Постанова від 30.03.2015 по справі 918/134/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2015 р. Справа № 918/134/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Грязнов В.В. ,

суддя Розізнана І.В.

при секретарі судового засідання Клімук Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу заступника прокурора Рівненської області на рішення господарського суду Рівненської області від 19.02.2014 року у справі № 918/134/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж-Захід"

до Управління освіти, молоді та спорту Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Рівненській області

про стягнення 179550 грн.

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - Кривка С.В,

третьої особи - Осіпової З.В.,

прокуратури - Маринич В.В.

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Престиж-Захід" звернулося до місцевого господарського суду з позовом до відділу освіти та виховання Володимирецької райдержадміністрації про стягнення 179550,00 грн. заборгованості за договором на виконання проектних робіт №01/11 від 02.11.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 18.02.2014 року замінено відповідача у справі його правонаступником - Управлінням освіти, молоді та спорту Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 19.02.2014 року вказаний позов задоволено. Присуджено до стягнення з відповідача на користь позивача 179550,00 грн. основної суми боргу. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування свого рішення суд першої інстанції вказав, що у порушення умов укладеного між сторонами договору №01/11 від 02.11.2012 року, відповідач вартість проведених позивачем проектних робіт не оплатив, допустивши прострочення сплати боргу в сумі 179550 грн. Враховуючи приписи ст.ст. 11, 509, 525, 526, 627, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, суд дійшов висновку про задоволення позову.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, прокуратура Рівненської області звернулась із апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові. Вказує на те, що оскаржене рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, всупереч вимогам матеріального та процесуального права, ґрунтується на помилкових висновках, які не відповідають обставинам справи.

Апелянт, зокрема, зазначає, що договір на виконання проектних робіт №01/11 від 02.11.2012 року відповідачем укладено за відсутності бюджетних призначень та асигнувань, що суперечить ст. 23, ст. 48 Бюджетного кодексу України та згідно ст. 116 Бюджетного кодексу України є порушенням бюджетного законодавства. Також, звертає увагу апеляційного суду на те, що за інформацією Управління державної казначейської служби України у Володимирецькому районі Головного управління державної казначейської служби України у Рівненській області, упродовж 2012-2014 років документи на реєстрацію бюджетних зобов'язань та перерахування коштів на виконання умов договору від 02.11.2012 року, головним розпорядником коштів не подавались. Крім того, прокурор в апеляційній скарзі з посиланням на ст.ст. 203, 215 ЦК України, вказує на недійсність укладеного між сторонами договору.

Позивач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.03.2015 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області.

Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області подало письмові пояснення, в яких підтримало апеляційну скаргу прокурора.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення прокурора та представників відповідача, третьої особи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, 02.11.2012 року ТОВ "Престиж-Захід" (виконавець) та відділом освіти та виховання Володимирецької райдержадміністрації (замовник) (правонаступником якого є Управлінням освіти, молоді та спорту Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області) уклали договір №01/11 на виконання проектних робіт, згідно п. 1.1 якого виконавець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, своїми силами та засобами, за завданням замовника і за його рахунок, розробити проектну документацію, передбачену проектувальником, в тому числі провести експертизу, енергоаудит та розрахунок викиду СО2, по погоджених сторонами об'єктах, а замовник взяв на себе зобов'язання прийняти виконані виконавцем проектні роботи та оплатити їх.

Відповідно до п.1.2 договору замовник передає виконавцю завдання на проектування та інші вихідні дані, необхідні для розробки документації, інформацію щодо об'єкта в строк не пізніше двох календарних днів після підписання даного договору.

Пунктом 1.3 договору передбачено, що виконавець приступає до виконання проектних робіт за цим договором не пізніше одного календарного дня з моменту отримання від замовника передбачених п. 1.2 договору документів та передоплати.

Виконавець приступає до виконання проектних робіт після надання замовником всіх характеристик об'єкту (п. 1.5 договору).

За умовами п. 2.1 договору ціна проектних робіт включає відшкодування витрат виконавця та плату за виконані ним роботи і становить 179550,00 грн., в т. ч. 20 % ПДВ.

Пунктом 2.2. договору передбачено обов'язок відповідача сплатити позивачу аванс у розмірі 30 % від загальної суми договору.

Згідно із п. 6.1 цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання та скріплення печатками сторін.

При цьому, строк його дії починає свій перебіг у момент, визначений у п. 6.1. договору та закінчується після повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 6.2 договору).

Дослідивши умови укладеного між сторонами договору, колегія суддів дійшла висновку, що за своєю правовою природою такий договір є договором підряду на проведення проектних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 324 ГК України та ч. 1 ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити їх.

В силу норм ч. 1 ст. 889 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Згідно п. 1.7 договору визначено обов'язок виконавця передати замовникові результати проектних робіт (документацію) протягом 60-ти календарних днів після підписання даного договору, скласти й зі свого боку підписати акт здавання-приймання виконаних робіт.

У свою чергу, пунктом 1.8. договору передбачено обов'язок замовника не зволікати із прийманням результатів виконаних проектних робіт та підписати акт здавання-приймання в день його отримання.

У разі виявлення істотних недоліків у результатах виконаних проектних робіт замовник вправі вимагати від виконавця усунення таких недоліків у 3-денний строк і лише після їх остаточного усунення у 2-денний строк підписати акт здавання-приймання (п. 1.9 договору).

Згідно п. 3.3 договору виконавець зобов'язався в обумовлений договором строк виконати проектні роботи і передати замовнику їх результати та документацію; забезпечити якість проектних робіт згідно з вимогами замовника; за свій рахунок усунути приховані недоліки, які неможливо було виявити під час приймання робіт, але не пізніше як через рік з моменту підписання акту прийняття виконаних робіт.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання п. 3.3 договору позивач здав, а відповідач прийняв роботи по виготовленню проектів та кошторисної документації на "Розрахунок скорочених викидів парникових газів при санації будівель" по погоджених об'єктах, що підтверджується актами виконаних робіт №1-№27 за грудень 2012 року на загальну суму 179550,00 грн.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).

Пунктом п. 3.1 договору визначено обов'язок відповідача в обумовлений цим договором строк провести оплату виконаних проектних робіт.

Натомість, із змісту договору не вбачається погоджених сторонами строків проведення остаточних розрахунків, з огляду на що при визначенні вказаного строку слід керуватись приписами ч. 2 ст. 530 ЦК України, що правильно враховано судом першої інстанції.

ТОВ "Престиж-Захід" в позовній заяві посилається на те, що відповідач допустив прострочення виконання зобов'язання, оскільки листом №01-18/986 від 25.02.2013 року, у відповідь на надіслані йому в лютому та в квітні 2013 року претензії, повідомив про відсутність бюджетних асигнувань, необхідних для погашення заборгованості.

У той же час, колегією суддів встановлено, що ні факт направлення позивачем претензії відповідачу щодо повернення спірних коштів, ні факт отримання відповідачем вказаної претензії або відмови у її задоволенні, не підтверджено жодними належними та допустимими доказами.

У контексті викладеного, апеляційний суд звертає увагу на те, що повідомлення про вручення поштового відправлення від 09.04.2013 року (а.с. 64) без опису вкладення цінного листа та за відсутності самих претензій позивача від лютого чи квітня 2013 року, не може бути належним доказом звернення до відповідача із вимогою погасити заборгованість за договором, оскільки із такого повідомлення неможливо встановити, що саме було надіслано відповідачу.

Крім того, колегія суддів надаючи оцінку листу відділу освіти та виховання Володимирецької райдержадміністрації № 01-18/986 від 25.02.2013 року зауважує, що такий лист містить посилання на договори №01/07 від 19.07.2012 року та №01/17 від 19.07.2012 року, у той час як договір на виконання проектних робіт № 01/11 укладений 02.11.2012 року.

За наявності вказаних суперечностей, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 23.03.2015 року зобов'язано ТОВ "Престиж-Захід" надати в судове засідання докази надіслання та вручення відповідачу претензії по договору №01/11 від 02.11.2012 року.

Однак, позивач вимоги ухвали суду від 23.03.2015 року не виконав, доказів звернення до відповідача у порядку, передбаченому ч. 2 ст. 530 ЦК України, не надав.

У свою чергу, представник відповідача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції заперечив наявність в Управлінні освіти, молоді та спорту Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області як претензії по договору №01/11 від 02.11.2012 року, так і оригіналу самого договору №01/11 від 02.11.2012 року.

Відтак, у порушення ст. ст. 33, 34 ГПК України доказів того, що станом на час звернення до суду для відповідача виникло зобов'язання по оплаті вартості робіт, позивачем не подано та матеріали справи не містять.

Таким чином, враховуючи невизначеність договором конкретного терміну здійснення остаточних розрахунків між сторонами, колегія суддів дійшла висновку, що обов'язок відповідача оплатити вартість робіт не настав, що свідчить про відсутність порушеного суб'єктивного матеріального права, за захистом якого останній звернувся до суду, та передчасність заявленого позову, що є підставою для відмови в його задоволенні.

Отже, суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, внаслідок чого дійшов висновку, які їм не відповідають, з огляду на що оскаржене рішення підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності договору №01/11 від 02.11.2012 року вимогам Бюджетного кодексу України, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки недійсність вказаного договору не є предметом даного спору. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що у провадженні господарського суду Львівської області перебуває справа №914/557/15 за позовом заступника прокурора Рівненської області в інтересах держави в особі Управлінні освіти, молоді та спорту Володимирецької районної державної адміністрації Рівненської області до ТОВ "Престиж-Захід" про визнання недійсним договору на виконання проектних робіт №01/11 від 02.11.2012 року.

Крім того, враховуючи, що рішення господарського суду Рівненської області від 19.02.2014 року підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові, сплачені на його виконання кошти підлягають поверненню, у порядку передбаченому ст.122 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника прокурора Рівненської області задоволити.

Рішення господарського суду Рівненської області від 19.02.2014 року у справі №918/134/14 скасувати та прийняти нове рішення.

У позові товариства з обмеженою відповідальністю "Престиж-Захід" до Управління освіти, молоді та спорту Володимирецької райдержадміністрації Рівненської області про стягнення 179550 грн. - відмовити.

Доручити господарського суду Рівненської області видати наказ з урахуванням положень ст.122 ГПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Справу №918/134/14 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Розізнана І.В.