Рішення

від 24.03.2015 по справі 921/193/15-г/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" березня 2015 р.Справа № 921/193/15-г/11

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.

Розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробуд", вул. Тролейбусна, 11д, м. Тернопіль;

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Облпродконтракт", вул. Промислова, 7, с. Острів Тернопільського району Тернопільської області

про стягнення заборгованості в сумі 297 557 грн. 71 коп..

За участю представників сторін

Позивача: Михайлюк В. І. - представник; Астряб С. О. - представник;

Відповідача: не з"явився.

Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Добробуд", вул. Тролейбусна, 11д, м. Тернопіль звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до приватного акціонерного товариства "Облпродконтракт", вул. Промислова, 7, с. Острів Тернопільського району Тернопільської області про стягнення заборгованості в сумі 297 557 грн. 71 коп..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач належним чином не виконав умови договору підряду № 55 від 14 червня 2011 року, а саме не здійснив повної оплати за виконані роботи, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 219 928 грн. 55 коп., на яку нараховано інфляційні нарахування в розмірі 56 560 грн. 61 коп., 3 % річних від простроченої суми в розмірі 15 088 грн. 27 коп. та пеню в розмірі 5 980 грн. 28 коп..

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 20 лютого 2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10 березня 2015 року. В порядку ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 24 березня 2015 року. Зобов'язано відповідача надати суду документально обґрунтований відзив на позовну заяву.

Представник позивача в судовому засіданні 24 березня 2015 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд позов задоволити.

Відповідач письмового відзиву на позов не подав, заперечень щодо заявлених позовних вимог суду не представив, його представник у судові засідання 10 березня 2015 року та 24 березня 2015 року не з"явився, хоча про час і місце слухання відповідач був повідомлений належним чином в порядку ст. 64, 87 ГПК України (повідомлення про вручення поштового відправлення знаходиться в матеріалах справи).

Згідно п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.1 Постанови №18 від 26.12.2011 р.)

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач в процесі розгляду справи не скористався правами, передбаченими ст. 22 ГПК України, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.75 ГПК України, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши доводи представника позивача, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

14 червня 2011 року між приватним акціонерним товариством "Облпродконтракт" /надалі Замовник/ та товариством з обмеженою відповідальністю "Добробуд" /надалі Підрядник/ укладено договір підряду № 55, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов"язується з свого матеріалу, або матеріалу Замовника та своїми засобами виконати, у відповідності до умов даного договору, роботу, а Замовник зобов"язується прийняти цю роботу та оплатити її (п. 1 договору).

Відповідно до п. 3.1. договору вартість та витрати по виконанню робіт визначаються згідно виконаних об"ємів робіт. Фактична вартість виконаних будівельно-монтажних робіт буде сформована згідно акта приймання виконаних підрядних робіт (п. 3.2. договору).

Згідно п. 4.1. договору щомісячно протягом п"яти банківських днів з моменту підписання акту приймання виконаних робіт Замовник зобов"язується виконати оплату, за виконані роботи.

На виконання умов договору сторонами сформовано акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2011 року на суму 98 061 грн. 04 коп., акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2011 року на суму 219 028 грн. 25 коп., акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011 року на суму 14 215 грн. 61 коп. та акт № 2-1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011 року на суму 88 623 грн. 65 коп., які підписані представниками сторін та скріплені відбитками печаток підприємств. Загальна сума виконаних будівельних робіт становить 419 928 грн. 55 коп..

Відповідно до умов договору приватне акціонерне товариство "Облпродконтракт" частково провело розрахунок за виконані будівельні роботи в сумі 200 000 грн. 00 коп., що підтверджується копіями платіжних доручень № 20 від 28.02.2011 р. на суму 50 000 грн. 00 коп., № 22 від 07.03.2011 р. на суму 20 000 грн. 00 коп., № 23 від 15.03.2011 р. на суму 30 000 грн. 00 коп., № 32 від 01.04.2011 р. на суму 20 000 грн. 00 коп., № 38 від 29.04.2011 р. на суму 30 000 грн. 00 коп., № 45 від 13.05.2011 р. на суму 30 000 грн. 00 коп. та № 74 від 07.06.2011 р. на суму 20 000 грн. 00 коп. (копії платіжних доручень знаходяться в матеріалах справи).

11 квітня 2013 року приватним акціонерним товариством "Облпродконтракт" та товариством з обмеженою відповідальністю "Добробуд" укладено зміни та доповнення до договору підряду № 55 від 14.06.2011 р., в якому сторони погодили графік погашення заборгованості наступним чином: вересень 2013 року - 39 938 грн. 55 коп., жовтень 2013 року - 30 000 грн. 00 коп., листопад 2013 року - 30 000 грн. 00 коп., грудень 2013 року - 30 000 грн. 00 коп., січень 2014 року - 30 000 грн. 00 коп., лютий 2014 року - 30 000 грн. 00 коп. та березень 2014 року - 30 000 грн. 00 коп. Всього 219 928 грн. 55 коп.

З метою досудового врегулювання спору, 21 січня 2014 року товариством з обмеженою відповідальністю "Добробуд" на адресу приватного акціонерного товариства "Облпродконтракт" надіслано лист з проханням оплатити протягом семиденного строку заборгованість в сумі 129 938 грн. 55 коп. - основна сума заборгованості, 2 199 грн. 23 коп. - інфляційні нарахування, 12 392 грн. 20 коп. - 3 % річних та 3 214 грн. 28 коп. - пені. Однак, даний лист відповідачем залишена без відповіді.

Окрім того, позивачем долучено до позову акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2011 р. по 10.04.2013 р., в якому сторонами проведено звірку взаєморозрахунків на 10.04.2013 р. та встановлено сальдо на кінець місяця становить 219 928 грн. 55 коп.. Даний акт підписаний представниками та скріплений відбитком печаток підприємств.

Таким чином, на дату звернення позивача з позовом до господарського суду у відповідача існує заборгованість перед позивачем згідно договору підряду № 55 від 14 червня 2011 року в сумі 219 928 грн. 55 коп., яка підтверджена належними доказами та не спростована відповідачем.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З змісту вищенаведеного слідує, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору підряду, за яким у відповідності ст. 837 Цивільного кодексу України одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст. ст. 843, 846 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, а також строки виконання роботи або її окремих етапів.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ст. 854 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як зазначено у ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до змін та доповнень до договору підряду № 55 від 14.06.2011 р. сторони погодили графік погашення заборгованості, наступним чином: вересень 2013 року - 39 938 грн. 55 коп., жовтень 2013 року - 30 000 грн. 00 коп., листопад 2013 року - 30 000 грн. 00 коп., грудень 2013 року - 30 000 грн. 00 коп., січень 2014 року - 30 000 грн. 00 коп., лютий 2014 року - 30 000 грн. 00 коп. та березень 2014 року - 30 000 грн. 00 коп. Всього 219 938 грн. 55 коп..

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення зазначені в ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У статті 610 Цивільного кодексу України зазначається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, всупереч умов договору підряду № 55 від 14.06.2011 р. та внесених змін та доповнень до договору підряду № 55 від 14.06.2011 р. та вимог законодавства, відповідач свої зобов'язання по оплаті за виконані роботи не виконав, а тому, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за виконані роботи в сумі 219 928 грн. 55 коп. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Разом з тим, позивач просить суд стягнути з відповідача, за порушення умов договору, пеню за прострочення виконання зобов"язання в розмірі 5 980 грн. 28 коп., інфляційні нарахування в розмірі 56 560 грн. 61 коп. та 3 % річних від простроченої суми за кожен день прострочення в розмірі 15 088 грн. 27 коп..

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В силу ч. ч.1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року з наступними змінами регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" передбачено, що «платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін". А згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.2. змін та доповнень до договору підряду № 55 від 14.06.2011 р. за порушення Замовником погодженого між сторонами графіку погашення заборгованості, буде нараховуватись пеня в розмірі 0,1 % від суми не погашеного боргу за кожен календарний день прострочення.

Окрім того, згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши подані позивачем розрахунки, з огляду на наявність заборгованості за виконані роботи, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача 56 560 грн. 61 коп. - інфляційні нарахування, 15 088 грн. 27 коп. - 3 % річних, 5 980 грн. 28 коп. - пені в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до ст.ст. 33,43 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

На день розгляду справи докази оплати за виконані роботи відповідачем в матеріалах справи відсутні.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог - про стягнення заборгованості за виконані підрядні роботи, а відповідачем в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростовано, господарський суд дійшов висновку, що позов нормативно та документально доведений, та підлягає до задоволення в сумі 297 557 грн. 71 коп. з яких: 219 928 грн. 55 коп. - сума основного боргу, 56 560 грн. 61 коп. - інфляційні нарахування, 15 088 грн. 27 коп. - 3 % річних та 5 980 грн. 28 коп. - пені.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Облпродконтракт", вул. Промислова, 7, с. Острів Тернопільського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 01553801 на товариства з обмеженою відповідальністю "Добробуд", вул. Тролейбусна, 11д, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 25345757 - 219 928 грн. 55 коп. - сума основного боргу, 56 560 грн. 61 коп. - інфляційні нарахування, 15 088 грн. 27 коп. - 3 % річних, 5 980 грн. 28 коп. - пені та 5 951 грн. 15 коп. в повернення сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

3. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його прийняття /підписання - 30 березня 2015 року/ через місцевий господарський суд.

Суддя А.М. Сидорук