Ухвала

від 16.02.2015 по справі 2а-7790/09/1370

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" лютого 2015 р. м. Київ К/9991/80833/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс»

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011

у справі № 2а-7790/09/1370 (28057/10/9104)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс»

до Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Львівської області

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Танк Транс» звернулося до суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Городоцькому районі Львівської області від 18.09.2009 № 0000642301/0, від 20.10.2009 № 0000722301/0, від 13.11.2009 № 0000642301/1 та № 0000722301/0.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.05.2010 позов задоволено повністю.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 скасовано постанову суду першої інстанції, у задоволенні позову відмовлено.

ТОВ «Танк Транс» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказане судове рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права: п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для зменшення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 18.09.2009 № 0000642301/0 бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 100020 грн. за червень 2009 року слугували висновки виїзної позапланової перевірки за період з 01.05.2009 по 31.05.2009, викладені в акті від 18.09.2009 № 58/23-32115067, про порушення вимог п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР.

Підставою для зменшення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 20.10.2009 № 0000722301/0 бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 52862 грн. за липень 2009 року слугували висновки виїзної позапланової перевірки за період: з 01.06.2009 по 30.06.2009, викладені в акті від 16.10.2009 № 66/23-32115067, про порушення вимог п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР.

Висновки податкового органу про вчинення позивачем вказаних порушень обґрунтовуються тим, що у позивача відсутнє право на віднесення до складу податкового кредиту за травень та червень 2009 року та на заявлення до бюджетного відшкодування за червень та липень 2009 року відповідно податку на додану вартість за операціями з придбання у ТОВ «Трейд Опторг ЛТД» автошин на підставі договору від 02.04.2009 № 02-04с/09, які не мали реального характеру.

Реальність таких операцій поставлена податковим органом під сумнів з огляду на непідтвердження факту сплати податку на додану вартість до держбюджету контрагентом - ТОВ «Трейд Опторг ЛТД» через неможливість проведення його зустрічної перевірки з причин відсутності за місцезнаходженням. Контролюючий орган також вказує на неможливість ведення господарської діяльності ТОВ «Трейд Опторг ЛТД» через відсутність власних та орендованих складських приміщень та транспортних засобів для здійснення господарської діяльності.

За результатами адміністративного скарження вищезазначених податкових повідомлень-рішень податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 13.11.2009 № 0000642301/1 та № 0000722301/0.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що реальність вчинення операцій позивача з ТОВ «Трейд Опторг ЛТД» підтверджено належними первинними документами.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що посилання відповідача щодо нереальності операцій з ТОВ «Трейд Опторг ЛТД» є обґрунтованими з огляду на відсутність вказаного контрагента за місцезнаходженням, відсутність у нього необхідних умов для ведення господарської діяльності.

Суд касаційної інстанції не може погодитися з такою позицією суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Порядок і підстави формування податкового кредиту, визначення сум податку, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, регламентовані п. 7.4, п. 7.5, п. 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), яких платник податків зобов'язаний дотримуватися.

За умови реального здійснення платником податків (покупцем) господарських операцій з придбання товару (робіт, послуг), які призвели до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю, за відсутністю з боку такого платника порушення вимог наведених норм закону при формуванні податкового кредиту, обчисленні від'ємного значення та заявлення його до бюджетного відшкодування підстави для позбавлення його права на бюджетне відшкодування відсутні.

Закон № № 168/97-ВР не ставить право на заявлення до бюджетного відшкодування податку на додану вартість та на отримання такого відшкодування залежно від факту підтвердження зустрічною перевіркою сплати податку на додану вартість постачальником товару (робіт, послуг).

Допущені постачальником певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки для цього постачальника та не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальнику товару та на заявлення до бюджетного відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість.

Висновки про нереальний характер господарських операцій з поставки товарів (робіт, послуг) має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема обґрунтовуватись лише неможливістю проведення зустрічної перевірки через відсутність постачальника за місцезнаходженням.

В результаті дослідження питання щодо фактичного придбання позивачем товарів (автошин) судом першої інстанції достовірно встановлено, що господарські операції реально відбулися, підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами (видатковими накладними, податковими накладними, платіжними дорученнями, актами введення в експлуатацію, актами прийому-передачі), обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, які відповідають дійсності, складені з врахуванням економічної сутності проведених операцій.

До того ж судом першої інстанції встановлено, що податковим органом за результатами невиїзних документальних перевірок зафіксовано відсутність ТОВ «Трейд Опторг ЛТД» за адресою місцезнаходження: м. Київ, вул. Грушевського, б. 28/0, корп. 2, кв. 43, натомість згідно із запитом від 25.02.2010 № 3919087(2) Центральної бази даних юридичних осіб ДПА щодо розширених відомостей про ТОВ «Трейд Опторг ЛТД» фактичною адресою вказаної юридичної особи є: м. Київ, вул. Полуденка, б. 3.

За наявності достатніх доказів, що містять відомості про господарську операцію, розкривають її зміст та призначення яких пов'язується з господарською діяльністю, відсутність у юридичної особи основних засобів, не є підставою для висновку про нереальних характер господарських операцій.

Таким чином, судом першої інстанції не встановлено жодного фактичного порушення вимог наведених норм законодавства, яке б позбавляло позивача права на заявлення до відшкодування від'ємного значення з податку на додану вартість та отримання такого відшкодування.

Оскільки суд апеляційної інстанції порушив норми матеріального права, що призвело до помилкового скасування постанови суду першої інстанції та неправильного вирішення справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі законної і обґрунтованої постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 226, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Танк Транс» задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.11.2011 скасувати та залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.05.2010.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України , за заявою, поданою у порядку, встановленому статтями 236-239 1 Кодексу адміністративного судочинства України .

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

Ю.І. Цвіркун