Постанова

від 19.03.2015 по справі 826/293/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 березня 2015 року 10:15 № 826/293/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.

при секретарі Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представника позивача - Афанасьєва М.О.,

представника відповідача - Ресьян М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Грос Грейн" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 грудня 2013 року № 0007592220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток на суму 11 615 676,27 грн., мотивуючи позовні вимоги тим, що відповідачем проведено перевірку з порушенням норм податкового законодавства, у зв'язку з чим, висновки акту перевірки стосовно завищення податкового кредиту з ПДВ є неправомірними, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що порушує права та інтереси позивача.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05.03.2013 року в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Грос Грейн".

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Грос Грейн" задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0007592220 від 12 грудня 2012 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10.02.2015 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.03.2013 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2014 року скасовано, справу №826/293/13-а направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

При цьому, ВАС України у наведеній ухвалі зазначено, що під час нового судового розгляду справи судам необхідно з'ясувати та встановити належними та допустимими доказами обставини щодо реальності господарських операцій між позивачем та ПП "Асцелла", ТОВ "Золоте руно М", ТОВ "Торгівельний Дім "Майнер".

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог посилаючись на їх безпідставність та необгрунтованість.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника відповідача, суд дійшов наступних висновків.

На підставі наказу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби від 14 листопада 2012 року № 2399 та направлення від 14 листопада 2012 року № 2530/22-20 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Грос Грейн" (код за ЄДРПОУ 37165814) з питань правильності нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток в частині відображення витрат по взаємовідносинах з ПП "Сегмент-Індустрія" (код ЄДРПОУ 34407577) за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2011 року, з ПП "Тісона" (код ЄДРПОУ 33726510) за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2011 року, з ТОВ Виробниче підприємство "Укртерммаш" (код ЄДРПОУ 36812999) за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2011 року, ТОВ "Кваркон" (код ЄДРПОУ 36955574) за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2011 року, з ПП "Асцелла" (код ЄДРПОУ 37542527) за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2011 року, з ТОВ "Золоте Руно "М" (код ЄДРПОУ 36383951) за період з 01 жовтня 2011 року по 31 березня 2012 року, ТОВ "Торгівельний Дім "Майнер" (код ЄДРПОУ 36622297) за період з 01 січня 2012 року по 31 березня 2012 року, ТОВ "Бентобудсервіс" (код ЄДРПОУ 33188728) за період з 01 січня 2012 року по 31 березня 2012 року, ТОВ "Зорекс Плюс" (код ЄДРПОУ 36700888) за період з 01 січня 2012 року по 30 червня 2012 року, за результатами якої складено акт від 22 листопада 2012 року № 515/1-22-20-37165814.

Перевіркою встановлено порушення пункту 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету на суму 10 425 339,57 грн., в тому числі за IV квартал 2011 року на суму 5 663 992, 77 грн., за I квартал 2012 року на суму 4 107 247,18 грн., за II квартал 2012 року на суму 654 099, 62 грн.

Не погоджуючись із такими висновками податкового органу, позивачем подані заперечення до акту перевірки від 22 листопада 2012 року за № 515/1-22-20-37165814, які залишені без задоволення рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва Державної податкової служби від 07 грудня 2012 року № 4360/80/22-208.

На підставі акта перевірки та виявлених порушень податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення, яким товариству з обмеженою відповідальністю "Грос Грейн" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 11 615 676, 27 грн., в тому числі, за основним платежем - на суму 10 425 339,57 грн., за штрафними санкціями - на суму 1 190 336,70 грн.

Незгода позивача із зазначеним податковим повідомленням-рішенням зумовила звернення останнього до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах розгляду та вирішення даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю "Грос Грейн" та ПП "Сегмент-Індустрія" (код ЄДРПОУ 34407577), з ПП "Тісона" (код ЄДРПОУ 33726510), з ТОВ Виробниче підприємство "Укртерммаш" (код ЄДРПОУ 36812999), ТОВ "Кваркон" (код ЄДРПОУ 36955574), з ПП "Асцелла" (код ЄДРПОУ 37542527), з ТОВ "Золоте Руно "М" (код ЄДРПОУ 36383951), ТОВ "Торгівельний Дім "Майнер" (код ЄДРПОУ 36622297), ТОВ "Бентобудсервіс" (код ЄДРПОУ 33188728), ТОВ "Зорекс Плюс" (код ЄДРПОУ 36700888), обставини використання придбаного товару у власній господарській діяльності позивача та встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (чи були платниками податку на додану вартість).

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та приватним підприємством "Сегмент-Індустрія" протягом жовтня - листопада 2011 року укладались Договори постачання (№ ГГ40/235 від 29 листопада 2011 року, № ГГ 36/235 від 23 листопада 2011 року, № ГГ 25/235 від 15 листопада 2011 року, № ГГ 16/235 від 07 листопада 2011 року, № ГГ 11/235 від 01 листопада 2011 року, № ГГ 09/235 від 27 жовтня 2011 року, №ГГ 06/235 від 24 жовтня 2011 року, № ГГ 04/235 від 21 жовтня 2011 року), за умовами яких Постачальник передає у власність Покупця, а Покупець приймає та оплачує олію соняшникову нерафіновану 1-го ґатунку (виробництва 2011 року) відповідно до умов даного Договору, при цьому, зазначені операції відображені у складі витрат товариства з обмеженою відповідальністю "Грос Грейн" за IV квартал 2011 року.

На підтвердження виконання умов вищезазначених Договорів, позивачем надано суду копії видаткових накладних та товарно-транспортних накладних.

Крім цього, у складі витрат товариства з обмеженою відповідальністю "Грос Грейн" за IV квартал 2011 року, позивачем відображено операції з придбання товарів (робіт, послуг) у приватного підприємства "Тісона", зокрема, за умовами Договорів постачання № ГГ 14/235 від 03 листопада 2011 року, № ГГ 19/235 від 08 листопада 2011 року, № ГГ 22/235 від 09 листопада 2011 року, № ГГ 28/235 від 15 листопада 2011 року, № ГГ 31/235 від 18 листопада 2011 року, № ГГ 42/235 від 29 листопада 2011 року, № ГГ 60/235 від 14 грудня 2011 року, № ГГ 50/235 від 05 грудня 2011 року, Постачальник передає у власність Покупця, а Покупець приймає та оплачує олію соняшникову нерафіновану 1-го ґатунку (виробництва 2011 року) відповідно до умов даного Договору (копії видаткових накладних та товарно-транспортних накладних за вказаними Договорами додані до матеріалів справи).

Судом встановлено, що між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю виробниче підприємство "Укртерммаш" укладено Договори на постачання олії соняшникової нерафінованої 1-го ґатунку (виробництва 2011 року) № ГГ 49/235 від 05 грудня 2011 року, № ГГ 45/235 від 30 листопада 2011 року, № ГГ 30/235 від 17 листопада 2011 року, № ГГ 20/235 від 08 листопада 2011 року, № ГГ 13/235 від 02 листопада 2011 року, № ГГ 08/235 від 26 жовтня 2011 року, результати такої діяльності включені до складу валових витрат за IV квартал 2011 року.

На підтвердження реальності виконання зазначених договорів позивачем надані видаткові накладні, копії яких додані до матеріалів справи.

Крім цього, у складі витрат товариства з обмеженою відповідальністю "Грос Грейн" за IV квартал 2011 року, позивачем відображено операції з придбання товарів (робіт, послуг) у товариства з обмеженою відповідальністю "Кваркон", зокрема, за умовами Договорів постачання № ГГ-01/320 від 18 листопада 2011 року, № ГГ-01/354 від 06 грудня 2011 року, № ГГ-01/310 від 16 листопада 2011 року, № ГГ-52/235 від 07 грудня 2011 року, № ГГ-38/235 від 01 грудня 2011 року, № ГГ-29/235 від 17 листопада 2011 року, № ГГ-23/235 від 09 листопада 2011 року, Постачальник передає у власність Покупця, а Покупець приймає та оплачує олію соняшникову нерафіновану 1-го ґатунку (виробництва 2011 року) та сою врожаю 2011 року (копії видаткових накладних та копію акту прийому - передачі від 07 грудня 2011 року за вказаними Договорами додані до матеріалів справи).

Аналогічні за змістом Договори на постачання олії соняшникової нерафінованої 1-го ґатунку (виробництва 2011 року) № ГГ34 від 14 лютого 2012 року, № ГГ26 від 07 лютого 2012 року, № ГГ22 від 01 лютого 2012 року, № ГГ15 від 24 січня 2012 року, № ГГ-01/493 від 16 лютого 2012 року, № ГГ-01/471 від 08 лютого 2012 року укладені між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю "Бентобудсервіс", відповідно останніми виписані видаткові накладні, а позивачем, в свою чергу, операції відображені у складі витрат за I квартал 2012 року.

Також, за умовами Договорів постачання № ГГ 24 від 03 лютого 2012 року, № ГГ 29 від 13 лютого 2012 року, № ГГ 36 від 15 лютого 2012 року, № ГГ 38 від 17 лютого 2012 року, № ГГ 41 від 20 лютого 2012 року, № ГГ 46 від 23 лютого 2012 року, № ГГ-01/522 від 29 лютого 2012 року, № ГГ 55 від 01 березня 2012 року, № ГГ-01/533 від 05 березня 2012 року, № ГГ 57 від 05 березня 2012 року, № ГГ-01/540 від 06 березня 2012 року, № ГГ 63 від 09 березня 2012 року, № ГГ 74 від 16 березня 2012 року, № ГГ-01/574 від 19 березня 2012 року, № ГГ 76 від 20 березня 2012 року, № ГГ 79 від 21 березня 2012 року, № ГГ 82 від 22 березня 2012 року, № ГГ-01/595 від 23 березня 2012 року, укладеними між товариством з обмеженою відповідальністю "Зорекс Плюс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Грос Грейн", Постачальник передає у власність Покупця, а Покупець приймає та оплачує олію соняшникову нерафіновану 1-го ґатунку (виробництва 2011 року).

На підтвердження виконання умов вищезазначених Договорів надано копії видаткових накладних, виписаних товариством з обмеженою відповідальністю "Зорекс Плюс" позивачу та копії товарно - транспортних накладних.

При цьому, в частині господарських операцій позивача із ПП "Асцелла" (код ЄДРПОУ 37542527) за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2011 року, з ТОВ "Золоте Руно "М" (код ЄДРПОУ 36383951) за період з 01 жовтня 2011 року по 31 березня 2012 року, ТОВ "Торгівельний Дім "Майнер" (код ЄДРПОУ 36622297) за період з 01 січня 2012 року по 31 березня 2012 року, позивачем повідомлено, що письмових угод укладено не було, а відповідно і товарно-транспортних накладних виписано не було.

Об'єктом оподаткування в статті 134 Податкового кодексу України визначено прибуток, який визначається як різниця між доходами і витратами на собівартість підприємства.

Доходами платника податку згідно підпункту 14.1.56 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Доходи платника можуть складатись із доходів джерелом їх походження з України або ж доходом, отриманим з джерел за межами України.

До числа доходів з джерелом їх походження з України згідно пункту 14.1.54 Податкового кодексу України відноситься будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; доходів страховиків-резидентів від страхування ризиків страхувальників-резидентів за межами України; інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем митних органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); спадщини, подарунків, виграшів, призів; заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування витрат платником податку на прибуток є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, надані до суду податкові накладні мають всі обов'язкові реквізити, визначені у п.201.1. ст.201 ПК України.

Суд зазначає, що податковий кредит позивача за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних, що містяться в матеріалах справи, отриманих від контрагентів, які були на момент їх видачі зареєстровані у встановленому податковим законодавством порядку як платники податку на додану вартість і їм відповідно до законодавства надано право на видачу податкових накладних.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є достовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірним.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за недостовірні відомості про них, які можуть міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України доводи податкового органу про недійсність правочину, що суперечить інтересам держави, повинні бути доведені рішенням суду, яке набрало законної сили.

Відповідачем не надано до суду доказів щодо недійсності правочинів між позивачем та його контрагентами. (Ухвала ВАСУ від 09.07.13 р. справа №К/9991/67466/12).

Частинами 1-3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14 січня 2014 року N 10 визначено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена в цьому пункті.

Відповідно до п.8 зазначеного Порядку, податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з контрагентами, які на момент здійснення господарських операцій були належним чином зареєстровані як платники податку на додану вартість, оформлені договорами, які не були визнані в судовому порядку недійсними, а також підтверджені виданими контрагентами первинними документами, зокрема, податковими та видатковими накладними, а відтак позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на податковий кредит та включення відповідних витрат до складу валових витрат підприємства.

Відповідно до ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд також враховує положення інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, яким визначено, що при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Чинним законодавством України, відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання правочинів нікчемними (недійсними) із застосуванням відповідних наслідків їх нікчемності (недійсності).

Згідно пп.21.1.1. п.21.1. ст.21 Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

За ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення, а тому останнє підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Грос Грейн" задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від №0007592220 від 12 грудня 2012 року, яке прийняте Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі м. Києва ДПС на підставі акту перевірки від 22.11.2012 р. за №515/1-22-20-37165814.

Судові витрати в сумі 2146,00 грн. присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Грос Грейн" за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилаються особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов