Постанова

від 12.08.2015 по справі 921/193/15-г/11

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2015 р. Справа № 921/193/15-г/11

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого-судді Бойко С.М.,

суддів Бонк Т. Б.,

ОСОБА_1

при секретарі Борщ І.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2

від відповідача (скаржника)- ОСОБА_3.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Облпродконтракт"

на рішення господарського суду Тернопільської області від 24.03.2015 року

у справі № 921/193/15-г/11 cуддя Сидорук А.М.

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Добробуд"

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Облпродконтракт"

про стягнення заборгованості в сумі 297 557 грн. 71 коп.

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Тернопільської області від 24.03.2015 року в справі №921/193/15-г/11 позов задоволено. Стягнуто з приватного акціонерного товариства "Облпродконтракт" як Замовника на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Добробуд" як Виконавця - 219 928 грн. 55 коп. - сума основного боргу, 56 560 грн. 61 коп. - інфляційні нарахування, 15 088 грн. 27 коп. - 3 % річних, 5 980 грн. 28 коп. - пені та 5 951 грн. 15 коп. в повернення сплаченого судового збору.

При винесені даного рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач свої зобов'язання по оплаті за виконані роботи, по договору підряду № 55 від 14.06.2011 р., не виконав.

Окрім того, судом стягнуто пеню, інфляційні та 3 % річних, згідно п.8.2 договору та ст. 625 ЦК України.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення господарського суду Тернопільської області від 24.03.2015 року в справі №921/193/15-г/11 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. На думку апелянта договір підряду № 55 від 14.06.2011 року є договором підряду на капітальне будівництво. Таким чином, на думку апелянта договір підряду № 55 від 14.06.2011 р. не є укладеним, оскільки відсутні істотні умови, які передбачені ч. 5 ст. 318 ГК України, для договору підряду на капітальне будівництво. Відтак, відповідач посилається на п.2.6 постанови Верховного суд України від 29.05.2013 року № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», згідно з яким, відсутність у договорі тієї чи іншої умови (умов) може свідчити про його не укладення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує доводи відповідача, просить рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому позивач вказує на те, що визначення договору, як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору в разі, якщо сторона не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами. Такої позиції дотримується Верховний суд України у своїй постанові від 25.06.2011 року № 3-58гс11.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати, апеляційну скаргу задоволити.

Представник позивача, в судовому засіданні заперечив проти апеляційної скарги, просив рішення господарського суду першої інстанції залишити без змін. При цьому вказав, що роботи виконані належним чином та прийняті відповідачем.

Розглянувши наявні в справі докази, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи 14 червня 2011 року між приватним акціонерним товариством "Облпродконтракт" /надалі Замовник/ та товариством з обмеженою відповідальністю "Добробуд" /надалі Підрядник/ укладено договір підряду № 55, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується з свого матеріалу, або матеріалу Замовника та своїми засобами виконати, у відповідності до умов даного договору, роботу, а Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її (п. 1 договору).

Відповідно до п. 3.1. договору вартість та витрати по виконанню робіт визначаються згідно виконаних об'ємів робіт. Фактична вартість виконаних будівельно-монтажних робіт буде сформована згідно акта приймання виконаних підрядних робіт (п. 3.2. договору).

Згідно п. 4.1. договору щомісячно протягом п'яти банківських днів з моменту підписання акту приймання виконаних робіт Замовник зобов'язується виконати оплату, за виконані роботи.

На виконання умов договору сторонами сформовано акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2011 року на суму 98 061 грн. 04 коп., акт № 2 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2011 року на суму 219 028 грн. 25 коп., акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011 року на суму 14 215 грн. 61 коп. та акт № 2-1 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011 року на суму 88 623 грн. 65 коп., які підписані представниками сторін та скріплені відбитками печаток підприємств. Загальна сума виконаних будівельних робіт становить 419 928 грн. 55 коп..

Відповідно до умов договору приватне акціонерне товариство "Облпродконтракт" частково провело розрахунок за виконані будівельні роботи в сумі 200 000 грн. 00 коп., що підтверджується копіями платіжних доручень № 20 від 28.02.2011 р. на суму 50 000 грн. 00 коп., № 22 від 07.03.2011 р. на суму 20 000 грн. 00 коп., № 23 від 15.03.2011 р. на суму 30 000 грн. 00 коп., № 32 від 01.04.2011 р. на суму 20 000 грн. 00 коп., № 38 від 29.04.2011 р. на суму 30 000 грн. 00 коп., № 45 від 13.05.2011 р. на суму 30 000 грн. 00 коп. та № 74 від 07.06.2011 р. на суму 20 000 грн. 00 коп. (копії платіжних доручень знаходяться в матеріалах справи).

11 квітня 2013 року приватним акціонерним товариством "Облпродконтракт" та товариством з обмеженою відповідальністю "Добробуд" укладено зміни та доповнення до договору підряду № 55 від 14.06.2011 р., в якому сторони погодили графік погашення заборгованості наступним чином: вересень 2013 року - 39 938 грн. 55 коп., жовтень 2013 року - 30 000 грн. 00 коп., листопад 2013 року - 30 000 грн. 00 коп., грудень 2013 року - 30 000 грн. 00 коп., січень 2014 року - 30 000 грн. 00 коп., лютий 2014 року - 30 000 грн. 00 коп. та березень 2014 року - 30 000 грн. 00 коп. Всього 219 928 грн. 55 коп.

З метою досудового врегулювання спору, 21 січня 2014 року товариством з обмеженою відповідальністю "Добробуд" на адресу приватного акціонерного товариства "Облпродконтракт" надіслано лист з проханням оплатити протягом семиденного строку заборгованість в сумі 129 938 грн. 55 коп. - основна сума заборгованості, 2 199 грн. 23 коп. - інфляційні нарахування, 12 392 грн. 20 коп. - 3 % річних та 3 214 грн. 28 коп. - пені. Однак, даний лист відповідачем залишена без відповіді.

Окрім того, позивачем долучено до позову акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2011 р. по 10.04.2013 р., в якому сторонами проведено звірку взаєморозрахунків на 10.04.2013 р. та встановлено сальдо на кінець місяця становить 219 928 грн. 55 коп.. Даний акт підписаний представниками та скріплений відбитком печаток підприємств.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, всупереч умов договору підряду № 55 від 14.06.2011 р. та внесених змін та доповнень до договору підряду № 55 від 14.06.2011 р. та вимог законодавства, відповідач свої зобов'язання по оплаті за виконані роботи не виконав, а тому, вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за виконані роботи в сумі 219 928 грн. 55 коп. правомірно задоволені судом першої інстанції.

Разом з тим, суд першої інстанції стягнув з відповідача, за порушення умов договору, пеню за прострочення виконання зобов'язання в розмірі 5 980 грн. 28 коп., інфляційні нарахування в розмірі 56 560 грн. 61 коп. та 3 % річних від простроченої суми за кожен день прострочення в розмірі 15 088 грн. 27 коп..

У відповідності до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В силу ч. ч.1, 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Закон України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язаньВ» № 543/96-ВР від 22 листопада 1996 року з наступними змінами регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язаньВ» передбачено, що В«платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторінВ» . А згідно статті 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.2. змін та доповнень до договору підряду № 55 від 14.06.2011 р. за порушення Замовником погодженого між сторонами графіку погашення заборгованості, буде нараховуватись пеня в розмірі 0,1 % від суми не погашеного боргу за кожен календарний день прострочення.

Окрім того, згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з вищенаведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача 56 560 грн. 61 коп. - інфляційні нарахування, 15 088 грн. 27 коп. - 3 % річних, 5 980 грн. 28 коп. - пені.

Щодо заперечень апелянта, з приводу того, що даний договір не є укладеним, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно умов договору підряду № 55 від 14.06.2011 року Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується з свого матеріалу, або матеріалу Замовника та своїми засобами виконати, у відповідності до умов даного договору, роботу, а Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її. Характер робіт, що виконується підрядником - виконання будівельно монтажних робіт, демонтаж приміщень в с. Острів по вул. Промисловій 7. Відтак сторони таким чином визначили предмет договору.

П. 3.1, 3.2 сторони визначили вартість виконуваних робіт. В матеріалах справи міститься акти приймання виконаних робіт (18-30 а.с.),в яких визначені виконані об'єми робіт та їх вартість. Дані акти скріплені печатками сторін та підписами.

Згідно пункту 7.1 сторони визначили, що даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до моменту остаточного виконання.

Слід зазначити, що фактичні дії сторін, а саме часткова оплата, підписання актів приймання виконаних робіт, актів звірки, свідчать про те, що договір підряду № 55 від 14.06.2011 року був укладений та виконувався позивачем належним чином.

Окрім того, згідно позиції Верховного суду України у постанові від 25.06.2011 року № 3-58гс11, визначення договору, як неукладеного може мати місце на стадії укладення договору в разі, якщо сторона не досягли згоди з усіх його істотних умов, а не за наслідками виконання договору сторонами.

Щодо доводів апеляційної про неправильну кваліфікацію укладеного договору як договору підряду на капітальне будівництво, а не договору підряду ( ст.837 ЦК України) спростовується наступним.

За змістом ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

2. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

3. Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.

4. До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.

За договором підряду (а.с.17)укладеного між сторонами 14 червня 2011 року п.1 вбачається, що Замовник(відповідач) доручає, а підрядник(позивач) зобов'язується з свого матеріалу, або з матеріалу Замовника та своїми засобами виконати, у відповідності до умов даного Договору, роботу, а Замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її. За п. 2 цього ж договору виконання будівельних робіт передбачалося виконувати по демонтажу приміщень в с.Острів по вул.Промисловй,7.

За змістом вимог ст.318 ГК . Договір підряду на капітальне будівництво передбачає, що за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

2. Договір підряду відповідно до цієї статті укладається на будівництво, розширення, реконструкцію та перепрофілювання об'єктів; будівництво об'єктів з покладенням повністю або частково на підрядника виконання робіт з проектування, поставки обладнання, пусконалагоджувальних та інших робіт; виконання окремих комплексів будівельних, монтажних, спеціальних, проектно-конструкторських та інших робіт, пов'язаних з будівництвом об'єктів.

3. Забезпечення будівництва матеріалами, технологічним, енергетичним, електротехнічним та іншим устаткуванням покладається на підрядника, якщо інше не передбачено законодавством або договором.

4. Зміст договору підряду на капітальне будівництво, що укладається на підставі державного замовлення, має відповідати цьому замовленню.

5. Договір підряду на капітальне будівництво повинен передбачати: найменування сторін; місце і дату укладення; предмет договору (найменування об'єкта, обсяги і види робіт, передбачених проектом); строки початку і завершення будівництва, виконання робіт; права і обов'язки сторін; вартість і порядок фінансування будівництва об'єкта (робіт); порядок матеріально-технічного, проектного та іншого забезпечення будівництва; режим контролю якості робіт і матеріалів замовником; порядок прийняття об'єкта (робіт); порядок розрахунків за виконані роботи, умови про дефекти і гарантійні строки; страхування ризиків, фінансові гарантії; відповідальність сторін (відшкодування збитків); урегулювання спорів, підстави та умови зміни і розірвання договору.

Оскільки укладений між сторонами договір за предметом договору укладений на демонтаж приміщення і не вміщує істотних умов для даного виду договору підряду на капітальне будівництво, то висновок суду першої інстанції відповідає встановленим обставинам по справі та правильно кваліфіковано як договір підряду, що врегульований вимогами ст.837 ЦК України.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд, вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте, з урахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Облпродконтракт" - відмовити.

2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 24.03.2015 року в справі №921/193/15-г/11 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського

суду.

Повний текст постанови виготовлений 17.08.2015 р.

Головуючий суддя Бойко С. М.

Суддя Бонк Т. Б.

Суддя Якімець Г. Г.