Ухвала

від 21.01.2015 по справі 817/3225/14

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Справа №817/3225/14

21 січня 2015 р.м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Гломба Ю.О. за участю секретаря судового засідання Маринич В.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Петруля О.В.,

відповідача: представник Мазанович І.Ю.,

третьої особи: представник Гембара О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника третьої особи про залишення позовної заяви без розгляду у адміністративній справі за позовом

Державного підприємства "Висоцьке лісове господарство" доДубровицька районна державна адміністрація ; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТзОВ "Торф ленд Україна" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

В судовому засіданні представник третьої особи заявила клопотання про застосування наслідків пропуску позивачем строків звернення до суду та залишення позовної заяви без розгляду.

Предствник позивача заперечила проти клопотання.

Представник відповідача клопотання підтримав.

Розглянувши подане клопотання суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 04.07.2014 року позивач звернувся до відповідача з листом №485 (а.с.30), в якому просив переглянути та привести у відповідність до законодавства Акт визначення збитків, з врахуванням розрахунку збитків 2012 року.

15.08.2014 року Дубровицька РДА на лист позивача від 04.07.2014 року №485 повідомила про те, що висновки акта комісії по визначенню та відшкодуванню збитків завданих землевласникам та землекористувачам від 11.01.2008 року мають законну силу, а позивачу рекомендовано звернутися до суду. Одночасно вказаним листом повідомлено про відсутність доцільності повторного проведення засідання комісії (а.с.31).

Заявляючи клопотання представник третьої особи звернула увагу суду на те, що зміст листа позивача від 04.07.2014 року не тотожний предмету вимог позивача, а про відмову щодо перегляду розміру збитків позивачу стало відомо з дати отримання листа Дубровицької РДА від 11.12.2012 року №06-01-09/359/12.

За змістом прохальної частини позовної заяви позивач просить визнати протиправною бездіяльність відповідача стосовно відмови у створенні комісії та зобов'язати його таку комісію утворити.

Причому, в судовому засіданні представник позивача наголосила, що таку бездіяльність відповідач допустив саме під час розгляду листа позивача від 04.07.2014 року. Тобто бездіяльність допущена саме 15.08.2014 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позивач до Дубровицького районного суду звернувся з адміністративним позовом 20.08.2014 року, що підтверджується відміткою канцелярії суду про його отримання.

Враховуючи зазначене суд приходить до висновку, що позовну заяву позивачем подано в межах встановленого строку.

Поряд з цим суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

В розумінні КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі Delcourt v. Belgium Суд зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення». У справі Bellet v. Frаnсе Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії Справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права». Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

З огляду на викладене, в задоволенні клопотання слід відмовити повністю за його безпідставності.

Керуючись ст.ст. 99, 100, 15 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання, - відмовити повністю.

Ухвала суду окремо не оскаржується.

Cуддя Гломб Ю.О.