за адресою: м. Мелітополь, вул. Шмідта,116 Г.

Однак, вантажоодержувача з такою адресою по станції Запоріжжя-Вантажне Придністровської залізниці не акредитовано.

Вагон № 58021296 був затриманий до з'ясування вантажоодержувача, про що було складено акт загальної форми № 3958 від 24.12.2013, та на станцію відправлення направлена телеграма № 100 від 24.12.2013 з запитом про уточнення адреси вантажоодержувача

Після отримання телеграми № 9 від 24.12.2013 зі станції відправлення Свалява Львівської залізниці, 24.12.2013 вагон було видано належному одержувачу, що знаходиться за адресою: м. Мелітополь, вул. Шмідта, 116а, про що було складено акт загальної форми № 3959 від 24.12.2013.

Предметом позову є матеріально-правова вимога ДП "Придніпровська залізниця" до ТДВ "Свалявські мінеральні води" про стягнення штрафу в розмірі 50 215, 00 грн. у зв'язку з неправильним зазначенням у накладній адреси одержувача.

Частиною 6 ст. 306 ГК України встановлено, що відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.ст. 908, 909 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Повноваження, права та обов'язки залізниць визначаються Законом України "Про залізничний транспорт", їх статутами.

У ст. 6 Статуту залізниць України закріплено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно з п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Статтею 118 Статуту залізниць України передбачено стягнення штрафу в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст. 129 Статуту залізниць України).

Як встановлено судами попередніх інстанцій, обставини, зазначені в актах загальної форми, свідчать про те, що при заповненні залізничної накладної №35569391, ТДВ "Свалявські мінеральні води" було невірно зазначено адресу вантажоодержувача: м. Мелітополь, вул. Шмідта, 116-Г замість м. Мелітополь, вул. Шмідта, 116 а. Згідно вказаної накладної сума провізної плати нарахованої відправнику по станції відправлення складає 10 043грн (10 043, 00 грн х 5), у зв'язку з чим розмір нарахованого штрафу становить 50215грн, який господарськими судами визнано обґрунтованим та таким, що підлягає до стягнення в заявленому розмірі.

При цьому, ТДВ "Свалявські мінеральні води" заявило клопотання про зменшення суми штрафу до 5 021, 50 грн.

Аналізуючи дане клопотання відповідача та заперечення позивача з цього приводу, суд констатує наступне.

Відповідно до статті 551 ЦК України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Стаття 233 ГК України також встановлює, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пункт 3 статті 83 ГПК надає суду право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Виходячи з цього, суди мають право при прийнятті рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір з урахуванням усіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір зменшення стягуваного штрафу повинні бути мотивовані та обґрунтовані в рішенні суду (п. 6.4 роз'яснення Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" № 04-5/601 від 29.05.2002).

У п. 14 листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про відповідальність за порушення у галузі залізничного транспорту (за матеріалами узагальнення судової практики у справах, розглянутих господарськими судами України)" № 01-08/71 від 02.02.2010 зазначено, що з огляду на те, що вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, врахувати інтереси сторін, які заслуговують на увагу, причини неналежного виконання або невиконання обов'язку, вжиття відповідачем заходів для усунення порушення та його наслідків та інші обставини, які заслуговують на увагу, господарський суд не має права з власної ініціативи зменшувати розмір штрафу, встановлений статтями 118 та 122 Статуту, виходячи тільки з того, що, на думку суду, встановлений Статутом розмір штрафу є занадто великим.

Окрім того, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо (п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011).

Відтак, враховуючи співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій з отриманими негативними наслідками від порушення зобов'язання, незначність прострочення виконання, вжиття відповідачем заходів для усунення порушення та його наслідків, невідповідність розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), ступінь виконання зобов'язання, відсутністю негативних наслідків від неправильного зазначення адреси одержувача в накладній, неспіврозмірністю нарахованого штрафу заподіяним правопорушенням в частині оформлення перевізних документів щодо неправильно зазначеної адреси вантажоодержувача, а також положення п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України суд вважає, за можливе зменшити розмір штрафу до 5021,50грн.

З огляду на вищенаведене, доводи позивача не можуть бути взяті судом до уваги.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю „Свалявські мінеральні води" (89300, Закарпатська область, м. Свалява, вул. Верховинська, 2; код ЄДРПОУ 00371512) на користь державного підприємства „Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108; код ЄДРПОУ 04713145) суму 5021,50 (п'ять тисяч двадцять одна гривня 50 коп.) штрафу та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) на відшкодування судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 30.03.2015р.

Суддя О.Ф. Ремецькі

СудГосподарський суд Закарпатської області
Дата ухвалення рішення18.03.2015
Оприлюднено02.04.2015
Номер документу43312302
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —907/637/14

Постанова від 19.05.2015

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Дубник О.П.

Ухвала від 30.04.2015

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Дубник О.П.

Ухвала від 30.04.2015

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Дубник О.П.

Рішення від 18.03.2015

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Ремецькі О.Ф.

Ухвала від 18.02.2015

Господарське

Господарський суд Закарпатської області

Ремецькі О.Ф.

Постанова від 21.01.2015

Господарське

Вищий господарський суд України

Студенець B.I.

Ухвала від 24.12.2014

Господарське

Вищий господарський суд України

Студенець B.I.

Ухвала від 02.12.2014

Господарське

Вищий господарський суд України

Фролова Г. М.

Постанова від 30.10.2014

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Кравчук Н.М.

Ухвала від 22.09.2014

Господарське

Львівський апеляційний господарський суд

Кравчук Н.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні