ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
31 березня 2015 рокусправа № П/811/2352/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.
суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.
за участю секретаря судового засідання: Губар Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області
на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року по справі
за позовом Спільного українсько - польського підприємства з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергопол» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач Спільне українсько - польське підприємство з іноземними інвестиціями у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Укренергопол» (далі - ТОВ «Укренергопол») звернулося до суду з позовом до відповідача Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - Кіровоградська ОДПІ), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000742202 від 30.04.2014 року.
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.08.2014 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Кіровоградської ОДПІ №0000742202 від 30.04.2014 року, присуджено з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати в сумі 314,47 грн.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Кіровоградською ОДПІ подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 07.04.2014 року по 09.04.2014 року Кіровоградською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Укренергопол» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Созидатель» за період з 01.12.2012 року по 31.03.2013 року, за результатами якої складено акт №84/11-23-22-02/32832970 від 16.04.2014 року.
Відповідно до викладених в акті перевірки висновків позивачем порушено приписи п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 125 786 грн., в тому числі: за грудень 2012 року на суму 24 758 грн., за січень 2013 року на суму 42165 грн., за лютий 2013 року на суму 23 333 грн., за березень 2013 року на суму 35 530 грн.
Визначаючи позивачу грошове зобов'язання з ПДВ, відповідач виходив з того, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Созидатель», укладений з контрагентом правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним, цей правочин має ознаки нікчемності.
На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000742202 30.04.2014 року, яким ТОВ «Укренергопол» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 157 233 грн., у тому числі за основним платежем в сумі 125786 грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 31 447 грн.
Оскаржене у адміністративному порядку податкове повідомлення - рішення залишено без змін, а скарги позивача без задоволення.
Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення - рішення в судовому порядку.
Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п. 198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Таким чином, витрати для цілей визначення податкового кредиту мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Із матеріалів справи вбачається, що між позивачем та контрагентом ТОВ «Созидатель» укладено договір субпідряду №7/17-КР на виконання робіт з капітального ремонту 8-го поверху гостевого корпусу ОУСЦ «Спартак» м. Алушта.
Виконання вищевказаного договору підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV, а саме: податковими накладними,видатковою накладною, накладною про внутрішнє переміщення будматеріалів, актами приймання виконаних будівельних робіт, довідками про вартість виконаних робіт, платіжними дорученнями тощо.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем правомірно віднесені суми ПДВ до складу податкового кредиту за період грудень 2012 року - березень 2013 року, оскільки чинне податкове законодавство України не ставить в залежність право сторони в договорі на податковий кредит від проведення перевірок податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.
Відповідно до викладених в акті перевірки висновків правочин, укладений позивачем з ТОВ «Созидатель» має ознаки нікчемності.
Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідно до приписів Податкового кодексу України відповідачу згідно покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення нікчемності правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності ; разом з тим податкові органи не позбавлені права звернутися до суду з вимогою про визнання недійсним правочину при умові його укладання контрагентами з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами відповідно до вимог ч.3 ст.228 ЦК України.
Оскільки відповідачем не надані належні докази фіктивності (нікчемності) укладеного позивачем з контрагентом правочину, відсутні рішення суду про визнання його таким, також не існує судових рішень, якими контрагент позивача визнаний фіктивним, а його установчі документи - недійсними, на час дії угоди ТОВ «Созидатель» був зареєстрований в установленому порядку як платник ПДВ, мав право виписувати та надавати податкові накладні, не був виключений із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем висновок про нікчемність правочину з зазначеним контрагентом зроблений на припущеннях.
За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені в ціні виконаних контрагентом будівельних робіт, а тому висновки податкового органу про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ в частині основного платежу в сумі 125786 грн. згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000742202 від 30.04.2014 року, є неправомірними.
Неправомірність визначення відповідачем суми грошового (податкового) зобов'язання за наслідками перевірки обумовлює відсутність правових підстав згідно чинного податкового законодавства для застосування штрафних санкцій у розмірі 31447 грн.
Судом першої інстанції правомірно у відповідності до приписів ст. 94 КАС України, присуджені на користь позивача здійснені ним документально підтверджені судові витрати в сумі 314,47 грн.
Доводами апеляційної скарги зазначені обставини не спростовуються.
За таких обставин суд вважає, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалене рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і підстави для його скасування відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Т.С. Прокопчук
Суддя: Л.А. Божко
Суддя: О.М. Лукманова
Суд | Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 31.03.2015 |
Оприлюднено | 07.04.2015 |
Номер документу | 43385055 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Прокопчук Т.С.
Адміністративне
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд
Прокопчук Т.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні