Справа № 2-а-87/2007
Справа № 2-а-87/2007
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 листопада 2007 року Балаклійський районний суд Харківської області
у складі:
головуючого - судді Соколової К.А.,
при секретарі Щербак
Л.Ч., розглянувши у
відкритому судовому засіданні в місті Балаклія Харківської області справу
за
адміністративним позовом ОСОБА_1 до
Державного
підприємства Міністерства Оборони України „Балаклійський ремонтний
завод", за участю
третьої особи - військової частини А-1352,
про визнання дії (бездіяльності)
протиправними, стягнення грошової
компенсації та моральної шкоди -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до
Державного підприємства Міністерства Оборони України „Балаклійський ремонтний
завод", в якому просив визнати
протиправними та незаконними дії відповідача щодо надання неправдивої
інформації та бездіяльність щодо забезпечення своєчасної виплати компенсації по
звільненню за скороченням, стягнути
середню заробітню плату за 141 день затримки у розмірі 7573, 11 грн та моральну
шкоду в розмірі 19333 грн.
В обгрунтування своїх вимог
вказує, що наказом директора казенного
підприємства „Балаклійський ремонтний завод" від 29 грудня 2006 року №
280 він був
звільнений з військової служби у зв"язку зі скороченням штатів та
виключений зі списків
БРЗ з 31 грудня 2006 року, але
відповідні виплати та компенсації у сумі 9666, 74 грн.
здійснені не були. Він неодноразово звертався до відповідача з вимогою
виплатити
зазначену суму, але це позитивних
результатів не дало. 21 березня 2007 року він отримав
від відповідача листа, в якому
зазначалося, що з питання отримання
грошової компенсації
необхідно звертатися до військової частини А-1352, куди необхідні документи були
направлені 10 листопада 2006 року.
Із
зазначеного питання він звернувся до військової частини А-1352 і 20 квітня 2007
року одержав повідомлення про те, що
підставою для проведення нарахування грошового забезпечення йому, як звільненому з військової служби, є наказ директора КП МОУ „Балаклійський
ремонтний завод" про виключення його зі списків підприємства. Цей наказ
був виданий 29 грудня 2006 року, але
доведений до в/ч А-1352 лише 22 лютого 2007 року. З 1 січня 2007 року КП МОУ
„Балаклійський ремонтний завод" знаходиться на фінансовому забезпеченні у
військовій частині А-1215 міста Харкова.
Позивач
вважає, що бездіяльність КП МОУ
„Балаклійський ремонтний завод" на протязі одного місяця та 22 днів
призвело до затримки та ускладнення в отриманні грошових коштів у зв"язку
з наданням неправдивої інформації про надання необхідних документів у грудні
2006 р.
У
зв"язку із затримкою виплати вихідної допомоги, ОСОБА_1 просить стягнути на його користь середню заробітну плату
за час її затримки, а саме за 141
день, застосовуючи аналогію закону, тобто статтю 117 КЗпП України.
Крім
того позивач вважає, що в результаті
затримки виплати вихідної допомоги йому та членам його сім"ї була завдана
моральна шкода, яка виражається в
тому, що були порушені права його дитини
на достатній життєвий рівень у відповідності до статті 8 Закону України „Про
охорону дитинства", так як він
переніс душевні страждання, які були
підсилені тим, що дитина з березня 2006
року, знаходячись на диспансерному
обліку з приводу захворювання шлунку,
потребує дієтичного харчування,
яке повинно бути
збагаченим
вітамінами, що потребує додаткових
витрат.
Позивач
також вказує, що внаслідок неотримання
виплат по звільненню він та його дружина понесли душевні страждання у
зв"язку з тим, що за несплату ним
послуг ЗАТ „УМЗ" були обмежені послуги голосової телефонії та було надіслано
попередження про можливу передачу документів до суду. За несплату послуг ЗАТ
„УМЗ", які були надані його
дружині, були припинені послуги
телефонії, її номер був заблокований та
надіслана претензія з попередженням можливості стягнення суми у судовому
порядку.
Крім
того, він прострочив виконання
зобов'язань за кредитним договором з „Приватбанком" на суму 424-59 грн. та
отримав попереджувальний лист щодо можливого звернення „Приватбанку" з
відповідним позовом до суду. Зазначені обставини ще більше погіршили фінансове
становище сім"ї та підсилило душевні страждання його та членів сім'ї.
Позивач
також вказує, що внаслідок скрутного
матеріального становища, душевних
страждань з причин порушення прав його сім'ї внаслідок протиправних дій
відповідача, були зіпсовані родинні та
державні свята, зокрема - Новий
рік, Різдво, день народження сина та дружини, міжнародний жіночий день 8 березня.
У судовому
засіданні позивач підтримав свій позов в повному обсязі.
Представник
відповідача позов не визнав та пояснив,
що згідно вказівки ТВО заступника директора Департаменту фінансів МОУ
від 05.10.2006 року бюджетні підрозділи казенного підприємства МО України
„Балаклійський ремонтний завод" зараховані на фінансове забезпечення до
військової частини А-1352. У грудні 2006 року на адресу вказаної військової
частини була надана заявка на асигнування КП МОУ „Балаклійський ремонтний
завод, " в тому числі на вихідну допомогу при звільненні ОСОБА_1 20 лютого 2007 року ремонтним заводом повторно було
направлено до військової частини А-1352 документи щодо виплати позивачу
грошової допомоги. 21 травня 2007 року позивач одержав призначені йому при
звільненні кошти.
Представник
відповідача просив відмовити у позові,
посилаючись на безпідставність вимог позивача.
Представник
третьої особи позов також не визнав і пояснив,
що з 1 січня 2007 року КП МОУ „Балаклійський ремонтний завод" було
зараховане на фінансове забезпечення до військової частини А-1215. Згідно вимог
наказу Міністра оборони України від 28.10.2006 року № 625 „Про затвердження
Положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил
України" фінансове забезпечення включає: фінансове планування, витребування відкриття асигнувань, використання коштів відповідно до вимог
чинного законодавства, контроль за
використанням коштів, облік та
звітність, ведення діловодства
фінансового органу. Крім того, до 25
числа кожного місяця військова частина подає заявки за формою, визначеною забезпечувальним фінансовим
органом. 1
!0
листопада 2006 року військова частина А -1352 отримала від КП МОУ
„Балаклійський ремонтний завод" заявку на витребування коштів для виплати
грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям, які звільняються в грудні 2006 року, які були отримані військовою частиною в
грудні 2006 року. Але ці кошти не були виплачені тому, що з 01.01.2007 року виплата грошової
допомоги при звільненні позивачу повинна була здійснити в/ч А 1215.
22.03.2007
року позивач звернувся до в/ч
А 1352 з проханням надати інформацію про причину нездійснення виплати
грошової допомоги при звільненні і отримав відповідь, що виплату грошової допомоги йому повинна
здійснити в/ч А-1215. За ініціативою начальника фінансової служби в/ч А 1352
було дозволено, як виняток, замовити кошти та здійснити розрахунки з
позивачем, що і було зроблено 22 травня
2007 року.
Представник
третьої особи вважає, що чинним
законодавством не передбачені терміни
виплати грошової допомоги при
звільненні, тому з
цих підстав позов
задоволенню
не підлягає. Посилання позивача на статтю 117 КЗпП України представник третьої
особи також вважає безпідставним.
Вислухавши
пояснення сторін, представника третьої
особи, допитавши свідків, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як
вбачається із витягу з наказу директора Казенного підприємства „Балаклійський
ремонтний завод" № 280 від 29 грудня 2006 року позивач був звільнений з
військової служби в запас за пунктом 63 підпункт „г" ( у зв"язку зі скороченням штатів)
Положення „Про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил
України" з 31 грудня 2006 року.
Цим же
наказом встановлено виплатити ОСОБА_1
премію за грудень 2006 року,
щомісячну надбавку за безперервну службу, одноразову грошову винагороду та грошову
допомогу (а.с. 8).
Загальна
сума, яка підлягала виплаті
позивачу, складала 9829, 59 грн
(а.с. 21).
Судом
встановлено, що 10 листопада 2006 року
військова частина А-1352 дійсно отримала від КП МОУ „ Балаклійський ремонтний
завод" заявку на витребовування коштів для виплати грошової допомоги при
звільненні військовослужбовців, які
звільняються в грудні 2006року, про що
наголошував представник відповідача,
заперечуючи проти позову. Представник третьої особи також це підтвердив
в судовому засіданні. Кошти надійшли до військової частини в грудні 2006
року, але не були виплачені позивачу.
Наказ №
280 від 29 листопада 2006 року про звільнення позивача з військової служби у
запас у зв"язку зі скороченням штатів був повторно направлений до
військової частини А-1352 20 лютого 2007 року (а.с. 10, 56, 57). Грошове забезпечення та вихідна
допомога при звільненні позивачу була виплачена 21 травня 2007 року у сумі
9666-74 грн.(а.с. 27).
На
підставі викладеного, суд приходить до
висновку, що підстав для задоволення
вимоги ОСОБА_1 про
визнання протиправними дій ( бездіяльності) відповідача щодо надання
неправдивої інформації та незабезпечення своєчасної виплати компенсації
немає, оскільки викладене свідчить про
активні дії відповідача, направлені на
забезпечення прав військовослужбовця.
Крім
того, суд не вбачає підстав для
стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки виплати допомоги
при звільненні у відповідності до ст. . 117 КЗпП України, оскільки грошове забезпечення
військовослужбовців та звільнених в запас регламентується спеціальними
законами, а саме : Законами України „
Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", „ Про державні гарантії соціального захисту
військовослужбовців, які звільняються із
служби у зв"язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей", а отже норми КЗпП України до цієї категорії
не застосовуються.
Відповідно
до ст. 1167 ЦК України моральна
шкода, завдана фізичній особі неправомірними
рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявністю її вини.
Відмовляючи
у задоволенні вимоги позивача у задоволенні позову в частині визнання дії
(бездіяльності) протиправними, суд тим
самим встановив правомірність дій відповідача,
у зв"язку з чим підстави для задоволення вимоги про стягнення
моральної шкоди відсутні.
Керуючись ст.
ст. 6, 11, 159-163 КАС України, Законом України „Про соціальний і
правовий захист військовослужбовців та членів їх
сімей", Законом України
„Про
компенсацію
громадянам втрати частини доходів у зв"язку з порушенням строків їх
виплати" від 19 жовтня 2000 року зі змінами і доповненнями від 16 січня
2003 року, ст. 1167 ЦК України суд
ПОСТАНОВИВ:
У
задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного підприємства Міністерства Оборони
України „Балаклійський ремонтний завод",
за участю третьої особи військової частини А-13 52 про визнання дії
(бездіяльності) протиправними, стягнення
грошової компенсації та моральної шкоди -відмовити.
постанова
може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через
Балаклійський районний суд шляхом подачі в 10 денний термін з дня складання в
повному обсязі постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього
протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції
або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Суд | Балаклійський районний суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 07.11.2007 |
Оприлюднено | 17.08.2009 |
Номер документу | 4339216 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Чортківський районний суд Тернопільської області
Квятковська Л.Й.
Адміністративне
Балаклійський районний суд Харківської області
Соколова К.А.
Адміністративне
Звенигородський районний суд Черкаської області
Гончаренко Т.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні