Постанова

від 06.08.2009 по справі 17/40-09-1624

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

17/40-09-1624

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"06" серпня 2009 р. Справа № 17/40-09-1624

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бойко Л.І.,

суддів: Величко Т.А., Бандури Л.І.

при секретарі судового засідання Арбієві А.А.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу ТОВ „ЮГСТРОЙАГРО”

на рішення господарського суду Одеської області від 25.05.2009р.

по справі № 17/40-09-1624

за позовом ВАТ „Всеукраїнський Акціонерний Банк”

до ТОВ „ЮГСТРОЙАГРО”

про стягнення 212 667, 45 грн.

встановив:

          ВАТ "Всеукраїнський Акціонерний Банк" звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з ТОВ „Югстройагро” 212667,45 грн. заборгованості з урахуванням нарахованих штрафних санкцій, з яких 170000 грн. – тіла кредиту; 8973,77 грн. –прострочена заборгованість по відсоткам; 33130,13 грн. –пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 563,55 грн. –пеня за несвоєчасне повернення процентів, посилаючись на порушення відповідачем умов кредитного договору.

          Рішенням господарського суду Одеської області від 25.05.2009р. (суддя Зуєва Л.Є.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 170 000 грн. 00 коп. - неповернутого тіла кредиту; 8 973 грн. 77 коп. - простроченої заборгованості по відсоткам; 33 130 грн. 13коп. - пені за несвоєчасне повернення кредиту; 563 грн. 55 коп.  - пені за несвоєчасне повернення процентів; 2 126 грн. 67 коп. - державного мита; 118 грн.  - витрат на ІТЗ судового процесу.

          Не погодившись з рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, в позові відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

          Позивач будь-яких заперечень щодо доводів, викладених в апеляційній скарзі, до початку розгляду справи апеляційною інстанцією, не направляв.

Своїм процесуальним правом взяти участь у судовому засіданні апеляційної інстанції сторони не скористались.

          Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи на предмет правильності її юридичної оцінки місцевим господарським судом, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

          Як свідчать матеріали справи і встановлено судом, 13.09.2007 року між ВАТ „Всеукраїнський акціонерний Банк”  та ТОВ „ЮГСТРОЙАГРО” в особі директора Каташова Дмитра Васильовича був укладений кредитний договір №07/07-SМЕ, відповідно до умов якого відповідачу був наданий кредит в сумі 170 000,00 грн.

Згідно  п. 3.3.3. та 3.3.5. Кредитного договору відповідач зобов'язаний забезпечити повернення кредиту та сплачувати відсотки за користування кредитом.

Згідно п. 2.6. Кредитного договору платежі вважаються здійсненими в установлений строк, якщо їх сума в повному розмірі надійшла на рахунок №2600030012690, в ОФ ВАТ „ВІЕйБі Банк”, МФО 328726, в день, зазначений у п.п. 1.6., 2.8., 4.1 .-4.4. та 4.6.

Позивач взяті на себе зобов'язання по укладеному договору виконав у повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит у розмірі 170 000 грн. (а.с. 62).

Відповідач  взяті на себе зобов'язання по укладеному договору виконував неналежним чином, а саме не погашав кредит взагалі і не своєчасно та не в повному обсязі сплачував проценти, нараховані йому за користування наданим кредитом.

Як свідчать матеріали справи, а саме довідка відділу оформлення та обліку банківських операцій Одеської філії ВАТ "ВіЕйБіБанк", сторонами був встановлений графік погашення кредитної заборгованості за кредитним договором № 07/07SME від 13.09.2007р., а саме: 27.06.2008р. - 42500 грн., 31.07.2008р. - 42500 грн., 29.08.2008р. - 42500 грн., 12.09.2008р. - 42500 грн. (всього 170000 грн.). Станом на 12.05.2009р. погашення заборгованості за кредитним договором не здійснювалось. Проценти ж сплачувались відповідачем до 01.09.2008р., а з 01.10.2008р. і у подальшому - сплата відсотків не здійснювалась.

Згідно п. 4.3. Кредитного договору за несвоєчасне погашення кредиту, сплату відсотків за користування кредитом та комісій на рахунки Банку, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної процентів ставки, встановленої в Договорі: станом на 28 січня 2009 року сума несплаченого тіла кредиту становить 170000 грн., а простроченої заборгованості по сплаті процентів, згідно представленого вірного розрахунку складає 8 973,77 грн.

У зв'язку з невиконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем по Кредитному договору № 07/07-SМЕ від 13 вересня 2007 року, загальний розмір заборгованості, що виникла перед Позивачем, станом на 28.01.2009 р. складає 212 667,45 грн., з яких: 170 000,00 грн. - загальна заборгованість за кредитом; 8973,77грн. - прострочена заборгованість по відсоткам; 33 130,13 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту; 563,55 грн.          - пеня за несвоєчасне повернення процентів.

ВАТ „ВіЕйБі Банк”  звертався до відповідача з листом-претензією №08-004/2465 від 22.09.2008 року, однак відповіді на надісланий лист позивачем отримано не було, вимоги викладені у нього виконанні не були.

Отже, внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору, позивач скористався наданим йому правом на витребування у відповідача повернення кредиту, процентів нарахованих за користування ним та сплати штрафних санкцій, передбачених даним договором, і звернувся до господарського суду Одеської області з даним позовом про стягнення з ТОВ „ЮГСТРОЙАГРО” заборгованості в сумі 212 667,45 грн.

Розглянувши спір по суті, господарський суд позов задовольнив, дійшовши висновку про його обгрунтованість і підтвердження матеріалами справи. Судова колегія вважає такий висновок суду першої інстанції вірним з огляду на таке.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, при цьому відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 530, 599 ЦК України, якщо у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється           виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами своїх зобов'язань.

Як свідчать матеріали справи і встановлено господарським судом, позивачем взяті на себе зобов'язання по укладеному договору були виконані у повному обсязі, а саме ним було надано у користування відповідача кредитні грошові кошти у розмірі 170 000 грн., що підтверджується довідкою по руху коштів по рахунку ТОВ „ЮГСТРОЙАГРО” від 18.05.2009р., відповідачем же умови договору щодо сплати процентів не виконані.

Відповідно до п. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Отже, сума основної заборгованості за кредитним договором підлягає стягненню з відповідача у судовому порядку.

Крім того, матеріали справи свідчать, що у відповідача станом на час розгляду справи у суді наявна заборгованість по несплачених відсоткам за користування кредитним коштами у розмірі 8 973,77 грн.

Згідно ст. 193 ГК України та умовами укладеного кредитного договору, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до п. 2.7 укладеного договору проценти за користування кредитними коштами нараховуються з дня перерахування коштів з позичкового рахунку позивальника до моменту фактичного повернення тіла кредиту. При цьому, п. 2.7.3 проценти за користування траншем нараховуються щомісячно за поточний календарний місяць.

Пунктом 4.3 укладеного договору передбачено, що у разі несвоєчасного погашення Кредиту, сплати процентів та комісій, визначених цим договором, позичальник сплачує Кредитодавцю пеню в національній валюті України в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п.1.1.3 цього Договору, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення виконання, за реквізитами та у день, вказаними Кредитодавцем.

У відповідності до п. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції  дійшов правильного висновку, що  розрахунок суми позовних вимог в частині нарахування відповідачу пені за несвоєчасне повернення процентів за користування кредитом у розмірі 563,55 грн., а також пені за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 33 130,13 грн., зроблений у відповідності до вимог діючого законодавства та умов укладеного договору у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволені судом вірно.

Згідно п. 7.5 укладеного договору, у разі настання обставин, визначених п.п.2.10.3, 3.2.4, 4.5, 5.2 цього Договору, термін повернення Кредиту вважається таким, що настав і відповідно, Позичальник зобов'язаний повернути Кредит, сплатити проценти за фактичний час користування кредитом, комісії, штрафні санкції у розмірах та на умовах, що визначені цим Договором.

Отже, відповідачу відомо про можливість застосування процедури дострокового повернення кредиту та звернення стягнення на предмет застави, оскільки зазначені положення вказані в договорі, який підписаний ним особисто, і право вимоги позивача щодо дострокового повернення кредиту, процентів та інших належних платежів у разі прострочення виконання позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором, безпосередньо встановлене законом, а саме: ч.2 ст.1050, ч.2 ст. 1054 ЦК України.

Таким чином, аналіз матеріалів справи у їх сукупності свідчить, що місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про порушення з боку ТОВ „ЮГСТРОЙАГРО” умов кредитного договору №07/07-SME від 13.09.2007 року, та вимог діючого законодавства та наявності правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.

Посилання скаржника на порушення судом норм процесуального права є безпідствними, оскільки судовою колегією таких порушень не встановлено.

Так, ухвалою господарського суду Одеської області від 29.04.2009р. розгляд справи відкладався за клопотанням відповідача.

Щодо посилань скаржника на неможливість розгляду даної справи господарським судом, оскільки стороною у ній є фізична особа Вобликов О.М., то вони не приймаються до уваги, так як спростовуються текстом позовної заяви та іншими матеріалами справи.

Отже, рішення суду є законним і обгрунтованим і підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 101, 103-105 ГПК України, колегія суддів постановила:

          Рішення господарського суду Одеської області від 25.05.2009р. у справі № 17/40-09-1624 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

          Постанова в порядку ст. 105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної  сили з дня її прийняття.

    Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                       Л.І. Бойко

Суддя                                                                                         Л.І. Бандура                                       

Суддя                                                                                            Т.А. Величко