Постанова

від 01.04.2015 по справі 826/15017/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15017/14 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Бабенка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу приватного підприємства «Альфа-Іміджбуд» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Альфа-Іміджбуд» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство «Альфа-Іміджбуд» ( далі - позивач ) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві ( далі - відповідач ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.06.2014 р. № 0002782201, № 0002792201.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 18 грудня 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нову про задоволення позову, так як, на думку апелянта, оскаржуване рішення суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство «Альфа-Іміджбуд» ( далі - ПП «Альфа-Іміджбуд» ) є юридичною особою, яка перебуває на податковому обліку ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві та зареєстрована як платник податку на додану вартість ( далі - ПДВ ).

ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Альфа-Іміджбуд» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «Коніан Трейд», ТОВ «Нью Девелопмент», ТОВ «Армабуд-Тех», ТОВ «Прайм-Білд», ТОВ «Укрбуд-Капітал», ТОВ «Фрейтедж» за період з 01.01.2012 р. по 31.03.2014 р., за результатами якої складено акт від 15.05.2014 р. № 3962/26-51-22-01/35837835.

Згідно з висновками зазначеного акту перевірки, відповідачем було встановлено порушення ПП «Альфа-Іміджбуд» вимог податкового законодавства, а саме: ст.ст. 138, 139, 198, 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження зобов'язання з податку на прибуток підприємств за період з 01.07.2011 р. по 31.12.2012 р. у загальному розмірі 762 488, 00 грн., та до заниження зобов'язань з ПДВ на загальну суму 751 373, 00 грн.

На підставі та на виконання акту перевірки від 15.05.2014 р. № 3962/26-51-22-01/35837835 відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.06.2014 р.: 1) № 0002782201, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 1 143 732, 00 грн., у тому числі: 762 488, 00 грн. - за основним платежем і 381 244, 00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; 2) № 0002792201 яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ у загальному розмірі 1 127 059,50 грн., з яких 751 373,00 грн. - за основним платежем, 375686, 50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що господарській операції між позивачем і ТОВ «Коніан Трейд», ТОВ «Нью Девелопмент», ТОВ «Армабуд-Тех», ТОВ «Прайм-Білд», ТОВ «Укрбуд-Капітал», ТОВ «Фрейтедж» не мають реального характеру, а отже, позовні вимоги є не обґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції в частині щодо невизнання реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Коніан Трейд» і з ТОВ «Фрейтедж», однак, не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції в частині щодо невизнання реальності господарських операцій позивача з іншими контрагентами, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, нормами Податкового кодексу України ( далі - ПК України ), Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» ( далі - Закон № 996-XIV ), Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 ( далі - Положення № 88 ).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У п. 138.2 ст. 138 ПК України закріплено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9. п.139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.1-198.3, 198.6 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Порядок складення платником податку-продавцем податкової накладної та надання її покупцю визначено статтею 201 ПК України.

Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України.

Згідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 2.4 Положення № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа ( форми ), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції ( у натуральному та/або вартісному виразі ), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що для встановлення правомірності нарахування платником податків його податкових зобов'язань з податку на прибуток та з ПДВ належить з'ясовувати реальність руху активів у процесі здійснення відповідних господарських операцій та використання придбаних товарів/послуг у його господарській діяльності.

При цьому, зазначені обставини повинні підтверджуватися первинною документацією, складеною з дотриманням вимог Закону № 996-XIV та Положення № 88.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу на те, що між позивачем і ТОВ «Коніан Трейд» було укладено договір від 06.12.2012 р. № 06.12-1, господарські операції за яким, на думку апелянта, підтверджуються рахунком-фактури, актом здачі-приймання робіт, банківською випискою, податковою накладною.

Між позивачем і ТОВ «Фрейтедж» було укладено договори поставки від 28.08.2012 р. № 12-08/28-1, від 31.08.2012 р. № 12-08/31-1, від 17.10.2012 р. № 12-10/17-1 господарські операції за якими, на думку апелянта, підтверджуються специфікаціями, актами здачі-приймання робіт, банківськими виписками і податковими накладними.

Однак, зазначена первинна документація по господарським операціям позивача з обома контрагентами складена з порушенням вимог ст. 9 Закону № 996-XIV та п. 2.4 Положення № 88, а отже, не є належним і допустимим доказом, у розумінні ст. 70 КАС України, а саме: у рахунку-фактури від 06.12.2012 р. № СФ-0000067 на вказано імені, прізвища та по-батькові особи, яка його виписала, в актах здачі-прийняття робіт № ОУ-0000065, № ОУ-0000312, № ОУ-0000311 не зазначено місце їх складання.

Крім того, як було правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, первинні документи, які за твердженням апелянта складені за результатами його правовідносин з ТОВ «Коніан Трейд», не містять відомостей щодо обсягів отриманих ПП «Альфа-Іміджбуд» послуг від вказаного контрагента та спосіб їх надання, а в первинних документах, які за твердженням апелянта складені за результатами його правовідносин з ТОВ «Фрейтедж», не відображено детального змісту послуг, отриманих ПП «Альфа-Іміджбуд» від його контрагента, а також погоджених зразків, за якими вони мали б надаватися.

Більш того, наведені первинні документи, на які апелянт посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, підписані від імені ТОВ «Коніан Трейд» ОСОБА_2, а від імені ТОВ «Фрейтедж» - ОСОБА_3 Проте, ці особи під час допиту в рамках відповідних кримінальних проваджень заперечили свою причетність до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Коніан Трейд» і ТОВ «Фрейтедж», укладання від імені вказаних товариств будь-яких правочинів і складання будь-якої документації.

При цьому, колегія суддів дотримується позиції, що податкові накладні, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можна вважати належно оформленими та підписаними повноваженими особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Аналогічний правовий підхід міститься в рішенні Верховного Суду України від 05 березня 2012 року у справі № 21-421а11, яке у відповідності до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Таким чином, оцінюючи докази у їх сукупності, згідно з вимогами ст. 86 КАС України, колегія суддів вважає що, у даному випадку, відсутні достатні та необхідні правові підстави для визнання спірних господарських операцій, здійснених між позивачем і ТОВ «Коніан Трейд», ТОВ «Фрейтедж», реальними, а рішення суду в жодному разі не може ґрунтуватися на припущеннях.

Жодних належних і допустимих, у розумінні ст. 70 КАС України, доказів, які б переконували судову колегію у товарності таких операцій апелянтом надано не було. Натомість, відповідач переконав суд у тому, що позивачем дійсно були порушені вимоги податкового законодавства в частині визначення його податкових зобов'язань на підставі правовідносин з ТОВ «Коніан Трейд», ТОВ «Фрейтедж» у період з 01.01.2012 р. по 31.03.2014 р.

Доводи представника апелянта про те, що перевірка податкової звітності ПП «Альфа-Іміджбуд» проводилась на підставі постанови слідчого, що, у відповідності до п. 86.9 ст. 86 ПК України, виключає правові підстави для прийняття відповідачем на підставі висновків акту перевірки податкових повідомлень-рішень, колегія суддів вважає безпідставними і такими, що спростовуються матеріалами справи, зокрема, самим актом перевірки від 15.05.2014 р. № 3962/26-51-22-01/35837835, відповідно до якого перевірка проведена не на підставі постанови слідчого, винесеної в рамках кримінального провадження, а на підставі наказу начальника ДПІ у Дарницькому районі ГУ Міндоходів у м. Києві та пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України / Т. 1 а.с. 26 /.

Стосовно посилань представника апелянта на те, що відповідачем було допущено помилку при нарахуванні підприємству розміру штрафних санкцій шляхом фактичного обчислення їх за ставкою 50 %, а не 25 %, як зазначено в назві п'ятої колонки розрахунку штрафних санкцій, колегія суддів зазначає наступне.

Так, в оскаржуваних податкових повідомлень-рішень чітко вказано, що штрафні санкції ПП «Альфа-Іміджбуд» нараховані, відповідно до абз. 3, 4 п. 123.1 ст. 123 ПК України, тобто за повторне визначення протягом 1095 днів контролюючим органом платнику податків суми податкового зобов'язання, що тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Тож, дослідивши розрахунок штрафних санкцій, на який посилається представник апелянта / Т. 7 а.с. 25 /, колегія суддів встановила, що самі розрахунки штрафних санкцій ПП «Альфа-Іміджбуд» здійснені відповідачем з дотриманням вимог законодавства, зокрема абз. 3, 4 п. 123.1 ст. 123 ПК України, а допущення описки в назві колонки не впливає на їх сутність.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності достатніх та необхідних правових підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в частині визначення відповідачем податкових зобов'язань ПП «Альфа-Іміджбуд» за результатами правовідносин з ТОВ «Коніан Трейд» і ТОВ «Фрейтедж» у період з 01.01.2012 р. по 31.03.2014 р., а саме: 1) щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 03.06.2014 р. № 0002782201 в частині визначення податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток у розмірі 21 318,00 грн., з яких 14 212,00 грн. - за основним зобов'язанням ( 3800,00 грн. по правовідносинам з ТОВ «Коніан Трейд» та 10 412,00 грн. по правовідносинам з ТОВ «Фрейтедж» ) та 7106,00 грн. - сума штрафних фінансових санкцій ( 1900,00 грн. по правовідносинам з ТОВ «Коніан Трейд» і 5206,00 грн. по правовідносинам з ТОВ «Фрейтедж» ); 2) щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 03.06.2014 р. № 0002792201 в частині визначення податкового зобов'язання позивача з ПДВ у розмірі 20 873,00 грн., з яких 13 916,00 грн. - за основним зобов'язанням ( 4000,00 грн. по правовідносинам з ТОВ «Коніан Трейд» та 9916,00 грн. по правовідносинам з ТОВ «Фрейтедж» ) та 6957,00 грн. - сума штрафних фінансових санкцій ( 2000,00 грн. по правовідносинам з ТОВ «Коніан Трейд» і 4957,00 грн. по правовідносинам з ТОВ «Фрейтедж» ).

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції стосовно відсутності правових підстав для скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в частині нарахування позивачу податкових зобов'язань та штрафних ( фінансових ) санкцій позивачу по його господарським операціям з ТОВ «Нью Девелопмент», ТОВ «Армабуд-Тех», ТОВ «Прайм-Білд», ТОВ «Укрбуд-Капітал» у зв'язку з їх безтоварністю, з огляд на наступне.

Дослідивши обставини справи, колегія суддів встановила, що здійснення фінансово-господарської діяльності ПП «Альфа-Іміджбуд» з ТОВ «Нью Девелопмент» за договорами субпідряду від 18.11.2013 р. № 13-18/11, від 20.01.2014 р. № 14-20/01, від 25.11.2013 р. № 13-25/11, від 02.12.2013 р. № 13-02/12, № 13-02-1/12, від 04.01.2014 р. № 14-06/01, від 06.01.2014 р. № 14-06/01, від 08.01.2014 р. № 14-08/01, від 20.01.2014 р. № 14-20/01 підтверджується відповідною первинною документацією: довідками про вартість виконаних будівельних робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт, податковими накладними, а також виписками по банківському рахунку позивача.

Крім того, з матеріалів справи також вбачається господарська мета укладання позивачем зазначених договорів субпідряду - забезпечення ним виконання власних зобов'язань як генпідрядника за основними договорами підряду, зокрема, з ТОВ «Укрбуд-Капітал» і ТОВ «Армабуд-Тех», що також підтверджується відповідними первинними документами (копіями відповідних договорів, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт ).

Товарність господарських операцій позивача з ТОВ «Укрбуд-Капітал» за договором поставки від 15.08.2013 р. № 15/08-13, з ТОВ «Пройм-Білд» за договором поставки від 15.06.2012 р. № 15/06/12 та з ТОВ «Армабуд-Тех» за договором поставки від 05.01.2013 р. № 05/01-13 підтверджується відповідними специфікаціями, довідками про вартість, актами приймання товарів, рахунками-фактури, видатковими і податковими накладними, банківськими виписками.

Реальність здійснення господарських операцій між позивачем і ТОВ «Армабуд-Тех» за договором субпідряду ( капітального ремонту фасаду) від 15.03.2013 р. № 13-15/03, від 18.03.2013 р. № 13-18/03, 29.03.2013 р. № 13-29/03, від 01.04.2013 р. № 13-01/04, від 08.04.2013 р. № 13-08/04, від 01.05.2013 р. № 05/01-13, від 17.05.2013 р. № 13-17/05, від 24.05.2013 р. № 13-24/05 та ін. підтверджується договірною ціною, локальними кошторисами, банківськими виписками, податковими накладними, актами приймання виконаних будівельних робіт.

Господарські операції позивача з ТОВ «Укрбуд-Капітал» за договором субпідряду від 12.07.2013 р. № 13-12/07, від 02.09.2013 р. № 13-02/09, від 21.10.2013 р. № 13-21/10 та ін. підтверджуються довідками про вартість виконаних будівельних робіт, банківськими виписками, податковими накладними, актами приймання виконаних будівельних робіт.

Товарність господарських операцій позивача з ТОВ «Пройм-Білд» за договорами підряду і субпідряду від 12.06.2012 р. № 1, від 27.12.2012 р. № 12-12/27, від 25.10.2012 р. № 12-10/25, від 26.10.2012 р. № 2 підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт, банківськими виписками, податковими накладними, актами приймання виконаних будівельних робіт.

Колегія суддів відзначає, що перелічені первинні документи відповідають вимогам ст. 9 Закону № 996-XIV та п. 2.4 Положення № 88.

Крім того, з матеріалів справи також вбачається господарська мета укладання позивачем зазначених договорів субпідряду з ТОВ «Укрбуд-Капітал» , ТОВ «Пройм-Білд» і ТОВ «Армабуд-Тех» - забезпечення ним виконання власних зобов'язань як генпідрядника за основними договорами підряду, зокрема, з ТОВ ТОВ «Соляріс», управлінням освіти Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, державним закладом «Дорожня клінічна лікарня № 2 станції Київ ДТГО Південно-Західна залізниця», ТОВ «Нафтопродукт-Вега», ДП «Укрзалізничпостач» та ін., що також підтверджується відповідними первинними документами (копіями відповідних договорів, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, актів приймання виконаних будівельних робіт ).

Судова колегія звертає увагу й на те, що економічні цілі та господарська мета, для досягнення яких позивачем були укладені зазначені вище договори з ТОВ «Нью Девелопмент», ТОВ «Армабуд-Тех», ТОВ «Прайм-Білд», ТОВ «Укрбуд-Капітал» повністю відповідають виду діяльності за КВЕД як самого позивача, так і вказаних суб'єктів господарювання - його контрагентів.

Таким чином, оскільки витрати позивача за договорами, укладеним між ним і ТОВ «Нью Девелопмент», ТОВ «Армабуд-Тех», ТОВ «Прайм-Білд», ТОВ «Укрбуд-Капітал», були відображені у відповідних податкових накладних, складених на підставі правовідносин між позивачем та зазначеними контрагентами, які на момент виникнення спірних правовідносин були зареєстровані як платники ПДВ, первинні документи виписані та зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства, то колегія суддів вважає, що невизнання відповідачем реальності таких господарських операцій є необґрунтованим та безпідставним.

При цьому, апеляційний суд зазначає, що акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагентів позивача, на які посилається податковий орган як на підставу для визнання спірних господарських операцій між ПП «Альфа-Іміджбуд» і ТОВ «Нью Девелопмент», ТОВ «Армабуд-Тех», ТОВ «Прайм-Білд», ТОВ «Укрбуд-Капітал» такими, що не мають реального характеру, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки такі акти фіксують допущення певних порушень законодавства контрагентами позивача та ймовірний вплив таких порушень на можливість виконання ними своїх зобов'язань перед ним.

Так, дослідження положень ст. 61 Конституції України надає підстави стверджувати, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. При цьому, законодавством не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншого суб'єкта підприємницької діяльності, зокрема, у галузі податкових правовідносин.

Таким чином, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, діючи всупереч приписам ч. 2 ст. 71 КАС України, не довів правомірності прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в частині визначення позивачу податкових зобов'язань по правовідносинам з ТОВ «Нью Девелопмент», ТОВ «Армабуд-Тех», ТОВ «Прайм-Білд», ТОВ «Укрбуд-Капітал» та не переконав суд у своїй правоті.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення 03.06.2014 р. № 0002782201, № 0002792201 в частині нарахування позивачу податкових зобов'язань та штрафних (фінансових ) санкцій на підставі господарських операцій, здійснених ним з ТОВ «Нью Девелопмент», ТОВ «Армабуд-Тех», ТОВ «Прайм-Білд», ТОВ «Укрбуд-Капітал», є неправомірними та підлягають скасуванню, і приходить до висновку, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення в частині відмови в задоволенні таких позовних вимог було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи та порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справ та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання .

Отже, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу приватного підприємства «Альфа-Іміджбуд» задовольнити частково, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2014 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.06.2014 р. № 0002782201 в частині визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 122 414,00 грн., з яких 748 276,00 грн. - за основним зобов'язанням та 374 138,00 грн. - за штрафними ( фінансовими ) санкціями, від 03.06.2014 р. №0002792201 в частині визначення позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 1 106 186,50 грн., з яких 737 457,00 грн. - за основним зобов'язанням та 368729,50 грн. - за штрафними ( фінансовими ) санкціями - скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову в цій частині позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Альфа-Іміджбуд» задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2014 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.06.2014 р. №0002782201 в частині визначення приватному підприємству «Альфа-Іміджбуд» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 122 414,00 грн., з яких 748 276,00 грн. - за основним зобов'язанням та 374 138,00 грн. - за штрафними ( фінансовими ) санкціями, та від 03.06.2014 р. № 0002792201 в частині визначення приватному підприємству «Альфа-Іміджбуд» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 106 186,50 грн., з яких 737 457,00 грн. - за основним зобов'язанням та 368729,50 грн. - за штрафними ( фінансовими ) санкціями - скасувати.

Адміністративний позов приватного підприємства «Альфа-Іміджбуд» до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.06.2014 р. № 0002782201 в частині визначення приватному підприємству «Альфа-Іміджбуд» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 122 414,00 грн., з яких 748 276,00 грн. - за основним зобов'язанням та 374 138,00 грн. - за штрафними ( фінансовими ) санкціями, та від 03.06.2014 р. № 0002792201 в частині визначення приватному підприємству «Альфа-Іміджбуд» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 106 186,50 грн., з яких 737 457,00 грн. - за основним зобов'язанням та 368729,50 грн. - за штрафними ( фінансовими ) санкціями - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.06.2014 р. № 0002782201 в частині визначення приватному підприємству «Альфа-Іміджбуд» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1 122 414,00 грн., з яких 748 276,00 грн. - за основним зобов'язанням та 374 138,00 грн. - за штрафними ( фінансовими ) санкціями.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.06.2014 р. № 0002792201 в частині визначення приватному підприємству «Альфа-Іміджбуд» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1 106 186,50 грн., з яких 737 457,00 грн. - за основним зобов'язанням та 368729,50 грн. - за штрафними ( фінансовими ) санкціями.

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2014 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст рішення виготовлено 02.04.2015 р.

Головуючий суддя Епель О.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кобаль М.І.