Постанова

від 31.03.2015 по справі 826/2686/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

31 березня 2015 року № 826/2686/15

Суддя Окружний адміністративний суд міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТА Електроніка" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТА Електроніка» (далі по тексту - позивач, ТОВ «СТА Електроніка») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 10 листопада 2014 року № 154526552209.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 березня 2015 року відкрито провадження в адміністративний справі № 826/2686/15 закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 11 березня 2015 року.

У судовому засіданні 11 березня 2015 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти адміністративного позову.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що на підставі наказу № 3018 від 16 жовтня 2014 року, згідно з пунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «СТА Електроніка» (код 33152052) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Оксіфорт» (код 39163756) та ТОВ «Релтон» (код 39157246) за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 23 жовтня 2014 року № 1001/26-55-22-09/33152052.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2, 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на суму 196476,00 грн. за липень 2014 року.

Заперечення ТОВ «СТА Електроніка» від 29 жовтня 2014 року залишені без задоволення, висновки акту перевірки Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 05 листопада 2014 року № 55166/10/26-55-22-09.

На підставі вищезазначених висновків, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 10 листопада 2014 року № 154526552209, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «СТА Електроніка» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 245595,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 196476,00 грн., за штрафними санкціями - 49119,00 грн.

За результатом адміністративного оскарження, податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 10 листопада 2014 року № 154526552209 залишено без змін скарги позивача - без задоволення (відповідні копії рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 16 січня 2015 року №482/10/26-15-10-05-35 та рішення Державної фіскальної служби України від 02 лютого 2015 року № 2014/6/99-99-10-01-01-15 містяться в матеріалах справи).

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням - рішенням та податковою вимогою й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Оксіфорт» (код 39163756), ТОВ «Релтон» (код 39157246).

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 23 жовтня 2014 року № 1001/26-55-22-09/33152052.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Оксіфорт» (код 39163756), ТОВ «Релтон» (код 39157246), обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Судом встановлено, що 25 липня 2014 року між позивачем (Покупець) та ТОВ «Оксіфорт» (Постачальник) укладено Договір поставки № 25-5, за умовами якого Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця обладнання, а Покупець приймає та оплачує обладнання на умовах цього Договору.

Відповідно до пункту 1.2 Договору Найменування, одиниці вимірювання, вартість і загальна кількість товару, що підлягає поставці за цим Договором, визначаються протягом терміну дії цього Договору, з урахуванням кількості та асортименту (номенклатури) товару по всім поставленим за даним Договором окремим партіям Товару, оформленими відповідними видатковими накладними.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що вартість обладнання складається з вартості кожної окремо оформленої податкової накладної.

Разом з товаром Постачальник передає наступні документи: рахунок, видаткова накладна та податкова накладна.

Відповідно до пункту 5.1 Договору товари відвантажуються на адресу Покупця протягом 10-ти календарних днів з моменту надходження Замовлення від Покупця адресою: вул. Менделеєва, буд. 12.

Згідно видаткової накладної № 7102 від 31 липня 2014 року позивачу поставлено наступний товар на загальну суму 673061,40 грн.: пасивний сповіщувач FX-50QZ у кількості 300 шт., пасивний сповіщувач RXC-ST у кількості 300 шт., сповіщувач вібраційний VIBRO у кількості 1550, пасивний сповіщувач LX-402 у кількості 300 шт., пасивний сповіщувач LX -802 N у кількості 130 шт.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Оксіфорт» виписано на адресу позивача податкову накладну від 31 липня 2014 року № 17 на загальну суму 673061,40 грн.

Оплата за придбаний товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківського рахунку, що не спростовується висновками акту перевірки.

Також, аналогічний за змістом та умовами Договір поставки укладений між позивачем та ТОВ «Релтон» № 0107-5 від 01 липня 2014 року.

Відповідно до видаткових накладних № РЕ-40 від 17 липня 2014 року, № РЕ-113 від 28 липня 2014 року позивачу поставлено товар (детальний перелік якого зазначено в самих видаткових накладних) на суму 505793,33 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Релтон» виписано на адресу позивача податкову накладну від 31 липня 2014 року № 17 на загальну суму 673061,40 грн., від 28 липня 2014 року № 113 на загальну суму 227394,77 грн.

Оплата за придбаний товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з банківського рахунку, що не спростовується висновками акту перевірки.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Як вбачається з обставин справи, позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень 2014 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Оксіфорт» (код 39163756), ТОВ «Релтон» (код 39157246), у зв'язку з придбанням товару.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Досліджуючи реальність господарських операцій позивача із ТОВ «Оксіфорт» (код 39163756), ТОВ «Релтон» (код 39157246), судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СТА Електроніка» здійснює діяльність у сфері оптової торгівлі комп'ютерами, периферійними устаткуваннями і програмним забезпеченням (43.51); оптовою торгівлею електронними та телекомунікаційними устаткуваннями, деталями до нього (45.52); оптовою торгівлею іншими машинами й устаткуваннями (46.69).

На підтвердження доцільності придбання електронних устаткувань у ТОВ «Оксіфорт» (код 39163756), ТОВ «Релтон» (код 39157246) позивачем зазначено, що придбаний товар у подальшому було реалізовано контрагентам - покупцям, на підтвердження надано копії довіреностей на отримання товару, виписаних контрагентами - покупцями.

Зазначені довіреності містять детальний перелік товару, який підлягає отриманню, дослідивши які у порівняні із первинною документацією, складеною за результатом господарських операцій позивача із ТОВ «Оксіфорт» (код 39163756), ТОВ «Релтон» (код 39157246), встановлено реалізацію позивачем придбаного товару контрагентам - покупцям.

Таким чином, суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Оксіфорт» та ТОВ «Релтон» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Оксіфорт» та ТОВ «Релтон» були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Суд відхиляє посилання відповідача на висновки акту від 10 вересня 2014 року № 2807/26-55-22-08/39163756 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ОксіФорт» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01 червня 2014 року по 10 вересня 2014 року» та на податкову інформацію від 26 вересня 2014 року № 10/26-58-22-01/19 по ТОВ «Релтон» за період з 01 квітня 2014 року по 31 серпня 2014 року, скільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Оксіфорт» та ТОВ «Релтон», а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 10 листопада 2014 року № 154526552209 підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів (стаття 69 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТА Електроніка» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СТА Електроніка» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 10 листопада 2014 року № 154526552209.

3. Судові витрати в сумі 414,12 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТА Електроніка» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник