Постанова

від 25.03.2015 по справі 910/23041/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2015 року Справа № 910/23041/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Корсака В.А. - головуючого, Данилової М.В. (доповідача), Данилової Т.Б., за участю представників: позивача Козленко О.В. (дов. від 18.07.2014 р. № Д-909) відповідачів третьої особиВоробйова Є.С. (дов. від 01.04.2014 р.) Матюшко В.В. (дов. від 13.01.2015 р.) ОСОБА_7 (дов. від 18.06.2014 р.) пр-к ПАТ Банк "Контракт"Брагінський П.О. (дов. від 05.01.2015 р. №02/2015) розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Менеджмент Груп" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 р. у справі № 910/23041/13 господарського суду міста Києва за позовомПублічного акціонерного товариства "Неос Банк" до 1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополіс реаліті Груп"; 2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Менеджмент Груп" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів проОСОБА_10 визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру" (змінено найменування на ПАТ "Неос Банк") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополіс реаліті Груп" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Менеджмент Груп" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежилих приміщень №724 від 09.03.2011 р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі укладеного між відповідачами договору купівлі-продажу нерухомого майна №724 від 09.03.2011 р. було відчужено іпотечне майно без згоди іпотекодержателя, у зв'язку з чим позивач вказує на наявність підстав для визнання вказаного договору купівлі-продажу недійсним.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 29.11.2013 р. залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів - ОСОБА_10.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.01.2014 р. у даній справі (суддя Бойко Р.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 р. (колегія суддів: головуючий Тищенко А.І., судді Михальської Ю.Б., Отрюха Б.В.), позовні вимоги задоволено повністю: визнано недійсним договір купівлі-продажу групи нежилих приміщень від 23.02.2011 р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В., зареєстрований в реєстрі за № 498, укладений між ОСОБА_10 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акрополіс Реаліті Груп"; визнано недійсним договір купівлі-продажу нежилих приміщень від 09.03.2011 р., зареєстрований за № 724, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Акрополіс Реаліті Груп" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Менеджмент Груп" щодо групи нежилих приміщень № 107 в літ. А по АДРЕСА_1. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополіс Реаліті Груп" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" судовий збір у розмірі 573,50 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Менеджмент Груп" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк Кіпру" судовий збір у розмірі 573,50 грн.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт Менеджмент Груп" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 р. скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги і доводи тим, що судами неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття невірних рішень.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.02.2015 р. касаційну скаргу у справі №910/23041/13 прийнято до провадження та призначено до розгляду на 04.03.2015 р.

04.03.2015 р. ухвалою Вищого господарського суду України розгляд касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Менеджмент Груп" відкладено на 18.03.2015 р.

У поясненнях на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт Менеджмент Груп" просить рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 р. скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

У відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Неос Банк" просить рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 р. скасувати частково та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги та визнати недійсним договір купівлі-продажу нежилих приміщень від 09.03.2011 р. зареєстрований за №724, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Акрополіс реаліті Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Менеджмент Груп" щодо групи нежилих приміщень №107 в літ. А по АДРЕСА_1

03.03.2015 р. від Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" до Вищого господарського суду України надійшло клопотання про залучення його у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Крім того, 17.03.2015 р. від Публічного акціонерного товариства Банк "Контракт" до Вищого господарського суду України надійшла заява про приєднання до касаційної скарги, в якій він просить рішення господарського суду міста Києва від 20.01.2014 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 р. скасувати, в позові відмовити в повному обсязі.

До вказаної заяви Публічне акціонерне товариство Банк "Контракт" долучило договір від 24.05.2013 р., зареєтрований в реєстрі №1199, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Еліт Менеджмент Груп" передає у власність нерухоме майно: групу нежилих приміщень №107 (А) загальною площею 249 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та акт прийому-передачі групи нежилих приміщень від 24.05.2013 р.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 18.03.2015 р. представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 22.01.2008 р. між Акціонерним банком "АвтоЗАЗбанк" (яке в подальшому було реорганізовано у Відкрите акціонерне товариство "Банк Кіпру", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Банк Кіпру") та ОСОБА_10 було укладено кредитний договір № 002-4/2008.

За цим договором Банк відкрив позичальнику кредитну лінію на поточні потреби в сумі 16 000 000,00 грн. строком з 22.01.2008 р. по 19.01.2018 р.

В подальшому, 10.10.2008 р. з метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором між Акціонерним банком "АвтоЗАЗбанк" та ОСОБА_10 укладено Іпотечний договір, на підставі якого в іпотеку Банку передано нерухоме майно, що належало іпотекодавцю - ОСОБА_10, зокрема: група приміщень № 97 (в літ. А), а саме: нежилі приміщення загальною площею 250,5 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

Судами встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 23.02.2009 р. у справі № 2-873/09 позов ОСОБА_10 було задоволено частково, визнано за ОСОБА_10 право власності на групу приміщень № 97 загальною площею 1,5 кв.м та №107 загальною площею 249,0 кв.м по АДРЕСА_1 (літера А).

Після ухвалення рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23.02.2009 р. ОСОБА_10 здійснив за собою реєстрацію права власності на новостворене майно за новою нумерацією груп приміщень та яке було зареєстровано в реєстрі прав власності на нерухоме майно.

23.02.2011 р. між ОСОБА_10 та ТОВ "Акрополіс реаліті Груп" укладено договір купівлі-продажу, зареєстрований в реєстрі № 498, на підставі якого ОСОБА_10 було відчужено нежитлові приміщення №107 (в літ. А), що знаходяться в будинку № АДРЕСА_1.

09.03.2011 р. між ТОВ "Акрополіс реаліті Груп" та ТОВ "Еліт Менеджмент Груп" укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Позняковою С.В. та зареєстрований в реєстрі за №724, відповідно до умов якого ТОВ "Акрополіс реаліті Груп" передає у власність, а ТОВ "Еліт Менеджмент Груп" приймає у власність групу приміщень № 107 (в літ. А), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись із позовною заявою Публічне акціонерне товариство "Неос Банк" просило визнати недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна від 09.03.2011 р., зареєстрований за №724, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Акрополіс реаліті Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еліт Менеджмент Груп" щодо групи нежилих приміщень №107 по АДРЕСА_1.

Задовольняючи позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Неос Банк", суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відчуження приміщень №107, площею 249,0 кв.м., яке є частиною переданого в іпотеку майна, відбулось без згоди іпотекодержателя, а тому договір купівлі-продажу № 724 від 09.03.2011 р. в силу положень ч. 3 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" та ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України є нікчемними.

Крім того, суди зазначили, що з метою забезпечення захисту прав і законних інтересів позивача (як іпотекодержателя спірного майна) та відновлення державної реєстрації права власності на майно іпотекодавцем, що дозволить в майбутньому реалізувати банком право іпотекодержателя на звернення стягнення на відповідне майно, необхідно вийти за межі позовних вимог та визнати, також, недійсним договір купівлі-продажу № 498 від 23.02.2011 р. укладений між ОСОБА_10 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрополіс реаліті Груп".

Разом з тим, колегія суддів вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що є наслідком неповного з'ясування обставин справи і ненаданням їм належної правової оцінки з огляду на наступне.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З наведеного слідує, що приймаючи оскаржувані судові рішення, суди не забезпечили виконання вимог процесуального закону щодо об'єктивності та всебічності з'ясування дійсних обставин справи, оскільки не надали ґрунтовної юридичної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, виходячи, зокрема, з принципу їх належності та допустимості, що мало своїм наслідком порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Неос Банк", суди попередніх інстанцій не надали оцінку висновку експерта № 14107, за результатами якого було проведено експертно будівельно-технічне дослідження №14107, складене 04.06.2014 р., в якому зазначено, що група приміщень №97 площею 250, 5 кв.м (згідно технічного паспорту БТІ від 28.08.2008 р.) не є ідентичною групі приміщень № 107 площею 249 кв.м (згідно технічного паспорту БТІ від 31.01.2011 р.) за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, під час здійснення апеляційного провадження Товариством з обмеженою відповідальністю "Акрополіс реаліті Груп" було заявлено клопотання, яке було підтримано ОСОБА_10 про залучення до справи нового банку іпотекодержателя.

В даному клопотанні колегією суддів апеляційної інстанції було відмовлено у зв'язку з тим, що заявлений позов не стосується прав та інтересів нового банку іпотекодержателя, а в позові не ставиться вимога про повернення майна.

Однак,колегія суддів касаційної інстанції вважає такий висновок передчасним, оскільки відмовляючи у задоволенні вказаного клопотання суд апеляційної інстанції не навів мотивів та доказів на підставі яких дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'зки сторін.

Відповідно до п. 1.6 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" Господарський Процесуальний Кодекс передбачає можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, якщо рішення господарського суду зі спору може вплинути на права та обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін (стаття 27 Господарський Процесуальний Кодекс). Така третя особа виступає в процесі на стороні позивача або відповідача - у залежності від того, з ким із них у неї існують (або існували) певні правові відносини.

Враховуючи вищевикладене, суди попередніх інстанцій не врахували той факт, що відповідно до договору від 24.05.2013 р., зареєстрованого в реєстрі за №1199, Публічне акціонерне товариство Банк "Контракт" є іпотекодержателем групи нежилих приміщень №107-а загальною площею 249 кв.м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

Викладене свідчить, про передчасність висновків судів попередніх інстанцій про визнання недійсними договорів купівлі-продажу групи нежилих приміщень № 498 від 23.02.2011 р., № 724 від 09.03.2011 р., щодо групи нежилих приміщень № 107 в літ. А по АДРЕСА_1.

Відтак, суд касаційної інстанції зазначає, що судам необхідно вирішити питання про залучення до справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство Банк "Контракт".

Враховуючи передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції, які не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішуючи питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням матеріалів справи на новий розгляд до суду першої інстанції для установлення обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення даного спору.

В свою чергу, суд першої інстанції повинен встановити чи є доведеними вимоги позивача, з якими він звернувся, оцінити в сукупності, усі допустимі та належні докази у справі, установити всі фактичні обставини справи, що входять до предмета доведення при вирішенні спору.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліт Менеджмент Груп" задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2014 р. у справі № 910/23041/13 та господарського суду міста Києва від 20.01.2014 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова