Ухвала

від 31.07.2009 по справі 7/94-08

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

7/94-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

31 липня 2009 р.                                                                                   № 7/94-08  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Кота О.В.,

суддів:Владимиренко С.В.,

Шевчук С.Р.,

розглянув касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова інвестиційна компанія"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.05.2009р.

та рішеннягосподарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2009р.

у справі№7/94-08

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Промислово–фінансова Корпорація "Єдині енергетичні системи України"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова інвестиційна компанія"

третя особа –1без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради

третя особа –2без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Дочірнє підприємство фірма "Інтеркомп'ютер"–Дніпро"

третя особа –3без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо–комерційне підприємство "Укртонельбуд"

третя особа –4без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Дніпропетровська міська рада

третя особа –5без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради

провизнання права власності,

встановив:

Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Лізингова інвестиційна компанія" касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з положеннями частини 2 статті 1115 та частини 1, 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 111 цього кодексу касаційна скарга за змістом повинна містити вимоги особи, що подала касаційну скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права судом.

Тобто, в касаційній скарзі має чітко викладатись зміст такого порушення з законодавчим обґрунтуванням порушених норм та з зазначенням конкретних статей та пунктів.

Зокрема, касаційна скарга повинна містити дані, які б свідчили про те, що судом при розгляді спору не застосований закон, який підлягає застосуванню, або застосований закон, який не підлягає застосуванню, або судом неправильно витлумачена норма закону.

Проте зі змісту поданої касаційної скарги вбачається, що скаржник не зазначає суті порушення, які саме норми матеріального або процесуального права порушені судами при прийнятті рішення й постанови та в чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Отже, скаржник не наводить підстав, за яких він вважає, що судові акти мають бути скасовані, що унеможливлює їх перегляд у касаційному порядку.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі (поданні) не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи те, що у поданій касаційній скарзі лише зазначено, що "при вирішенні спору" господарським судом першої та апеляційної інстанції "допущено порушення норм матеріального та процесуального права", без зазначення яких саме, "досконало не досліджено докази, що міститься у справі", допущені скаржником порушення є підставою для повернення касаційної скарги на підставі пункту 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст.1113 ГПК України після усунення обставин, що стали підставою до повернення скарги, скаржник має право повторно подати належно оформлену касаційну скаргу з усіма необхідними додатками в загальному порядку.

Керуючись ст.ст.86, 111, п.6 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова інвестиційна компанія" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.05.2009р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.02.2009р. у справі №7/94-08 повернути скаржнику без розгляду, а справу –до господарського суду Дніпропетровської області.

Головуючий суддя:О. Кот

Судді:

С. Владимиренко

С. Шевчук