КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/14010/14 Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.
Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 лютого 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Грищенко Т.М.,
суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,
при секретарі Киш С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2014 р. у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Ті Джей Рітейл" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.08.2014 року №118226552209 і №118126552209, -
В С Т А Н О В И В :
Дочірнє підприємство "Ті Джей Рітейл" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.08.2014 року №118226552209 і №118126552209.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для скасування судового рішення.
З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві протягом періоду з 14.04.2014р. по 15.05.2014р. була проведена документальна планова виїзна перевірка ДП «Ті Джей Рітейл» (ідентифікаційний код 31812733) з питань дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011р. по 31.12.2013р. Результати перевірки оформлені актом від 29.05.2014р. № 465/26-55-22-09/31812733.
В ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки та згідно висновків цього Акта, відповідачем встановлено порушення норм п. 138.2 і п. 138.4 ст. 138, ст. 138, ст. 185, п. 198.3 і п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 і п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження цим підприємством податку на прибуток за 2 - 4-ий квартали 2011 року на загальну суму 151 828,00 грн. та заниження податку додану вартість за жовтень-грудень 2011 року та за жовтень-листопад 2012 року на загальну суму 290 379,00 грн.
26 серпня 2014 року на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення №118226552209, яким визначило ДП «Ті Джей Рітейл» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 151 828,00 грн., в т.ч. за основним платежем в аналогічній сумі та №118126552209, яким визначило ДП «Ті Джей Рітейл» до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 362 974,00 грн., в т.ч. 290 379,00 грн. - основний платіж, 72 595,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Не погоджуючись з вище вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.
Суд першої інстанції задовольняючи позов прийшов до висновку, що ним було встановлено реальне здійснення господарських операцій та зв'язок з господарською діяльністю позивача, наявність належним чином оформлених первинних документів, податкових накладних, виданих зареєстрованими платниками податку на додану вартість, а тому вважає про протиправність донарахування позивачу сум податку на прибуток і податку на додану вартість, застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковим повідомленнями-рішеннями від 26.08.2014р.
Апелянт не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на те, що позивачем здійснено завищення валових витрат за 2 - 4-ий квартали 2011 року на загальну суму 660 120,00 грн. (а саме показника ряд. 05.1 Декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)»), у зв'язку з тим, що у ДП «Ті Джей Рітейл» були відсутні правові підстави для формування сум податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2011 року на суму 132 024,00 грн. за рахунок нереальних правочинів з постачальником товарів ТОВ «-В.І.К.-», внаслідок чого занижено податок на прибуток у сумі 158 355,00 грн., та те, що ДП «Ті Джей Рітейл» неправомірно включило до складу податкового кредиту за звітні періоди листопад-грудень 2011 року та жовтень і листопад 2012 року суму податку на додану вартість у розмірі 290 379,00 грн. за наслідками господарських операцій з контрагентами-постачальниками, які відповідні суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість не задекларували за періоди: Жовтень 2011 року - 132024 грн. Листопад 2011 року -113090 грн. Грудень 2011 року - 40783 грн. Жовтень 2012 року - 3333 грн. Листопад 2012 року - 1149 грн.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, виходячи з наступного.
Так, між ДП «Ті Джей Рітейл» (Покупець), та підприємствами (Постачальниками) - ТОВ «-В.І.К.-» та ТОВ «ТЕХ-ПРОМ-ТОРГ» були укладені схожі за змістом письмові договори поставок, а саме: від 25.01.2011р. за № П01/11 та від 12.03.2011р. за № 12/03.
За умовами цих Договорів Постачальник зобов'язується передати у власність (поставити), а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість Товару, вид, кількість, номенклатура, ціна, строки та умови поставки відповідно до умов Договору визначаються у Специфікаціях та накладних, які є невід'ємними частинами даного Договору (п. 1.1 Договорів).
Асортимент та кількість товару кожної окремої партії визначаються сторонами у замовленні (згідно п. 5.4 даних Договорів останні можуть надсилатися Покупцем Постачальнику у формах листа, телеграми, телефонограми, факсу, електронного листа) та вказуються в накладних та специфікаціях. Якість товару повинна відповідати нормативам і стандартам, встановленим законодавством для товару даного виду (п. 2.1 і 2.2).
За умовами п. 5 цих Договорів поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі прийнятих Постачальником до виконання замовлень Покупця та підписаних сторонами специфікацій. Поставка товарів на склад Покупця відбувається за рахунок Продавця. Вартість транспортних витрат включена в ціну товару.
Передача-приймання товару (по найменуванню, кількістю та ціною) здійснюється на підставі видаткових накладних та відповідних специфікацій, за наявності у представника Покупця довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей (п. 6 Договорів).
Розрахунки між сторонами проводяться або в безготівковій формі шляхом перерахування Покупцем коштів на рахунок Постачальника у банку або в інший незаборонений законом спосіб (п. 4 Договорів).
На підтвердження фактів здійснення контрагентами ТОВ «-В.І.К.-» і ТОВ «ТЕХ-ПРОМ-ТОРГ» поставок товарів на адресу ДП «Ті Джей Рітейл» та проведення розрахунків за такі товари позивач надав копії специфікацій до договорів (за якими передбачено поставка жіночого і чоловічого взуття, косметичних засобів для взуття, аксесуарів, елементів одягу - рукавиці, паски, панчохи, шкарпетки), видаткових і податкових накладних, рахунків-фактур, журналу реєстрації довіреностей за період січень-грудень 2011 року, виписок Відділення № 1 ПАТ «Сведбанк» (МФО 300164) та ПАТ «Укрексімбанк» (МФО 322313) та реєстраційних документів контрагентів-постачальників (свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, довідку з органу статистики, свідоцтв платника ПДВ, довідка про взяття на податковий облік).
Разом з тим, слід зазначити, що податковим органом зустрічну звірку неможливо було провести у зв'язку з тим, що TOB «-B.I.K.-» присвоєно стан платника « 14» - визнано банкрутом. Свідоцтво платника ПДВ анульоване у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням, що може свідчити про створення підприємства з метою прикриття незаконної діяльності та те, що товариство не мало реальних можливостей для здійснення поставок товарів.
Також, під час вжиття Броварською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області заходів по проведенню зустрічної звірки цього підприємства за період діяльності з 01.09.2011р. по 31.03.2012р., TOB «-B.I.K.-» документально не підтвердив господарські відносини з певними контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями, зокрема і з ДП «Ті Джей Рітейл».
Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно Листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Таким чином, постачання товарів від TOB «-B.I.K.-» на ДП «Ті Джей Рітейл» не підтверджено наявними доказами їх здійснення.
Отже, у позивача не було правових підстав для формування сум податкового кредиту з податку на додану вартість за жовтень 2011 року на суму 132 024,00 грн. за рахунок нереальних правочинів з постачальником товарів ТОВ «-В.І.К.-».
Згідно п.138.4 ст.138 Податкового Кодексу України « 138.4. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
В порушення п.138.4, п.138.2 ст.138 Податкового Кодексу України ДП «Ті Джей Рітейл» у ІV кварталі 2011 року до складу собівартості включено первісну вартість товарів отриманого від TOB «-B.I.K.-», що призвело до заниження податку на прибуток у сумі 158 355,00 грн.
Також, 14 квітня 2014 року між ДП «Ті Джей Рітейл» (Замовник), і ТОВ «Компанія Прототип» був укладений договір про надання поліграфічних послуг за № 25, за умовами якого Виконавець зобов'язується виконати на замовлення платні роботи з виготовлення поліграфічної продукції згідно вимог викладених в Додатках до цього Договору.
Відповідно до наказу №42.1 від 17.11.2011 позивачем було наказано менеджеру з реклами ОСОБА_4 замовити виготовлення візитівок, згідно з оригіналом макету в кількості 22400 шт.
На підтвердження факту виконання сторонами своїх зобов'язань за вказаним договором позивач надав копії наступних документів: зразка поліграфічної продукції - візитівки, рахунку на оплату від 28.11.2011р. № 187, видаткової накладної від 28.11.2011р. № 148 на суму 6 540,00 грн. (з ПДВ), податкової накладної від 28.11.2014р. № 20 на суму 6 540,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 1 090,00 грн.), виписки Відділення № 1 ПАТ «Сведбанк» (МФО 300164) по особовому рахунку ДП «Ті Джей Рітейл» з відомостями про перерахування коштів на користь ТОВ «Компанія Прототип» в якості оплати за візитівки (вартість товару з ПДВ).
Разом з тим, під час проведення перевірки, податковим органом було встановлено відсутність декларування податкових зобов'язань та відповідно розбіжність сум розрахунків між позивачем та ТОВ «Компанія Прототип». Крім того, відсутні будь-які дані щодо використання даних візитівок у своїй господарській діяльності.
Крім того, ДП «Ті Джей Рітейл» уклало договір купівлі-продажу від 09.10.2012р. за № 31/12 з ТОВ «Меблевий світ», за умовами п. 1.1 якого Продавець (ТОВ «Меблевий світ») зобов'язується на умовах та в порядку, передбаченому даним Договором, передати у власність Покупця (позивача) товар (згідно п. 1.2 товаром за даним договором є виготовлення меблів, ДСП (ламіноване і неламіноване), ДВП, стільниці, меблева фурнітура, фасади (з натурального дерева, МДФ та софтформінгу), а Покупець, в свою чергу, - прийняти такий товар та сплатити його вартість за ціною погодженою сторонами.
На підтвердження факту придбання у ТОВ «Меблевий світ» замовлених товарів позивач надав копії видаткових накладних та податкових накладних, виписок Відділення № 1 ПАТ «Сведбанк» (МФО 300164) та Голосіївського районного відділення АТ «Райффайзен Банк Аваль» по особовим рахункам ДП «Ті Джей Рітейл».
Однак, під час проведення перевірки, податковим органом було встановлено, що ТОВ «Меблевий світ» не задекларувало суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а саме - 3 333,33 грн. за жовтень 2012 року; - 1 149,40 грн. за листопад 2012 року, а тому і виникла розбіжність сум розрахунків між позивачем та ТОВ ТОВ «Меблевий світ».
Також, у зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) договорів про господарську діяльність, а також інших первинних документів, податковим органом встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, що в свою чергу стало підставою вважати, що у ТОВ «Меблевий світ» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях з продажу товарів (послуг) позивачу.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що при проведенні перевірки податковим органом опрацьовано наступні документи: - регістри синтетичного обліку - оборотно-сальдових відомостей по рахунках 28, 31, 63, 90 тощо; - оборотно-сальдові відомості по валовим витратам, аналізи рахунків валових витрат; - договори купівлі-продажу з додатковими угодами, виписки банку, прибуткові накладні, договори на виконання робіт, надання послуг, акти приймання-передачі послуг, акти приймання-передачі товару, акти виконаних робіт, тощо. Інших документів при перевірці позивавч не надав.
Відповідно п.44.6 ст.44 Податкового Кодексу: «У разі якщо до закінчення перевірки платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності».
З наведених документів не можливо зробити висновок про реальність здіснення операцій, на що вказує Лист Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.
Так, перевіркою відображених у рядку 05.1 (СВ) Декларації "Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)" у загальній сумі 178 323 046 грн. встановлено, що позивач здійснював придбання взуття та аксесуарів зі шкіри тощо. Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.04.2011-31.12.2013 року в сумі 178 323 046 грн. на підставі наданих до перевірки документів, було встановлено, відповідно до звітної декларації від 02.02.2012 року №9014807925 завищення задекларованих ДП «Ті Джей Рітейл» показників на 660120 грн. за ІІ-ІV квартал 2011 року(ІV квартал).
Крім того, податковим органом, відповідно до АІС "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів", було встановлено відсутність декларування податкових зобов'язань та відповідно наявність розбіжностей сум податку на додану вартість з TOB «Компанія прототип», TOB «-B.I.K.-», TOB «Тех-пром-торг» та TOB «Меблевий світ».
Так, розбіжності виникли за наслідками господарських операцій з контрагентами-постачальниками, які відповідні суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість не задекларували (в т.ч. по операціях з ТОВ «Компанія Прототип» в сумі 1 090,00 грн. за листопад 2011 року, з ТОВ «-В.І.К.-» - 29 785,40 грн. за листопад 2011 року, з ТОВ «ТЕХ-ПРОМ-ТОРГ» - 82 215,05 грн. за листопад 2011 року, з ТОВ «-В.І.К.-» - 40 782,86 грн. за грудень 2011 року, з ТОВ «Меблевий світ» - 3 333,33 грн. за жовтень 2012 року, з ТОВ «Меблевий світ» - 1 149,40 грн. за листопад 2012 року).
Виходячи з вимог п. 2, ст. З цього ж Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними бо оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо віднесені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Згідно ст.201.4 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо віднесені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Крім цього, у постачальників по яким обліковуються розбіжності на день написання акту скасовано свідоцтво платника ПДВ.
В порушення п.198.6 ст.198, ст.201.4 Податкового Кодексу України позивачем до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ у розмірі 158355 грн. Листопад 2011 року -113090 грн. Грудень 2011 року - 40783 грн. Жовтень 2012 року - 3333 грн. Листопад 2012 року - 1149 грн. за відсутності декларування контрагентами-постачальниками сум податкових зобов'язань.
Крім того, за період з 01.01.2011 по 31.12.2013р. ДП «Ті Джей Рітейл» задекларовано податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 5 495 440 грн. Разом з тим, за перевіряємий період встановлено його заниження на суму 290379 грн. за періоди: Жовтень 2011 року - 132024 грн. Листопад 2011 року -113090 грн. Грудень 2011 року - 40783 грн. Жовтень 2012 року - 3333 грн. Листопад 2012 року - 1149 грн.
Податковим органом було встановлено, що на формування цих показників мала вплив різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ.
Таким чином, що стосується TOB «Компанія прототип», TOB «-B.I.K.-», TOB «Тех-пром-торг» та TOB «Меблевий світ», то податковим органом було встановлено відсутність декларування податкових зобов'язань та відповідно наявність розбіжностей у сумі податку.
Таким чином, висновки податкового органу про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, що призвело до заниження цим підприємством податку на прибуток за 2 - 4-ий квартали 2011 року на загальну суму 151 828,00 грн. та заниження податку додану вартість за жовтень-грудень 2011 року та за жовтень-листопад 2012 року на загальну суму 290 379,00 грн. є обґрунтованими, а тому податкові повідомлення-рішення від 26.08.2014 року №118226552209 і №118126552209 прийнято відповідачем у відповідності до вимог податкового законодавства, та підстав для їх скасування не вбачається.
Вказані розбіжності могли бути спростовані іншими доказами реальності здійснення операцій, але позивач таких доказів не надав. У справі відсутні дані щодо виробничих можливостей контрагентів TOB «Тех-пром-торг» та TOB «Меблевий світ». Відсутні докази наявності виробничих засобів, транспорту, складських приміщень, людських ресурсів, тощо.
Надані товарно-транспортні накладні оформлені формально, не мають належної форми, необхідних відміток, тощо, а тому не можуть бути взяті до уваги як доказ.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З вказаних норм вбачається, що позивач не звільнений від доказування.
З огляду на викладене, у позивача була можливість надати суду документи та докази реальності здійснення операцій, проте позивачем таких доказів надано не було, а тому позов не вважається доведеним.
Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність своїх рішень, а тому, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові суду першої інстанції, та є підставою для її скасування.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції прийнята з помилковим застосуванням норм чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до ст. 198, 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2014 р. - скасувати та винести нову.
У задоволенні позову Дочірнього підприємства "Ті Джей Рітейл" - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.М.Грищенко
Судді І.О.Лічевецький
В.Е.Мацедонська
Повний текст рішення виготовлено 02.03.2015р.
Головуючий суддя Грищенко Т.М.
Судді: Лічевецький І.О.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.02.2015 |
Оприлюднено | 09.04.2015 |
Номер документу | 43438217 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Грищенко Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні