Постанова

від 25.03.2015 по справі 922/4983/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2015 р. Справа № 922/4983/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Слободін М.М. , суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників:

позивача - Пономаренко Д.В. за довіреністю №33-21/32263 від 17.09.2014 р.,

відповідача - не з'явився.

третя особа - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків (вх. №465 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 22.12.14 у справі № 922/4983/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валентина", м. Алчевськ

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК" Тропос", м. Алчевськ

про стягнення 3 579 039,80 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просило суд в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 3 579 039,80 грн., звернути стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Валентина" (відповідач) на предмет іпотеки, а саме нерухоме майно - вбудоване нежитлове приміщення №1 магазину "Валентина", що знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Алчевськ, проспект Леніна, буд.24, приміщення 1 та належить Іпотекодавцю на підставі Рішення Перевальського районного суду Луганської обл. б/н від 10.12.2001 року, зареєстрованого Комунальним підприємством "Алчевське бюро технічної інвентаризації" Луганської обл. 08.02.2002 року за №112 в книзі 1, реєстраційний №13956573 і немає жодних договірних змін строків позовної давності, щодо правочинів на підставі яких Іпотекодавець набув право власності на вбудоване нежитлове приміщення №1 магазину "Валентина" та нежиле приміщення № 4, що знаходиться за адресою Луганська обл., м. Алчевськ, просп. Леніна, буд. 24, приміщення 4, належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого Огульчанською І.Л. - приватним нотаріусом Алчевського міського нотаріального округу Луганської обл. 10.10.2005 року за реєстром №5135 та зареєстрованого Комунальним Підприємством "Алчевське бюро технічної інвентаризації" Луганської обл. 23.02.2006 року за № 113 в книзі 1, реєстраційний №5422432 і немає жодних договірних змін строків позовної давності, щодо правочинів на підставі яких Іпотекодавець набув право власності на нежиле приміщення №4 шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України "Про виконавче провадження", за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за кредитним договором № 11367268000 від 02.07.2008 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 22.12.2014 р. у справі № 922/4983/14 (суддя Ємельянова О.О.) в задоволенні позову відмовлено.

Позивач, Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", звернувся до господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача судові витрати в розмірі 107371,19 грн.

В обґрунтування викладених вимог позивач зазначає про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, та не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення з майнового поручителя - ТОВ "Валентина", на предмет іпотеки з метою погашення заборгованості за договором кредиту.

Ухвалами Харківського апеляційного господарського суду від 23.02.2015 та від 18.03.2015 розгляд справи відкладався.

Відповідач та третя особа, в призначене судове засідання участь своїх представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце слухання справи були повідомлені належним чином, що матеріалами справи.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Приймаючи до уваги, що заяв про відкладення розгляду справи або повідомлень про поважність причини неявки до суду від сторін на адресу Харківського апеляційного господарського суду не надходило, явку представників не визнано обов'язковою, колегія суддів визнає можливим розглянути справу у відсутності представників відповідача та третьої особи, вважаючи наявні у справі докази достатніми для вирішення спору по суті.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи, між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТПК Тропос" (позичальник) 02.07.2008 було укладено кредитний договір № 11367268000 (далі - кредитний договір) з додатковими угодами до нього, за умовами якого банк зобов'язується надавати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі поновлюваної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії що дорівнює 1480000,00 грн. у порядку і на умовах, визначених цим договором(а.с 15).

З метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "ТПК Тропос" (боржник) за договором, 02.07.2008 року між позивачем та ТОВ "Валентина" (відповідач) укладено договір іпотеки.

Згідно п. 1.1. іпотечного договору - предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: вбудоване нежитлове приміщення №1 магазину "Валентина", що знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Алчевськ, проспект Леніна, буд.24, приміщення 1 та належить Іпотекодавцю на підставі Рішення Перевальського районного суду Луганської обл. б/н від 10.12.2001 року, зареєстрованого Комунальним підприємством "Алчевське бюро технічної інвентаризації" Луганської обл. 08.02.2002 року за №112 в книзі 1, реєстраційний №13956573 і немає жодних договірних змін строків позовної давності, щодо правочинів на підставі яких Іпотекодавець набув право власності на вбудоване нежитлове приміщення №1 магазину "Валентина".

За твердженням позивача, ТОВ "ТПК Тропос" не виконані умови кредитного договору від 02.07.2008 року сума заборгованості за простроченим кредитом разом з процентами та штрафними санкціями в загальній сумі 3 579 039,80 грн. не сплачена.

Також позивач зазначає про те що, ПАТ "Укрсиббанк" неодноразово звертався до відповідача з приводу добровільного погашення заборгованості по кредитному договору, проте відповідач не відреагував, заборгованість не погасив, грошове зобов'язання виконане не було. У зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду за захистом свого порушеного права.

Позивач вказує, що 26.01.2011 року господарським судом Луганської області було задоволено позовні вимоги ПАТ "УкрСиббанк" про стягнення заборгованості з основного боржника за кредитним договором № 11367268000 від 02.07.2008 року, а саме з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Тропос", проте станом на 16.09.2014 року дане рішення по справі так і не було виконане.

Таким чином, оскільки в порушення умов договору боржник свої зобов'язання щодо погашення заборгованості по наданому кредиту належним чином не виконав, ПАТ «УкрСиббанк» звернувся з позовом до ТОВ «Валентина» про звернення стягнення на предмет іпотеки з метою погашення заборгованості за договором кредиту.

Вирішуючи даний господарський спір, суд першої інстанції виходив з обставин, за якими встановив, що рішенням господарського суду Луганської області від 26.01.2011 року вже було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Тропос" (боржник) заборгованість за даним кредитним договором, дане рішення набрало законної сили та знаходиться на виконанні у державній виконавчій службі Алчевського міського управління юстиції, в зв'язку з чим суд визнав вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" (кредитор) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Валентина" (поручитель) заборгованості за кредитним договором № 1136726800 від 02.07.2008 року в сумі 3579039,80 грн. неправомірними та безпідставними. При цьому, суд вважав, що в даному випадку, при задоволенні позову щодо стягнення з поручителя (ТОВ "Валентина") заборгованості за кредитним договором, укладеним між ПАТ "Укрсиббанк" та ТОВ "ТПК Тропос" мало б місце подвійне стягнення, як з боржника так і з поручителя, що суперечить ст. 61 Конституції України.

Проте, колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки такі висновки не відповідають суті правовідносин, які склалися між сторонами, а також нормам матеріального права, зокрема ст. 509, 526, 1054 ЦК України, ст. 7, 12, ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку». Судом не надано належної оцінки тому факту, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТПК Тропос" (позичальник) 02.07.2008 було укладено кредитний договір № 11367268000 (далі - кредитний договір) з додатковими угодами до нього, за умовами якого банк зобов'язується надавати позичальнику, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати і повернути банку кредит у формі поновлюваної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії що дорівнює 1480000,00 грн. у порядку і на умовах, визначених цим договором(а.с 15).

Надання кредиту здійснюється у наступний термін: з 02.07.2008 по 01.07.2010 (п.1.2.1) (з урахуванням додаткової угоди № 1 від 02.07.2009)(а.с. 22).

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредит у формі поновлюваної кредитної лінії в національній валюті України в сумі 1480000,00 грн.

Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в терміни, встановлені графіком погашення кредиту, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 договору на підставі будь-якого з п.п.2.3, 5.3, 5.5, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11, 7.4 договору.

Позичальник зобов'язується повернути основну суму кредиту та сплачувати плату за користування кредитом у вигляді процентів, комісій, а також сплатити штрафні санкції та здійснити інші грошові платежі згідно умов договору на рахунок № 3739411367268 в АКІБ "УкрСиббанк".

Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на зазначений у цьому пункті рахунок банку (п.1.2.2).

За використання кредитних коштів за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 20,9% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов договору (п.1.3.1).

За користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка встановлюється у розмірі 41,8% річних. Такий розмір ставки застосовується до всієї простроченої суми основного боргу позичальника за договором.

Нарахування та облік таких процентів банк здійснює відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства України, зокрема, нормативних актів НБУ (п.1.3.2).

Відповідно до п.7.1 кредитного договору, за порушення відповідачем термінів погашення будь-яких грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором, зокрема термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, позивач має право имагати від відповідача достроково сплатити позивачу пеню з розрахунку 0,4% річних від суми зазначеної простроченої заборгованості (суми кредиту та процентів по кредиту та/або комісій). Пені нараховується за кожен день прострочення, включаючи день погашення заборгованості.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань по кредитному договору, станом на 16.09.2014, у ТОВ "ТПК Тропос" виникла заборгованість в розмірі 3 579 039,80 грн, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 1 212 980,40 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 2 359 013,08 грн., заборгованості по пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту в розмірі 2 493,35 грн., заборгованості по пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам в розмірі 4 552,00 грн., що підтверджується наданим позивачем до матеріалів справи розрахунком.

Матеріалів справи свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ТПК Тропос" не виконав свої зобов'язання перед позивачем з повернення кредитних коштів відповідно до умов кредитного договору № 11367268000 від 02.07.2008.

Так, у грудні 2010 року Публічне акціонерне товариство "Укрсиббанк" звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Тропос" про стягнення заборгованості за кредитним договором від 02.07.2008 року № 11367268000 у розмірі 1645462,81 грн., а саме заборгованість за простроченим кредитом в розмірі 1212980,40 грн., заборгованість за простроченими процентами в розмірі 429498,09 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в сумі 2984,32 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 26.01.2011 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" було задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Тропос" заборгованість за простроченим кредитом в розмірі 1212980,40 грн., заборгованість за простроченими процентами в розмірі 429498,09 грн., пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в сумі 2984,32 грн., державне мито у сумі 16454,63 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

Наказ по даній справі було видано 11 лютого 2011 року та 23 лютого 2011 року пред'явлено до виконання до ВДВС Алчевського МУЮ.

Відповідно до положень ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, заборгованість за простроченим кредитом в розмірі 1 212 980,40 грн., заборгованість за простроченими процентами в розмірі 429 498,09 грн., пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в сумі 2 984,32 грн., є безспірною, оскільки встановлена рішенням міськрайонного суду від 26.01.2011 року, яке набрало законної сили.

Проте, станом на час розгляду даної справи рішення суду не виконано, кошти боржником не сплачені, що не спростовано останнім.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Після стягнення суми заборгованості за кредитним договором або після звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) кредитний договір діє і повинен виконуватися сторонами. Банк, подаючи позовну заяву про стягнення заборгованості по кредиту, продовжує нараховувати позичальнику відсотки, а також штраф і пеню у разі неотримання своїх доходів. Згідно з чинним законодавством, такий договір є чинним, а дії банку є абсолютно правомірними і законними. Виходом із такої ситуації, з метою припинення нарахування відсотків, штрафу, пені, є розірвання кредитного договору.

Верховний Суд України в листі «Узагальнення практики розгляду цивільних справ, які виникають з кредитних правовідносин» вказав, що дострокове присудження до виконання основного зобов'язання в натурі не тягне за собою припинення договору і не виключає можливості стягнення відсотків, пені та збитків, а також інших штрафних санкцій, передбачених договором, до дня фактичного (повного) розрахунку.

Таким чином, заборгованість ТОВ "ТПК Тропос" за кредитним договором в розмірі 3 579 039,80 грн, яка складається з заборгованості за кредитом в розмірі 1 212 980,40 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом в розмірі 2 359 013,08 грн., заборгованості по пені за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту в розмірі 2 493,35 грн., заборгованості по пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам в розмірі 4 552,00 грн., є документально обґрунтованою, а у позивача є всі правові підстави вимагати виконання зобов'язання з повернення кредитних коштів, а також нарахованих відсотків та штрафних санкцій.

Матеріали справи свідчать про те, що з метою забезпечення виконання зобов'язань ТОВ "ТПК Тропос" (боржник) за договором, 02.07.2008 року між позивачем та ТОВ "Валентина" (відповідач) укладено договір іпотеки.

Згідно п. 1.1. іпотечного договору - предметом іпотеки є нерухоме майно, а саме: вбудоване нежитлове приміщення №1 магазину «Валентина», що знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Алчевськ, проспект Леніна, буд.24, приміщення 1 та належить Іпотекодавцю на підставі рішення Перевальського районного суду Луганської обл. б/н від 10.12.2001 року, зареєстрованого Комунальним підприємством «Алчевське бюро технічної інвентаризації» Луганської обл. 08.02.2002 року за №112 в книзі 1, реєстраційний №13956573 і немає жодних договірних змін строків позовної давності, щодо правочинів на підставі яких Іпотекодавець набув право власності на вбудоване нежитлове приміщення №1 магазину «Валентина».

Відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством "Алчевське бюро технічної інвентаризації" Луганської області 01.07.2008 року, за № 19362600 на бланку серії ССК № 556366 - вбудоване нежитлове приміщення № 1 з підвалом магазину "Валентина" - цегляне, загальною площею 443, 80 (чотириста сорок три цілих вісімдесят сотих) кв.м.

Нежиле приміщення № 4, що знаходиться за адресою Луганська обл., м. Алчевськ, просп. Леніна, буд. 24, приміщення 4, належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого Огульчанською І.Л. - приватним нотаріусом Алчевського міського нотаріального округу Луганської обл. 10.10.2005 року за реєстром №5135 та зареєстрованого Комунальним Підприємством "Алчевське бюро технічної інвентаризації" Луганської обл. 23.02.2006 року за № 113 в книзі 1, реєстраційний №5422432 і немає жодних договірних змін строків позовної давності, щодо правочинів на підставі яких Іпотекодавець набув право власності на нежиле приміщення №4

Відповідно до Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством "Алчевське бюро технічної інвентаризації" Луганської області 01.07.2008 року, за № 19362777 на бланку серії ССК № 556367 - нежиле приміщення № 4 з підвалом, цегляне, загальною площею 937, 30 (дев'ятсот тридцять сім цілих тридцять сотих) кв.м.

Згідно п. 1.2 Договору ринкова вартість предмета іпотеки, згідно Висновку про вартість об'єкта оцінки, виданого Товариством з обмеженою відповідальністю м. Луганська "Оптіма- Консалт", становить: 2 283 230, 00 (два мільйона двісті вісімдесят три тисячі двісті тридцять) гривень 00 копійок.

Згідно ст. 572 ЦК України, ч. 6 ст. З Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель має право в разі невиконання іпотекодавцем забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимог, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 590 ЦК України, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. У разі часткового виконання боржником зобов'язання, забезпеченого заставою, право звернення на предмет застави зберігається в первісному обсязі.

Статтею 7 Закону «Про іпотеку» встановлено, що іпотекодержатель має право за рахунок предмета іпотеки задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно до ч. 1, 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема, на підставі рішення суду.

Таким чином, у позивача є всі правові підстави вимагати звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором на предмет іпотеки, а саме нерухоме майно - вбудоване нежитлове приміщення №1 магазину "Валентина", що знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Алчевськ, проспект Леніна, буд.24, приміщення 1 та належить Іпотекодавцю на підставі Рішення Перевальського районного суду Луганської обл. б/н від 10.12.2001 року, зареєстрованого Комунальним підприємством "Алчевське бюро технічної інвентаризації" Луганської обл. 08.02.2002 року за №112 в книзі 1, реєстраційний №13956573.

Згідно положень статті 39 Закону України «Про іпотеку» реалізація майна за рішенням суду може проводитися шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону. У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

- загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

- опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

- заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

- спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування - процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

- пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

- початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Рішення є законним тоді, коли суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а отже правильно витлумачив ці норми.

У резолютивній частині рішення має бути остаточна відповідь щодо усіх вимог, які були предметом судового розгляду.

Відповідно до п. 9.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення", у рішеннях про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження (іпотеки) мають міститися дані, визначені в частині другій статті 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" і в частині першій статті 39 Закону України "Про іпотеку".

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про іпотеку", реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", з дотриманням вимог цього Закону.

Ч. 2 ст. 25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень» встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження, спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур.

Як передбачено п. 4.4.4 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 24.11.2014 № 1 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з кредитних договорів", у разі якщо право звернення стягнення на майно пов'язане з невиконанням зобов'язання, забезпеченого іпотекою, судам слід встановлювати загальний розмір вимог кредитора та виходити з того, що обов'язковою передумовою звернення стягнення на предмет іпотеки є встановлення судом факту невиконання основного зобов'язання.

За таких обставин, врахувавши наведені норми законодавства та встановивши факт невиконання позичальником обов'язків за кредитним договором в розмірі 3 579 039,80 грн., який відповідачем будь-якими доказами не спростований, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" про звернення стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Валентина" в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 3 579 039,80 грн. на предмет іпотеки, а саме нерухоме майно - вбудоване нежитлове приміщення №1 магазину "Валентина", що знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Алчевськ, проспект Леніна, буд.24, приміщення 1 та належить Іпотекодавцю на підставі Рішення Перевальського районного суду Луганської обл. б/н від 10.12.2001 року, зареєстрованого Комунальним підприємством "Алчевське бюро технічної інвентаризації" Луганської обл. 08.02.2002 року за №112 в книзі 1, реєстраційний №13956573 і немає жодних договірних змін строків позовної давності, щодо правочинів на підставі яких Іпотекодавець набув право власності на вбудоване нежитлове приміщення №1 магазину "Валентина" та нежиле приміщення № 4, що знаходиться за адресою Луганська обл., м. Алчевськ, просп. Леніна, буд. 24, приміщення 4, належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого Огульчанською І.Л. - приватним нотаріусом Алчевського міського нотаріального округу Луганської обл. 10.10.2005 року за реєстром №5135 та зареєстрованого Комунальним Підприємством "Алчевське бюро технічної інвентаризації" Луганської обл. 23.02.2006 року за № 113 в книзі 1, реєстраційний №5422432 і немає жодних договірних змін строків позовної давності, щодо правочинів на підставі яких Іпотекодавець набув право власності на нежиле приміщення №4 шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону україни "Про виконавче провадження", за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій, є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів звертає увагу, що відмовляючи в позові банку з тих підстав, що рішенням господарського суду Луганської області від 26.01.2011 року вже було стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК Тропос" заборгованість за кредитним договором, а при задоволенні позову щодо стягнення з поручителя (ТОВ "Валентина") заборгованості за кредитним договором, укладеним між ПАТ "Укрсиббанк" та ТОВ "ТПК Тропос" мало б місце подвійне стягнення, як з боржника так і з поручителя, що суперечить ст. 61 Конституції України, місцевий господарський суд допустився порушення ст. 43 ГПК України, щодо повного, об'єктивного, всебічного розгляду обставин справи та не встановив, чи порушено право банку в даному спірному правовідношені.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлений відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЩІК).

Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

За змістом ст. 33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки повинно привести сторони до задоволення вимог кредитора за основним зобов'язанням, і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобов'язання як такого, що вважається виконаним згідно зі ст. 599 ЦК України.

Забезпечувальне зобов'язання має похідний характер, а не альтернативний основному.

Таким чином, звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов'язання на забезпечувальне. Тому задоволення вимог за дійсним основним зобов'язанням одночасно чи за наявності рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не може мати наслідком подвійного стягнення за основним зобов'язанням, оскільки домовленість сторін про його заміну забезпечувальним зобов'язанням відсутня (правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 09.09.2014 року по справі № 922/3658/13).

З урахуванням викладеного, рішення Харківської області від 22.12.14 у справі № 922/4983/14 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позовних вимог та покладанням на відповідача судових витрат по сплаті судового збору у відповідності до вимог т. 49 ГПК України.

З огляду на зазначене та керуючись 32-34, 43, 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ч. ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків задовольнити.

Рішення господарського Харківської області від 22.12.14 у справі № 922/4983/14 скасувати. Прийняти у справі нове рішення, яким позов задовольнити.

Звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в сумі 3 579 039,80 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю "Валентина" (код ЄДРПОУ 23488369) на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (61050, м. Харків, просп. Московський, 60, № 2909000000013 (ЄДРПОУ 09807750), МФО 351005, А/С 33, м. Київ-68, 02068) на предмет іпотеки, а саме нерухоме майно - вбудоване нежитлове приміщення №1 магазину "Валентина", що знаходиться за адресою: Луганська обл., м. Алчевськ, проспект Леніна, буд.24, приміщення 1 та належить Іпотекодавцю на підставі Рішення Перевальського районного суду Луганської обл. б/н від 10.12.2001 року, зареєстрованого Комунальним підприємством "Алчевське бюро технічної інвентаризації" Луганської обл. 08.02.2002 року за №112 в книзі 1, реєстраційний №13956573 і немає жодних договірних змін строків позовної давності, щодо правочинів на підставі яких Іпотекодавець набув право власності на вбудоване нежитлове приміщення №1 магазину "Валентина" та нежиле приміщення № 4, що знаходиться за адресою Луганська обл., м. Алчевськ, просп. Леніна, буд. 24, приміщення 4, належить Іпотекодавцю на підставі Договору купівлі-продажу, посвідченого Огульчанською І.Л. - приватним нотаріусом Алчевського міського нотаріального округу Луганської обл. 10.10.2005 року за реєстром №5135 та зареєстрованого Комунальним Підприємством "Алчевське бюро технічної інвентаризації" Луганської обл. 23.02.2006 року за № 113 в книзі 1, реєстраційний №5422432 і немає жодних договірних змін строків позовної давності, щодо правочинів на підставі яких Іпотекодавець набув право власності на нежиле приміщення №4 шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України "Про виконавче провадження", за початковою ціною встановленою на рівні не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеною на підставі оцінки проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна, під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Валентина" (94201, Луганська область, м. Алчевськ, прсп. Леніна, 24, код ЄДРПОУ 23488369) на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (61050, м. Харків, просп. Московський, 60, № 2909000000013 (ЄДРПОУ 09807750), МФО 351005, А/С 33, м. Київ-68, 02068) витрати по сплаті судового збору за звернення з позовною заявою в розмірі 71580,80 грн. та витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги в розмірі 35790,40 грн.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складно та підписано 30.03.2015 року

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.