Ухвала

від 26.03.2015 по справі 2а-14743/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-14743/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.О. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метсо» (Україна) до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення та стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення та стягнення коштів.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2010 року залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Метсо» (Україна) до Криворізької митниці, Дніпропетровської митниці, Управління Державного казначейства у Дніпропетровській області, Головного управління Державного казначейства України в м.Києві про визнання протиправним та скасування рішення та стягнення коштів - відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 жовтня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 грудня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2011 року - скасовано та направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Зазначене рішення мотивовано тим, що судами попередніх інстанцій не перевірено, чи подавав позивач всі необхідні та належні документи, які б дозволили визначити митну вартість товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів (першим методом), а також не надано оцінки обставинам, якими позивач обґрунтовував неможливість надання додаткових документів на вимогу митного органу та яку саме інформацію, яка не була б підтверджена документами, первісно наданими декларантом, мали підтвердити зазначені документи.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 січня 2015 року адміністративний позов - задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Криворізької митниці № 113000006/2010/000406/1 про визначення митної вартості товарів від 25 травня 2010 року.

Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113050000/0/00606 від 25 травня 2010 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Дніпропетровська митниця Державної фіскальної служби України, звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі контракту MСT-Sala/2009-06/UA від 28 липня 2009 року та додатку № 10 до даного контракту, укладеного між ТОВ «Метсо (Україна)» та Metso Minerals (Sala) (Швеція) позивачем було придбано на умовах - DDU м. Кривий ріг, товар, зокрема, імпеллер (№310045-М2), вартістю 5 071, 57 євро; вал (№31029-М3), вартістю 1 148, 60 євро; вал з корпусами підшипників (310326-М1), вартістю 3 459, 25 євро; вал(180642-М1) вартістю 842, 00 євро.

13 травня 2010 року до вантажного відділу митного посту «Кривбас» Криворізької митниці від імені ТОВ «Метсо (Україна)» декларантом були подані вантажна митна декларація № 113050000/2010/003858 та декларація митної вартості щодо ввезення в Україну наступних товарів: Імпеллер (№ 310045-М2) у кількості 12 штук, вартістю EUR 5 071, 57 за одиницю; Вал (№ 310329-M3) у кількості 6 штук, вартістю EUR 1 148, 60 за одиницю; Вал з корпусами підшипників (№ 31036-М13) у кількості 3 штук, вартістю EUR 3 459, 25 за одиницю; Вал (№ 180642-М1) у кількості 8 штук, вартістю EUR 842, 00 за одиницю.

В декларації митної вартості позивачем було задекларовано вартість товарів у відповідності до вищезазначених умов контракту, а у графах 7а та 7б декларації митної вартості декларантом було повідомлено про те, що продавець та покупець є пов'язаними між собою особами, проте, ця обставина на ціну товару не вплинула.

14 травня 2010 року старшим інспектором відділу тарифів та митної вартості Сінагіною Л.В. до декларації митної вартості № 113050000/2010/003858 було внесено запис про витребування додаткових документів, а саме: прайс-листа фірми виробника; калькуляції фірми-виробника; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

25 травня 2010 року на підтвердження митної вартості товарів декларантом митному органу надано прайс-лист та калькуляцію фірми-виробника, про що в декларації внесено відповідний запис. Щодо висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, позивачем було повідомлено про неможливість їх надання з огляду на короткі строки для виготовлення та направлення до Криворізької митниці.

25 травня 2010 року Криворізькою митницею прийнято рішення № 113000006/2010/000406/1 про визначення митної вартості, оформлено картку відмови в прийнятті митної вартості декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 113050000/0/00606, внесено запис до вантажної митної декларації № 113050000/2010/003858 про відмову в митному оформленні.

31 травня 2010 року ТОВ «Метсо (Україна)» листом № 1/31 звернулося до Криворізької митниці із проханням провести митне оформлення товарів згідно наказу ДМСУ № 230 від 17 березня 2008 року, тобто випустити товари у вільний обіг під гарантійні зобов'язання. При цьому ТОВ «Метсо (Україна)» зобов'язалося надати документи, що підтверджують митну вартість товарів, не пізніше 90 календарних днів з моменту випуску товарів у вільний обіг.

31 травня 2010 року Криворізька митниця листом № 45-15-2/3076 повідомила ТОВ «Метсо (Україна)» про надання дозволу на проведення митного оформлення товарів під гарантійні зобов'язання у відповідності до наказу ДМСУ № 230 від 17 березня 2008 року.

02 червня 2010 року зазначені вище товари були оформлені відповідно до вантажної митної декларації № 113050000/2010/004456, декларації митної вартості № 113050000/2010/004456.

При цьому вартість товарів була задекларована у відповідності до рішення про визначення митної вартості від 25 травня 2010 року: імпеллери - EUR 12 2760, 00, вали - EUR 313 937, 69.

09 червня 2010 року ТОВ «Метсо (Україна)» звернулося до Криворізької митниці із листом № 3/09-06, про роз'яснення причини підвищення митної вартості товарів.

Листом Криворізької митниці № 45-04-1/4046 від 08 липня 2010 року, повідомлено, що декларантом надано не повний пакет документів, що були витребувані митним органом для підтвердження заявленої позивачем митної вартості товарів, а саме: не надано висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

21 червня 2010 року ТОВ «Метсо (Україна)» направлено до Криворізької митниці додаткові документи, серед яких Висновок № 9/712 від 25 травня 2010 року про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений ДП «Держзовнішінформ».

Листом Криворізької митниці № 45-04-2/4595 від 02 серпня 2010 року повідомлено, про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом, оскільки калькуляція затрат (імпеллер (№ 310045-М2), вал (№ 31029-М3), вал (310326-М1), вал (180642-М1) та прайс-лист оформлені з порушенням вимог п. 12 Порядку, а саме: 1) довідки, висновки та інші документи, що стосуються вартісних характеристик товару, повинні містити реквізити організації, що їх видала, підписи відповідних посадових осіб та печатки; 2) Висновок № 9/712 від 25 травня 2010 року про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений ДП «Держзовнішінформ» свідчить про відсутність інформації, достатньої для проведення цінової експертизи.

Між тим, колегія суддів з рішенням суб»єкта владних повноважень не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 259 МК України - митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно до ст. 260 МК України - митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу. Порядок визначення митної вартості товарів поширюється на товари, які переміщуються через митний кордон України. Для цілей визначення митної вартості використовується інформація, підготовлена у спосіб, сумісний з принципами бухгалтерського обліку, прийнятими у відповідній країні і доцільними для певного методу визначення митної вартості. Методи визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та умови їх застосування встановлюються цим Кодексом.

Відповідно до ст. 262 МК України - митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.

Порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Відповідно до абзацу 1-2 ст. 264 МК України - заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 265 МК України - митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів згідно з положеннями цього Кодексу. Такий контроль може здійснюватися в установленому порядку із застосуванням різних форм, у тому числі відповідно до статей 60 і 69 цього Кодексу, після закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Порядок контролю правильності визначення митної вартості товарів після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів і транспортних засобів та донарахування обов'язкових платежів визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно до абз. 7 ст. 267 МК України - при продажу товарів між пов'язаними особами вартість операції береться за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів за першим методом, якщо декларант доведе, що така вартість є максимально наближеною до вартості однієї з нижченаведених операцій, яка здійснювалася одночасно з оцінюваними товарами або майже в той же час: 1) вартості операції при продажу непов'язаним покупцям ідентичних або подібних (аналогічних) товарів для експорту в Україну; 2) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 271 цього Кодексу; 3) митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, визначеної згідно з положеннями статті 272 цього Кодексу.

У разі застосування вимог частини сьомої цієї статті належним чином враховується наявна у митного органу та подана декларантом інформація щодо різниці в комерційних умовах продажу, кількісних показниках, елементах і витратах, зазначених у частині другій цієї статті, та витратах, які звичайно понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець не пов'язані між собою, і не понесені продавцем при продажу, коли продавець і покупець пов'язані між собою.

Визначення вартості операцій, зазначених у пунктах 1 - 3 частини сьомої цієї статті, здійснюється за ініціативою декларанта і тільки з метою порівняння. Вартість цих операцій не може використовуватися замість вартості операцій з оцінюваними товарами.

Відповідно до ст. 267 МК України - у випадку, якщо покупець та продавець є взаємопов'язаними особами, митна вартість імпортованого товару може бути визначена за ціною договору за умови, що такий характер відносин між продавцем та покупцем не вплинув на ціну товару. При цьому митний орган має повідомити декларанта про наявність у нього сумніву щодо впливу таких відносин на ціну товару та надати йому можливість довести відсутність такого впливу. Сумнів митного органу щодо відсутності впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну товару має бути обґрунтованим.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, контрагент Metso Minerals (Sala) є пов'язаними особами. Однак, як вбачається з матеріалів справи, сумніву щодо впливу взаємозв'язку продавця і покупця на ціну товару, у податкового органу не виникало.

Відповідно до ст. 266 МК України - визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.

Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 273 МК України - у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1 - 6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.

Між тим, відмовляючи у митному оформленні за основним методом, митницею не зазначено, які сумніви щодо складових митної вартості стали причиною для витребування у позивача саме таких додаткових документів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи у випадку наявності обґрунтованого сумніву щодо правильності задекларованої митної вартості товару мають право витребувати додаткові документи, визначені у пункті 11 Порядку декларування для перевірки правильності цієї вартості товару. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі передбачені пунктом 11 зазначеного Порядку. Ненадання витребуваних документів може бути підставою для визначення Митницею митної вартості самостійно, якщо подані документи не спростовують сумніву у правильності задекларованої митної вартості.

Проте, підставою для відмови у визначенні митної вартості товару за першим методом може бути неподання декларантом не будь-яких документів, а лише тих, які необхідні для усунення обґрунтованих сумнівів у достовірності або правильності всіх числових даних. Таким чином, неподання на вимогу митниці, у встановлений строк, додаткових документів не є достатньою підставою для коригування митної вартості.

Отже, позивачем при поданні митної декларації надано всі документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Враховуючи той факт, що для митного оформлення товару позивач надав митниці належні та допустимі докази в підтвердження вартості товару, а документи не містять сумнівів та вказують, що їх дані піддаються обчисленню, а тому у відповідача були в наявності всі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Отже, з поданих декларантом документів митний орган мав можливість встановити як умови поставки, так і дійсну вартість товару, що поставлявся.

Крім того, об'єктивна можливість застосування першого методу не була спростована Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України.

Колегія суддів погоджується з висновком судом першої інстанції, що інших переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено, а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Виходячи з вищевикладеного, рішення суду першої інстанції яким скасовано рішення про визначення митної вартості товарів позивача, є законним та обгрунтованим.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 січня 2015 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Літвіна Н.М.

Судді Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

Повний текст ухвали виготовлений 31 березня 2015 року.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Хрімлі О.Г.

Коротких А. Ю.