Постанова

від 03.04.2015 по справі 815/1346/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1346/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Дубовик Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області до сільськогосподарського виробничого кооперативу "ПРИКОРДОННИК" (код ЄДРПОУ 03767995) про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ

Управління пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області (далі - УПФУ, УПФУ у Ренійському районі) звернулося в Одеський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до сільськогосподарського виробничого кооперативу "ПРИКОРДОННИК" (далі - СВК «ПРИКОРДОННИК») про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 в сумі 13633,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне. До 01.01.2015 року СВК «Прикордонник» був зареєстрований як платник фіксованого сільськогосподарського податку та відповідно до положень Закону України «Про державний бюджет на 2014 рік» звільнений від відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2, однак, з 01.01.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме, з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

В адміністративному позові позивач посилається на приписи абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 №400\97-ВР (із змінами), яким передбачено, що для підприємств, установ, організацій, крім тих, які є платниками фіксованого сількогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Для платників єдиного податку виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено.

Згідно адміністративного позову, на підприємстві СВК «Прикордонник» виконуються роботи з особливо важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим постановою КМУ від 16.01.2003 №36, й відтак, відповідач має відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 в сумі 13633,54 грн.

Від відповідача надійшли заперечення до адміністративного позову за вхід. № 7067/15 від 23.03.2015 року (а.с. 60-61), в яких зазначено, що за змістом п. 6 Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.07.2007 року № 937, гарантійний лист підприємства для перерахування коштів для покриття витрат, пов'язаних з виплатою пенсій, є умовою прийняття рішення про призначення пенсії. Однак, згідно заперечень до адміністративного позову, відповідачем не надано до УПФУ гарантійного листа про перерахування коштів на покриття витрат на виплату та доставку пенсій та не авансувало таких витрат.

Також, відповідач посилається на те, що всі пенсіонери, які отримують пенсію на пільгових умовах, набули повний стаж, необхідний для призначення пільгової пенсії у СВК «Прикордонник» до 01.01.1992 року, тому призначення їм пенсій має здійснюватись відповідно до ст.. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не по ст.. 13 цього Закону.

В судове засідання представники позивача та відповідача не з'явились, судом належним чином повідомлялись про розгляд справи.

Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі від 17.03.2015 року за вхід. 61/15 (а.с. 44).

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

СВК «ПРИКОРДОННИК» зареєстроване в Управлінні пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З матеріалів справи вбачається, що на підприємстві відповідача виконуються роботи, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення відповідно до п «в» та «д» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Судом встановлено, що у відповідача працювали ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на посадах, які передбачені списком №2, що надає їм право для нарахування пільгової пенсії. Це підтверджується довідками, уточнюючих особливий характер праці, виданими відповідачем (а.с. 18, 20, 22, 24, 26, 28, 30).

Суд встановив, що на підставі вищезазначених довідок органом Управлінням Пенсійного фонду України була призначена ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 пенсія за віком на пільгових умовах, що підтверджується протоколами про призначення пенсій, заявами про призначення пенсії (а.с. 17-29), яка своєчасно їм виплачувались по списку № 2, що вбачається з довідок УПФУ (а.с. 10-16).

Також суд встановив, що позивач надсилав на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 01 січня 2015 року та з 01 лютого 2015 року та повідомлення про необхідність сплатити борг за отриманими ними розрахунками по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком № 2 (а.с.35-36).

Судом встановлено, що у строки передбачені чинним законодавством фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за списком № 2 відповідач самостійно не сплатив та у нього утворилась заборгованість у розмірі 13633, 54 грн., що підтверджується карткою особового рахунку(а.с.34).

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, та досліджені докази, які є в матеріалах справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Відповідно до абзацу ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003р., пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991р. №1788-ХІ.

Особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Такий порядок був передбачений Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

У відповідності до абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

З 01.01.2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким внесено зміни до Податкового кодексу України, а саме, з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок.

Для платників єдиного податку виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено.

Згідно п «в» та «д» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі; жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 50 років і при стажі зазначеної роботи не менше 20 років за умови виконання встановлених норм обслуговування.

З матеріалів справи вбачається, що працівники, який працювали на підприємстві відповідача на посадах, які передбачені списком № 2, надається право для нарахування пільгової пенсії.

Згідно ст. 4 Закону України N 400/97-ВР на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах: 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Відповідно до п 6.1 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 (із змінами та доповненнями) відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з п.6.4 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до пенсійного фонду України", розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п.6.7. вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач надсилав на адресу відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період, за який стягується борг.

Відповідно до ст.. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Вказана норма регулює порядок призначення пенсій особам, які на дату введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто станом на 01.01.1992 року, мали необхідний пільговий стаж для призначення пільгових пенсій.

До набрання чинності Законом України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення осіб здійснювалось відповідно до Положення про порядок призначення та виплату державних пенсій, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року.

Відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відшкодуванню підлягали пенсії, призначені за пунктами «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Отже, відшкодуванню не підлягають лише пенсії, призначені відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Матеріали справи свідчать про те, що після набуття чинності Закону України «Про пенсійне забезпечення» (01.01.1992 року) колишні працівники продовжували працювати у відповідача, та в подальшому їм призначено пенсії у відповідності до п. «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно позиції Верховного Суду України, викладених у постановах Верховного Суду України від 31 січня 2011 року № 21-69а10, від 13 лютого 2012 року № 21-11а12, від 25 вересня 2012 року №№ 21-251а12, 21-293а12, від 17 грудня 2013 року № 21-453а13 міститься висновок, згідно з яким витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пунктів «а», «б»-«з» частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» за списком № 1 та списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Відтак, судом не беруться до уваги доводи відповідача відносно необхідності застосування до вказаних спірних правовідносин ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» .

Таким чином за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах за списком № 2 у сумі 13633,54 грн., що підлягає стягненню у судовому порядку.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

З урахуванням встановлених фактів, оцінюючи надані позивачем по справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, такими, які підтверджені доказами та відповідають чинному законодавству України, а отже сума заборгованості повинна бути стягнута з відповідача.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області - задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Прикордонник» (код ЄДРПОУ 03767995) розрахунковий рахунок 26006253398 Райффайзен Банк Аваль, МФО 380805, на користь управління Пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 в сумі 13633,54 грн. на розрахунковий рахунок 25604330104005 Одеське обласне управління АТ „Ощадбанк", МФО 328845.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 03.04.2015 року.

Суддя Вовченко O.A.

Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області - задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Прикордонник» (код ЄДРПОУ 03767995) розрахунковий рахунок 26006253398 Райффайзен Банк Аваль, МФО 380805, на користь управління Пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 в сумі 13633,54 грн. на розрахунковий рахунок 25604330104005 Одеське обласне управління АТ „Ощадбанк", МФО 328845.

03 квітня 2015 року.