Рішення

від 24.03.2015 по справі 921/172/15-г/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" березня 2015 р.Справа № 921/172/15-г/17

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

при секретарі судового засідання Сиротюк К.В.

розглянув справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро", м.Миколаїв

до відповідача: Селянсько-фермерського господарства "Фома", м.Борщів Тернопільської області

про стягнення 104425,29грн, з яких: 71306,00грн - боргу, 7843,66грн - дооцінки вартості неоплаченого товару, 6234,42грн - 36% річних, 4780,01грн - пені та 14261,20грн - штрафу.

За участю представників:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився.

Сторони, в порядку ст.64 ГПК України, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу технічними засобами не здійснювалася.

Одночасно з поданням позовної заяви №26/01 від 26.01.2015р. (вх.№181 від 12.02.2015р.) представник позивача Бонтлаб В.В. звернувся до суду із клопотанням (вх.№6010 від 12.02.2015р.) про проведення судових засідань в режимі відео конференції з посиланням на те, що він проживає у місті Києві, яке значно віддалене від міста Тернополя, де знаходиться господарський суд, що розглядає даний спір, у зв'язку з чим виникають об'єктивні труднощі у його відрядженні для участі в судових засіданнях.

Ухвалою від 16.02.2015р. судом відмовлено у задоволенні клопотання з підстав необґрунтованості. При його розгляді суд дійшов висновку про відсутність об'єктивних причин для забезпечення участі представника позивача в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Обставини справи:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро", м.Миколаїв, звернулося 06.02.2015р. (згідно відтиску штемпеля відділення поштового зв'язку) до господарського суду Тернопільської області з позовом до селянсько-фермерського господарства "Фома", м.Борщів Тернопільської області, про стягнення 104425,29грн, з яких: 71306,00грн - борг, 7843,66грн - дооцінка вартості неоплаченого товару, 6234,42грн - 36% річних, 4780,01грн - пеня та 14261,20грн - штраф, посилаючись на неналежне виконання умов договору поставки №ЗР-234/14 від 26.05.2014р.

Позов обґрунтовується наступними документами: копією договору поставки №ЗР-234/14 від 26.05.2014р. з додатками №1-№10; копіями видаткових накладних №4370 від 26.05.2014р., №4373 від 26.05.2014р., №4417 від 27.05.2014р., №4917 від 04.06.2014р., №4918 від 04.06.2014р., №5313 від 12.06.2014р., №5751 від 24.06.2014р., №5749 від 24.06.2014р., №7136 від 10.09.2014р., №7505 від 23.09.2014р., №4370 від 26.05.2014р.; копіями платіжних доручень №149168796 від 28.05.2014р., №162046974 від 15.08.2014р., №178703844 від 24.12.2014р.; витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про реєстрацію відповідача; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 16.02.2015р. порушено провадження по справі та призначено судове засідання на 03.03.2015р.

Водночас, позивачем через канцелярію суду подано клопотання (вх.№7282 від 03.03.2015р.), про здійснення розгляду спору за наявними у справі документами без участі його представника.

Ухвалою від 03.03.2015р. розгляд справи відкладено на 24.03.2015р. та зобов'язано сторони надати ряд необхідних для розгляду спору документів.

Позивачем 17.03.2015р. надано клопотання-пояснення (вх.№8214), згідно якого посилаючись на п.п.2.1, 2.3 укладеного договору зазначено, що специфікації до договору сторони не підписували (не укладали), а асортимент, кількість та ціну товару визначено сторонами у видаткових накладних, копії яких містяться у матеріалах справи.

Також, щодо поставки товару без попередньої оплати зазначено, що згідно п.4.1 договору позивач повинен був спочатку забезпечити поставку товару, а відповідач після цього у визначені додатками строки - оплатити його вартість. Строки, у межах яких позивач зобов'язався поставити відповідачу товар (погоджений додатками) передують строкам попередньої оплати.

Відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, письмових пояснень, заперечень, клопотань не надав.

Враховуючи, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, поданих доказів є достатньо для вирішення спору по суті, брати участь в судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст.22 ГПК України, процесуальні документи надсилалися судом за юридичною адресою відповідача, вказаною у позовній заяві та отримані ним, що підтверджується підписами на повідомленнях про вручення поштових відправлень, тому з урахуванням приписів ч.1 ст.64 ГПК України, п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/140 від 15.03.2010р. "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві", справа розглядається за наявними у ній документами згідно ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши додатково подані позивачем документи, господарський суд встановив наступне.

26.05.2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро", як Постачальником, та селянсько-фермерським господарством "Фома", як Покупцем, укладено договір поставки №ЗР-234/14 (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався в терміни, визначені сторонами у Додатках до Договору, передати у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (далі - Товар), а Покупець зобов'язався прийняти Товар та оплатити його вартість в розмірі та строки, передбачені сторонами у відповідних Додатках до Договору (п.п.1.1, 4.1 Договору).

За даним договором постачається виключно оригінальна продукція виробництва провідних компаній світу, асортимент, кількість, ціна якої визначаються Додатками та/або накладними та/або рахунками-фактури, що є невід'ємною частиною цього договору (п.2.1 договору).

Відповідно до пунктів 2.2-2.4 даного договору ціна продукції, що поставляється за договором, вказується у додатках в національній валюті та визначається в залежності від виду товару (Засоби Захисту Рослин (ЗЗР), Насіння, Насіння Вітчизняного виробництва, Міндобрива та Мікродобрива). Для Товару (ЗЗР, Насіння та Мікродобрива) сторони встановлюють ціну та його вартість у гривнях, а також визначають їх еквівалент у доларах США. Загальна сума договору визначається сукупністю додатків та/або накладних та/або рахунків-фактур, що зазначені в п.2.1 договору, та які є невід'ємною частиною цього договору. У випадку розбіжностей даних у додатках щодо кількості i ціни товару в порівнянні з даними y відповідній видатковій накладній, перевагу має видаткова накладна. Видаткова накладна є невід'ємною частиною договору та підписується з боку покупця особою, уповноваженою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей (товару). У разі зміни курсу гривні до долара США, постачальник проводить перерахунок (дооцінку) вартості поставленого, але не оплаченого покупцем товару. (п.2.4 договору).

Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що ціна Договору є звичайною ціною та включає вартість (ціну) Товару та суму належних до сплати відсотків за користування товарним кредитом.

Порядок розрахунків за поставлений товар визначається в Додатках до даного договору (п.3.2 договору).

Строк користування товарним кредитом починається з дня, наступного за днем підписання видаткової накладної, яка підтверджує отримання Товару (п.3.8 договору).

Водночас, відповідно до п.3.9 Договору Покупець зобов'язався вартість Товару, який йому переданий згідно накладних без укладення інших письмових угод - додатків, оплачувати не пізніше 10 днів з моменту отримання Товару за відповідною накладною.

Поставка продукції здійснюється на умовах, визначених у додатках до цього договору. Перехід права власності здійснюється в момент передачі товару з одночасним прийманням по кількості і якості (п.6.2 договору).

Товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем по кількості (одиниць виміру) - відповідно до кількості (одиниць виміру), вказаної у накладній (товарній, товарно-транспортній); по якості - відповідно до якості, вказаній в сертифікаті якості підприємства-виробника. При цьому, фактичним вантажоодержувачем Товару може бути як Покупець, так і вказані ним треті особи, які не є сторонами цього договору і діють на підставі доручення (пункти 6.1-6.3 договору).

Протягом травня-вересня 2014 року сторонами були підписані додатки до договору поставки №ЗР-234/14 від 26.05.2014р., а саме:

- 26.05.2014р. додаток №1, відповідно до якого визначено загальну суму товару, включаючи ПДВ, в розмірі 13794,20грн (вартість в доларах США - 1140,02USD); крім того, визначено періоди розрахунків - покупець оплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 20% вартості товару, що складає 2758,84грн (еквівалент в доларах США: 228USD) шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок постачальника в строк до 27.05.2014р.; решту 80% вартості товару, що складає 11035,36грн (еквівалент в доларах США: 912,02USD) перераховуються покупцем до 01.11.2014р. Курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу дол. США до гривні на день підписання відповідного додатку сторонами зафіксовано 12,1грн за 1 дол.США;

- цього ж дня укладено додаток №2, відповідно до якого загальна сума товару, включаючи ПДВ, становить 7 608,72грн (вартість в доларах США - 628,83USD), яку покупець оплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 20% вартості товару, що складає 1521,74грн (еквівалент в доларах США: 125,76USD) шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок постачальника в строк до 27.05.2014р.; решту 80% вартості товару, що складає 6 086,98грн (еквівалент в доларах США: 503,07USD) перераховуються покупцем до 01.11.2014р. Курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу дол. США до гривні на день підписання відповідного додатку сторонами передбачено у розмірі 12,1грн за 1 долар США;

- 27.05.2014р. додаток №3, відповідно до якого загальна сума товару, включаючи ПДВ, становить 7920,00грн (вартість в доларах США - 660,00USD), яку покупець оплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 20% вартості товару, що складає 1584,00грн (еквівалент в доларах США : 132USD) шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок постачальника в строк до 30.05.2014р.; решту 80% вартості товару, що складає 6336,00грн (еквівалент в доларах США: 528USD) перераховуються покупцем до 01.11.2014р. Курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу дол.США до гривні на день підписання відповідного додатку сторонами зафіксовано 12грн на 1 дол.США;

- 04.06.2014р. додаток №4, відповідно до якого загальна сума товару, включаючи ПДВ, становить 4466,88грн (вартість в доларах США - 372,24USD), яку покупець оплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 20% вартості товару, що складає 893,38грн (еквівалент в доларах США: 74,45 SD) шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок постачальника в строк до 06.06.2014р.; решту 80% вартості товару, що складає 3573,50грн (еквівалент в доларах США: 297,79USD) перераховуються покупцем до 01.11.2014р. Курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу дол. США до гривні на день підписання відповідного додатку сторонами зафіксовано у розмірі 12грн за 1 долар США;

- цього ж дня додаток №5, відповідно до якого загальна сума товару, включаючи ПДВ, становить 23591,52грн (вартість в доларах США - 1965,96 USD), яку покупець оплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 20% вартості товару, що складає 4718,30грн (еквівалент в доларах США: 393,19USD) шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок постачальника в строк до 06.06.2014р.; решту 80% вартості товару, що складає 18873,22грн (еквівалент в доларах США: 1572,77 USD) перераховуються покупцем до 01.11.2014р.;

- 11.06.2014р. додаток №6, відповідно до якого загальна сума товару, включаючи ПДВ, становить 2524,68грн (вартість в доларах США - 213,96USD), яку покупець оплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 20% вартості товару, що складає 504,94грн (еквівалент в доларах США: 42,79USD) шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок постачальника в строк до 20.06.2014р.; решту 80% вартості товару, що складає 2019,74грн (еквівалент в доларах США: 171,17USD) перераховуються покупцем до 01.11.2014р. Курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу дол. США до гривні на день підписання відповідного додатку сторонами зафіксовано у розмірі 11,8грн за 1 долар США;

- 24.06.2014р. додаток №7, відповідно до якого загальна сума товару, включаючи ПДВ, становить 6000,00 грн. (вартість в доларах США - 500,00USD), яку покупець оплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 20% вартості товару, що складає 1200,00грн (еквівалент в доларах США: 100USD) шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок постачальника в строк до 27.06.2014р.; решту 80% вартості товару, що складає 4800,00грн (еквівалент в доларах США: 400USD) перераховуються покупцем до 01.11.2014р. Курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу дол. США до гривні на день підписання відповідного додатку сторонами зафіксовано у розмірі 12грн 1 долар США;

- цього ж дня додаток №8, відповідно до якого загальна сума товару, включаючи ПДВ, становить 5400,00грн (вартість в доларах США - 450,00USD), яку покупець оплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 20% вартості товару, що складає 1080,00грн (еквівалент в доларах США: 90USD) шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок постачальника в строк до 27.06.2014р.; решту 80% вартості товару, що складає 4320,00грн (еквівалент в доларах США : 360 USD ) перераховуються покупцем до 01.11.2014р.;

- 10.09.2014р. додаток №9, відповідно до якого загальна сума товару, включаючи ПДВ, становить 2050,00грн (вартість в доларах США - 154,14USD), яку покупець оплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 20% вартості товару, що складає 410,00грн (еквівалент в доларах США: 30,83USD) шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок постачальника в строк до 12.09.2014р.; решту 80% вартості товару, що складає 1640,00грн (еквівалент в доларах США : 123,31 USD) перераховуються покупцем до 01.11.2014р. Курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу дол. США до гривні на день підписання відповідного додатку сторонами зафіксовано у розмірі 13,3 грн за 1 долар США;

- 23.09.2014р. додаток №10, відповідно до якого загальна сума товару, включаючи ПДВ, становить 10950,00грн (вартість в доларах США - 750,00USD), яку покупець оплачує постачальнику в порядку попередньої оплати 100 % вартості товару, що складає 10950,00грн (еквівалент в доларах США: 750,00USD) шляхом її перерахування на розрахунковий рахунок постачальника в строк до 30.09.2014р. Курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу дол. США до гривні на день підписання відповідного додатку сторонами передбачено у розмірі 14,6 грн за 1 долар США.

Отже, з вищенаведених додатків №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 вбачається, що кінцевий термін оплати за отриманий відповідачем по договору поставки №ЗР-234/14 від 26.05.2014р. товар, встановлено сторонами до 01.11.2014р., за отриманий товар згідно додатку №10 - до 30.09.2014р. При цьому, в п.4 додатків сторони погодили, що оплата вартості товару здійснюється покупцем з врахуванням п.3.3 та п.3.4 договору.

В процесі розгляду спору судом встановлено, що на виконання умов договору поставки №ЗР-234/14 від 26.05.2014р., з урахуванням додатків №1-10, позивачем передано відповідачу товар на загальну суму 84306,00грн, що підтверджується видатковими накладними: №4370 від 26.05.2014р. на суму 7 608,72грн.; №4373 від 26.05.2014р. на суму 13 794,20грн; №4417 від 27.05.2014р. на суму 7 920,00грн; №4917 від 04.06.2014р. на суму 23 591,52грн; №4918 від 04.06.2014р. на суму 4 466,88грн; №5313 від 12.06.2014р. на суму 2 524,68грн; №5751 від 24.06.2014р. на суму 6 000,00грн; №5749 від 24.06.2014р. на суму 5 400,00грн; №7136 від 10.09.2014р. на суму 2 050,00грн; № 7505 від 23.09.2014р. на суму 10 950,00грн.

Факт отримання товару відповідачем не заперечено, навпаки, підтверджено наявними у справі копіями видаткових накладних, які кріплені підписами та печатками юридичних осіб.

При цьому, Відповідач в порушення вимог чинного законодавства України, умов договору поставки та додатків до нього, до настання обумовленої дати, не розрахувався у повному обсязі, сплативши лише 13000,00грн, що підтверджується: платіжним дорученням від 28.05.2014р. на суму 3000,00грн; платіжним дорученням від 15.08.2014р. на суму 5000,00грн; платіжним дорученням від 24.12.2014р. на суму 5000,00грн.

З огляду на зазначене, станом на час розгляду спору, загальна сума основного боргу відповідача становить 71306,00грн, які позивач просить стягнути в судовому порядку.

Виходячи із обставин неналежного виконання відповідачем як покупцем договірних зобов'язань по договору поставки від 26.05.2014р. позивачем також нараховано 36% річних, пеню, штраф та проведено дооцінку вартості неоплаченого товару, що становить суму позовних вимог, котрі останній просить стягнути в примусовому порядку згідно наданого розрахунку цих вимог та з посиланням на ст.ст.610, 625 ЦК України, ст.ст.231, 232 ГК України та умови договору.

Оцінивши подані докази в сукупності за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи, господарський суд дійшов висновку про підставність заявленого позову. При цьому, суд враховує таке.

У відповідності до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Укладений між сторонами договір 26 травня 2014 року за своєю правовою природою є договором поставки, що регулюється положеннями ст.712 ЦК України.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України). Загальними положеннями про купівлю-продаж (параграф 1 глави 54 ЦК України) передбачено право продавця вимагати оплати товару.

В силу приписів ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Правовий аналіз статей 524, 533-535, 625 ЦК України свідчить, що грошовим є зобов'язання, яке виражається в грошових одиницях України (грошовому еквіваленті в іноземній валюті), тобто будь-яке зобов'язання зі сплати коштів.

Судом встановлено факт неналежного виконання відповідачем свого зобов'язання стосовно строків погашення заборгованості з оплати вартості отриманого ним Товару.

Стаття 627 цього ж Кодексу визначає, що сторони є вільними в укладенні договору , виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зважаючи, що Відповідачем доказів оплати боргу суду не представлено, відтак основна заборгованість відповідача в розмірі 71306,00грн є правомірно заявленою та підлягає до стягнення на користь позивача.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Із змісту п.11.2 Договору поставки, останній набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повних розрахунків .

Пунктом 7.8 Договору сторони встановили, що в разі невиконання Покупцем зобов'язань з оплати отриманого Товару Покупець сплачує на користь Постачальника 36% річних.

Враховуючи, що останній строк оплати за отриманий товар сторонами встановлено 01.11.2014 року, позивачем нараховано до стягнення річні за період з 02.11.2014 року по 26.01.2015 року, що становить 6243,42грн.

Оцінюючи правомірність заявлених вимог, суд враховує, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору поставки, є грошовим зобов'язанням, відтак, на них поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Оцінивши поданий позивачем розрахунок тридцяти шести відсотків річних в розмірі 6243,42 грн, котрий здійснений з урахуванням часткової оплати за період з дати виникнення прострочки по 26.01.2015р., суд, здійснивши власний арифметичний розрахунок, вважає дані вимоги обґрунтованими і такими, що відповідають вимогам закону та умовам договору, відтак, задовольняються в заявленій сумі.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню в повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Належне виконання грошових зобов'язань покупцем забезпечено сторонами у п. 7.1.1 Договору пенею у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, а також додатково штрафом в розмірі 20% від суми несплаченого боргу.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За правилами ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку (штраф, пеню) виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам ч.4 ст.231 ГК України, в силу якої у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У випадку порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі стягнення штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Як слідує з умов договору поставки, у п.7.9 р.7 Договору, сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за даним Договором відповідно до п.6 ст. 232 ГК України, не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов'язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст.259 ЦК України, продовжується до 3-х років.

На підставі п.7.1.1 та п.7.9 договору позивачем за період з 02.11.2014р. по 31.12.2014р. нараховано пеню у розмірі 4780,01грн та штраф у розмірі 14261,20грн.

Оцінюючи доводи позивача, наведені в обґрунтування позовних вимог в частині нарахованої неустойки (пені, штрафу), та подані розрахунки цих санкцій, з урахуванням порушення відповідачем строку оплати отриманого Товару, здійснених відповідачем проплат, суд, здійснивши власні арифметичні підрахунки, вважає дані вимоги обґрунтованими, правомірними, документально підтвердженими та такими, що підлягають до задоволення.

Також суд вважає правомірними заявлені вимоги в частині стягнення 7843,66грн дооцінки вартості неоплаченого товару. При цьому судом враховано наступне.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.189 ГК України ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Суб'єкти господарювання використовують у своїй діяльності вільні та державні регульовані ціни.

Ч.2 ст.524 ЦК України передбачає, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

У статті 533 ЦК України зазначено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст.632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Згідно наказу Міністерства фінансів України від 10.08.2000р. №193 "Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку "Вплив змін валютних курсів", валютний курс - це встановлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни. Пунктом 4 цього Наказу встановлено, що курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Отже, положення чинного законодавства хоч і визначають національну валюту України як єдиний законний платіжний засіб на території України, однак не містять заборони на вираження у договорі грошових зобов'язань в іноземній валюті, визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, а також на здійснення перерахунку грошового зобов'язання у випадку зміни НБУ курсу національної валюти України по відношенню до іноземної валюти (аналогічна правова позиція викладена у постановах ВС України, зокрема, у справі №12/149 від 04.07.2011 р. та №55/440 від 27.03.2012 р.).

Пунктом 2.4 договору сторони передбачили, що у разі зміни курсу гривні до долара США, Постачальник проводить перерахунок (дооцінку) вартості поставленого, але не оплаченого Покупцем товару.

Умовами укладеного договору (п.3.3) сторони погодили застосовувати при проведенні розрахунків за цим договором курс Долара США до гривні, що встановлений на міжбанківській валютній біржі на день підписання договору.

Згідно з п.3.4 договору, в тому випадку, коли курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу дол. США до гривні на день проведення розрахунків (перерахування коштів) є вищим за курс відповідної іноземної валюти на день укладення додатку, сторони для визначення суми належної до оплати використовують таку формулу: С = А1/А2хВ, де С - сума належна до оплати; В - ціна товару на момент підписання додатку; А1 - курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу дол. США до гривні на день перерахування коштів; А2 - курс на міжбанківській валютній біржі щодо продажу дол. США до гривні на день підписання відповідного додатку.

Всі платежі за цим Договором здійснюються Покупцем з врахуванням п. 3.4 договору. (п.3.5 договору).

Товар (його вартість (ціна), в т.ч. ПДВ), отриманий Покупцем у власність на умовах відстрочення кінцевого розрахунку, визначається товарним кредитом. (п.3.6 договору).

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що у п.3.3 договору поставки №ЗР-234/14 від 26.05.2014р. сторони узгодили, що дооцінка вартості неоплаченого товару є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Як зазначає Позивач у позовній заяві та вбачається з додатків №№1-10 до договору поставки на день їх підписання, максимальний курс долара США до гривні на міжбанківській валютній біржі становив 14,6грн за 1 дол. США.

Оскільки відповідач основний борг в сумі 71306,00грн до 26.01.2015р. (дата розрахунку ціни позову) не сплатив, позивач прийняв до уваги, що курс долара США на міжбанківському валютному ринку України до гривні станом на цю дату становив 16,20грн за 1 дол. США (роздруківка міжбанківських курсів валют долучена позивачем до матеріалів справи).

На підставі наведеного позивачем, з врахуванням показників формули, встановленого умовами Договору кінцевого терміну проведення розрахунків, здійснених відповідачем часткових оплат, враховуючи зміну курсу гривні до долара США, здійснено перерахунок (дооцінку) вартості поставленого, але не оплаченого покупцем товару та заявлено до стягнення дооцінку вартості неоплаченого товару в сумі 7843,66грн.

Здійснивши власний розрахунок даної суми позовних вимог, господарський суд приходить до висновку, що дані вимоги щодо стягнення 7843,66грн дооцінки вартості неоплаченого товару підлягають до задоволення як такі, що заявлені відповідно до умов договору поставки та норм чинного законодавства.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У зв'язку з наведеним, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, не заперечені належними доказами відповідачем у справі, підлягають до задоволення шляхом примусового стягнення з відповідача 71306,00грн - боргу, 7843,66грн - дооцінки вартості неоплаченого товару, 6234,42грн - 36% річних, 4780,01грн - пені та 14261,20грн - штрафу.

Судові витрати, в силу ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача у справі, а надмірно сплачений судовий збір підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України в сумі 11,49 грн. відповідно до приписів Закону України "Про судовий збір".

З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 509, 524-526, 533-535, 549, 550, 598, 611, 624-627, 629, 632, 712 ЦК України, ст.ст. 173, 189, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 1, 2, 4 2 -4 7 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 81 1 , 82-85, 116, 117 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Селянсько-фермерського господарства "Фома", м.Борщів Тернопільської області, вул.Котляревського, буд.2, ідентифікаційний код 30197221 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро", м.Миколаїв, вул.Велика Морська, 143, ідентифікаційний код 35472893, - 71306,00грн боргу, 7843,66грн дооцінки вартості неоплаченого товару, 6 234,42грн 36% річних, 4780,01грн пені та 14261,20грн штрафу та 2088,51грн судового збору.

3. Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю "Імперія-Агро", м.Миколаїв, вул.Велика Морська, 143, ідентифікаційний код 35472893, - 11 (одинадцять)грн 49 коп. зайво сплаченого судового збору, згідно платіжного доручення №797 від 03.02.2015р..

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено "30" березня 2015 року.

Суддя Н.О. Андрусик