Ухвала

від 31.03.2015 по справі 826/20740/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/20740/14 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

31 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Пилипенко О.Є.,

Шелест С.Б.,

при секретарі Артюхіній М.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним дій та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними дій відповідача щодо формування в акті № 5571/26-58-17-01-2806900810 від 10.11.2014 року про нікчемність укладених позивачем правочинів з контрагентами та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача № 0001891701 про донарахування ПДВ в розмірі 14165,00 та № 0001881701 про донарахування податку з фізичних осіб в розмірі 14867,36 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що не погоджується з висновками акта перевірки щодо порушення позивачем відповідних положень Податкового кодексу України, оскільки вказані висновки відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень податкового законодавства при визначенні суми податкового кредиту та витрат є необґрунтованими, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2015 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 27.11.2014 року № 0001891701 про донарахування ПДВ в розмірі 14165,00 та № 0001881701 про донарахування податку з фізичних осіб в розмірі 14867,36 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Судові витрати в сумі 182,70 грн. присуджено на користь Фізичної-особи підприємця ОСОБА_3 за рахунок Державного бюджету України. Покладено на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів неповного з'ясування обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та порушення судом норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м.Києві, згідно з пп.75.1.2, п.75.1, ст.75, пп.77.4 ст.77 Податкового кодексу України проведено документальну планову виїзну перевірку діяльності суб'єкта господарської діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року відповідно до затвердженого плану перевірки, за наслідками якої складено акт № 5571/26-58-17-01-2806900810 від 10.11.2014 року.

На підставі вищезазначеного акта перевірки, ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, а саме:

- № 0001891701 від 27.11.2014 року, яким позивачу за порушення п.198.6, ст.198, ст.201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» за основним платежем у розмірі 11 684,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2 921,00 грн.;

- № 0001881701 від 27.11.2014 року, яким позивачу за порушення ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок з доходів фізичних осіб» за основним платежем в розмірі 11 893,89 грн. та застосовано штрафні (фінансові) в розмірі 2 973,47 грн.

Як вбачається з акта перевірки відповідача, збільшення грошового зобов'язання та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій ґрунтується виключно на обставинах наявності ознак фіктивності в діяльності контрагента позивача ТОВ «ГОЛДЕН ПІКС» (код ЄДРПОУ 38448753) та, як наслідок, відсутності об'єктів оподаткування ПДВ та податку з доходів фізичних осіб, внаслідок безтоварності господарських операцій позивача з зазначеним контрагентам.

Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, встановлено: згідно наданих до перевірки банківських виписок, видаткових, податкових накладних, актів виконаних робіт перевіркою встановлено завищення валових витрат за рахунок включення до складу собівартості товару сум несплаченого товару на загальну суму 4671,28 грн. в 2011 році, на суму 14290,08 грн. в 2012 році та на суму 1911,29 грн. в 2013 році. Порушено пп. 138.1.1 п.138.1, п.138.9, п.138.10 ст.138, пп. 139.1.9 п.139.1 ст.139, п. 176.1 ст. 176 Податкового кодексу України.

Згідно наданих до перевірки документів протягом 2013 року до складу валових витрат приватним підприємцем віднесено придбання автозапчастин у контрагента ТОВ «ГОЛДЕН ПІКС» (ЄДРПОУ 38448753) в сумі 58420,00 грн.

У зв'язку з наявністю по вищезазначеному контрагенту акта нікчемних правочинів придбання товару у даного підприємства не приймається до складу валових витрат.

За період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року платником задекларовано податкового кредиту по податку на додану вартість у сумі 189407 гривень у т.ч.: за 2011 року в сумі 63735 гри., за 2012 року - 70971 грн., за 2013 року - 67072 грн.

Перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період 01.01.2011 року по 31.12.2013 року встановлено його завищення на суму 11 684 грн. за рахунок включення до складу податкового кредиту з ПДВ податкових накладних по взаєморозрахункам з ТОВ «ГОЛДЕН ПІКС» (код ЄДРПОУ 38448753) за квітень 2013 року на суму 11 684 грн., у зв'язку з тим, що згідно баз даних ДПІ по ТОВ «ГОЛДЕН ПІКС» (код ЄДРПОУ 38448753) наявний акт перевірки 10.09.2013 року № 818/26-58-22-08-11/38448753 складений ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, де встановлено, що вищезазначене підприємство здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб. Актом встановлено, що відповідно до ч. 1,5 ст. 203 п. 1,2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначені право чини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний право чин не створює, інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. Вищевикладене свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в т.ч. щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів.

Крім того, станом на день проведення звірки підприємство ТОВ «ГОЛДЕН ПІКС» має стан 9 - направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

В частині про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову рішення суду першої інстанції відповідачем не оскаржується та колегією суддів згідно з вимогами ч. 1 ст. 195 КАС України не переглядається.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем первинні документи на підтвердження формування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та віднесення сплаченої вартості робіт і товарів до валових витрат доводять його правомірність та підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (покупцем) і ТОВ «ГОЛДЕН ПІКС» укладено договір купівлі-продажу запасних частин, сервісних матеріалів та аксесуарів № б/н від 17.04.2013 року, відповідно до умов якого, продавець зобов'язується в порядку та на умовах визначених договором, передати у власність покупцю, а покупець зобов'язується сплатити вартість і прийняти від продавця автомобільні запасні частини, сервісні матеріали та аксесуари (іменовані надалі - товар).

Пунктом 2 вказаного договору визначено ціну і порядок розрахунків. Ціна за товар встановлена в гривнях України. Товар поставляється покупцеві на умовах 100% передоплати для подальшої реалізації. Ціна на товар встановлюється продавцем і може бути змінена. Розрахунки за товар виробляються в строк, що не перевищує двох банківських днів з дня виставлення продавцем рахунки для його оплати.

Належне виконання ТОВ «ГОЛДЕН ПІКС» взятих на себе зобов'язань підтверджується рахунком-фактурою № СФ-0000035 від 17.04.2013 року, видатковою накладною № РН-0000035 від 17.04.2013 року,податковою накладною № 35 від 17.04.2013 року.

Оплата за отриманий товар здійснена в безготівковій формі та підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1. Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Водночас відповідно до п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6. Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені де складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, первинні документи, оформлені на придбання товарів, відповідають встановленим вимогам та видам господарської діяльності позивача.

Отже висновок суду першої інстанції про те, що доводи, викладені в акті перевірки, спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається представник відповідача, не можуть бути достатніми доказами неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентами є правомірним.

Враховуючи зазначене, податкові повідомлення - рішення від 10.11.2014 №0001891701, №0001881701 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 березня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 31 березня 2015 року.

Головуючий суддя: О.М. Романчук

Судді: О.Є.Пилипенко

С.Б.Шелест

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Шелест С.Б.

Пилипенко О.Є.