Постанова

від 31.03.2015 по справі 910/26499/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2015 р. Справа№ 910/26499/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Баранця О.М.

Сітайло Л.Г.

Від позивача - Гальцова І.К. ( довір. №17/14 від 01.11.14);

Від відповідача - Невструєв Л.Б. ( довір. б/н від 26.01.15);

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Влад+"

на рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2015 р.

у справі № 910/26499/14 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Влад плюс К"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Влад+"

про стягнення 116 834,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.02.2015р.у справі №910/26499/14 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Влад+" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Влад плюс К" 60 000 грн. заборгованості, 4 627 грн. 40 коп. пені, 1 494 грн. 25 коп. 3 % річних, 11 340 грн. інфляційних втрат та 1 549 грн. 25 коп. судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті виконаних робіт належним чином та у встановлений договором на виконання робіт не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2015р. та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову до ТОВ «Влад плюс К» в повному обсязі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що сторони змінили строк оплати в акті виконаних робіт - відповідач зобов'язався оплатити вартість виконаних робіт не пізніше 90 днів з моменту підписання даного акту, визначивши кінцеву дату оплати - 29.06.2011р., таким чином, як зазначає скаржник, кінцевим строком позовної давності є 29.06.2014р., натомість позивач вернувся до суду лише в листопаді - грудні 2014 року, тобто з пропуском строку позовної давності.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.

10.01.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Влад плюс К", як виконавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Влад+", як замовником, укладено договір на виконання робіт № 10-01, відповідно до п. п. 1.1., 1.2. якого виконавець зобов'язується виконати за завданням замовника визначені цим договором роботи, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи й оплатити їх. Виконавець бере на себе зобов'язання щодо виконання наступних робіт: модернізація та доопрацювання інженерних комунікацій (мережі високого тиску) виробничого приміщення замовника, що знаходиться за адресою: Черкаська обл., м. Тальне, вул. Чорновола, 81. Мета виконання робіт: роботи виконуються з метою забезпечення безпечної експлуатації нового обладнання дільниці "Сканія".

Згідно з п. п. 3.1., 3.2. договору, строк виконання робіт за даним договором - по 31.03.2011р. включно. Передбачені цим договором строки можуть бути змінені тільки за письмовим погодженням сторін.

Пунктами 5.1., 5.2. договору сторони погодили, що замовник сплачує виконавцю 60000,00 грн., шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця до 31.12.2013р. (включно). Оплата повної вартості виконаних робіт здійснюється замовником після підписання сторонами акта виконаних робіт.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, що підтверджується Актом виконаних від 31.03.2011 р. на суму 60 000,00 грн.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті виконаних робіт належним чином та у встановлений договором строк не виконав, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 60 000,00 грн.

Не можуть бути покладені в основу рішення доводи відповідача в апеляційній скарзі про те, що сторони змінили строк оплати в акті виконаних робіт - відповідач зобов'язався оплатити вартість виконаних робіт не пізніше 90 днів з моменту підписання даного акту, визначивши кінцеву дату оплати - 29.06.2011р., таким чином, кінцевим строком позовної давності є 29.06.2014р., натомість позивач вернувся до суду лише в листопаді -грудні 2014 року, тобто з пропуском строку позовної давності, з огляду на наступне.

Статтями 256 - 259 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до ст.ст. 260, 261 Цивільного кодексу України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

З акту виконаних робіт від 31.01.2011р. вбачається, що замовник зобов'язаний оплатити вартість виконаних робіт не пізніше 90 (дев'яноста) днів з моменту підписання даного акту. Даний акт є підставою для оплати та закриття робіт по договору на виконання робіт № 10-01 від 10.01.2011р.

Пунктом 6.2. договору встановлено, що усі зміни та доповнення до цього договору дійсні тільки у випадку, якщо вони оформлені письмово та підписані обома сторонами.

За правилами ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Строк оплати виконаних позивачем робіт за договором встановлений у п. 5.1. договору - до 31.12.2013р., в даний пункт договору сторони зміни не вносили та підписаний сторонами акт не містить положень щодо зміни умов договору та являється доказом належного виконання позивачем робіт; відтак місцевий господарський суд обґрунтовано погодився з доводами позивача про те, що він дізнався про порушення свого права відповідачем після 31.12.2013 р., у зв'язку з чим строк позовної давності станом на день подання позовної заяви до суду не сплинув, а тому відсутні підстави для застосування наслідків такого спливу.

Пунктом 4.2. договору сторони погодили, що замовник за даним договором у разі прострочення платежу має сплатити пеню виконавцю в розмірі 0,5 % від простроченої суми за кожен день прострочення.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

З урахуванням зазначених приписів законодавства та умов договору, здійснивши перевірку правильності нарахування пені за прострочення платежу, місцевий господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що загальна сума пені за договором складає 4627,40 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, відповідач за порушення зобов'язань за договором має сплатити 11 340,00 грн. інфляційних втрат та 1 494,25 грн. 3 % річних.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Влад+" залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2015р. у справі №910/26499/14 залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/26499/14.

Повний текст постанови складено та підписано 01.04.2015р.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді О.М. Баранець

Л.Г. Сітайло