Рішення

від 27.03.2015 по справі 922/216/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2015 р.Справа № 922/216/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Яризька В.О.

при секретарі судового засідання Сінченко І.В.

розглянувши справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків, до приватного акціонерного товариства "Мехтранс", м. Харків, про відшкодування збитків у сумі 406653,40 грн. за участю представників:

позивача - Романенко Т.М. (дов.),

відповідача - Корольова І.С. (дов.),

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Харківська міська рада, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ПрАТ "Мехтранс", про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) у розмірі 406653,40 грн. згідно з розрахунком величини пайового внеску, виконаного за показниками опосередкованої вартості будівництва.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області від 20.02.2014 р. за № ХК 143140490372 відповідачем здійснена реконструкція нежитлових приміщень, розташованих в будівлі літ. "А-10" по пр. Гагаріна, 7, в м. Харкові під офісні та підсобні приміщення та прийнята в експлуатацію, однак відповідач не виконав свого обов'язку взяти участь у розвитку інфраструктури м. Харкова , не уклав договір та не сплатив пайову участь, чим заподіяв збитки у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу), що міг би реально отримати бюджет м. Харкова за умови виконання відповідачем правових норм, передбачених ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Позивачем здійснений розрахунок заподіяних збитків відповідно до Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 804 від 09.11.2011р..

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що він здійснив реконструкцію приміщень, які розташовані в житловому будинку, при введені в експлуатацію якого вже був сплачений внесок на розвиток інфраструктури м. Харкова. Відповідач вказує на необґрунтованість розрахунку позивача, оскільки нарахування здійснено всупереч положенням ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оскільки відповідачем було повідомлено позивача про те, що загальна кошторисна вартість проведеної реконструкції складає 102000,00 грн., в той час позивач нараховує збитки в сумі 406653,40 грн. Відповідач вважає, що позивач не має права на звернення з позовом про стягнення збитків, оскільки органи місцевого самоврядування не є суб'єктами господарювання.

В слуханні справи оголошувались перерви до 05.03.2015р. о 14:00 год., 12.03.2015р. о 12:00 год., 24.03.2015р. о 12:00 год., 27.03.2015р. о 12:00 год.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області від 20.02.2014 р. за № ХК 143140490372, приватним акціонерним товариством "Мехтранс" здійснена реконструкція нежитлових приміщень 1-го поверху № 22:36 та нежитлових приміщень № І, ІІа, III, IV, V, ІVа, ІVб технічного поверху в будівлі літ. "А-10" по пр. Гагаріна, 7, в м. Харкові під офісні та підсобні приміщення та прийнята в експлуатацію.

Відповідно до частини другої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частиною третьою названої статті встановлено, що пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Згідно з ч. 1. ст. 40 цього Закону, порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

На виконання вказаних положень Закону рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 р. № 804, затверджено Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова (далі - Порядок) (зі змінами рішення від 22.05.2013 року № 319), який містить механізм залучення до пайової участі, порядок укладення договорів та розрахунку розміру величини пайового внеску.

Вказаний Порядок був прийнятий та оприлюднений Харківською міською радою на виконання вимог ст. 22 Закону України "Про інформацію" у встановленому порядку, а саме на офіційному сайті Харківської міської ради (www.city.kharkov.ua), на офіційному сайті комунального підприємства "Харківській міській інформаційний центр" (www.citynet.kharkov.ua) та у газеті "Харьковские известия".

Відповідач вважає, що не повинен сплачувати пайовий внесок на розвиток інфраструктури міста, оскільки він не здійснював будівництво, а лише реконструкцію приміщень в житловому будинку, що не потягло за собою зміну площі такого приміщення.

Суд зазначає, що така позиція відповідача є помилковою, оскільки відповідно до ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник будівництва є фізична або юридична особа, що має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала у встановленому порядку відповідну заяву.

Відповідно до ст. 2 цього Закону планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, в тому числі будівництво об'єктів, реконструкцію існуючої забудови та територій.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" розроблення відповідної проектної документації у разі наміру здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів будівництва (далі - будівництво) здійснюється за рахунок коштів таких осіб або інших джерел, не заборонених законом.

Згідно положень пункту 1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45, будівництво - нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація та капітальний ремонт об'єктів будівництва. Також ним визначено, що об'єкт будівництва - це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Згідно із п. 2 Порядку будівельні роботи можуть виконуватися замовником, зокрема, після подання замовником за формою згідно з додатком 1 до Порядку повідомлення про початок виконання будівельних робіт Держархбудінспекції або її територіальному органу за місцезнаходженням об'єкта будівництва або реєстрації відповідною Інспекцією декларації - щодо об'єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорії складності.

Пунктом 4 Порядку, зокрема передбачено, що реконструкція або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані у межах земель їх розміщення може проводитися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Отже, викладене свідчить про те, що відповідач повинен був укласти відповідний договір та сплатити внесок на розвиток інфраструктури м. Харкова в разі здійснення реконструкції приміщення, при цьому суд звертає увагу на те, що відповідачем здійснена реконструкція зі зміною призначення приміщення.

Згідно з пунктом 1.5 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 р. № 804 (зі змінами відповідно до рішення від 22.05.2013 року № 319) (далі - Порядок), пайова участь замовника полягає у перерахуванні до бюджету міста Харкова коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова

Залучення замовників до пайової участі здійснюється шляхом укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради.

Для укладення такого договору замовник зобов'язаний звернутись із відповідною заявою до Департаменту не пізніше, ніж за 30 календарних днів до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Відповідач із відповідною заявою до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради не звернувся.

Листами управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна від 18.03.2014 № 185/0/124-14 та від 01.04.2014 № 231/0/124-14 відповідача було повідомлено про необхідність виконання вимог закону та направлено на підписання проект договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, в якій визначений до сплати розмір пайової участі в сумі 406653,40 грн.

Приватне акціонерне товариство "Мехтранс" листом № 17 від 18.04.2014р. повідомило Департаменту економіки та комунального майна про те, що згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації ним здійснена реконструкція без зміни зовнішніх геометричних розмірів, а також повідомлено про те, що граничний розмір пайової у розвитку інфраструктури становить 10% загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, а кошторисна вартість здійсненої реконструкції складає 102000,00 грн.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

При цьому ч. 6 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.

Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд.

Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Порядку величина пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Харкова визначається у договорі з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами та складає 10% загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта для нежитлових споруд.

В Декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ХК 143140490372 від 20.02.2014р. зазначено, що кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією 102000,00 грн.

Відповідачем до матеріалів справи додані документи, що підтверджують кошторисну вартість здійсненої реконструкції в сумі 102000,00 грн., зокрема, зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва № 1 від 03.12.2013р. (форма № 1), відомість ресурсів (форма 4б), локальний кошторис № 01-01 (форма № 4), розрахунок № 1-2 загальновиробничих витрат до зведеного кошторисного розрахунку № 1.

Позивач в обґрунтування наданого розрахунку розміру пайової участі посилається на ч. 5 ст. 40 Закону України, якою передбачено, що величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності.

Позивач також посилається на п. 3.6 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 р. № 804 (зі змінами відповідно до рішення від 22.05.2013 року № 319), яким передбачено, що у разі не надання замовником зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об'єкта або якщо загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами вона визначається, виходячи із затверджених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

Суд не приймає позиції позивача щодо здійсненого розрахунку, оскільки згідно з положеннями ч. 5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" кошторисна вартість будівництва на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності визначається лише в тому разі, коли загальна кошторисна вартість будівництва об'єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

В даному випадку кошторисна вартість здійсненої реконструкції розрахована згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, позивачу було відомо про таку кошторисну вартість на момент направлення листів до відповідача та складання проекту договору № 135-14/3, оскільки така вартість зазначена в декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

При розрахунку пайової участі відповідача позивачем взятий за основу показник опосередкованої вартості 1 кв.м. будівництва адміністративних будівель в сумі 9187, 00 грн. згідно листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 29.07.2013 року № 7/15-11731.

Суд звертає увагу на те, що застосований показник опосередкованої вартості 1 кв.м. будівництва адміністративних будівель не є таким, що затверджений Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, оскільки лист Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України "Про індекси зміни вартості станом на 1 липня 2013 року" від 29.07.2013 р. № 7/15-11731 не є нормативним актом, а зазначені в ньому індекси та показники мають довідковий характер, про що зазначено в самому листі.

За таких обставин суд вважає неправомірним здійснення позивачем розрахунку величини пайової участі замовника у розвитку інфраструктури виходячи показників опосередкованої вартості будівництва на останню дату введення об'єкта в експлуатацію згідно листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 29.07.2013 р. № 7/15-11731.

Крім того суд вважає неправомірним збільшення розміру пайової участі на 10% від нарахованої пайової участі у зв'язку з тим, що замовником не укладений своєчасно договір про пайову участь у розвитку інфраструктури міста до введення об'єкта в експлуатацію, оскільки таке нарахування не передбачено Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", яким встановлений граничний розмір пайової участі.

Згідно статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є в тому числі доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 4 ст. 623 Цивільного кодексу України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Відповідач вважає, що позивач не має права на застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки останні не є суб'єктом господарювання.

Однак суд не приймає такі посилання відповідача, виходячи з того, що відповідно до змісту статті 627 ЦК України свобода договорів не є безмежною і у випадках, передбачених актами цивільного законодавства, особа зобов'язана укласти відповідний договір. Такий випадок, зокрема, передбачено ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідно до положень якої замовник будівництва зобов'язаний укласти договір на пайову участь у розвиток інфраструктури населеного пункту, сторонами якого є замовник будівництва та органи місцевого самоврядування, а отже міська рада в такому випадку має право вимагати укладення відповідного договору, виконання умов такого договору іншою стороною, тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем позовні вимоги обґрунтовані нормативно та документально в частині стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 10200,00 грн.

Так, судом встановлено, що відповідач необґрунтовано ухилився від укладання договору на пайову участь у розвиток інфраструктури м. Харкова та необґрунтовано не сплатив внесок пайової участі, внаслідок чого місцевий бюджет не отримав кошти на розвиток інфраструктури. При належному виконанні відповідачем положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та Порядку щодо пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова, місцевим бюджетом м. Харкова дійсно були б отримані кошти в розмірі 10200,00 грн. (10% від розміру кошторисної вартості будівництва), тому саме вказана сума є збитками, яка підлягає стягненню з відповідача на користь бюджету м. Харкова.

В задоволенні решти позовних вимог суд відмовляє з наведених вище підстав, як необґрунтовано заявлені.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам покладається на відповідача, в іншій частині - на позивача.

Керуючись ст. ст. 1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мехтранс" (61052, м. Харків, пров. Л.Чайкіної, 17, код 14066675) на користь міського бюджету м. Харкова (код платежу - 24170000, рахунок - № 31518921700002, МФО - 851011, код ЄДРПОУ - 37999649, банк - ГУДКСУ у Харківській області, одержувач - УДКСУ у м. Харкові Харківської області) збитки у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) у розмірі 10200,00 грн.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Мехтранс" (61052, м. Харків, пров. Л.Чайкіної, 17, код 14066675) на користь Харківської міської ради (код ЄДРПОУ 04059243, адреса : м. Харків, м-н Конституції, 7, реєстраційний рахунок 35417005032986, банк ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) витрати по сплаті судового збору в сумі 204,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Повне рішення складено 01.04.2015 р.

Суддя В.О. Яризько