Постанова

від 29.10.2007 по справі 2-а-87/2007

ЛУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-a-87/2007 p

Справа № 2-a-87/2007 p.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2007

року                 Лубенський

міськрайонний суд Полтавської області

колегіальним

складом суду в складі:

головуючого

судді Гудкова С.В. суддів:

Чередникової B.C., Литвина М.М.,

при секретарі: Яценко Л.І. представника відповідача: Бадун О.В.

розглянувши у

відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни справу за позовом ОСОБА_1

до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління

праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної

адміністрації, Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого

комітету Лубенської міської ради, Головного управління праці та соціального

захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації, Міністерства

праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України,

Міністерства з питань надзвичайних ситуацій, Держказначейства України про

перерахунок та стягнення одноразової грошової компенсації на оздоровлення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1

звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального

захисту населення виконавчого комітету Лубенської міської ради, Центру по

нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та

соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації про

перерахунок та стягнення одноразової грошової компенсації на оздоровлення за

період з 1999 року по 2005 рік в сумі 13 018 грн.30 коп.

Позивач свій

позов мотивував тим, що він з 2003 року являється учасником ліквідації наслідків

аварії на ЧАЕС у 1986 році 1 категорії, а в період часу з 1999 року по 2002 рік

був визнаний учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії. В

зв'язку з погіршенням його стану здоров'я, у 2003 році Полтавською обласною

МСЕК його було визнано інвалідом З групи внаслідок хвороби , пов'язаної з

ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС .

На підставі

ст.48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи" має право на отримання щорічної

допомоги на оздоровлення. Таку допомогу він отримував щорічно у 1999 -2004

роках в розмірі - 26 грн.70 коп., а у 2005 році - 21 грн.50 коп. , а не 5

розмірів мінімальної заробітної плати, як учасник ліквідації наслідків аварії

на ЧАЕС 2 категорії, з 2004 року по 2005 рік - 4 мінімальної заробітної плати,

як інвалід III групи, що передбачено ст. 48 Закону України „Про статус

і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи".           

Прохає суд

зобов'язати Лубенське міське управління праці та соціального захисту населення

Лубенського міськвиконкому здійснити перерахунок щорічної допомоги на

оздоровлення, що складає 12 628 гривень 70 копійок . Зобов'язати Центр по

нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та

соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації

виплатити йому щорічну допомогу на оздоровлення, що складає 12 628 гривень 70

копійок .

29.08.2007р.,

17.10.2007р. ухвалами Лубенського міськрайонного суду по справі залучено в якості

співвідповідачів : Головне управління праці та соціального захисту населення

Полтавської обласної державної адміністрації, Міністерство праці та соціальної

політики України, Міністерство фінансів України, Міністерство з питань

надзвичайних ситуацій України та Державне Казначейство України.

Позивач під час

розгляду справи свої позовні вимоги уточнив та збільшив, прохав зобов'язати

Лубенське міське управління праці та соціального захисту населення Лубенського

міськвиконкому здійснити перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за

1999-2005 роки в сумі 13 018 гривень 30 копійок . Зобов'язати Центр по

нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та

соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації виплатити

йому щорічну допомогу на оздоровлення за 1999-2005 роки в сумі 13 018 гривень

30 копійок .

Представник

відповідача Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого

комітету Лубенської міської ради - Бадун О.В., проти задоволення позову заперечує,

пояснила, що позивач згідно ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний

захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" має

право щорічну допомогу на оздоровлення. Однак орган, які вона представляє

самостійно позбавлений можливості вирішувати питання щодо розміру сум, які

підлягають виплаті даній категорії громадян. Кошти на зазначені виплати щорічно

виділяються з Державного бюджету України через Міністерство фінансів України та

Міністерство праці та соціальної політики України. Такі кошти одержує для

адресного розподілення громадянам, на ім'я яких вони виділені, тобто лише

передає громадянам виділені їм кошти. Відповідач, як орган виконавчої влади

нижчого рівня діяли в межах повноважень, передбачених законодавством, згідно з

кошторисом розпорядниківу бюджетних коштів, розпису Державного бюджету України

та у відповідності до напрямків витрачання бюджетних коштів бюджетному

асигнуванню.

Міністерство

праці та соціальної політики України, Міністерство з питань надзвичайних ситуацій,

Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці

та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації,

Головне управління праці та соціального захисту населення Полтавської обласної

державної адміністрації , Державне казначейство України, Міністерство фінансів

України, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи,

в судове засідання своїх представників не направили, про причини неявки своїх

представників суд не повідомили.

Відповідно до

ст. 128 п.4 КАС України суд вважає можливим розглянути справу у відсутність

представників відповідачів , на підставі наявних матеріалів, які є достатніми

для прийняття рішення.

Заслухавши

учасників процесу, з'ясувавши обставини справи, суд вважає, що позов слід

задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно ст. 22

Конституції України при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних

законів звужувати зміст та обсяг існуючих прав і свобод забороняється.

Згідно ст. 48

Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали

внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що учасникам ліквідації

наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами III групи

внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується щорічна допомога на

оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, а учасникам

ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії в розмірі п'яти мінімальних

заробітних плат .

Судом

встановлено, що відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 03.06.2003 року

Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої

категорії і має право на пільги і компенсації встановлені Законом України

"Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи" (а.с.8). А в період часу з 1999 року по 2002

рік Позивач був визнаний учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2

категорії і відповідно до Закону має право на отримання щорічної  допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти

мінімальних заробітних плат. Зазначена обставина    сторонами визнається і не оспорюється.

У 2003 році

Полтавською обласною МСЕК Позивача було визнано інвалідом 3 групи внаслідок

хвороби , пов'язаної з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.3) і

відповідно до Закону має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в

розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

На протязі

1999-2005 років позивач отримував щорічну допомогу на підставі Постанови KM України

№ 836 від 26.07.1996 року „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок

Чорнобильської катастрофи" . У 1999 -2004 роках   в  

розмірі - 26 грн.70 коп., а у 2005 році - 21 грн.50 коп. , а не 5

розмірів мінімальної заробітної плати, як учасник ліквідації наслідків аварії

на ЧАЕС 2 категорії, з 2004 року по 2005 рік - 4 мінімальної заробітної плати,

як інвалід III групи, що передбачено ст. 48 Закону України „Про статус

і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської

катастрофи" . Всього позивач ОСОБА_1 отримав за зазначений період 181 грн.

70 коп. Факт отримання Позивачем вищезазначеної суми сторонами визнається і не

оспорюється.

На початку 2007

року Позивач дізнався, що йому невірно виплачувалась щорічна допомога на

оздоровлення, тому він звернувся до Управління праці та соціального захисту

населення Виконавчого комітету Лубенської міської ради про проведення

перерахунку та виплату щорічної допомоги на оздоровлення, але листом від

28.03.2007 року № 01/11-/007 від Відповідача він отримав відмову (а.с.5). Суд

визнає пропущення Позивачем позовної давності з поважних причин , враховуючи

юридичну необізнаність останнього.

Суд вважає, що

оскільки компенсаційні виплати особам регулюються Законом України, який має

вищу юридичну силу над підзаконними актами, зменшення цих компенсаційних виплат

заборонено Конституцією України, позивач має право на отримання заявлених ним в

позові сум.

При розрахунку

недоплаченої позивачу щорічної допомоги на оздоровлення суд вважає, що

необхідно виходити з розміру мінімальної заробітної плати на початок

1999-2005  років, що існували на час

виплати компенсації, а не з розміру встановленого на час звернення позивача до

суду, і визначає розмір щорічної допомоги на оздоровлення в 1999 році: 74 грн.

х 5 - 26,70 грн. = 343,30 грн.; в 2000 році: 74 грн. х 5 - 26,70 грн. = 343,30

грн ; в 2001 році: 118 грн. х 5 - 26,70 грн. = 563,30 грн ; в 2002 році: 140

грн. х 5 - 26,70 грн. = 673,30 грн ; в 2003 році: 185 грн. х 5 - 26,70 грн. =

898,30 грн.; в 2004 році: 205 грн. х 4 - 26,7 грн. = 793,30 грн.; в 2005 році:

262 грн. х 4 - 21,50 грн. = 1026,50 грн., а всього позивачеві ОСОБА_1 було

недонараховано та не виплачено 4641 грн. 30 коп., які повинні бути виплачені

позивачеві.

Доводи

відповідачів про те, що виплату таких компенсаційних виплат слід провадити в

межах бюджетних асигнувань, суд не може прийняти до уваги, оскільки обмеження

соціальних виплат учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС протирічить вимогам

Конституції та Законів України.

Приймаючи до

уваги, що головним розпорядником коштів на компенсаційні виплати особам, які

постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС до 2004 року було Міністерство з питань

надзвичайних ситуацій України, а з 2004 року є Міністерство праці і соціальної

політики України, які не мають особистих коштів для задоволення вимог позивача,

дані кошти слід запозичити з Державного бюджету України, суд вважає за

необхідним покласти обов'язок по 

виділенню коштів на Міністерство фінансів України з послідуючим

перерахуванням їх розпорядникам цих коштів, зобов'язавши Центр по нарахуванню

та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального

захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації виплатити їх

позивачу.

З урахуванням

вищевикладеного, перебуваючи в межах заявлених позивачем вимог, суд вважає, що

його позов слід задовольнити частково, віднести судові витрати за рахунок

держави.

Керуючись ст.

22, 64 Конституції України, ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний

захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",

ст.ст.8-12,86,128,158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов

ОСОБА_1   задовольнити частково.

Зобов'язати

Міністерство фінансів України виділити та перерахувати через Міністерство праці

та соціальної політики України Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних

виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Полтавської

обласної державної адміністрації для виплати ОСОБА_1 недоплачену щорічну

допомогу на оздоровлення за 1999-2005 роки в сумі 4641 (чотири тисячі шістсот

сорок одна ) гривна 30 (тридцять) копійок.

Зобов'язати

Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління   праці та соціального захисту населення

Полтавської обласної державної адміністрації виплатити ОСОБА_1 одержану на його

ім'я недоплачену щорічну допомогу на оздоровлення за 1999-2005 роки в сумі 4641

(чотири тисячі шістсот сорок одна) гривна 30 (тридцять) копійок.

Постанова може

бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом

двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається

протягом десяти днів з дня проголошення постанови.