Ухвала

від 04.06.2015 по справі 826/15017/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2015 року м. Київ К/800/18685/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Островича С.Е. Степашка О.І. Федорова М.О. секретаря судового засідання Іванова К.Ю.,

представник позивача Нестеренко О. С.

представник відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2015 року у справі за позовом Приватного підприємства "Альфа-Іміджбуд" до Державної податкової інспекції Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Альфа-Іміджбуд" (далі - ПП "Альфа-Іміджбуд") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - ДПІ Дарницькому районі) в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року у задоволенні позову ПП "Альфа-Іміджбуд" відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2015 року апеляційну скаргу ПП "Альфа-Іміджбуд" задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2014 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.06.2014 року №0002782201 в частині визначення ПП «Альфа-Іміджбуд» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1122414,00 грн., з яких 748276,00 грн. - за основним зобов'язанням та 374138,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями, та від 03.06.2014 року №0002792201 в частині визначення приватному підприємству «Альфа-Іміджбуд» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1106186,50 грн., з яких 737457,00 грн. - за основним зобов'язанням та 368729,50 грн. - за штрафними ( фінансовими ) санкціями - скасувати. Адміністративний позов ПП «Альфа-Іміджбуд» задовольнити. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.06.2014 року №0002782201 в частині визначення ПП «Альфа-Іміджбуд» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 1122414,00 грн., з яких 748276,00 грн. - за основним зобов'язанням та 374138,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 03.06.2014 року №0002792201 в частині визначення ПП «Альфа-Іміджбуд» суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1106186,50 грн., з яких 737457,00 грн. - за основним зобов'язанням та 368729,50 грн. - за штрафними ( фінансовими ) санкціями. В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18 грудня 2014 року - залишити без змін.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції ДПІ Дарницькому районі подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2015 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 грудня 2014 року.

ПП "Альфа-Іміджбуд" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ Дарницькому районі.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Дарницькому районі було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Альфа-Іміджбуд» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками ТОВ «Коніан Трейд», ТОВ «Нью Девелопмент», ТОВ «Армабуд-Тех», ТОВ «Прайм-Білд», ТОВ «Укрбуд-Капітал», ТОВ «Фрейтедж» за період з 01.01.2012 року по 31.03.2014 року. За результатами перевірки складено акт від 15.05.2014 року №3962/26-51-22-01/35837835.

Перевіркою встановлено порушення ПП «Альфа-Іміджбуд» вимог податкового законодавства, а саме: ст.ст. 138 , 139 , 198 , 201 Податкового кодексу України , що призвело до заниження зобов'язання з податку на прибуток підприємств за період з 01.07.2011 року по 31.12.2012 року у загальному розмірі 762488, 00 грн., та до заниження зобов'язань з ПДВ на загальну суму 751373, 00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкові повідомлення-рішення від 03.06.2014 року: №0002782201, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у загальному розмірі 1143732, 00 грн., у тому числі: 762488, 00 грн. - за основним платежем і 381244, 00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та №0002792201 яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з ПДВ у загальному розмірі 1127059,50 грн., з яких 751373,00 грн. - за основним платежем, 375686, 50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Пунктом 138.2 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу .

Відповідно до пп. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України , не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.1-198.3, 198.6 ст. 198 ПК України , право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ста. 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу .

Порядок складення платником податку-продавцем податкової накладної та надання її покупцю визначено статтею 201 ПК України .

Пунктом 201.1 . ст. 201 ПК України передбачені вимоги до податкової накладної яку платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 ПК України .

Згідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV , підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 , первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа ( форми ), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції ( у натуральному та/або вартісному виразі ), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем і ТОВ «Коніан Трейд» було укладено договір від 06.12.2012 року №06.12-1. Також між позивачем і ТОВ «Фрейтедж» було укладено договори поставки від 28.08.2012 року №12-08/28-1, від 31.08.2012 року №12-08/31-1, від 17.10.2012 року №12-10/17-1. Однак первинна документація по господарським операціям позивача з обома контрагентами складена з порушенням вимог визначених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що позивачем дійсно були порушені вимоги податкового законодавства в частині визначення його податкових зобов'язань на підставі правовідносин з ТОВ «Коніан Трейд», ТОВ «Фрейтедж» у період з 01.01.2012 року по 31.03.2014 року.

Щодо допущення відповідачем помилки при нарахуванні підприємству розміру штрафних санкцій шляхом фактичного обчислення їх за ставкою 50 %, а не 25 %, як зазначено в назві п'ятої колонки розрахунку штрафних санкцій, судом апеляційної інстанції зазначено наступне.

В оскаржуваних податкових повідомлень-рішень чітко вказано, що штрафні санкції ПП «Альфа-Іміджбуд» нараховані, відповідно до абз. 3, 4 п. 123.1 ст. 123 ПК України , тобто за повторне визначення протягом 1095 днів контролюючим органом платнику податків суми податкового зобов'язання, що тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 50 % суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що самі розрахунки штрафних санкцій ПП «Альфа-Іміджбуд» здійснені відповідачем з дотриманням вимог законодавства, зокрема абз. 3, 4 п. 123.1 ст. 123 ПК України , а допущення описки в назві колонки не впливає на їх сутність.

Щодо скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень в частині нарахування позивачу податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій позивачу по його господарським операціям з ТОВ «Нью Девелопмент», ТОВ «Армабуд-Тех», ТОВ «Прайм-Білд», ТОВ «Укрбуд-Капітал», судом апеляційної інстанції зазначено наступне.

Здійснення фінансово-господарської діяльності ПП «Альфа-Іміджбуд» з ТОВ «Нью Девелопмент» за договорами субпідряду від 18.11.2013 року №13-18/11, від 20.01.2014 року №14-20/01, від 25.11.2013 року №13-25/11, від 02.12.2013 року №13-02/12, №13-02-1/12, від 04.01.2014 року №14-06/01, від 06.01.2014 року №14-06/01, від 08.01.2014 року №14-08/01, від 20.01.2014 року №14-20/01 підтверджується первинною документацією, а саме: довідками про вартість виконаних будівельних робіт, актами приймання виконаних будівельних робіт, податковими накладними, а також виписками по банківському рахунку позивача. Господарська мета укладання позивачем зазначених договорів субпідряду - забезпечення ним виконання власних зобов'язань як генпідрядника за основними договорами підряду, зокрема, з ТОВ «Укрбуд-Капітал» і ТОВ «Армабуд-Тех». Товарність господарських операцій позивача з ТОВ «Укрбуд-Капітал» за договором поставки від 15.08.2013 року №15/08-13, з ТОВ «Пройм-Білд» за договором поставки від 15.06.2012 року №15/06/12 та з ТОВ «Армабуд-Тех» за договором поставки від 05.01.2013 року №05/01-13 підтверджується відповідними специфікаціями, довідками про вартість, актами приймання товарів, рахунками-фактури, видатковими і податковими накладними, банківськими виписками. Реальність здійснення господарських операцій між позивачем і ТОВ «Армабуд-Тех» за договором субпідряду (капітального ремонту фасаду) від 15.03.2013 року №13-15/03, від 18.03.2013 року №13-18/03, 29.03.2013 року №13-29/03, від 01.04.2013 року №13-01/04, від 08.04.2013 року №13-08/04, від 01.05.2013 року №05/01-13, від 17.05.2013 року №13-17/05, від 24.05.2013 року №13-24/05 та ін. підтверджується договірною ціною, локальними кошторисами, банківськими виписками, податковими накладними, актами приймання виконаних будівельних робіт. Господарські операції позивача з ТОВ «Укрбуд-Капітал» за договором субпідряду від 12.07.2013 року №13-12/07, від 02.09.2013 року №13-02/09, від 21.10.2013 року №13-21/10 та ін. підтверджуються довідками про вартість виконаних будівельних робіт, банківськими виписками, податковими накладними, актами приймання виконаних будівельних робіт. Товарність господарських операцій позивача з ТОВ «Пройм-Білд» за договорами підряду і субпідряду від 12.06.2012 року №1, від 27.12.2012 року №12-12/27, від 25.10.2012 року №12-10/25, від 26.10.2012 року №2 підтверджується довідками про вартість виконаних будівельних робіт, банківськими виписками, податковими накладними, актами приймання виконаних будівельних робіт.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що первинні документи по зазначеним вище договорам відповідають вимогам передбачених ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що оскільки витрати позивача за договорами, укладеним між ним і ТОВ «Нью Девелопмент», ТОВ «Армабуд-Тех», ТОВ «Прайм-Білд», ТОВ «Укрбуд-Капітал», були відображені у відповідних податкових накладних, складених на підставі правовідносин між позивачем та зазначеними контрагентами, які на момент виникнення спірних правовідносин були зареєстровані як платники ПДВ, первинні документи виписані та зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства, то невизнання відповідачем реальності таких господарських операцій є необґрунтованим та безпідставним.

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення 03.06.2014 року №0002782201, №0002792201 в частині нарахування позивачу податкових зобов'язань та штрафних (фінансових) санкцій на підставі господарських операцій, здійснених ним з ТОВ «Нью Девелопмент», ТОВ «Армабуд-Тех», ТОВ «Прайм-Білд», ТОВ «Укрбуд-Капітал» є неправомірними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог ПП "Альфа-Іміджбуд".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції Дарницькому районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 01 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров