Постанова

від 09.06.2015 по справі 922/216/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2015 р. Справа № 922/216/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Шепітько І.І., суддя Медуниця О.Є., суддя Россолов В.В.

при секретарі Довбиш А.Ю.

за участю представників:

позивача - Замніус М.В. за дорученням № 08-11/4685/2-14 від 24.12.2014 року

відповідача - Корольова І.С. за дорученням № 46/2/2-10 від 05.02.2015 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№2938Х/1-32) на рішення господарського суду Харківської області від 27 березня 2015 року у справі

за позовом Харківської міської ради, м. Харків,

до Приватної акціонерної компанії "Мехтранс", м. Харків,

про відшкодування збитків в сумі 406653,40 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

Харківська міська рада звернулась до господарського суду Харківської області з позовною заявою до ПрАТ "Мехтранс" про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) у розмірі 406653,40 грн. згідно з розрахунком величини пайового внеску, виконаного за показниками опосередкованої вартості будівництва (а.с.4-12).

Рішенням господарського суду Харківської області від 27 березня 2015 року у справі № 922/1265/14 (суддя Яризько В.О.) позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з ТОВ "Мехтранс" на користь міського бюджету м. Харкова збитки у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) у розмірі 10200,00 грн., стягнуто з ТОВ "Мехтранс" на користь Харківської міської ради витрати по сплаті судового збору в сумі 204,00 грн., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.120-125).

Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 27 березня 2015 року змінити, стягнути з ПрАТ "Мехтранс" збитки у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) у розмірі 406653,40 грн., згідно з розрахунком величини пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова, пайового внеску виконаного за показниками опосередкованої вартості будівництва. Вказує на те, що Листами управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна від 18.03.2014 № 185/0/124-14 та від 01.04.2014 № 231/0/124-14 ПАТ «МЕХТРАНС» було повідомлено про необхідність виконання вимог закону та направлено на підписання проект договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова (докази направлення додаються). Відповідей на вказані листи до управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна від ПАТ «МЕХТРАНС» не надійшло. Такими діями забудовника порушуються права та інтереси територіальної громади міста Харкова в особі Харківської міської ради на отримання коштів, пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Таким чином, внаслідок неукладання замовником будівництва договору пайової участі, невиконання зобов'язань, що прямо встановлені Законом, Харківській міській раді заподіяно збитків у вигляді неодержаних доходів (а.с.142-147).

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що оскаржене рішення прийняте при повному та всебічному з'ясуванні обставин справи, воно є обґрунтованим і відповідає як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства. Вказує на те, що позивачем не надано доказів того, що одержання доходів безпосередньо від ПРАТ «МЕХТРАНС» та у визначеному позивачем розмірі заплановане в бюджеті міста Харкова на відповідні роки, у зв'язку з чим, твердження позивача про отримання збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) у конкретному розмірі є необгрунтованими. Позивачем не доведено, що він міг і повинен був отримати визначені доходи від відповідача в сумі 406653,40 грн., і тільки дії (бездіяльність) відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати вказаний прибуток. На цій підставі відповідач просить рішенням господарського суду Харківської області від 27 березня 2015 року залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення (а.с. 162-165).

Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила наступне.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "Мехтранс" на користь міського бюджету м. Харкова збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) у розмірі 10200,00 грн. господарський суд зазначив, відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області від 20.02.2014 р. за № ХК 143140490372, приватним акціонерним товариством "Мехтранс" здійснена реконструкція нежитлових приміщень 1-го поверху № 22:36 та нежитлових приміщень № І, ІІа, III, IV, V, ІVа, ІVб технічного поверху в будівлі літ. "А-10" по пр. Гагаріна, 7, в м. Харкові під офісні та підсобні приміщення та прийнята в експлуатацію. Відповідно до норм чинного законодавства відповідач повинен був укласти відповідний договір та сплатити внесок на розвиток інфраструктури м. Харкова в разі здійснення реконструкції приміщення, при цьому суд звертає увагу на те, що відповідачем здійснена реконструкція зі зміною призначення приміщення. ч. 6 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для нежитлових будівель та споруд. Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. Порядку величина пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Харкова визначається у договорі з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами та складає 10% загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта для нежитлових споруд. В Декларації про готовність об'єкта до експлуатації № ХК 143140490372 від 20.02.2014р. зазначено, що кошторисна вартість будівництва за затвердженою проектною документацією 102000,00 грн. Відповідачем до матеріалів справи додані документи, що підтверджують кошторисну вартість здійсненої реконструкції в сумі 102000,00 грн., зокрема, зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва № 1 від 03.12.2013р. (форма № 1), відомість ресурсів (форма 4б), локальний кошторис № 01-01 (форма № 4), розрахунок № 1-2 загальновиробничих витрат до зведеного кошторисного розрахунку № 1. Суд вважає неправомірним здійснення позивачем розрахунку величини пайової участі замовника у розвитку інфраструктури виходячи показників опосередкованої вартості будівництва на останню дату введення об'єкта в експлуатацію згідно листа Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 29.07.2013 р. № 7/15-11731. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем позовні вимоги обґрунтовані нормативно та документально в частині стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 10200,00 грн. (а.с.120-125).

Колегія суддів з висновком суду першої інстанції не погоджується з наступних підстав.

З позовної заяви вбачається, що обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області від 20.02.2014 р. за № ХК 143140490372 відповідачем здійснена реконструкція нежитлових приміщень, розташованих в будівлі літ. "А-10" по пр. Гагаріна, 7, в м. Харкові під офісні та підсобні приміщення та прийнята в експлуатацію. Однак, відповідач не виконав свого обов'язку взяти участь у розвитку інфраструктури м. Харкова , не уклав договір та не сплатив пайову участь, чим заподіяв збитки у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу), що міг би реально отримати бюджет м. Харкова за умови виконання відповідачем правових норм, передбачених ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Позивачем здійснений розрахунок заподіяних збитків відповідно до Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради № 804 від 09.11.2011 р. На підставі наведеного, посилаючись на ст. ст. 173, 174, 224, 225 ГК України просить стягнути з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) у розмірі 406653,40 грн. (а.с.4-6).

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справ, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що згідно ст. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник будівництва є фізична або юридична особа, що має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала у встановленому порядку відповідну заяву.

Відповідно до ст. 2 цього Закону планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, в тому числі будівництво об'єктів, реконструкцію існуючої забудови та територій.

Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" розроблення відповідної проектної документації у разі наміру здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів будівництва (далі - будівництво) здійснюється за рахунок коштів таких осіб або інших джерел, не заборонених законом.

У п. 1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45, зазначено, що будівництво - нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація та капітальний ремонт об'єктів будівництва. Також ним визначено, що об'єкт будівництва - це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466, будівельні роботи - роботи з нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, реставрації, капітального ремонту.

Згідно із п. 2 Порядку будівельні роботи можуть виконуватися замовником, зокрема, після подання замовником за формою згідно з додатком 1 до Порядку повідомлення про початок виконання будівельних робіт Держархбудінспекції або її територіальному органу за місцезнаходженням об'єкта будівництва або реєстрації відповідною Інспекцією декларації - щодо об'єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорії складності.

Пунктом 4 Порядку, зокрема передбачено, що реконструкція або капітальний ремонт об'єктів будівництва без зміни зовнішніх геометричних розмірів їх фундаментів у плані у межах земель їх розміщення може проводитися за відсутності документа, що засвідчує право власності чи користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 1.5 Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 р. № 804 (зі змінами відповідно до рішення від 22.05.2013 року № 319) (далі - Порядок), пайова участь замовника полягає у перерахуванні до бюджету міста Харкова коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова. Залучення замовників до пайової участі здійснюється шляхом укладення договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради. Для укладення такого договору замовник зобов'язаний звернутись із відповідною заявою до Департаменту не пізніше, ніж за 30 календарних днів до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Наведені норми чинного законодавства свідчать про те, що між позивачем та відповідачем повинен укладатись відповідний Договір, за яким позивач сплачує внесок на розвиток інфраструктури м. Харкова в разі здійснення реконструкції приміщення.

З Листів Управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна від 18.03.2014 № 185/0/124-14 та від 01.04.2014 року № 231/0/124-14 вбачається, що відповідачу направлено проект договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, в якій визначений до сплати розмір пайової участі в сумі 406653,40 грн. (а.с.17,20).

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що Листом № 17 від 18.04.2014 року на пропозиції позивача надано відповідь про те, що нарахування здійснено всупереч положенням ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", оскільки відповідач повідомляв позивача про те, що загальна кошторисна вартість проведеної реконструкції складає 102000,00 грн., у зв'язку з чим пропозицію позивача про укладення договору вважає безпідставною і такою що суперечить Закону (а.с.58).

З матеріалів справи вбачається, що відповідний Договір на пайову участь між сторонами не укладався.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, зокрема, у вигляді відшкодування збитків.

Згідно зі ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов"язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов"язання, доказується кредитором.

Частиною 4 ст. 623 Цивільного кодексу України встановлено, що при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Договір на пайову участь між сторонами не укладався, представник позивача у судовому засіданні пояснив, що позивач не звертався до суду з позовом щодо спонукання відповідача укласти Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м.Харкова.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані ним збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

У ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України зазначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Цивільно-правова відповідальність за завдання майнової шкоди наступає за наявності цивільного правопорушення, яке складається з наступних елементів: наявність майнової шкоди, протиправна поведінка (дії чи бездіяльність) заподіювача, причинний зв"язок між протиправною поведінкою та майновою шкодою, вина.

За загальним правилом, з урахуванням статті 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до ст. 623 Цивільного кодексу України позивач повинен довести наявність збитків (їх розмір), порушення зобов'язання заподіювачем та причинний зв"язок між ними.

Колегія суддів вважає, що позивачем не надано та не доведено ні суду першої Інстанції, ні суду апеляційної інстанції доказів того, що відповідач порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності; що одержання доходів безпосередньо від ПРАТ «МЕХТРАНС» та у визначеному позивачем розмірі було заплановане в бюджеті міста Харкова на відповідні роки; що він міг і повинен був отримати визначені доходи від відповідача в розмірі 406653,40 грн., і тільки дії (бездіяльність) відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати вказаний прибуток.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що твердження позивача про отримання збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) у конкретному розмірі є необгрунтованими.

Враховуючи вищенаведені обставини та норми чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення апеляційної скарги позивача у зв'язку з недоведеністю позивачем обставин справи та скасування рішення господарського суду Харківської області від 27 березня 2015 року з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 2 ст. 103, п.п. 3, 4 ст. 104, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу позивача задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 27 березня 2015 року у справі № 922/216/15 скасувати та прийняти нове рішення.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили

Повна постанова складена 15.06.2015 року.

Головуючий суддя Шепітько І.І.

Суддя Медуниця О.Є.

Суддя Россолов В.В.