Постанова

від 26.03.2015 по справі п/811/328/15

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2015 року Справа № П/811/328/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "РБП "Ільм"

до відповідача: Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Товариство з обмеженою відповідальністю "РБП "Ільм" звернулось з позовом до Кіровоградської об'єднаної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000122205 від 02 лютого 2015 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за вересень 2014 року в розмірі 2 823,00 грн. основного платежу та 1 412,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що не допускав порушень, а тому вважає податкове повідомлення-рішення таким, що не відповідає чинному законодавству.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі з огляду на те, що господарські операції, на думку відповідача, не носять реального характеру.

На підставі ухвали від 26.03.2015 р. розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ст.122 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

У період з 14 по 16 січня 2015 року посадовою особою Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "РБП "Ільм" з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Трестан» за вересень 2014 року, за наслідками якої складено акт №5/11-23-22-05/23686187 від 21.01.2015 р., де висновками, зокрема, є порушення, на думку відповідача п.44.1 ст.44, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість за вересень 2014 року на суму 2823,00 грн. (а.с.12-35).

На підставі акту перевірки Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Кіровоградській області винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення (а.с.7).

В ході розгляду справи встановлено, що грошове зобов'язання за вказаним податковим повідомленням-рішенням визначене податковим органом, у зв'язку з завищенням позивачем, на думку відповідача, задекларованого податкового кредиту в загальній сумі 2823,00 грн. за господарською операцією з ТОВ «Трестан», яка, на думку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області, не носить реального характеру.

Судом встановлено, що згідно поданої до Кіровоградської ОДПІ податкової звітності з податку на додану вартість, позивачем задекларовано податковий кредит в розмірі 10 814,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 2823,00 грн. за податковою накладною№27 від 04.09.2014 року, виданою ТОВ «Трестан» з придбання товару (блоки віконні 2200х3100), на підставі договору поставки від 04.09.2014 року №58 (а.с.36-39, 43-47). Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом, що підтверджується платіжними дорученнями та не заперечувалось відповідачем в акті (а.с.40). Переаезення віконних блоків здійснено директором Товариства з обмеженою відповідальністю "РБП "Ільм" ОСОБА_1 на автомобілі своєї дружини, в обґрунтування чого надано відповідні докази (а.с.92-94).

Згідно з пунктом 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З аналізу зазначеної норми суд вбачає, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

У відповідності до ч.1 ст.3 Господарського кодексу під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг. При цьому результати зазначеної діяльності -продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Згідно ліцензії серії АД №035943 виданої Інспекцією державно-архітектурно-будівельного контролю у м. Києві державної архітектурно-будівельної інспекції України основним видом господарської діяльності позивача, зокрема, є будівництво житлових та нежитлових будівель (а.с.58-59).

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "РБП "Ільм" придбані віконні блоки використало у власній господарській діяльності, що підтверджується договором підряду №21 від 10.06.2014 року, актом виконаних будівельних робіт за вересень 2014 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт, відповідно до змісту яких позивач виконував зобов'язання підрядника для Комунального підприємства "Теплоенергетик", в тому числі, і з влаштування вікон, які і придбано ним з цією метою (а.с.41-42, 49, 50-57).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що витрати, реально понесені позивачем за господарськими операціями з ТОВ «Трестан», безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю Товариства з обмеженою відповідальністю "РБП "Ільм".

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

При цьому в пункті 198.2 ст.198 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме - наявність у платника податку (покупця) належно оформленої та виданої податкової накладної.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформленої податкової накладної, виданої йому контрагентом у перевіряємому періоді. При цьому ТОВ «Трестан» на момент їх виписки було зареєстроване платником податку на додану вартість, що не заперечується відповідачем, а тому, відповідно до вимог п.201.8 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України мали обов'язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні.

В ході розгляду справи встановлено, що фактичною підставою для зменшення позивачу задекларованого податкового кредиту став висновок Кіровоградської ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області про відсутність реальної можливості поставки товару з огляду на відсутність у контрагента трудових ресурсів, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що, на думку податкового органу, свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Суд вважає таку позицію Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області безпідставною, оскільки, невстановлення на момент перевірки наявності в позивача трудових ресурсів, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів та іншого майна не свідчить беззаперечно про відсутність реального характеру господарських операцій.

Окрім цього, Кіровоградська ОДПІ Головного управління ДФС у Кіровоградській області під час перевірки дійшла висновку про те, що правочини позивача з ТОВ «Трестан» є нікчемними, оскільки, на її думку, вчинені без мети настання реальних правових наслідків.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочину недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки відповідача в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобов'язань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів. Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Відповідно до частини 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Кіровоградська об'єднана державна податкова інспекця Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області не довела суду фактів безтоварного характеру господарських операцій та безпідставного формування податкового кредиту з ПДВ позивачем, а тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 182,70 грн. підлягає присудженню з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000122205 від 02 лютого 2015 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю Ремонтно-будівельному підприємству «Ільм» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2823,00 грн. за основним платежем та 1412,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Присудити Товариства з обмеженою відповідальністю «РБП «Ільм», код ЄДРПОУ 23686187, судовий збір у розмірі 182,70 грн. з Державного бюджету України.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова