Ухвала

від 30.03.2015 по справі 903/30/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 березня 2015 року Справа № 903/30/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Грейц К.В., суддів :Бакуліної С.В. (доповідач), Глос О.І. розглянувши матеріали касаційної скаргиЛуцької міської ради на постановувід 20.01.2015 Рівненського апеляційного господарського суду у справі№ 903/30/14 господарського суду Волинської області за позовомМалого підприємства "Юла" доЛуцької міської ради прозобов'язання поновити договір оренди землі від 13.12.2007 В С Т А Н О В И В :

Луцька міська рада звернулася з касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 у справі №903/30/14.

Відповідно до положень частини 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно частини 2 статті 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

З 01.11.2011 набрав чинності Закон України "Про судовий збір" від 06.10.2011 №3828-VI, відповідно до якого ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, встановлена підпунктом "5" пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" і становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Не надавши доказів сплати судового збору, заявник звернувся з клопотанням про відстрочення сплати судового збору на підставі ст. 8 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Правовий аналіз змісту вказаних норм свідчить про те, що відстрочка сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, однак, скаржником не наведено обставин, які б мали виключний характер та не надано доказів, які б свідчили про наявність достатніх підстав для відстрочки сплати судового збору.

З огляду на наведене подане скаржником клопотання про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Таким чином, подана касаційна скарга за формою і змістом (ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України) не відповідає закону, оскільки подана без документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Одночасно скаржником заявлено клопотання про відновлення пропущеного ним строку для подання касаційної скарги, встановленого ст.110 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання про відновлення процесуального строку задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.110 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Відповідно до ст.53 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за заявою сторони, прокурора може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк. Разом з тим, виходячи із змісту статті, поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.

Останнім днем строку подання касаційної скарги на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 є 09.02.2015.

Скаржник зазначає, що справу було розглянуто за його відсутності; постанова надійшла відповідачеві 02.02.2015, поза межами встановленого строку для її надіслання; повноважний представник відповідача був позбавлений можливості оскаржити постанову в строк, визначений статтею 110 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю.

Враховуючи, що постанова надійшла відповідачеві завчасно до закінчення процесуального строку на її оскарження, право оскарження постанови в касаційному порядку надане стороні, а не її представнику (ст.107 Господарського процесуального кодексу України), колегія суддів не вбачає поважних причин для відновлення встановленого законом процесуального строку для подання касаційної скарги на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 у справі № 903/30/14.

Отже, пропуск строку, встановленого для подання касаційної скарги, став наслідком порушення заявником норм процесуального права , дотримання яких є обов'язком всіх учасників судового процесу.

Оскільки можливість вчасного подання належно оформленої касаційної скарги на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 у справі № 903/30/14 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, колегія суддів не вбачає у даному випадку підстав для відновлення пропущеного скаржником процесуального строку.

Керуючись ст.ст. 53, 86, 110, ч.4 ст.111, пунктом 5 частини 1 статті 111-3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Луцької міської ради про відстрочку сплати судового збору - відхилити.

Відхилити клопотання Луцької міської ради про відновлення пропущеного процесуального строку для подання касаційної скарги на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 у справі № 903/30/14.

Касаційну скаргу Луцької міської ради від 16.02.2015 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 20.01.2015 у справі №903/30/14 повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий - суддя К.Грейц

Судді С.Бакуліна

О.Глос