Ухвала

від 28.04.2015 по справі 826/19838/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/19838/14 Головуючий у 1-й інстанції: Скочок Т.О. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

28 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретаріБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Приходько К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 березня 2015 року у справі за позовом Приватного підприємства «Актеон Груп» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2014 року ПП «Актеон Груп» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в якому просив:

- визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо невизнання як податкової звітності податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року від 06 листопада 2014 року, з додатком № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та реєстром отриманих і виданих податкових накладних;

- визнати податкову декларацію ПП «Актеон Груп» з податку на додану вартість за жовтень 2014 року такою, що подана у день її фактичного отримання ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, а саме 06 листопада 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 березня 2015 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві щодо невизнання як податкової звітності податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року від 06 листопада 2014 року з додатком № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та реєстром отриманих і виданих податкових накладних з підстав, визначених у листі від 10.11.2014 № 55575/10.

Визнано податкову декларацію Приватного підприємства «Актеон Груп» з податку на додану вартість за жовтень 2014 року такою, що подана у день її фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві, а саме: 06 листопада 2014 року.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 06.11.2014 ПП «Актеон» (ідентифікаційний код 38983509, місцезнаходження: м. Київ, Залізничне шосе, буд. 25) надіслало засобами електронного зв'язку до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року з доданими до нього додатком № 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» та реєстром виданих та отриманих податкових накладних (далі - податкова декларація), про що отримано підтвердження у вигляді квитанцій № 1 і № 2, з відомостями про доставку податкової звітності до центрального та відповідного районного органу доходів і зборів без зауважень цього ж дня.

У вказаній податковій декларації позивач задекларував суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 313,00 грн., яка одноособово підписана керівником підприємства ОСОБА_5

Надалі, ПП «Актеон» отримало лист ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 10.11.2014 № 55575/10 «Про надання інформації» наступного змісту: «…ПП «Актеон», код ЄДРПОУ 38983509, подано податкову звітність з ПДВ особисто платником податків або уповноваженою на це особою, надіслану засобами поштового, телекомунікаційного зв'язку (E-mail), а саме:

- декларація по ПДВ з відповідними додатками до неї (реєстраційний № 9064339879 від 06.11.2014 та реєстр податкових накладних до неї) встановлено заповнення її з порушенням вимог оформлення податкової звітності, зазначених в Наказі Державної податкової адміністрації України від 14.06.2012 № 516 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України», ст.ст. 46-48 Податкового кодексу України, а саме: невідповідність заповнення податкової звітності.

У зв'язку з вищевикладеним та керуючись п. 48.7 ст. 48 та п. 49.11 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова звітність складена з порушенням, не вважається податковою декларацією. Тому звертаємося до Вас з пропозицією надати нову податкову звітність з податку на додану вартість за відповідний звітний період, складену належним чином».

Вважаючи вказану вище відмову у прийнятті податкової декларації необґрунтованою, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії відповідача щодо невизнання як податкової звітності податкової декларації ПП «Актеон Груп» з усіма додатками за звітний (податковий) період жовтень 2014 року з підстав, визначених у листі від 10.11.2014 № 55575/10, є протиправними.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно пп. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Пунктом 46.1 статті 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Статтею 48 Кодексу передбачено порядок складення податкової декларації.

Так, положеннями зазначеної статті передбачено, що податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити (п. 48.3):

- тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий);

- звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація;

- звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку);

- повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами;

- код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер;

- реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті);

- місцезнаходження (місце проживання) платника податків;

- найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність;

- дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми);

- ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків;

- підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Пунктом 48.4 визначено, що у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити:

- відмітка про звітування за спеціальним режимом;

- код виду економічної діяльності (КВЕД);

- код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ;

- індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

Податкова декларація повинна бути підписана, зокрема керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до органу державної податкової служби. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником (пп. 48.5.1).

Податкова звітність, складена з порушенням норм цієї статті, не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу (п. 48.7).

Відповідно до пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України, прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Згідно пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України, за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби.

За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу, податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою за наявності квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку та у разі, якщо орган державної податкової служби із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Відповідно до пункту 49.11.1 Кодексу, у разі подання платником податків до органу державної податкової служби податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий орган державної податкової служби зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови, зокрема, у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання.

Отже, з аналізу зазначених норм вбачається, що чинними нормами податкового законодавства чітко визначено, що під час прийняття податкової декларації, уповноважена посадова особа органу державної податкової служби зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, та дотримання платником податків вимог статті 49 Податкового кодексу; інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку.

Вивченням матеріалів справи колегією суддів встановлено, що подана 06.11.2014 ПП «Актеон Груп» засобами електронного зв'язку податкова декларація з ПДВ за звітний (податковий) період жовтень 2014 року була підписана лише керівником підприємства ОСОБА_5, підпис головного бухгалтера (бухгалтера) підприємства відсутній.

Згідно наданих сторонами документів, а саме: наказу ПП «Актеон Груп» від 01.12.2013 № 02-К «Про штатний розклад», реєстраційної заяви платника податку на додану вартість ПП «Актеон Груп» від 01.01.2014 за формою № 1-ПДВ та заяви ПП «Актеон Груп» від 12.12.2013 форми № 1-ОПП, керівником та особою, на яку покладено обов'язки з ведення бухгалтерського обліку платника податків (оскільки за даними штатного розкладу посада бухгалтера/головного бухгалтера на підприємстві не передбачена) є ОСОБА_5

Тобто ведення бухгалтерського обліку здійснюється безпосередньо керівником підприємства, що не суперечить нормам податкового законодавства, а тому відмова податкового органу у прийнятті декларацій з ПДВ в спірному періоді, є необґрунтованою та безпідставною, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 15 грудня 2014 року в адміністративній справі № К/800/34236/14).

Згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України, у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби.

Враховуючи те, що під час розгляду даної справи судом першої інстанції та колегією суддів апеляційного суду встановлений факт неправомірної відмови податковим органом у прийнятті податкової декларації за жовтень 2014 року, а її фактичне прийняття відбулось 06.11.2014, що вбачається з квитанцій про одержання та приймання податкового документу в електронному вигляді (квитанцій № 1 і № 2), вимога позивача визнати вказану податкову декларацію поданою станом на 06.11.2014 є обґрунтованою та також підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 березня 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 березня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.