Постанова

від 04.06.2015 по справі 910/20799/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2015 року Справа № 910/20799/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кота О.В., суддівКочерової Н.О. (доповідач), Саранюка В.І., розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 у справі№ 910/20799/14 господарського суду міста Києва за позовомпублічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" дожитлово-будівельного кооперативу "Авіатор-13", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача публічне акціонерне товариство "Київенерго", простягнення 38 179,23 грн за участю представників сторін:

від позивача: Кабанцев Я.І., дов. від 31.03.2015

від відповідача: Шевченко В.С., дов. від 30.04.2015

від третьої оcоби: Король О.М., дов. від 26.12.2014

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2015 року публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до господарського суду з позовом до житлово-будівельного кооперативу "Авіатор-13" про стягнення 38 179,23 грн заборгованості за договором на послуги водопостачання та водовідведення №03024/4-08 від 03.09.2003, з яких: 31 015,11 грн - заборгованість за надані послуги водопостачання та водовідведення, 3 868,56 грн - інфляційні втрати, 1 580,80 грн - три проценти річних, 164,00 грн - пеня та 1 550,76 грн - штраф.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов укладеного між ним та позивачем договору на послуги водопостачання та водовідведення №03024/4-08 від 03.09.2003 в частині своєчасної та повної оплати вартість наданих позивачем послуг з водопостачання та водовідведення у період з 01.09.2011 по 30.06.2014, в результаті чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, яку позивач і просить стягнути з відповідача, а також просить стягнути інфляційні втрати, три відсотки річних, пеню, штраф та судові витрати.

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.12.2014 (суддя Гулевець О.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з ЖБК "Авіатор-13" на користь ПАТ "Акціонерна компанія "Київодоканал" 31 015, 11 грн заборгованості, 3 843,35 грн інфляційних втрат, 1 580,80 грн три проценти річних, 164,00 грн пені, 1 550,76 грн штрафу та 1 825,79 грн судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що умови договору на послуги водопостачання та водовідведення №03024/4-08 від 03.09.2003 передбачають обов'язок відповідача оплачувати як вартість наданих позивачем послуг з постачання холодної питної води та водовідведення, так і вартість послуг з постачання холодної води, що використовується відповідачем для підігріву та її водовідведення. У зв'язку з цим суд визнав доведеним існування заборгованості відповідача перед позивачем за надані у період з 01.09.2011 по 30.06.2014 послуги з водопостачання та водовідведення та арифметично вірними проведені позивачем розрахунки сум основного боргу, трьох відсотків річних, пені та штрафу. Однак, за висновком суду, сума інфляційних втрат визначена позивачем невірно, у зв'язку з чим суд провів власний їх розрахунок та задовольнив позовні вимоги частково.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 (склад колегії суддів: Тарасенко К.В. - головуючий, судді: Іоннікова І.А., Тищенко О.В.) апеляційну скаргу ЖБК "Авіатор-13" задоволено. Рішення господарського суду міста Києва від 10.12.2014 змінено. Позов задоволено частково. Стягнуто з ЖБК "Авіатор-13" на користь ПАТ "Акціонерна компанія "Київодоканал" 15 877,18 грн заборгованості, 2096,78 грн інфляційних втрат, 841,74 грн 3% річних, 107,07 грн пені, 793,86 грн штрафу та 943,46 грн судового збору за подання позовної заяви. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ПАТ "Акціонерна компанія "Київодоканал" на користь ЖБК "Авіатор-13" 441,77 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

При цьому, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заборгованості за обсяги води, яка використовується для потреб гарячого водопостачання з огляду на те, що така оплата повинна здійснюватися відповідно до умов п. 3.13. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008, балансоутримувачами теплових пунктів (котелень), яким в даному випадку є не відповідач, а ПАТ "Київенерго", на балансі якого знаходяться виносні бойлери, що виробляють гарячу воду для забезпечення житлового будинку № 19-В по вул. Героїв Космосу у місті Києві.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції визнав доведеною суму заборгованості відповідача перед позивачем за надані у період з 01.09.2011 по 30.06.2014 послуги з водопостачання питної води та водовідведення в сумі 15 877,18 грн, у зв'язку з чим здійснив перерахунок інфляційних втрат, трьох відсотків річних, пені, штрафу та задовольнив позовні вимоги частково.

В касаційній скарзі публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення з ЖБК "Авіатор-13" 15 137,93 грн заборгованості, 1 771,78 грн інфляційних втрат, 739,06 грн трьох відсотків річних, 56,93 грн пені та 756,90 грн штрафу. При цьому, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Зі змісту ст.111 7 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що завданням господарського суду касаційної інстанції є перевірка застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судами фактичних обставин справи.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, 03.09.2003 між відкритим акціонерним товариством "Акціонерна компанія "Київодоканал" (постачальник), правонаступником якого є позивач - публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київодоканал", та житлово-будівельним кооперативом "Авіатор-13" (абонент, відповідач) укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення № 03024/4-08 (далі за текстом - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався надавати відповідачу послуги з постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 "Вода питна"; та приймати каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимі концентрації шкідливих речовин, а абонент - розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994.

На підставі зазначеного договору позивач відкрив відповідачу особові рахунки та присвоїв код 8-593, за якими здійснюється розрахунок питної води та водовідведення, та код 8-50593, за яким здійснюється розрахунок питної води, що використовується відповідачем для підігріву та її водовідведення.

Пунктом 2.2. договору визначено, що абонент зобов'язаний сплачувати вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку передбаченому чинним законодавством, а у разі зміни тарифів - оплачувати послуги за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього Договору.

Відповідно до п. 2.3. договору абонент в кінці кожного місяця направляє до постачальника свого повноважного представника з письмовою інформацією, відповідно з додатком №1 даного договору, щодо об'єму спожитих ним послуг з водопостачання (водовідведення) за останній місяць для проведення звірки розрахунків з постачальником та підписання відповідного акту. Інформація повинна бути надана у такому виді: заборгованість мешканців, на власні потреби, орендарів і субабонентів, що фінансуються з районного і міського бюджетів, інших орендарів, і субабонентів, за холодну воду для приготування гарячої води, субсидії ветеранам ВВВ, пільги учасникам ліквідації на ЧАЕС, різниця в тарифах.

Згідно з п.п. 3.1., 3.3. договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента. Кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно із показниками водолічильника та інших способів визначення об'ємів стоків, що потрапляють у міську каналізацію у відповідності з п. 21.2. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України.

Пунктами 3.4., 3.5. договору визначено, що абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів банківської установи. У разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи направити повноважного представника з обґрунтованими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідного акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

Цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання і набуває чинності з моменту його підписання. (п. 7.1. договору)

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач зазначав, що ним на виконання умов договору у період з 01.09.2011 по 30.06.2014 надано відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на суму 202409,58 грн, які відповідач оплатив лише частково, на суму 169 981,11 грн, в результаті чого у нього, за розрахунком позивача, утворилась заборгованість в сумі 31 015,11 грн (в т.ч. 15 847,18 грн - заборгованість з постачання холодної води та водовідведення (за кодом абонента 8-593) та 15 137,93 грн - заборгованість з постачання холодної води, що використовується відповідачем для підігріву (за кодом абонента 8-50593), стягнення якої з відповідача є предметом спору у даній справі. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі 3 868,56 грн, три проценти річних в розмірі 1 580,80 грн, пеню в розмірі 164,00 грн та штраф в розмірі 1 550,76 грн.

Предметом касаційного оскарження є постанова апеляційного господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за надані послуги з постачання холодної води, що використовується відповідачем для підігріву, та нарахованих на вказану суму заборгованості інфляційних втрат, трьох відсотків річних, пені та штрафу, а тому колегія суддів перевіряє законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції лише в оскаржуваній частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовник) надати послугу, а замовник, в свою чергу, зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу.

Стаття 903 ЦК України встановлює, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судами попередніх інстанцій укладеним між сторонами у справі договором на послуги водопостачання та водовідведення № 03024/4-08 від 03.09.2003 передбачено надання позивачем таких послуг, як: постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82 "Вода питна", та приймання каналізаційних стоків, які не перевищують гранично-допустимі концентрації шкідливих речовин. При цьому, надання позивачем послуг з постачання холодної води, яка йде на підігрів, не передбачено умовами вказаного договору, а факту укладення між сторонами договору, якім би врегульовувались відносини про надання відповідачу послуг з постачання питної води, що йде на підігрів, судами попередніх інстанцій не встановлено, відповідні докази укладення такого договору в матеріалах справи відсутні.

При цьому, за умовами укладеного між сторонами договору № 03024/4-08 від 03.09.2003 абонент зобов'язався розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994.

Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України від № 65 від 01.07.1994, які були чинними на момент укладання договору, втратили чинність 18.10.2008 у зв'язку з набуттям чинності Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства № 190 від 27.06.2008, пунктом 3.1. яких передбачено, що розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на підставі показів засобів обліку.

Відповідно до п. 3.13. Правил № 190 від 27.06.2008 суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Таким чином, саме енергопостачальник споживає холодну воду для вироблення гарячої води, а споживач оплачує холодну воду, яка йде на підігрів, лише в тому випадку, якщо він отримує від водопостачальника холодну воду та самостійно підігріває її до стану гарячої води.

У зв'язку з цим судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач не є балансоутримувачем виносних бойлерів, які забезпечують житловий будинок № 19-В по вул. Героїв Космосу у місті Києві водою, яка йде на виготовлення гарячої води, а такі бойлери заходяться на балансі ПАТ "Київенерго".

Врахувавши наведене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у відповідача обов'язку сплачувати вартість послуг з постачання питної води, яка йде на підігрів.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного господарського суду про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості за надання послуг з постачання питної води, що йде на підігрів та штрафних і фінансових санкцій, нарахованих позивачем на цю суму заборгованості.

Колегія суддів відхиляє доводи касаційної скарги, як помилкові та такі, що не ґрунтуються на дійсних обставинах та матеріалах справи, положеннях чинного законодавства, не містять доказів спростування відповідних висновків судових інстанцій щодо обсягів та об'єктів водоспоживання відповідача, обумовлених договором, які зроблені на підставі дослідження умов договору, обсягу наданих послуг та їх оплати, документів складених позивачем відповідно до умов договору. Посилання скаржника на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія суддів не вбачає.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2015 у справі № 910/20799/14 - без змін.

Головуючий О. Кот

Судді: Н. Кочерова

В. Саранюк