Постанова

від 25.03.2015 по справі 823/275/15

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2015 року справа № 823/275/15

м. Черкаси

16 год. 20 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Каліновської А.В.,

при секретарі судового засідання - Педані О.В.,

за участю:

представника позивача - Колотила Ю.П.

представника відповідача - Руденка І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмашхімкомплект-2013" до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 24.11.2014р. №0003782301.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач помилково дійшов висновку про заниження позивачем податку на додану вартість за липень 2014 року на суму 108061 грн. по господарським правовідносинам з контрагентами ТОВ "Дрім Білдінг", ТОВ "Бонус Інформ", ТОВ "Рекомс", оскільки із зазначеними контрагентами здійснені реальні господарські операції, на підтвердження яких наявні необхідні первинні документи. Представник позивача зазначає, що висновки акту перевірки не відповідають нормам чинного законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав в повному обсязі, з підстав зазначених вище та додаткових поясненнях по справі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надавши суду письмове заперечення, в якому посилається на те, що проведеною фактичною перевіркою товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмашхімкомплект-2013" встановлено заниження податку на додану вартість за липень 2014 року на суму 108061 грн., у зв'язку з відсутністю фактичного здійснення господарських операцій. Таким чином, на думку відповідача, оскаржуване податкове повідомлення-рішення скасуванню не підлягає. Представник відповідача також зазначив, що надані представником позивача до суду документи не підтверджують реальності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Дрім Білдінг", ТОВ "Бонус Інформ", ТОВ "Рекомс".

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрмашхімкомплект-2013" зареєстроване як юридична особа 23.01.2013р. виконавчим комітетом Черкаської міської ради, ідентифікаційний код 38553372.

На підставі наказу ДПІ у м. Черкасах від 04.11.2014р. № 1776 та направлення від 05.11.2014р. №829/23-01-22-04, згідно із п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755 - VІ (із змінами та доповненнями) з 06.11.2014р. по 12.11.2014р. посадовою особою ДПІ у м. Черкасах проведено позапланову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмашхімкомплект-2013", (код ЄДРПОУ 38553372) з питань дотримання вимог податкового законодавства при відображенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Бонус Інформ" (код 38898183), ТОВ "Рекомс" (код 30184851), ТОВ "Дрім Білдінг" (код 38913080) та з контрагентами-покупцями за липень 2014 року.

За результатами вищезазначеної перевірки ДПІ у м. Черкасах складено акт від 12.11.2014р. №434/23-01-22-04/38553372 (далі по тексту - акт перевірки).

В акті перевірки встановлено порушення ТОВ Укрмашхімкомплект-2013" вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 201,6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження задекларованого податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за липень 2014 року на суму 108061 грн. за рахунок неправомірного відображення в податковому обліку операцій з придбання товарів від ТОВ "Бонус Інформ" (код 38898183), ТОВ "Рекомс" (код 30184851), ТОВ "Дрім Білдінг" (код 38913080).

На підставі акта перевірки ДПІ у м. Черкасах винесено податкове повідомлення-рішення від 24.11.2014р. №0003782301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 135760 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 108061 грн. 00 коп., за штрафними санкціями 27015 грн. 00 коп.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 24.11.2014р. №0003782301 ТОВ "Укрмашхімкомплект-2013" подало скаргу до Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 18.12.2014р. № 18/12.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Черкаській області від 31.01.2015р. № 1852/23-00-10-0210 податкове повідомлення-рішення від 24.11.2014р. №0003782301 залишено без змін, а скаргу ТОВ "Укрмашхімкомплект-2013" без задоволення.

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що згідно п. 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р. визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999р. господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

В свою чергу, відповідно до п. п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1. ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України)

Згідно п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу(п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Також, відповідно до пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

До складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України).

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Під час здійснення перевірки та винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач послався на акт ДПІ у печерському районі м. Києва від 08.09.214р. №2725/26-55-22-08/38913080 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Дрім Білдінг" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за липень 2014 року", акт ДПІ у печерському районі м. Києва від 01.09.214р. №2629/26-55-22-07/38898183 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Бонус Інформ" щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.07.2014р. по 31.08.2014р.". Однак суд зауважує, що порядок та спосіб виконання контрагентами позивача своїх договірних зобов'язань, а також належне чи неналежне виконання контрагентами податкових обов'язків - не впливає на дійсність та значимість господарської операції для самого позивача.

Крім того, судом не береться до уваги посилання представника відповідача на відсутність у ТОВ "Укрмашхімкомплект-2013" оформлених відряджень для службових осіб, які отримували товарно-матеріальні цінності, оскільки порушення норм трудового законодавства не може бути підставою для не включення відповідних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Крім того, Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон, від 13.03.1998р. № 59 - розповсюджується на органи державної влади, підприємства, установи та організації, що повністю або частково утримуються (фінансується) за рахунок бюджетних коштів, однак ТОВ "Укрмашхімкомплект-2013" не фінансується за рахунок бюджетних коштів, а тому дія цієї Інструкції на позивача не розповсюджується.

Із наданих до матеріалів адміністративної справи договорів поставки від 17.07.2014р. № 17/07-2014, від 30.07.2014р. № 30/07-2014, від 07.07.2014р. № 08/07-2014, податкових та видаткових накладних вбачається, що ТОВ "Укрмашхімкомплект-2013" в липні 2014 року ніби то придбало підшипники, паси, манжети: у ТОВ "Дрім Білдінг" на загальну суму 119418 грн. 00 коп., в тому числі податок на додану вартість 19903 грн. 00 коп., у ТОВ "Бонус Інформ" на загальну суму 82800 грн. 00 коп., в тому числі податок на додану вартість 13800 грн. 00 коп., у ТОВ "Рекомс" на загальну суму 446146 грн. 00 коп., в тому числі податок на додану вартість 74358 грн. 00 коп.

Суд зауважує, що в податкових накладних, виписаних ТОВ "Дрім Білдінг", ТОВ "Бонус Інформ", ТОВ "Рекомс" на ім'я ТОВ "Укрмашхімкомплект-2013" - відсутнє посилання на номера цивільно-правових договорів. Крім того, у податкових накладних від 08.07.2014р. № 16, № 17, виписаних ТОВ "Рекомс" - зазначена дата цивільно-правового договору "08.07.2014", однак в матеріалах адміністративної справи міститься договір від 07.07.2014р. № 08/07-2014; у податковій накладній від 25.07.2014р. № 249, яка виписана ТОВ "Дрім Білдінг" - зазначена дата цивільно-правового договору "25.07.2014", однак в матеріалах адміністративної справи міститься договір від 17.07.2014р. № 17/07-2014,.

Перевіряючи реальність здійснення вказаних господарських операцій між позивачем та ТОВ "Дрім Білдінг", ТОВ "Бонус Інформ", ТОВ "Рекомс", судом досліджено відомості, які містяться у видаткових накладних, а саме: від 31.07.2014р. № 306 та № 307 (ТОВ "Бонус Інформ"); від 07.07.2014р. № 39, № 0040, від 08.07.2014р. №16, від 08.07.2014р. №17, від 15.07.2014р. № 63, від 15.07.2014р. № 64 (ТОВ "Рекомс"); від 21.07.2014р. № 248, від 25.07.2014р. № 249 (ТОВ "Дрім Білдінг"), в яких містяться посилання на довіреності від 07.07.2014р. № 55, від 21.07.2014р. № 56 та від 31.07.2014р. № 57.

Разом з цим, надані позивачем до матеріалів адміністративної справи довіреності від 07.07.2014р. № 55, від 21.07.2014р. № 56 та від 31.07.2014р. № 57 не містять зразків підписів осіб, які отримали вищезгадані довіреності. Також відсутні підписи керівника та головного бухгалтера ТОВ "Укрмашхімкомплект-2013" та відсутні відтиски печатки товариства.

Для підтвердження транспортування товару від контрагентів ТОВ "Дрім Білдінг", ТОВ "Бонус Інформ", ТОВ "Рекомс" позивачем надано до перевірки товарно-транспортні накладні від 31.07.2014р. № 306, від 15.07.2014р. № 64, від 07.07.2014р. № 0040, від 07.07.2014р. № 39, 31.07.2014р. № 307, від 08.07.2014р. № 17, від 15.07.2014р. № 63, від 08.07.2014р. № 16, від 25.07.2014р. № 249, від 25.07.2014р. № 248.

Згідно Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 №363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Підпунктом 11.1 п. 11 Правил, визначено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна.

Однак, в порушення п. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" позивачем надані суду товарно-транспортні накладні, які оформлені не належним чином, а саме: відсутні серії товарно-транспортних накладних, номера подорожніх листів, не вказані посади та прізвища осіб, які здали товар на транспортування, не зазначені посади осіб, які дозволили відпуск вантажу..

Отже враховуючи матеріали справи, суд дійшов висновку, що ТОВ "Укрмашхімкомплект-2013" не здійснювало придбання товарів (підшипників, пасів, манжетів) у контрагентів-продавців ТОВ "Дрім Білдінг", ТОВ "Бонус Інформ", ТОВ "Рекомс".

Суд не бере до уваги посилання позивача на первинні документи, що були надані ним для підтвердження подальшої реалізації придбаного товару, адже з наданих документів не можливо встановити походження самого товару (чи придбаний він саме у контрагентів позивача - ТОВ "Дрім Білдінг", ТОВ "Бонус Інформ", ТОВ "Рекомс"), а з урахуванням тих обставин, що судом не встановлено реальності укладених угод між позивачем та його контрагентами, надані документи не можуть вважатися підтвердженням реальності господарських зобов'язань. Крім того, надані суду податкові накладні не підписані особою, яка склала дані податкові накладні.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11 сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Суд вважає, що вищезазначене свідчить про оформлення документів не у зв'язку із фактичним здійсненням реальних господарських операцій у хронологічному порядку, а у довільний (удаваний) спосіб, що підтверджує відсутність обставин та подій, пов'язаних з виконанням господарських договорів та відповідним їх відображенням у податковому обліку. Фінансової звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку позивачем не надано.

В інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-101112/11/13-10 "Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби" Вищий адміністративний суд України зазначив про те, що процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такий етап, як встановлення факту здійснення господарської операції.

При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Тому в даному випадку наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних не є достатньою підставою для формування податкового кредиту, з урахуванням відсутності підтвердження реального здійснення господарської операції.

Враховуючи сукупність встановлених вище обставин справи, суд приходить до висновку про відсутність факту здійснення господарської операції між позивачем та ТОВ "Дрім Білдінг", ТОВ "Бонус Інформ", ТОВ "Рекомс", а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області від 24.11.2014р. №0003782301 є правомірним та скасуванню не підлягає.

Згідно із ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому в силу ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник державної податкової інспекції в м. Черкасах Головного управління ДФС у Черкаській області в суді обґрунтував свою позицію з посиланням на норми законодавства України.

Натомість представник позивача вмотивованих доводів на підтвердження позову не навів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 14, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрмашхімкомплект-2013" на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2430 (дві тисячі чотириста тридцять) грн. 52 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Каліновська

Повний текст постанови виготовлено 30 березня 2015 року.