Постанова

від 27.03.2015 по справі 826/19838/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 березня 2015 року 10:10 № 826/19838/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Скочок Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства «Актеон Груп» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Приватне підприємство «Актеон Груп» (надалі - позивач, ПП «Актеон Груп») з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (надалі - відповідач, ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просить:

- визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо невизнання як податкової звітності податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року від 06 листопада 2014 року, з додатком № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та реєстром отриманих і виданих податкових накладних;

- визнати податкову декларацію ПП «Актеон Груп» з податку на додану вартість за жовтень 2014 року такою, що подана у день її фактичного отримання ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, а саме 06 листопада 2014 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що надіслана до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2014 року з додатком № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та реєстром виданих та отриманих податкових накладних містять усі необхідні реквізити, передбачені п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України. Крім того, згідно наявної у позивача квитанції № 2 від 06.11.2014 року, дана податкова декларація за жовтень 2014 року була прийнята органом доходів і зборів, а жодні посилання з приводу на неприйняття такої податкової звітності відсутні. Таким чином, на думку позивача, дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві по невизнанню податкової декларації за жовтень 2014 року, як податкової звітності, є незаконними, а тому підлягають визнанню протиправними в судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.12.2014 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено до судового розгляду у судовому засіданні на 28.01.2015 року.

28 січня 2015 року у судове засідання з'явилися представники сторін.

Представник позивача у вказаному судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити їх з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову, в яких зазначено, що ПП «Актеон» подало до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період жовтень 2014 року з порушенням вимог оформлення такої податкової звітності (а саме: не зазначено П.І.Б. головного бухгалтера, оскільки згідно реєстраційних та облікових даних зазначену посаду займав ОСОБА_1.).

Суд у судовому засіданні 28.01.2015 року згідно ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, ухвалив про перехід до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що 06.11.2014 року ПП «Актеон» (ідентифікаційний код 38983509, місцезнаходження: м. Київ, Залізничне шосе, буд. 25) надіслало засобами електронного зв'язку до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року з доданими до нього додатком № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та реєстром виданих та отриманих податкових накладних (надалі - Податкова декларація), про що отримано підтвердження у вигляді квитанцій № 1 і № 2, з відомостями про доставку податкової звітності до центрального та відповідного районного органу доходів і зборів без зауважень цього ж дня.

У вказаній Податковій декларації позивач задекларував суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 313,00 грн., яка одноособово підписана керівником підприємства ОСОБА_1

Надалі, ПП «Актеон» отримало лист ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 10.11.2014 року № 55575/10 «Про надання інформації» наступного змісту: «…ПП «Актеон», код ЄДРПОУ 38983509, подано податкову звітність з ПДВ особисто платником податків або уповноваженою на це особою, надіслану засобами поштового, телекомунікаційного зв'язку (E-mail), а саме:

- декларація по ПДВ з відповідними додатками до неї (реєстраційний номер № НОМЕР_1 від 06.11.2014 та реєстр податкових накладних до неї) встановлено заповнення її з порушенням вимог оформлення податкової звітності, зазначених в Наказі Державної податкової адміністрації України від 14.06.2012 року № 516 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», ст.ст. 46 - 48 Податкового кодексу України, а саме - невідповідність заповнення податкової звітності.

У зв'язку з вищевикладеним та керуючись п. 48.7 ст. 48 та п. 49.11. ст. 49 Податкового кодексу України, податкова звітність складена з порушенням, не вважається податковою декларацією. Тому звертаємося до Вас з пропозицією надати нову податкову звітність з податку на додану вартість за відповідний звітний період, складену належним чином.».

Вважаючи вказану вище відмову у прийнятті Податкової декларації необґрунтованою, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

При вирішення спору суд виходить з наступного.

В силу норми ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (надалі - ПК України), який набрав чинності 01.01.2011 року.

Згідно п. 16.1 ст. 16 ПК України, платник податків зобов'язаний, зокрема: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У розумінні норм абз. 1 п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (п. 46.5 ст. 46 цього Кодексу).

Зокрема, п. 48.1 і 48.3 ст. 48 ПК України встановлено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

В силу норм пп. 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПК України, податкова декларація повинна бути підписана, зокрема, керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником .

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Згідно п. 48.7 ст. 48 ПК України, податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Пунктами 49.3 і 49.4 зазначеного Кодексу встановлено, що податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

При цьому, платники податків, що належать до великих та середніх підприємств, подають податкові декларації до органу державної податкової служби в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Порядок подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису встановлюється Інструкцію з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою Наказом Державної податкової адміністрації України від 10.04.2008 року № 233 «Про подання електронної податкової звітності»

Прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п. 49.8 ст. 49 ПК України).

Крім того, в пп. 4.9.2 п. 4.9 Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених Наказом Державної податкової служби України від 14.06.2012 року № 516, Декларація, надана платником, також вважається прийнятою за умови дотримання вимог, встановлених ст. ст. 48 і 49 Кодексу: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація, та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) органу державної податкової служби, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання або квитанції в електронному вигляді з накладеним ЕЦП ЦОЕЗ про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку або поштового повідомлення з відміткою про вручення органу державної податкової служби, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі якщо орган державної податкової служби не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений строк (п. 49.11 ст. 49 ПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, подана 06.11.2014 року ПП «Актеон Груп» засобами електронного зв'язку Податкова декларація з ПДВ за звітний (податковий) період жовтень 2014 року була підписана лише керівником підприємства ОСОБА_1, підпис головного бухгалтера (бухгалтера) підприємства відсутній.

При цьому, згідно наданих сторонами до суду документів (а саме: наказу ПП «Актеон Груп» від 01.12.2013 року № 02-К «Про штатний розклад», реєстраційної заяви платника податку на додану вартість ПП «Актеон Груп» від 01.01.2014 року за формою № 1-ПДВ та заяви ПП «Актеон Груп» від 12.12.2013 року форми № 1-ОПП) керівником та особою, на яку покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку платника податків (оскільки за даними штатного розкладу посада бухгалтера/головного бухгалтера на підприємстві не передбачена) є ОСОБА_1, тобто ведення бухгалтерського обліку здійснюється безпосередньо керівником підприємства, що не суперечить нормам податкового законодавства, а тому відмова податкового органу у прийнятті декларацій з ПДВ в спірному періоді, на думку суду, є необґрунтованою та безпідставною (до аналогічних висновків схиляється Вищий адміністративний суд України в своїй ухвалі від 15.12.2014 року К/800/34236/14 ).

Аналіз викладених вище норм права свідчить про те, що дії відповідача щодо невизнання як податкової звітності Податкової декларації ПП «Актеон Груп» з усіма додатками за звітний (податковий) період жовтень 2014 року з підстав, визначених у листі від 10.11.2014 року № 55575/10, є протиправними.

Що стосується позовної вимоги позивача про визнання Податкової декларації ПП «Актеон Груп» з податку на додану вартість за жовтень 2014 року з додатками такою, що подана у момент фактичного її отримання відповідачем, тобто 06.11.2014 року, то суд зазначає наступне.

Згідно п. 49.13 ст. 49 ПК України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Враховуючи те, що під час розгляду даної справи судом встановлений факт неправомірної відмови податковим органом у прийнятті Податкової декларації за жовтень 2014 року, а її фактичне прийняття відбулось 06.11.2014 року, що вбачається з квитанцій про одержання та приймання податкового документу в електронному вигляді (квитанцій № 1 і № 2), то суд вважає обґрунтованою вимогу позивача визнати вказану Податкову декларацію поданою станом на 06.11.2014 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених ч. 3 ст. 2 КАС України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо невизнання як податкової звітності податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року від 06 листопада 2014 року з додатком № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та реєстром отриманих і виданих податкових накладних з підстав, визначених у листі від 10.11.2014 року № 55575/10.

3. Визнати податкову декларацію Приватного підприємства «Актеон Груп» з податку на додану вартість за жовтень 2014 року такою, що подана у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, а саме: 06 листопада 2014 року.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.О. Скочок