Рішення

від 25.03.2015 по справі 914/539/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2015 р. Справа№ 914/539/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Бортник О.Ю. при секретарі судових засідань Бобаку Т.О. , розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача 1 Приватного підприємства «Бізнесінвест груп», м. Львів,

до відповідача 2 Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Авто Центр», м. Львів,

про визнання недійсним договору купівлі-продажу

За участю представників:

від позивача - Гриниха Х.А. - представник,

від відповідача 1 - Федечко Р.І. - представник,

від відповідача 2 - не з'явився.

Суть спору: Львівська міська рада, м. Львів, звернулась до господарського суду Львівської області з позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу приміщення, укладеного між Приватним підприємством «Бізнесінвест груп», м. Львів, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід Авто Центр», м. Львів, від 01.10.2010 р., реєстраційний номер 5976. Позовні вимоги мотивовані тим, що за спірним договором, як вбачається з його умов, продано нерухоме майно. Однак, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.04.2011 р. у справі № 19/117 скасовано рішення господарського суду Львівської області, яким визнано право власності відповідача 2 (продавця) на предмет спірного договору, та у задоволенні позову відмовлено повністю. Враховуючи, що позивач є власником земельної ділянки, на якій розташоване майно, що є предметом спірного договору купівлі-продажу, цей договір, на думку позивача, порушує його права, оскільки узаконює розташування на земельній ділянці завершеного будівництвом нерухомого майна відповідача 1 (покупець за договором купівлі-продажу), яке насправді таким не є.

Відповідач 1 у відзиві на позовну заяву просить застосувати до позовних вимог строк позовної давності та відмовити в задоволенні позовних вимог. Крім цього, відповідач 1 у відзиві посилається на те, що на момент укладення спірного договору рішення господарського суду Львівської області від 27.08.10 р. у справі № 19/117 набрало законної сили, було чинним, а постанови Львівського апеляційного господарського суду Львівської області 05.04.2011 р. ще не існувало.

Позивач у поясненнях від 16.03.2015 р. стверджує, що позовна давність за його позовом не сплила. Відповідно до положень ст. 261 ЦК України позивач міг довідатись про існування спірного договору купівлі-продажу, стороною якого він не є, лише після отримання 07.11.2013 р. звернення відповідача 1 про передачу йому земельної ділянки під об'єктом нерухомого майна.

Відповідач 2 вимог ухвал суду не виконав, витребуваних доказів не подав, явки свого представника в засідання суду не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення 24.02.2015 р. рекомендованого поштового відправлення суду.

Розгляд справи відкладався з підстав, наведених в ухвалі суду від 17.03.2015 р.

Враховуючи наведене, а також відсутність клопотань про відкладення розгляду справи з боку відповідача 2, суд вважає за можливе розглянути спір у справі на підставі ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд Львівської області дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до згідно з ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, ст. 207 ГК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Згідно з нормами ст. 655, ч. 1 ст. 656, ст. 658 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.

Між відповідачами у справі 01.10.2010 р. укладено Договір купівлі-продажу приміщення, зареєстрований в реєстрі за № 5976. На підставі цього договору відповідач 2 продав, а відповідач 1 придбав нерухоме майно - приміщення, загальною площею 316,4 кв. м, що знаходиться за адресою: м. Львів, вулиця Симоненка В., будинок № 10, реєстраційний номер об'єкта 31599857 і у подальшому оформив на нього право власності як на нерухоме майно. Однак, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05 квітня 2011 р. у справі № 19/117 встановлено, що торгівельний павільйон, розташований за адресою: м. Львів, вул. Симоненка, 10, площею 316,4 кв. м, на момент його придбання відповідачем 2 (продавець за спірним договором) за своєю правовою природою не був приміщенням, особа, в якої придбано це майно відповідачем 2, не мала на нього належним чином оформлених правовстановлюючих документів, як на приміщення. При цьому суд апеляційної інстанції виходив також з того, що відповідно до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом міністерства юстиції України від 07.02.2005 р. № 7/5, не підлягає державній реєстрації право власності на тимчасові споруди.

Наведені обставини існували як на момент придбання відповідачем 2 спірного майна так і на момент його відчуження відповідачем 2 відповідачу 1 за Договором купівлі-продажу приміщення від 01.10.2010 р. і лише були встановлені судом апеляційної інстанції у його постанові від 05 квітня 2011 р. З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що майно, яке є предметом спірного договору, на момент його відчуження за Договором від 01.10.2010 р. не було нерухомим майном, приміщенням, щодо якого відповідачі вправі були укладати договір купівлі-продажу нерухомого майна.

Предмет спірного договору купівлі-продажу, розташований на земельній ділянці за адресою: м. Львів, вул. Симоненка, 10, яка відповідно до Витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4600238582013 від 27.05.2013 р. належить до комунальної власності, суб'єктом права якої є позивач у справі. Як вбачається з Витягу про державну реєстрацію прав номер 27533063 від 05.10.2010 р., на підставі спірного Договору купівлі-продажу від 01.10.2010 р. відповідачем 1 зареєстровано право власності на своє майна як на нерухоме майно - приміщення загальною площею 316,4 м кв., розташоване за адресою: м. Львів, вул. Симоненка В., будинок 10, яке насправді таким не є. Відповідно до норм ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землекористувача. У матеріалах справи відсутні та відповідачами суду не надані докази виділення земельної ділянки під майном, яке є предметом спірного договору для розміщення на ній нерухомого майна. Позивачем факт виділення земельної ділянки у власність чи користування для розміщення на ній нерухомого майна заперечується.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що спірний договір купівлі-продажу порушує права і охоронювані законом інтереси позивача, як власника земельної ділянки, та не відповідав вимогам закону, суперечив інтересам держави і суспільства, його моральним засадам у момент укладення і, як наслідок, підлягає визнанню недійсним.

Заява відповідача 1 про застосування позовної давності необґрунтована і судом до уваги не береться. У матеріалах справи відсутні та відповідачами суду не надані докази, які б свідчили про те, що позивач, який не є стороною спірного договору, міг довідатись про його існування в момент укладення цього договору, або ж у ході розгляду справи № 19/117. Докази повідомлення відповідачами позивача про укладення згаданого договору у матеріалах справи також відсутні та суду сторонами не надані. За таких обставин, суд дійшов висновку, що вперше про укладення спірного договору позивач міг довідатись, зробивши відповідні запити, лише після звернення до нього 07.11.2013 р. відповідача 1 з заявою про надання йому земельної ділянки за адресою: м. Львів, вул. Симоненка, 6а-10 для будівництва та обслуговування торгового центру, до якої долучено витяг про державну реєстрацію прав на нерухоме майно.

Судові витрати у справі відповідно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідачів порівну.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 116 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним Договір купівлі-продажу приміщення, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Захід Авто Центр» (79031, м. Львів, вул. Скорини, 32/77, код ЄДРПОУ 33169155) та Приватним підприємством «Бізнесінвест груп» (79031, м. Львів, вул. Скорини, 32/77, код ЄДРПОУ 36361105) 01 жовтня 2010 року, зареєстрований в реєстрі за № 5976.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід Авто Центр» (79031, м. Львів, вул. Скорини, 32/77, код ЄДРПОУ 33169155) на користь Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) 609 грн. судового збору.

Стягнути з Приватного підприємства «Бізнесінвест груп» (79031, м. Львів, вул. Скорини, 32/77, код ЄДРПОУ 36361105) на користь Львівської міської ради (79006, м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 04055896) 609 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

3. Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

4. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом ХІІ ГПК України.

Повне рішення складено 30.03.2015 р.

Суддя Бортник О.Ю.