Постанова

від 27.03.2015 по справі 813/566/15

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2015 року м. Львів № 813/566/15

17 год. 10 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Рехліцької Ю.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Савка Т.В.;

відповідача: представники Юрчак Ю.Ю., Мастикаш О.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного малого підприємства «Корн» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне мале підприємство «Корн» (далі - ПМП «Корн») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ДПІ у Сихівському районі), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000082201 від 28.01.2015 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуване рішення прийнято на підставі акта перевірки №5/13-50-22-11-06/13835054 від 13.01.2015 року, у якому податковий орган вказав про відсутність реально вчинених господарських операції з ПП «Хілтон Тайм» та ПП «Свентовіт», оскільки не було представлено під час перевірки товарно-транспортних накладних та інших відповідних супровідних документів по транспортуванню товару, довіреностей на отримання товару. Позивач з такими висновками не погоджується, оскільки такі ґрунтуються лише на актах перевірки вищезазначених контрагентів.

Крім цього, представник позивача зазначив про те, що відповідач не надав належної правової оцінки документам, які підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача з вказаними контрагентами. Долучені до матеріалів справи документи, на думку позивача, повністю спростовують висновки відповідача про порушення податкового законодавства щодо заниження податку на додану вартість, а тому прийняте на основі таких висновків податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву, зміст яких зводиться до такого. Оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акта №5/13-50-22-11-06/13835054 від 13.01.2015 року, складеного за наслідками позапланової виїзної документальної перевірки ПМП «Корн» (код ЄДРПОУ 13835054) з питань дотримання своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків з ПП «Хілтон Тайм» (код ЄДРПОУ 38679764) за липень 2014 року, з ПП «Свентовіт» (код ЄДРПОУ 38857655) за серпень 2014 року.

В процесі даної перевірки встановлено відсутність реально вчинених господарських операції між позивачем та його контрагентами ПП «Хілтон Тайм» та ПП «Свентовіт». У підсумку відповідач зазначив, що ПМП «Корн» занижено податок на додану вартість на загальну суму 39432, 90 грн., в тому числі за липень 2014 року в сумі 6555,03 грн., за серпень 2014 року в сумі 32877,87 грн.

Саме з цих мотивів податковий орган прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000082201 від 28.01.2015 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 39432,90 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 9858,22 грн., всього на суму 49291,12 грн., і на думку відповідача підстав для його скасування немає.

Також, представники відповідача вказали, що у контрагентів позивача ПП «Хілтон Тайм» та ПП «Свентовіт» власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, основних засобів, дозволів, кваліфікаційного персоналу немає, що виключає можливість виконання взятих зобов'язань згідно договорів, укладених з ПМП «Корн».

Крім цього, відповідач в акті перевірки зазначив, що позивачем під час перевірки не представлено товарно-транспортних накладних та інших відповідних супровідних документів по транспортуванню товару, довіреностей на отримання товару.

Представники відповідача підтримали письмові заперечення та просили відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ПМП «Корн» зареєстроване як юридична особа 10.07.1992 року, що підтверджується копією Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АГ №203421, основним видом діяльності названого підприємства є оптова торгівля одягом і взуттям.

З 24.12.2014 року по 30.12.2014 року ДПІ у Сихівському районі проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПМП «Корн» (код ЄДРПОУ 13835054) з питань дотримання своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків з ПП «Хілтон Тайм» (код ЄДРПОУ 38679764) за липень 2014 року, з ПП «Свентовіт» (код ЄДРПОУ 38857655) за серпень 2014 року, за наслідками якої складено акт №5/13-50-22-11-06/13835054 від 13.01.2015 року (далі - акт перевірки від 13.01.2015 року).

Як вбачається зі змісту даного акта, під час перевірки ПМП «Корн» відповідач використав довідку ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС від 03.09.2014 року №467/22-03/38679764 «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Хілтон Тайм» (код за ЄДРПОУ 38679764) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за липень 2014 року» та довідку ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС від 02.10.2014 року №535/10-13-22-03/38857655 «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Свентовіт» (код за ЄДРПОУ 38857655) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за період серпень 2014 року», в яких зазначено про відсутність власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, основних засобів, дозволів, кваліфікаційного персоналу, що свідчить про відсутність факту здійснення фінансово-господарських операцій.

Також, серед іншого, контролюючий орган в акті перевірки вказав про те, що позивачем під час перевірки не представлено товарно-транспортних накладних та інших відповідних супровідних документів по транспортуванню товару, довіреностей на отримання товару.

У висновках акта перевірки від 13.01.2015 року відповідач зазначив про порушення ПМП «Корн» п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 39432, 90 грн., в тому числі за липень 2014 року в сумі 6555,03 грн., за серпень 2014 року в сумі 32877,87 грн.

На основі таких висновків було прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.01.2015 року №0000082201, яким ПМП «Корн» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 39432,90 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 9858,22 грн., всього на суму 49291,12 грн.

Дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо взаємовідносин позивача та його контрагента ПП «Хілтон Тайм».

ПП «Хілтон Тайм» (Постачальник) та ПМП «Корн» (Покупець) уклали договір купівлі-продажу товару від 30.01.2014 року №30-01, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати Покупцю визначеним цим договором товар, а Покупець зобов'язується прийняти такий товар та оплатити його. Під товаром, що є предметом поставки за цим договором, розуміється товар, згідно специфікацій. Повне найменування товару, кількість товару, ціна на товар, асортимент та номенклатура товару, що підлягає поставці за даним договором, визначається у специфікаціях, які є додатком до цього договору та є невід'ємною частиною цього договору. Поставка здійснюється на умовах: самостійного вивозу товару Покупцем. Місцем поставки товару за цим договором є: франко-склад Постачальника.

На виконання умов даного договору Постачальник передав у власність Покупцю товар відповідно до видаткової накладної №234 від 08.07.2014 року.

ПП «Хілтон Тайм», у свою чергу, виписало позивачу податкову накладну №30 від 08.07.2014 року, що відображено у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за липень 2014 року.

На підтвердження виконання договірних зобов'язань та оплати товару, позивач долучив платіжне доручення №260 від 12.08.2014 року.

Суми ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Хілтон Тайм» відображено у податковій звітності ПМП «Корн», про що свідчить копія додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за липень 2014 року.

Щодо взаємовідносин позивача та його контрагента ПП «Свентовіт», суд зазначає наступне.

ПП «Свентовіт» (Постачальник) та ПМП «Корн» (Покупець) уклали договір купівлі-продажу товару від 01.08.2014 року №1/08-14, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується передати Покупцю визначеним цим договором товар, а Покупець зобов'язується прийняти такий товар та оплатити його. Під товаром, що є предметом поставки за цим договором, розуміється товар, згідно специфікацій. Повне найменування товару, кількість товару, ціна на товар, асортимент та номенклатура товару, що підлягає поставці за даним договором, визначається у специфікаціях, які є додатком до цього договору та є невід'ємною частиною цього договору. Поставка здійснюється на умовах: самостійного вивозу товару Покупцем. Місцем поставки товару за цим договором є: франко-склад Постачальника.

На виконання умов даного договору Постачальник передав у власність Покупцю товар відповідно до видаткових накладних: №ав-3с від 08.08.2014 року, №ав-5с від 18.08.2014 року, №ав-8с від 22.08.2014 року, №ав-11с від 26.08.2014 року, №ав-12с від 29.08.2014 року.

ПП «Свентовіт», у свою чергу, виписало позивачу податкові накладні №3 від 08.08.2014 року, №5 від 18.08.2014 року, №8 від 22.08.2014 року, №11 від 26.08.2014 року, №12 від 29.08.2014 року, що відображено у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2014 року.

На підтвердження виконання договірних зобов'язань та оплати товару, позивач долучив платіжні доручення: №282 від 18.08.2014 року, №290 від 22.08.2014 року, №292 від 26.08.2014 року, №333 від 15.09.2014 року, №341 від 19.09.2014 року.

Суми ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Свентовіт» відображено у податковій звітності ПМП «Корн», про що свідчить копія додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2014 року.

На підтвердження використання придбаних ТМЦ у господарській діяльності позивач також долучив: договори поставки: №14/14 від 16.05.2014 року, №23/14 від 12.06.2014 року, №24/14 від 17.06.2014 року, №26/14 від 17.06.2014 року, №27/14 від 23.06.2014 року, №30/1/14 від 16.06.2014 року, №33/14 від 28.07.2014 року; договір купівлі-продажу №17/14 від 26.05.2014 року; видаткові накладні: №РН-0028 від 29.08.2014 року, №РН-0043 від 02.09.2014 року, №РН-0044 від 29.08.2014 року, №РН-0046 від 29.08.2014 року, №РН-0049 від 29.08.2014 року, №РН-0072 від 05.09.2014 року, №РН-0065 від 26.08.2014 року, №РН-0058 від 07.08.2014 року; довіреність №159 від 05.09.2014 року.

Вирішуючи спір, суд керується наступними положеннями чинного законодавства.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Одночасно Конституцією встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Податковий кодекс України містить наступні нормативні положення щодо порядку формування податкового кредиту та сплати зобов'язань з податку на додану вартість.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З аналізу вказаних норм вбачається, що для встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Щодо анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП «Хілтон-Тайм», суд зазначає, що таке було анульовано лише 11.07.2014 року, тобто після здійснення господарських операцій із позивачем.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що довідки ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС від 03.09.2014 року №467/22-03/38679764 «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Хілтон Тайм» (код за ЄДРПОУ 38679764) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за липень 2014 року» та від 02.10.2014 року №535/10-13-22-03/38857655 «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Свентовіт» (код за ЄДРПОУ 38857655) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-покупцями та контрагентами-постачальниками за період серпень 2014 року» не можуть слугувати єдиною підставою для правової оцінки правовідносин з питань формування податкового кредиту, проте при дослідженні господарських операцій із контрагентами позивача ПП «Хілтон Тайм» та ПП «Свентовіт», суд враховує наступне.

На підтвердження перевезення ТМЦ від ПП «Хілтон Тайм» та ПП «Свентовіт» позивачем в судовому засіданні надано:

- подорожні листи службового легкового автомобіля: №118 від 28.08.2014 року, №117 від 25.08.2014 року, №116 від 18.08.2014 року, №113 від 07.08.2014 року, №112 від 09.07.2014 року на автомобілі BMW, державний номерний знак НОМЕР_2 та RENAULT TRAFIC, державний номерний знак НОМЕР_1, які використовуються позивачем у службових цілях, відповідно до договору найму (оренди) транспортних засобів №б/н від 15.06.2012 року, укладеного між ПМП «Корн» та громадянином ОСОБА_4;

- товарно-транспортні накладні: №12 від 29.08.2014 року, №11 від 26.08.2014 року, №7-14 від 09.07.2014 року, №3 від 08.08.2014 року, №5 від 18.08.2014 року.

Так, згідно з п. 11 Глави Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 р., основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Хоча серед документів, з якими чинне податкове законодавство пов'язує право платника на податковий кредит та на формування валових витрат, документи про перевезення вантажу не перелічені як обов'язкові, однак для достеменного з'ясування реального характеру господарської операції з поставки товару необхідно дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції (як-от при поставці товарів - документи на підтвердження їх транспортування, виконання вантажно-розвантажувальних робіт, прийняття за кількістю та якістю, зберігання тощо), наявність у організації-контрагента основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій з поставки, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій, зміни у їх майновому стані як обов'язкова ознака господарської операції.

Отже, товарно-транспортна накладна належить до первинної бухгалтерської документації, наявність якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковою.

Також чинним законодавством не передбачена заміна згаданих транспортних документів будь-якими іншими документами, тому здійснення поставки товарів на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік.

Дана позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в ухвалі від 27.03.2012 року та Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвала суду від 28.11.2012 року №К/9991/23061/12, від 30.01.2013 року №К/9991/43795/12.

В той же час, відповідно до п. 44.6 ст. 44 ПК України, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечував, що під час проведення перевірки та при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення, ПМП «Корн» не було надано товарно-транспортних накладних та інших відповідних супровідних документів по транспортуванню товару.

В той же час, позивачем не надано доказів того, що дані товарно-транспортні документи були вилучені правоохоронними органами під час виїмки або втрачені.

Відтак, суд не враховує подорожні листи службового легкового автомобіля: №118 від 28.08.2014 року, №117 від 25.08.2014 року, №116 від 18.08.2014 року, №113 від 07.08.2014 року, №112 від 09.07.2014 року та товарно-транспортні накладні: №12 від 29.08.2014 року, №11 від 26.08.2014 року, №7-14 від 09.07.2014 року, №3 від 08.08.2014 року, №5 від 18.08.2014 року, які не були надані контролюючому органу позивачем та не досліджувався податковим органом під час проведення перевірки і винесення податкового повідомлення-рішення. Крім того, вказані докази не спростовують висновків податкового органу щодо відсутності доказів транспортування товару.

Вказана позиція узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалах від 24.04.2014 року №К/800/29370/13 та від 26.02.2015 року №К/9991/39893/12.

Крім цього, ані під час перевірки, ані під час судового розгляду справи підприємство не надало суду доказів приймання, обліку товару, наявність яких є обов'язковою для підтвердження реальності вчинення господарських операцій.

Відповідно до п.44.1. ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 2, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №168/704).

Відповідно до п. 2.1, п. 2.2 ст. 2 Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Згідно з п.2.4 Положення, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.16 Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

В той же час, долучені до матеріалів справи видаткові накладні по господарських операціях з контрагентами ПП «Хілтон Тайм» та ПП «Свентовіт» не містять усіх обов'язкових реквізитів первинних документів, які передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме не містить: місця складання; посади, прізвища та імені особи одержувача, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; адреси одержувача.

Крім цього, суд звертає увагу, що зі змісту долучених до матеріалів справи наказів про відрядження №06/2к від 07.08.2014 року, №06/3к від 18.08.2014 року, №07/2к від 25.08.2014 року, №07/1к від 28.08.2014 року, №06/1к від 09.07.2014 року вбачається, що після повернення з відрядження директор фірми ОСОБА_4 повинен прозвітувати про витрачені на відрядження кошти. Проте, представником позивача не надано, до матеріалів справи не долучено документів на підтвердження витрачання коштів на відрядження у відповідності до вищезазначених наказів.

Оцінюючи пояснення сторін, письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між ПМП «Корн» та його контрагентами ПП «Хілтон Тайм» та ПП «Свентовіт», а долучені до матеріалів справи документи не містять обов'язкових реквізитів, визначених для первинних документів вимогами ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

При цьому, сама по собі наявність окремих документів не є підставою для висновків про фактичне здійснення господарських операцій, що, в свою чергу, вказує на відсутність підстав для формування податкового кредиту без підтвердження відповідними первинними документами.

За наведених обставин, суд погоджується із доводами контролюючого органу щодо заниження податку на додану вартість на загальну суму 39432, 90 грн., в тому числі за липень 2014 року в сумі 6555,03 грн., за серпень 2014 року в сумі 32877,87 грн.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що воно було прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено. За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у їх задоволенні слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові, не передбачено.

За приписами ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до квитанції №ПН1699 від 04.02.2015 року, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 190,00 грн., відтак решта несплаченої суми судового збору становить 1637,00 грн.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163,167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з Приватного малого підприємства «Корн» (вул. Антонича, 20, м. Львів, 79049, код ЄДРПОУ 13835054) решту суми судового збору в розмірі 1637 (одна тисяча шістсот тридцять сім) грн. 00 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 01.04.2015 року.

Суддя Клименко О.М.