Справа № 521/10171/13-ц
Провадження № 2/521/3147/15
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
26 березня 2015 року
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого - судді Гуревського В.К.
за секретаря - Гресько О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 та після уточнення позовних вимог просила стягнути грошові кошти за договором позики у розмірі 600000,0 доларів США, що на день звернення до суду за курсом НБУ складає 4795800,0 грн., а також судові витрати, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на такі обставини.
18 червня 2008 року позивач ОСОБА_1 позичила відповідачу ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 60000,0 доларів США. Сторони при цьому домовились, що позичальник прийняв на себе зобов'язання повернути одержану позику готівкою шляхом передачі позикодавцю грошової суми позики через 12 місяців. Факт передачі грошових коштів у сумі 60000,0 доларів США відповідачу та його обов'язок повернути їх підтверджується розпискою від 18 червня 2008 року. 26 червня 2008 року позивач ОСОБА_1 позичила відповідачу ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 290000,0 доларів США. Сторони при цьому домовились, що позичальник прийняв на себе зобов'язання повернути одержану позику готівкою шляхом передачі позикодавцю грошової суми позики до 26 лютого 2010 року. Факт передачі грошових коштів у сумі 290000,0 доларів США відповідачу та його обов'язок повернути їх підтверджується розпискою від 26 червня 2008 року. Однак, у порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідач не повернув суми позики, посилаючись на відсутність грошей. У зв'язку з відмовою відповідача повернути суму боргу позивач змушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Позивачем надано до суду заяву про слухання справи за його відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач надав до суду заперечення на позов, в якому просив відмовити у задоволені позову у повному обсязі, зазначивши, що у березні 2010 року стороні досягли домовленості щодо припинення зобов'язань позики, яки виникли на підставі вказаних позивачкою договорів. Домовленість сторін підтверджено власноручним написанням позивачки наступного змісту: - «Расписки, выданные ранее ОСОБА_3 считать недействительными». З зазначеного напису зробленого позивачкою, чітко вбачається її волевиявлення на припинення відносин позики. Крім того з договору займу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вбачається, що 550000,0 доларів США ОСОБА_4 позичив у ОСОБА_1, гроші отримані в пристуності ОСОБА_5 За таких обставин вимоги щодо стягнення заявлених у позові сум задоволенню не підлягають.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних причин. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі пояснень сторони, представлених письмових доказів.
18 червня 2008 року позивач ОСОБА_1 позичила відповідачу ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 60000,0 доларів США. Сторони при цьому домовились, що позичальник прийняв на себе зобов'язання повернути одержану позику готівкою шляхом передачі позикодавцю грошової суми позики через 12 місяців.
Факт передачі грошових коштів у сумі 60000,0 доларів США відповідачу та його обов'язок повернути їх підтверджується розпискою від 18 червня 2008 року.
26 червня 2008 року позивач ОСОБА_1 позичила відповідачу ОСОБА_2 грошову суму в розмірі 290000,0 доларів США. Сторони при цьому домовились, що позичальник прийняв на себе зобов'язання повернути одержану позику готівкою шляхом передачі позикодавцю грошової суми позики до 26 лютого 2010 року.
Факт передачі грошових коштів у сумі 250000,0 доларів США відповідачу та його обов'язок повернути їх підтверджується розпискою від 18 серпня 2008 року.
У порушення прийнятих на себе зобов'язань відповідач не повернув суми позики.
До суду були надані оригінали вказаних розписок, що підтверджує наявність невиконаних зобов'язань.
Відповідно до протоколу погашення боргу від 31.03.2010 року між ОСОБА_6, ОСОБА_1 ОСОБА_2 сторони досягли домовленості про таке.
Станом на 31.03.2010 року ОСОБА_2 винен ОСОБА_6 762700,0 доларів США (згідно розписки), ОСОБА_1 - 800000,0 доларів США (в тому числі банку «Хрещатик»).
Відповідно до рішення Приморського районного суду м. Одеси з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто 1274771,77 грн.
В рахунок погашення боргу ОСОБА_5 передає у власність підприємство МПКФ «Південний експрес», яке на час передачі оцінений в 600000,0 доларів США ОСОБА_6 та ОСОБА_1 в рівних частках по 300000,0 доларів США.
Строк передачі підприємства не пізніше 01.04.2010 р. Після виконання п. 1 цього протоколу борг ОСОБА_2 перед цими особами вважати погашеним. Після отримання ОСОБА_5 фінансового боргу 3-х осіб він погашає решту боргу перед ОСОБА_6 та ОСОБА_1
Тобто борг ОСОБА_2 за цим протоколом перед ОСОБА_1 складає 300000,0 доларів США (600000,0 - 300000,0), є еквівалентом за курсом НБУ на день звернення до суду 2397900,0 грн. (два мільйони триста дев'яносто сім тисяч дев'ятсот грн.).
Щодо припинення зобов'язань позики, яки виникли на підставі вказаних позивачкою договорів, на які посилається відповідач, то надпис «расписки, выданные ранее ОСОБА_3 считать недействительными» прямо не свідчить про розписки від 18.06.2008 р., 26.06.2008 р. та 18 серпня 2008 року, оскільки оригінали цих розписок зберігаються у кредитора.
Договорів займу між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, за яким ОСОБА_4 позичив 550000,0 доларів США у ОСОБА_1 заперечуються позивачем, оскільки вона в підписанні цього договору не була присутня, її підпису на цьому договорі немає.
За правилом ч. ч. 2 та 3 ст. 545 ЦК України якщо боржник видав кредиторові борговий документ, кредитор, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути його боржникові. У разі неможливості повернення боргового документа кредитор повинен вказати про це у розписці, яку він видає. Наявність боргового документа у боржника підтверджує виконання ним свого обов'язку. Таким чином наявність боргового документа у кредитора без відповідної помітки про виконання зобов'язання свідчить про невиконання останнього.
Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлено договором. При цьому боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно вимог ст. 533 ЦК України, грошове зобов'язання має бути виконане в гривнях. Якщо у зобов'язані визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобов'язання. За викладених обставин суд вважає за необхідне визнати позов частково обґрунтованим та стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти за договором позики в розмірі 300000,0 доларів США, що за курсом НБУ на день звернення до суду складає 2397900,0 грн., а також підлягає задоволенню вимога про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат в сумі 3306,0 грн.
На підставі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином згідно умов договору й вимог ЦК України. Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст. ст. 16, 524, 526, 533, 611, 625, 1046, 1047, 1049, 1050 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 61, 88, 212, 214-215 Цивільного процесуального кодексу України, СУД -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_3, виданий Іллічівським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 26.07.1996 року, код НОМЕР_2, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики в розмірі 300000,0 доларів США (триста тисяч доларів США), що за курсом НБУ на день звернення до суду складає 2397900,0 грн. (два мільйони триста дев'яносто сім тисяч дев'ятсот грн.).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору в розмірі 3306,0 грн. (три тисячі триста шість грн.).
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційному суду через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
СУДДЯ: Гуревський В.К.
Суд | Малиновський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 30.03.2015 |
Оприлюднено | 06.04.2015 |
Номер документу | 43350474 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Малиновський районний суд м.Одеси
Гуревський В. К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні