Ухвала

від 03.03.2015 по справі 466/7449/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 466/7449/13-к Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/783/120/15 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2015 року м.Львів

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12013150090003253 про обвинувачення

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

Уродженки Житомирської області, смт.Дзержинськ, українки, громадянки України, з середньою освітою, одруженої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

за ч.4 ст.185 КК України,

з участю прокурора ОСОБА_7 ,

потерпілої ОСОБА_8

представника потерпілої ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 ,

за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_10 на вирок Шевченківського районного суду м.Львова від 28 листопада 2014 року,

в с т а н о в и л а :

Вироком Шевченківського районного суду м.Львова від 28 листопада 2014 року ОСОБА_6 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, та призначено покарання у виді п`яти років 6 місяців позбавлення волі.

Цивільний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 301300 (триста одну тисячу триста) грн. матеріальної шкоди та 5000 (п`ять тисяч) моральної шкоди.

Питання з речовими доказами та судовими витратами вирішено відповідно до законодавства.

Згідно із вироком суду ОСОБА_6 визнана винною у тому, що вона 25 лютого 2013 року, перебуваючи в квартирі гр. ОСОБА_8 на АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, таємно викрала з шухляди шафи золотий кулон із зображенням «Божої Матері» вагою 3,5 г вартістю 2100 грн та 40 доларів США (згідно офіційного курсу гривні НБУ станом на 25.02.2013 року становить 320 грн), на загальну суму 2420 грн. ОСОБА_6 викрадений золотий виріб здала в ломбард, а виручені гроші потратила у власних потребах.

Продовжуючи свої злочинні дії 27 лютого 2013 року ОСОБА_6 , перебуваючи в квартирі гр. ОСОБА_8 на АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, таємно викрала з шухляди шафи золоті сережки з камінчиком червоного кольору, вагою 4 г вартістю 2400 грн, золотий кулон із зображенням Божої Матері, вагою 4 г вартістю 2400 грн, золотий кулон із зображенням Божої Матері, вагою 1,5 г вартістю 900 грн, золотий перстень, в якому відсутній камінчик, вагою 4 г вартістю 2400 грн, золотий браслет жіночий, вагою 6 г вартістю 3600 грн, на загальну суму 11700 грн. ОСОБА_6 викрадені золоті вироби здала в ломбард, а виручені гроші потратила у власних потребах.

20 березня 2013 року ОСОБА_6 , перебуваючи в квартирі ОСОБА_8 на АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, таємно викрала з шухляди шафи золоту каблучку з камінчиком червоного кольору, вагою 8 г вартістю 5500 грн, яку здала в ломбард, а виручені гроші потратила у власних потребах.

Продовжуючи свої злочинні дії у невстановлений слідством день в березні 2013 року ОСОБА_6 , перебуваючи в квартирі ОСОБА_8 на АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, таємно викрала з шухляди шафи золотий браслет, вагою 10 г, вартістю 6000 грн, який здала в ломбард, а виручені гроші потратила у власних потребах.

05 квітня 2013 року ОСОБА_6 , продовжуючи свої злочинні дії, перебуваючи в квартирі ОСОБА_8 на АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, таємно викрала з шухляди шафи золоті сережки з камінчиками білого кольору, вагою 3,5 г вартістю 122100 грн. Викрадений золотий виріб вона здала в ломбард, а виручені гроші потратила у власних потребах.

Окрім цього, у невстановлений досудовим слідством день в квітні 2013 року ОСОБА_6 , продовжуючи свої злочинні дії, перебуваючи в квартирі ОСОБА_8 на АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, таємно викрала з шухляди шафи золоті сережки з камінчиками фіолетового кольору, вагою 3,5 г вартістю 3000 грн., золотий перстень з камінчиком червоного кольору, вагою 2 г вартістю 1200 грн, золоту каблучку чоловічу з чорним камінчиком, вагою 4 г вартістю 2400 грн, на загальну суму 6600 грн. Викрадені золоті вироби ОСОБА_6 здала в ломбард, а виручені гроші потратила у власних потребах.

Продовжуючи свої злочинні дії, у невстановлений досудовим слідством день в червні 2013 року ОСОБА_6 , перебуваючи в квартирі ОСОБА_8 на АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, таємно викрала з шухляди шафи золотий ланцюжок, вагою 9,5 г вартістю 5700 грн, золотий перстень з камінчиком, вагою 3 г вартістю 1800 грн, золотий перстень з камінчиком білого кольору, вагою 3,5 г вартістю 10000 грн, на загальну суму 17500 грн. Викрадені золоті вироби ОСОБА_6 здала в ломбард, а виручені гроші потратила у власних потребах.

Продовжуючи свої злочинні дії, 05 липня 2013 року ОСОБА_6 , перебуваючи в квартирі ОСОБА_8 на АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, таємно викрала з полиці шафи цифрову відеокамеру марки «Canon Legria FS307» із флеш-карткою пам`яті вартістю 2829 грн з флеш-карткою до неї вартістю 171 грн, на загальну суму 3000 грн. Викрадену відеокамеру ОСОБА_6 здала в ломбард, а виручені гроші потратила у власних потребах.

Продовжуючи свої злочинні дії, у невстановлений досудовим слідством день в серпні 2013 року ОСОБА_6 , перебуваючи в квартирі ОСОБА_8 на АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, таємно викрала з шухляди шафи золотий ланцюжок вагою 9,5 г вартістю 5700 грн, золотий перстень, вагою 9 г вартістю 5400 грн, на загальну суму 11100 грн. ОСОБА_6 викрадені золоті вироби здала в ломбард, а виручені гроші потратила у власних потребах.

Продовжуючи свої злочинні дії, 03 вересня 2013 року ОСОБА_6 , перебуваючи в квартирі ОСОБА_8 на АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, таємно викрала з шухляди шафи золоту чоловічу обручку, вагою 7,5 г вартістю 10000 грн, заподіявши потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на вказану суму. Викрадений золотий виріб ОСОБА_6 здала в ломбард, а виручені гроші потратила у власних потребах.

Продовжуючи свої злочинні дії, в період часу з 25 лютого 2014 року по 08 вересня 2014 року, точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_6 , перебуваючи в квартирі ОСОБА_8 на АДРЕСА_2 , маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, таємно викрала з-під спального ліжка у кімнаті 8 золотих монет «5 рублєй» 1898-1899 років вартістю 5000 грн кожна, загальною вартістю 40 000 грн, та один золотий годинник «Польот» із золотим браслетом, орієнтовною вагою 85 г варістю 65000 грн та грошові кошти в сумі 380 грн, на загальну суму 105380 грн.

На вказане рішення суду прокурор, який брав участь у суді першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Шевченківського районного суду м.Львова від 28 листопада 2014 року скасувати, ухвалити новий, яким визнати винною та засудити ОСОБА_6 за ч.1 ст.185 КК України на 2 (два) роки позбавлення волі, за ч.2 ст.185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі, за ч.3 ст.185 КК України на 5 (п`ять) років позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_6 покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі. Свої вимоги мотивує тим, що під час судового розгляду не встановлено доказів, які б підтверджували наявність у ОСОБА_6 єдиного умислу на викрадення майна ОСОБА_8 , оскільки, будучи допитаною ОСОБА_6 повідомила, що у неї виникав умисел на нову крадіжку щоразу окремо після скоєння попередньої, у зв`язку із необхідністю коштів на лікування матері та сплату кредитних платежів.

Крім цього, суд при визнанні винною ОСОБА_6 за ч.4 ст.185 КК України, вийшов за межі пред`явленого особі обвинувачення, як у його первинному обсязі за ч.1, ч.2, ч.3 ст.185 КК України, не надавши йому правової оцінки у вироку, чим допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

На апеляційну скаргу прокурора представник потерпілої ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_9 подав заперечення, в якому просить залишити вирок суду першої інстанції без змін.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляційні вимоги, представника потерпілої адвоката ОСОБА_9 та потерпілу ОСОБА_11 , які заперечили проти таких, просили залишити вирок без змін, колегія суддів прийшла до переконання, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

На виконання вимог ст.370 КПК України судове рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Суд першої інстанції правильно оцінив отримані, у передбаченому КПК України порядку, докази в даному кримінальному провадженні, вірно кваліфікував дії ОСОБА_6 за ч.4 ст.185 КК України.

Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд дав належну оцінку й навів у вироку, зокрема: показаннями в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_8 , яка підтримала раніше пред`явлене ОСОБА_6 обвинувачення за ч.4 ст.185 КК України та пояснила, що ОСОБА_6 увійшла в довіру, викрала з її квартири матеріальні цінності на загальну суму 301300 грн. Всі речі були викрадені з приміщення квартири в якій перебувала ОСОБА_6 , так як доглядала її малолітню дочку. На місце викрадених ювелірних виробів ОСОБА_6 положила біжутерію. Обвинувачена мала намір заволодіти всім цінним майном потерпілої, і свій намір здійснювала поступово. Такі пояснення потерпілої підтвердив свідок ОСОБА_12 .

Судом досліджені товарні чеки з ломбардів куди ОСОБА_6 здавала викрадені речі, а також кредитні історії згідно яких у ОСОБА_6 станом на 2012-2013 роки були прострочені кредити перед ПАТ «Дельта Банк» з 2008 року, та перед ПАТ «Сведбанк» з 2010 року, а також були погашені кредити за кредитними договорами з ПАТ « Ідея Банк», ПАТ КБ «Надра» і кошти на погашення кредитів вносились в 2012-2013 роках.

Обвинувачена підтвердила, що кошти на погашення кредитів вона отримувала за рахунок крадіжок з квартири потерпілої.

Покликання прокурора на те, що під час судового розгляду не встановлено доказів, які б підтверджували наявність у ОСОБА_6 єдиного умислу на викрадення майна ОСОБА_8 є немотивованим і безпідставним.

Висновок про наявність в обвинуваченої ОСОБА_6 єдиного злочинного наміру на заволодіння майном ОСОБА_8 суд першої інстанції обґрунтував у вироку. Обвинувачена вчиняла крадіжки у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем та необхідністю погашати кредитні заборгованості. Вона увійшла в довіру потерпілої, маючи вільний доступ до квартири та можливість виявити місце знаходження цінних речей, поступово викрадала їх з метою приховування крадіжки. Таким чином злочин, вчинений обвинуваченою ОСОБА_6 складався з багатьох тотожних діянь, об`єднаних злочинним наміром, що свідчить про продовжуваний характер даного злочину та виключає повторність, про яку прокурор вказує в апеляційній скарзі.

З цього приводу Верховний Суд України в постанові Пленуму від 06.11.2009 року №10 «Про судову практику у справах про злочини проти власності» вказує, що неодноразове незаконне вилучення чужого майна чи заволодіння ним, що складається із тотожних діянь, які мають загальну мету та із самого початку охоплюються єдиним злочинним наміром на заволодіння конкретним майном, слід розглядати як один продовжуваний злочин.

Періодичність вчинюваного ОСОБА_6 злочину і те, що необхідність погашення кредитних зобов`язань у неї виникала раз в місяць, характер злочину - на місце викраденого обвинувачена ставила біжутерію, а також тотожність діянь, яка проявлялась в крадіжках цінних речей та грошей, більшість з того самого місця з шухляди шафи, які в подальшому здавала в ломбарди, свідчить про єдиний злочинний намір ОСОБА_6 на заволодіння чужим майном з метою вирішення своїх матеріальних проблем.

Суд першої інстанції підставно врахував думку потерпілої ОСОБА_8 , яка підтримала раніше пред`явлене ОСОБА_6 обвинувачення за ч.4 ст.185 КК України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги прокурора не підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Суд першої інстанції при ухваленні вироку вирішив питання, визначені ст..368 КПК України, в тому числі, чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6 , чи містить це діяння склад кримінального правопорушення, якою статтею КК України він передбачений і чи винна обвинувачена у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів при перевірці справи не виявила допущених істотних порушень кримінального процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які тягнули б за собою скасування, чи зміну вироку.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_10 залишити без задоволення, а вирок Шевченківського районного суду м.Львова від 28 листопада 2014 року відносно ОСОБА_6 без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим протягом цього ж строку з моменту вручення їй копії ухвали.

Головуючий:

Судді: