Постанова

від 25.03.2015 по справі 910/20799/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" березня 2015 р. Справа№ 910/20799/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тарасенко К.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тищенко О.В.

за участю представників:

від позивача: Кабанцев О.І. - представник

від відповідача: Задоя Ю.М. - представник

від третьої особи: Скора Ю.В. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-13» на рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2014 року по справі № 910/20799/14 ( суддя: Гулевець О.В.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київодоканал»

до Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-13»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство «Київенерго»

про стягнення 38179,23 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2014 року у справі № 910/20799/14 позов задоволено частково.

Стягнуто з ЖБК «Авіатор-13» на користь ПАТ «Акціонерна компанія «Київодоканал» 31 015 (тридцять одну тисячу п'ятнадцять) грн. 11 коп. - заборгованості, 164 (сто шістдесят чотири) грн. 00 коп. - пені, 1550 (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят) грн. 76 коп. - штрафу, 1580 (одну тисячу п'ятсот вісімдесят) грн. 80 коп. - 3% річних, 3843 (три тисячі вісімсот сорок три) грн. 35 коп. - інфляційних втрат.

В іншій частині позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, ЖБК «Авіатор-13» звернувся до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2014 року у справі № 910/20799/14, а саме резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

Стягнути з ЖБК «Авіатор-13» на користь ПАТ «Акціонерна компанія «Київодоканал» 15 877 (п'ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят сім) грн. 18 коп. - заборгованості, 107 (сто сім) грн. 07 коп. - пені, 793 (сімсот дев'яносто три) грн. 86 коп. - штрафу, 841 (вісімсот сорок одна) грн. 74 коп. - 3% річних, 2096 (дві тисячі дев'яносто шість) грн. 78 коп. - інфляційних втрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням вимог чинного законодавства України, при цьому суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також суд не правильно застосував норми як матеріального так і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення господарського спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 апеляційну скаргу прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 25.02.2015.

20.02.2015 від представника відповідача надійшли додаткові пояснення, в яких відповідач підтримав вимоги апеляційної скарги, а також зазначив, що споживачі холодної води та водовідведення в місті Києві такі як ЖБК та ОСББ не зобов'язані сплачувати за постачання холодної води, що йде на підігрів.

У свою чергу позивач 25.02.2015 через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

У судовому засіданні 25.02.2015 оголошено перерву до 25.03.2015.

23.03.2015 представником відповідача було подано клопотання про доручення додаткових доказів, а саме: листа позивача адресованого позивачу № 1822/08-13/30-15 від 19.02.2015 та обґрунтований розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем.

Представник третьої особи письмового відзиву на апеляційну скаргу не надав, однак у судовому засіданні її доводи підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції змінити.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та поданих письмових пояснень, заслухавши пояснення учасників судового процесу, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду підлягає зміні, а апеляційна скарга задоволенню з наступних підстав:

03.09.2003 між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київодоканал», правонаступником якого є - Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київодоканал», (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом «Авіатор-13» (абонент) укладено Договір № 03024/4-08 на послуги водопостачання та водовідведення (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору постачальник зобов'язався надавати відповідачу послуги з постачання питної води та водовідведення, а абонент - розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов Договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65 (надалі - Правила користування).

На підставі зазначеного Договору відповідачу було відкрито особові рахунки та присвоєно коди 8-593, за якими здійснюється розрахунок питної води та водовідведення, а код 8-50593, за яким здійснюється розрахунок питної води, що використовується відповідачем для підігріву та її водовідведення.

Відповідно до п. 2.1 Договору постачальник зобов'язаний: забезпечувати постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 «Вода питна»; приймати каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимі концентрації шкідливих речовин.

Пунктом 2.2 Договору визначено, що абонент зобов'язаний сплачувати вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг абонентом здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього Договору; щоквартально представляти перелік об'єктів, в тому числі субабонентів, яким подається вода (приймаються стоки) у відповідності з вимогами правил; відповідати за збереження водолічильників, водомірних вузлів, з'єднань на водомірних вузлах та санітарний стан приміщення водомірного вузла; мати резерв водолічильників для негайної заміни вибувших із ладу приладів. Типорозмір нового лічильника встановлюється постачальником; при зміні своїх реквізиті повідомляти про це постачальника у семиденний термін; при відчуженні належних йому об'єктів водоспоживання, вносити про це зміни до договору у семиденний термін з моменту підписання акту прийому-передачі та сповіщати нового власника про обов'язок оформитися абонентом у постачальника.

Положеннями п. 2.3 Договору передбачено, що абонент в кінці кожного місяця направляє до постачальника свого повноважного представника з письмовою інформацією, відповідно з додатком №1 даного договору, щодо об'єму спожитих ним послуг з водопостачання (водовідведення), за останній місяць, для проведення звірки розрахунків з постачальником та підписання відповідного акту. Інформація повинна бут надана у такому виді: заборгованість мешканців, на власні потреби, орендарів і субабонентів, що фінансуються з районного і міського бюджетів, інших орендарів, і субабонентів, за холодну воду для приготування гарячої води, субсидії ветеранам ВВВ, пільги учасникам ліквідації на ЧАЕС, різницю в тарифах.

Згідно з п. 3.1 Договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Умовами п. 3.3 Договору визначено, що кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п. 21.2 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.

Пунктом 3.4 Договору визначено, що абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів банківської установи.

Відповідно п. 3.5 Договору сторони погодили, що абонент у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг зобов'язаний у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи направити повноважного представника з обґрунтованими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

Цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання (п. 7.1 Договору).

Позов мотивовано тим, що на виконання умов Договору позивачем надано послуг з водопостачання та водовідведення у період з 01.09.2011р. по 30.06.2014р. на суму 202409,58 грн., однак відповідач зобов'язання в частині оплати наданих послуг виконав лише частково, в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 31 015,11 грн. (з урахуванням перерахунків на суму 1 413,36 грн.).

Крім того, позивач просить стягнути інфляційні втрати в розмірі 3 868,56 грн., 3% річних в розмірі 1 580,80 грн., пеня в розмірі 164,00 грн. та штраф в розмірі 1 550,76 грн.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах (ч. 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води, зокрема зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

01.05.2000 між АК «Київенерго», правонаступником якого є ПАТ «Київенерго», (третя особа) та ЖБК «Авіатор-13» (позивач) було укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 820137, відповідно до умов якого ПАТ «Київенерго» здійснює постачання, користування та своєчасну сплату в повному обсязі теплової енергії у гарячій воді ЖБК «Авіатор-13».

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2.1 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 визначено, що договірні відносини щодо користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення здійснюються виключно на договірних засадах відповідно до Законів України «Про питну воду та питне водопостачання» та «Про житлово-комунальні послуги».

Пунктом 3.13 зазначених правил передбачено, що розрахунок з виробником послуг центрального водопостачання і водовідведення на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, здійснюється суб'єктами господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем нараховано відповідачу заборгованість в сумі 15 137,93 грн. за кодом № 8-50593 за постачання холодної води, яка йде на підігрів (т. 1 а.с. 12-14), натомість відповідно до матеріалів справи забезпечення житлового будинку № 19-В по вул. Героїв Космосу у місті Києві водою, яка йде на виготовлення гарячої води здійснюється від виносних бойлерів, які заходяться на балансі Публічного акціонерного товариства «Київенерго», а відповідно у відповідності до п. 3.13. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 у відповідача відсутній обов'язок по сплаті позивачу за воду поставлено по коду № 8-50593.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем не виконано належним чином зобов'язання за Договором в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг, в результаті чого утворилась заборгованість в сумі 15 877,18 грн., а відповідно позовні вимоги в частині стягнення 15 877,18 грн. заборгованості є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до частини 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Положеннями п. 4.2 Договору сторони погодили відповідальність відповідача у вигляді сплати пені за несвоєчасну оплату послуг в розмірі подвійної ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до п. 4.1 Договору за безпідставну відмову від оплати наданих послуг відповідач сплачує штраф у розмірі 10 відсотків від несплаченої суми.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, колегією суддів здійснено перерахунок штрафних санкцій, а відповідно з відповідача на користь позивача підлягає стягненню107,07 грн. пені та 793,86 грн. штрафу.

Згідно із ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до арифметично правильного розрахунку з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 296,78 грн. інфляційних втрат та 841, 74 грн. 3 % річних

Згідно з п. 10 ч. 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у постанові має бути зазначено новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 10.12.2014 року у справі № 910/20799/14 підлягає зміні у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, апеляційна скарга Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-13» підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-13» задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2014 по справі № 910/20799/14 змінити.

3. Позов задовольнити частково.

4. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-13» (03146, м. Київ, вул. Героїв Космосу, будинок 19-в, код ЄДРПОУ 22885476) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київодоканал» 01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) 15877,18 (п'ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят сім грн. 18 коп.) грн. - заборгованості, 107,07 (сто сім грн. 07 коп.) грн. - пені, 793,86 (сімсот дев'яносто три грн. 86 коп.) грн. - штрафу, 841,74 (вісімсот сорок одну грн.74 коп.) грн. - 3% річних, 2096,78 (дві тисячі дев'яносто шість грн. 78 коп.) грн. - інфляційних втрат, 943,46 (дев'ятсот сорок три грн. 46 коп.) грн. - судового збору за подання позовної заяви.

5. В решті позовних вимог відмовити.

6. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київодоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Авіатор-13» (03146, м. Київ, вул. Героїв Космосу, будинок 19-в, код ЄДРПОУ 22885476) 441,77 (чотириста сорок одну грн. 77 коп.) грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

7. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

8. Матеріали справи № 910/20799/14 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Головуючий суддя К.В. Тарасенко

Судді І.А. Іоннікова

О.В. Тищенко