Постанова

від 11.08.2009 по справі 8/80-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

8/80-09

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.08.2009 року                                    Справа №  8/80-09

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді   Лисенко О.М. (доповідач)    

суддів: Джихур О.В., Прудніков В.В.

при секретарі судового засідання: Ковзиков В.Ю.

від позивача: представник у судове засідання не зявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;

від відповідача: Задворний Олексій Юрійович, представник, довіреність № б/н від 26.03.2009 року;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу колективного підприємства “Автобаза 0701”, м. Павлоград на рішення господарського суду Дніпропетровської області  від 05.06.2009р. у справі № 8/80-09

за позовом: регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ

до: колективного підприємства “Автобаза 0701”, м. Павлоград

про стягнення 153 689, 31 грн.

ВСТАНОВИВ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ звернулося до суду з позовом до колективного підприємства “Автобаза 0701”, м. Павлоград про стягнення 153 689, 31 грн. заборгованості за договором оренди від 01.12.2006 року № 12/02-2871-ОД (далі-Договір), з яких 129 947, 15 грн. основного боргу, 10 747, 45 грн. пені, 12 994, 71 грн. штрафу.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.06.2009 року по справі № 8/80-09 (суддя Дубінін І.Ю.)  позовні вимоги задоволені частково: з відповідача стягнено  124 328, 02 грн. основного боргу з урахуванням періоду дії Договору з грудня 2006 року по лютий 2009 року, 10 747, 45 грн. пені,  12 432, 8 грн. штрафу. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням відповідач подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив рішення скасувати, а в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що Договір був припинений.

Також скаржник зазначив, що судом першої інстанції не було враховано, що позивач навмисно і безпідставно ухилявся від прийняття орендованого майна та безпідставно нарахував орендну плату, штраф та пеню.

Позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судових засіданнях представників сторін та вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Між сторонами по справі 01.12.2006 року укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності в новій редакції № 12/02-2871-ОД, відповідно до п.1 якого з метою ефективного використання державного майна орендодавець (позивач по справі) передає, орендар (відповідач по справі) приймає в строкове платне користування державне майно-будівлі та споруди (надалі - майно), розташовані за адресою: м.Павлоград, Будбаза та перебуває на балансовому рахунку орендаря, вартість яких, згідно незалежної оцінки складає 147 076 грн., майно передається в оренду з метою розміщення транспортного підприємства. Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється.

Пунктом 3.1 Договору сторони узгодили, що орендна плата у розмірі 1949, 95 гривень (базова за листопад місяць 2006 року) без ПДВ, коригується на індекс інфляції, починаючи з грудня, розрахована за “Методикою розрахунку та використання плати за оренду державного майна”, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 із змінами та доповненнями до неї. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно чинного законодавства. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

02.04.2007 року сторони уклали Додаткову угоду про внесення змін до договору оренди нерухомого майна від 01.12.2006 року № 12/02-2871-09, якою змінили п.1 Договору, виклавши його в наступній редакції: “... Майно передається в оренду з метою розміщення транспортного підприємства з перевезення вантажів...”.

Пунктом 3 Додаткової угоди пункт 3 Договору (розділ 3) сторони виклали в наступній редакції: “орендна плата у розмірі 3 541, 50 гривень (базова за грудень 2006 року), без ПДВ, коригується на індекс інфляції, починаючи з січня 2007 року, розрахована за “Методикою розрахунку та використання плати за оренду державного майна”, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року № 786 із змінами та доповненнями до неї. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно чинного законодавства”.

Пунктом 4 Додаткової угоди сторони узгодили, що “Частина 3 Додаткової угоди (в яку входить п.3) діє з 01.01.2007 року до 28.02.2007 року включно”.

Частиною 7 вказаної Додаткової угоди пункт 3.1 Договору (розділ 3) знову змінено та встановлена орендна плата у розмірі 9 591, 36 гривень. Частина 7 Додаткової угоди набирає чинності з 01.03.2007 року.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв будівлі та споруди, перелічені у незалежній оцінці від 01.12.200 року, які розташовані за адресою: м.Павлоград, Будбаза, вартістю за незалежною оцінкою на 01.12.2000 року у сумі 147 076 грн., що підтверджено Актом приймання-передачі в оренду державного майна –будівель та споруд від 01.12.2006 року.

Пунктом 3.7 Договору сторони узгодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції, за кожен день прострочення включаючи день оплати. Орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 12 числа наступного місяця на відкриті рахунки державного казначейства згідно коду бюджетної класифікації 22080300 – плата за оренду іншого державного майна і не залежить від господарчої діяльності орендаря (п.3.4 Договору).

Орендна плата сплачувалась відповідачем несвоєчасно.

Доказів сплати орендної плати у повному обсязі відповідач не надав.

Як вбачається з позовної заяви підставою для звернення до суду є Договір оренди нерухомого майна від 01.12.2006 року № 12/02-2871-ОД.

Згідно з статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи викладене та наданий позивачем розрахунок боргу по орендній платі, узгодженій з відповідачем, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до невірного висновку про зменшення суми основного боргу, яка підлягала стягненню. Отже, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню у сумі 129 947, 15 грн., підлягає задоволенню і пеня у сумі 10 747, 45 грн., яка нарахована позивачем відповідно до пункту 3.7 Договору.

Доводи скаржника про те, що оскільки відповідач своєчасно не застрахував орендоване майно, то Договір припинив свою дію до уваги не приймаються, так як відповідно до п.10.1 Договору він діє з 01.12.2006 року до 01.11.2007 року. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов Договору протягом одного місяця після закінчення терміну дії Договору, повній оплаті за Договором і при наданні інформації щодо виконання умов цього Договору, а саме: наявності договору страхування, дозволу або декларації органами державного пожежного нагляду, Договір за заявою орендаря щодо продовження терміну дії може бути продовжений на тих самих умовах, які передбачені у Договорі. Умови цього Договору зберігають силу протягом всього терміну цього Договору, в тому числі у випадках, коли після його укладання, законодавством встановлено правила, що погіршують становище орендаря, а в частині зобовязань орендаря щодо орендної плати –до виконання зобовязання.

Пунктом 10.8 Договору сторони передбачили, що чинність цього Договору припиняється достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду.

Доказів розірвання Договору в установленому Договором чи Законом порядку суду не надано.

Додатковою угодою від 22.10.2007 року Договір був доповнений пунктом 3.10., яким сторони узгодили, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Позивачем заявлено до стягнення з відповідача 12 994, 71 грн. штрафу за несвоєчасну сплату орендної плати.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Тобто пеня та штраф є різновидами неустойки, як юридичної відповідальності.

Заявлені позивачем вимоги про одночасне стягнення з відповідача 12 994, 71 грн. штрафу та 10 747, 45 грн. переконливо свідчать про безпідставне намагання позивача застосувати до відповідача подвійну цивільно-правову відповідальність одного і того ж виду за одне і те ж порушення договірного зобов'язання (прострочення виконання грошового зобов'язання), що суперечить вимогам ч.1 ст.61 Конституції України та ч.3 ст.509 ЦК України, згідно яких ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За таких обставин колегія не приймає до уваги посилання позивача на положення п.3.10 Договору в обґрунтування покладання на відповідача додаткової відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 10% від суми боргу.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до невірного висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 12 994, 71 грн. штрафу та відмову у задоволенні позовних вимог в частині основного боргу у сумі 5 619, 1 грн.

Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі покладається на сторони відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу колективного підприємства “Автобаза 0701”, м. Павлоград задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської від 05.06.2009 року у справі № 8/80-09 змінити, виклавши резолютивну частину в наступній редакції:

“Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з колективного підприємства “Автобаза 0701”, м. Павлоград (51400, м.Павлоград,Будбаза, код 23931758, п/р 2600430170477 в ПІБ м.Павлоград, МФО 305556):

в доход державного бюджету (одержувач платежу: УДК у Кіровському районі м.Дніпропетровська, банк одержувача: ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р № 31117094700007) 129 947, 15 грн. основного боргу, 10 747, 45 грн. пені, видати наказ.

Стягнути з колективного підприємства “Автобаза 0701”, м. Павлоград в доход державного бюджету 1406, 95 грн. державного мита, 108 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити”.

Стягнути з регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ на користь колективного підприємства “Автобаза 0701”, м. Павлоград 65 грн. державного мита за перегляд справи по апеляційній скарзі, видати наказ.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                 О.М.Лисенко   

Суддя                                                                                      О.В.Джихур

Суддя                                                                                      В.В.Прудніков